Рішення

від 20.09.2021 по справі 200/8801/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 р. Справа№200/8801/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області,

Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду її роботи на ПРАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати період роботи позивача до її страхового стажу та провести перерахунок розміру її пенсії із врахуванням стажу ОСОБА_1 за період роботи на ПРАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року та нарахуванням різниці між розміром фактично сплаченої пенсії до проведення перерахунку, та після перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з інформації, яка міститься в особистому кабінеті пенсіонера, позивачу стало відомо, що період її роботи з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року на ПРАТ Азовзагальмаш не було зараховано до її страхового стажу.

Позивач звернулася із заявою із приводу не врахування даного стажу її роботи при розрахунку пенсії до першого відповідача та 2 квітня 2020 року отримала відповідь про те, що відповідач не зможе зарахувати до її страхового стажу ці періоди роботи, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків за цей період.

Позивач вважає, що не зарахування відповідачем зазначеного періоду порушує її права на соціальне пенсійне забезпечення. Наполягає на безпідставності не зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу, так як обов`язок по сплаті єдиного внеску покладений на підприємство, на якому позивач працює, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 1-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 34).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (а.с. 40-41).

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

Позивач перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 14 серпня 2020 року як отримувач пенсії за віком згідно ст. 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

При прийнятті управлінням рішення про призначення позивачу пенсії до її страхового стажу не було зараховано період роботи на Приватному акціонерному товаристві (ПрАТ) Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року у зв`язку із не сплатою товариством страхових внесків, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою для такого зарахування відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

На звернення позивача щодо причин не зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року, управлінням була надана відповідь позивачу в порядку, передбаченому Законом України Про звернення громадян , із роз`яснення із роз`яснення цих причин, зокрема, у відповіді було зазначено, що не зарахування відбулось у зв`язку із несплатою ПрАТ Азовзагальмаш страхових внесків.

Також у відзиві зазначено, що позивач із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не зверталась.

Враховуючи наведене другий відповідач просить суд відмовити позивача у задоволенні її позовних вимог (а.с. 49-50).

Від Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

У період з 13 по 17 вересня 2021 року суддя Волгіна Н.П. перебувала у відрядженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , громадянка України, реєстраційний облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8-13).

Перший відповідач, Маріупольське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 а , є органом державної влади та належним відповідачем у даній справі; перебуває в стані припинення (а.с. 106).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та належним відповідачем у даній справі (а.с. 107).

Як встановлено судом позивач перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як працюючий пенсіонер.

Пенсія призначена позивачу рішенням першого відповідача від 14 серпня 2020 року (а.с. 79-80) згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі її анкети від 6 серпня 2020 року (а.с. 83-84) та доданих до неї документів з 14 серпня 2020 року (а.с. 26-27, 62-64, 72-77, 82-93).

Відповідно до матеріалів справи, в тому числі виписки ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (форма РС-право) та пояснень другого відповідача, при призначенні позивачу пенсії до її страхового стажу не було зараховано період її роботи на ПРАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року у зв`язку із не сплатою товариством страхових внесків (а.с. 28, 49-50, 60-61).

В матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення пенсійним органом позивачу копії рішення про призначення пенсії та роз`яснень щодо періодів її роботи, які зараховані до страхового стажу та які до страхового стажу не зараховані.

У позові зазначено, що дізнавшись із свого особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України про не зарахування до її страхового стажу спірного періоду її роботи на ПРАТ Азовзагальмаш , позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій щодо такого не зарахування та про зобов`язання зарахувати цей період роботи до її страхового стажу.

Як вбачається з програмного забезпечення Донецького окружного адміністративного суду Діловодство спеціалізованого суду , позивач звернулась із відповідним позовом до Донецького окружного адміністративного суду у лютому 2021 року і ухвалою суду від 28 квітня 2021 року № 200/1967/21 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуту у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, а саме - у зв`язку із не наданням суду доказів на підтвердження не зарахування спірного періоду до стажу роботи під час призначення пенсії та доказу, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, а також не наданням належним чином засвідчених копій додатків для відповідача, про що судом було зазначено в ухвалі від 1 березня 2021 року про залишення позову без руху (а.с. 108).

24 березня 2021 року позивач, на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2021 року у справі № 200/1967/21 про залишення позову без руху звернулась до першого відповідача із заявою щодо пояснень з приводу не зарахування до її страхового стажу періоду її роботи на ПрАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року (а.с. 26-27).

Листом від 2 квітня 2020 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду Донецької області була надана відповідь на вказане звернення, в якій зазначено, що управлінням не зараховано до її страхового стажу періоди роботи з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року, оскільки відсутні дані про сплату страхувальником страхових внесків за цей період (а.с. 26-27).

Згідно трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, наказом № 25 від 21 липня 2016 року позивач працевлаштована в управління договорів, збуту продукції та реалізації замовлень ПрАТ Азовзагальмаш на посаду заступника начальника управління з провадження модуля SDSAP R/3 (запис № 26) (а.с. 82).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування (форма ОК-5) страхувальник за період з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року підприємство ПрАТ Азовзагальмаш страхові внески за позивача не сплатило (а.с. 103 - 105).

Будучи не згодною із не зарахуванням до її страхового стажу періоду роботи з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року на ПрАТ Азовзагальмаш , позивач 12 липня 2021 року вдруге звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій щодо не зарахування при призначенні їй пенсії до її страхового стажу періоду її роботи з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року на ПрАТ Азовзагальмаш .

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено судом вище доказів на підтвердження направлення позивачу рішення про призначення пенсії та роз`яснень щодо періодів, які не зараховані до її страхового стажу, суду не надано.

За поясненням позивача вона дізналась про таке не зарахування лише після реєстрації свого особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України та відразу після цього (у лютому 2021 року) звернулась до суду із відповідним позовом.

Докази на підтвердження того, що позивач дізналась про спірне не зарахування раніше лютого 2021 року відповідачами суду не надані.

Після повернення судом позовної заяви у зв`язку із не наданням по позову всіх необхідних доказів позивач здійснювала дії, спрямовані на отримання таких доказів (зокрема, зверталась до першого відповідача із запитом про надання необхідних документів) та повторно звернулась до суду із позовом про оскарження бездіяльності першого відповідача у липні 2021 року.

Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що позивач звернулась до суду із даним позовом в межах шестимісячного строку, розрахованого з дати, коли вона дізналась про порушення своїх прав.

Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1 Закону України № 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).

У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов`язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в його рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа 1-13/2013) і № 9-рп/2013 (справа № 1-18/2013) неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

На підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а також враховуючи наведені вище правової позиції Конституційного Суду України та практику Європейського Суду з Прав Людини, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з нарахуванням, розрахунком та виплатою пенсії за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Розглядаючи справу по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005№ 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, передбачено, що за період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Разом із цим згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи (Індивідуальних відомостей про застраховану особу у формі довідки ОК-5) страхувальником, ПрАТ Азовзагальмаш , код 13504334, за період з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась, але страхові внески не сплачувались (а.с. 105).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

За висновком суду несвоєчасна виконання ПрАТ Азовзагальмаш обов`язку зі своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України за ОСОБА_1 за період з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року фактично позбавило позивача належної соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) за наявності відомостей, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, отже, і для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу особи та загального страхового стажу.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи наведене період роботи позивача з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, який надає право на призначення пенсії за віком.

Як наслідок, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду її роботи на ПрАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року та про зобов`язання пенсійного органу зарахувати цей період роботи позивача до її страхового стажу та провести перерахунок розміру її пенсії із врахуванням цього стажу та нарахуванням різниці між розміром пенсії після перерахунку та розміром фактично сплаченої пенсії до проведення перерахунку.

При вирішенні питання щодо того, кого саме з відповідачів необхідно зобов`язувати вчиняти визначені судом дії, суд виходить з того, що станом на час розгляду справи саме на другого відповідача покладені повноваження, права та функції Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як наслідок, зобов`язальні дії мають бути покладені саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Як наслідок, позовні вимоги позивача про зобов`язання першого відповідача вчинити певні дії - задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Як вбачається з квитанції від 28 травня 2021 року позивач при поданні даного адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання протиправними дій) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача, у задоволенні яких суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні (в частині зобов`язання першого відповідача вчинити певні дії), не задоволені судом лише з підстав покладення цього обов`язку на правонаступника першого відповідача, суд вважає за необхідне покласти на пенсійний орган судові витрати позивача в повному обсязі.

Беручи до уваги, що станом на час розгляду справи саме на другого відповідача покладені повноваження, права та функції Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, судові витрати позивача мають бути покладені саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 139, 244-246, 255, 257, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 а ), Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при прийнятті 14 серпня 2020 року рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії до її страхового стажу періоду роботи на ПрАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи на ПрАТ Азовзагальмаш з 1 липня 2016 року по 11 березня 2020 року та провести перерахунок розміру її пенсії із врахуванням перерахованого страхового стажу з дати призначення пенсії - з 14 серпня 2020 року та виплатити різницю між розміром пенсії після перерахунку пенсії та розміром фактично сплаченої пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна