Рішення

від 29.10.2021 по справі 380/9986/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9986/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів - рент - інвест" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35; код ЄДРПОУ - 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хирів - рент - інвест (82060, Львівська область, м. Хирів, вул. Добромильська, 5; код ЄДРПОУ - 38798202) в якому просить суд:

накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Хирів - рент - інвест (ЄДРПОУ - 38798202), що знаходяться у банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом станом на 30.03.2021 становить 2 242 897, 21 гривень. Податковий орган вчинив всі залежні від нього дії, передбачені ПК України, для погашення заборгованості перед бюджетом, проте такі не призвели до реального результату.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 24 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та була ним отримана, що підтверджується поштовим відправленням №7901829595438, який міститься в матеріалах справи.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 380/1286/20, позов Головного управління ДПС у Львівській області, задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Хирів рент-інвест (вул. Добромильська, 5/1, м. Хирів, Старосамбірський район, Львівська область, 82060; ЄДРПОУ 38798202) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів в сумі 2225890,21 грн (два мільйони двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень, 21 копійка).

Відповідно до довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області № 4096/5/13-01-13-01-12 від 06.04.2021 загальна сума боргу ТзОВ ХИРІВ - РЕНТ - ІНВЕСТ станом на 30.03.2021 становить 2242897,21 грн., та складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1614876, 57 грн., земельний податок з юридичних осіб - 301205,90 грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 323605, 74 грн., податок на прибуток -3209, 00 грн.

Позивач скеровував у банківські установи, у яких відкрито рахунки відповідачем інкасові доручення № 23 від 22.02.2021, № 59 від 02.11.2020, № 18 від 22.02.2021, які повернулися позивачу без виконання.

22.11.2017 складено акт № 21659/10/13-01-17-07-09 опису майна платника податків ТОВ Хирів - Рент- Інвест . Згідно з цим актом податковий керуючий провела опис майна, право власності на яке він набуде у майбутньому.

28.01.2018 складено акт № 23 опису майна платника податків ТОВ Хирів - Рент- Інвест . Згідно з цим актом податковий керуючий провела опис майна, а саме: причіп KARFA SA- 34.1992 р.в.д.н.з НОМЕР_1 .

Разом з цим, відповідач має відкриті рахунки в банківських установах.

Позивач вважає, що наявні визначені Податковим кодексом України підстави накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках відповідача, що знаходяться у банках, відтак він звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керується таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 804/4273/13-а) та враховується судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

За вимогами абз. 2 підпункту 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Крім цього, вказана законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Крім цього, постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1 та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що в разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм слідує, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Слід звернути увагу, що законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який залежно від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням (в порядку ст. 94 ПК України); арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу (в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Разом з цим сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема щодо погашення податкового боргу.

Аналогічного змісту позиція наведена Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16.

При цьому слід звернути увагу на те, що Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі, зазначив, що для правильного вирішення цього спору судам слід було перевірити доводи позивача щодо наявності у підприємства станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з`ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.

Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджено, що перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.

Актом опису майна №21659/10/13-01-17-07-09 від 22.11.2017 підлягає те майно, на яке боржник отримає право власності в майбутньому.

Актом опису майна №23 від 28.01.2018 підтверджено наявність майна.

Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна передбачено, що все майно платника податків згідно з актом опису майна № 21659/10/13-01-17-07-09 від 22.11.2017, згідно акту опису майна № 23 від 28.01.2019 року, передано у податкову заставу.

Податковий борг відповідача згідно довідки станом на 30.03.2021 становить 2242897,21 грн. З метою спонукати платника податків сплатити узгоджені податкові зобов`язання контролюючий орган надіслав йому податкову вимогу, а також звернувся до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках. Інкасові доручення, виписані на стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу на підставі рішень суду повернуто установами банків без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника. Відповідно до акта опису майна №3 податковий керуючий зафіксував відсутність в платника податку майна, що може бути описане в податкову заставу. Контролюючий орган зареєстрував 22.11.2017 та 31.01.2019 обтяження (відчуження за погодженням з обтяжувачем) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З огляду на те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що підтверджується долученими до справи письмовими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться у банку в межах суми податкового боргу в розмірі 2225890,21 грн.

За таких обставин, ураховуючи відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку та, відповідно, про задоволення позову.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст.72-77, 90,94, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) до Товариства з обмеженою відповідальністю Хирів - рент - інвест (82060, Львівська область, м. Хирів, вул. Добромильська, 5; код ЄДРПОУ - 38798202) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, - задоволити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Хирів - рент - інвест (82060, Львівська область, м. Хирів, вул. Добромильська, 5; код ЄДРПОУ - 38798202) на рахунках, відкритих у банківських установах, в межах суми стягнення у розмірі 2225890,21 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна