Рішення
від 25.10.2021 по справі 520/13125/21
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 р. № 520/13125/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горшкової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кандиби Ю.О.,

представника позивача - Сидорук Т.П.,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (далі - Позивач, ТОВ "Красноградський млин") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю Наказ Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код ЄДРПОУ 31889680);

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код ЄДРПОУ 31889680) на підставі Наказу Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код ЄДРПОУ 31889680);

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.07.2021 р. № 000130950721 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14010100 на суму 2 902 815,00 грн. (два мільйона дев`ятсот дві тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень 00 копійок), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 2 322 252,00 грн. (два мільйона три двадцять двісті тисячі двісті п`ятдесят дві гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 580 563,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят три гривні 00 копійок);

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.07.2021 р. № 000130920721 про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства код платежу 11021000 на суму 2 393 484,00 грн. (два мільйона триста дев`яносто три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 00 копійок), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 2 090 027,00 грн. (два мільйона дев`яносто тисяч двадцять сім гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 303 457,00 грн. (триста три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 00 копійок);

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 02.07.2021 р. № 00127930721, яким донараховано 12 607,48 грн. (дванадцять тисяч шістсот сім гривень 48 копійок) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до ТОВ "Красноградський млин" застосовані штрафні санкції у розмірі 5530,87 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять гривень 87 копійок);

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 02.07.2021 р. № 00127960721, яким на підставі п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до ТОВ "Красноградський млин" застосовані штрафні санкції у розмірі 255,00 грн. (двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок);

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ТОВ "Красноградський млин" сплачений судовий збір у розмірі 27 240,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що наказ № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" є незаконним, оскільки індивідуальний акт Відповідача, оформлений наказом про проведення документальної планової перевірки Позивача прийнятий з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", що суперечить нормам абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ). У зв`язку з чим, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, дії Головного управління ДПС у Харківській області, територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" на підставі незаконного наказу також є протиправними.

Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення - рішення від 08.07.2021 р. № 000130950721, № 000130920721 та від 02.07.2021 р. № 00127910721, та рішення про застосування штрафних санкцій від 02.07.2021 р. № 00127930721 та № 00127960721 є протиправними та базуються виключно на суб`єктивних припущеннях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 15.06.2021 р. № 10250/20-40-07-21-07/31889680. Позивач зазначив, що у господарській діяльності ТОВ "Красноградський млин" відсутні порушення вимог ПКУ, оскільки проведені господарські операції зумовлені потребами реальної діяльності підприємства, відбулись у дійсності та мали спрямування на реальне настання правових наслідків, що підтверджується належними письмовими доказами, зокрема договорами поставки з додатками, специфікаціями, видатковими накладними, оформленими із дотримання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, податковими накладними, зареєстрованими у встановленому законом порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також іншими доказами, залученими Позивачем до матеріалів справи. Вважає, що наведені в тексті Акту перевірки посилання та зауваження контролюючого органу жодним чином не спростовують реальність таких господарських операцій. У зв`язку із чим, просив суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірні акти індивідуальної дії (податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій) у повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що наказ № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" прийнятий у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а порушення, встановлені в ході перевірки Позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки від 15.06.2021 р. № 10250/20-40-07-21-07/31889680, висновки якого і стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов`язань та рішень про застосування штрафних санкцій. Так, господарські операції Позивача у липні-серпні 2019 р. та у липні 2020 року із ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код 39554623, у вересні та жовтні 2019 р. із ТОВ "СТЕКАУРЕС" код 42684450 та у лютому 2021 р. із ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385, не мали реального характеру. Крім того, Позивачем не надані до перевірки матеріальні звіти про передачу у виробництво придбаної пшениці та сертифікатів якості зерна, а товарно-транспортні накладні мають дефекти в їх оформленні, у зв`язку з чим, на думку контролюючого органу неможливо підтвердити перевезення пшениці. З огляду на це, контролюючий орган просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Красноградський млин" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р., валютного законодавства за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р.

Вказана перевірка проведена відповідачем на підставі Наказу № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" (код ЄДРПОУ 31889680).

За результатами перевірки складений акт від 15.06.2021 р. № 10250/20-40-07-21-07/31889680 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого перевіркою встановлені порушення:

- п. 44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та, як наслідок, ТОВ "Красноградський млин" занижено суму фінансового результату до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2 090 027 грн, у тому числі за: 9 місяців 2019 року на 1 037 222 грн.; 2019 рік на 1 213 829 грн.; 9 місяців 2020 року на 418 647 грн.; 2020 рік на 695 541 грн.; 1 квартал 2021 року на 180657 грн.;

- порушення ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 р. за № 168/704;

- п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 ПКУ, ТОВ "Красноградський млин" встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 2 322 252 грн., в тому числі за періоди: липень 2019 року - 312 423 грн.; серпень 2019 року - 229 205 грн.; вересень 2019 - 610 841 грн.; жовтень 2019 року - 196 230 грн.; липень 2020 року - 857 438 грн.; лютий 2021 року - 116 115 грн.;

- порушення абз. б п.176.2 ст. 176 ПКУ в частині невідповідності податкового номеру фізичної особи підприємця, що відображено в податковому розрахунку за ознакою "157" (уточнюючий розрахунок за 3 квартал 2017 року № 9301161826 від 13.08.2019 р.;

- абз. б п. 176.2 ст.176, 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ, п. 3.2 розділу 3 "Порядку заповнення та надання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку (форма №1ДФ)" від 21.01.2014 року № 49 в частині невірного відображення в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку за формою 1ДФ - за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р. нарахованого доходу з якого утримується військовий збір в сумі 46 344,76 грн.;

- п.1,2 ч.2 ст.6, п.1 ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині неналежного ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний соціальний внесок (далі - ЄСВ);

- п.1,2 ч.2 ст. 6, п.1 ч.1 ст. 7, ч. 4 ст. 8, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині несвоєчасного нарахування ЄСВ, що підтверджено звітністю по ЄСВ за вересень 2019 року, січень та травень 2020 року.

На підставі вищевказаних висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 15.06.2021 р. № 10250/20-40-07-21-07/31889680 відповідачем було прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення про донарахування ТОВ "Красноградський млин" податкових зобов`язань та рішення про застосування про застосування штрафних санкцій, а саме:

- податкове повідомлення - рішення від 08.07.2021 р. № 000130950721 форми "Р", яким за порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14010100 на загальну суму 2902815,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 2322252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 580563,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 08.07.2021 р. № 000130920721 форми "Р", яким за порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства код платежу 11021000 на загальну суму 2 393 484,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 2 090 027,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 303 457,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 02.07.2021 р. № 00127910721 форми "ПС", яким за порушення абз. б п. 176.2 ст. 176, 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати код платежу 11010100;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2021 р. № 00127930721, яким за порушення п.1,2 ч.2 ст.6, п.1 ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст. 8, ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосовані штрафні санкції у розмірі 5 530,87 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок від 02.07.2021 р. № 00127960721, яким за порушення п.1,2 ч. 2 ст. 6, п.1 ч.1 ст. 7, ч. 4 ст. 8, ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосовані штрафні санкції у розмірі 255,00 грн.

Позивач, не погодившись із такими висновками контролюючого органу, звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними наказу та дій ГУ ДПС у Харківській області стосовно призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Красноградський млин" суд зазначає про таке.

19 квітня 2021 року контролюючим органом видано наказ № 2682-п від 19.04.2021 р. про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Красноградський млин" за адресою: вул. Полтавська, буд. 186, м. Красноград, Харківська область) з 12 травня 2021 р., тривалістю 20 робочих днів, за період діяльності з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р., з метою контролю за своєчасністю, добросовісністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи (далі - наказ).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п.п. 77.1, 77.4 ст. 77 ПКУ, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу , копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та ПКУ, як спеціальним нормативним актом.

При цьому право на проведення документальної планової виїзної перевірки, у посадових осіб контролюючого органу виникає, за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПКУ направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний Наказ разом із повідомленням № 176 від 19.04.2021 р. був отриманий Позивачем 29.04.2021 р.

Позивач допустив контролюючий орган до проведення документальної планової перевірки і за результатами якої, складений акт перевірки від 15.06.2021 р. № 10250/20-40-07-21-07/31889680.

В свою чергу, серед іншого, в наказі вказана підстава для проведення перевірки від 03.02.2021 р. № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

З приводу тверджень позивача, що Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" суперечить абз. 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ суд зазначає наступне.

Абзацем 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ (у редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Закону України від 13.05.2020 р. № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, нормою ПКУ, а саме: абз.1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, запроваджено загальне правило, у силу якого, протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками. Проте, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" безпосередньо пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

У період призначення (19.04.2021 р.) та проведення документальної планової перевірки Позивача (з 12.05.2021 р. по 08.06.2021 р.) на території України установлений карантин з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. (пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 р. № 1236 (зі змінами та доповненнями, у т.ч. внесеними Постановою КМУ № 405 від 21.04.2021 р.).

Відповідно до п. 4. Розділу II Прикінцевих положень Закону України від 17.09.2020, № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 909), у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вимог п. 4 розділу II Закону № 909 уряд прийняв Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова КМУ № 89), згідно положень якої, скорочені строки дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Водночас, Постанова КМУ № 89 не оскаржена у судовому порядку та не скасована. Зазначена постанова набрала чинності та підлягає виконанню відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про Кабінеті Міністрів України".

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені твердження позивача є необґрунтованими.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПКУ. Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

При цьому, пунктом 19 частини першої ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 р. № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України 22.04.2008 р. № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Аналогічний висновок наведений у постанові ВСУ від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/19.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ).

Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право протягом дії карантину (починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проводити перевірки юридичних осіб, передбачені п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ та Постановою N 89, якою скорочено дії обмежень на проведення деяких видів перевірок встановлених п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.

Щодо тверджень позивача, що спірний наказ підписано неуповноважено особою, суд зазначає, що згідно із п. 341.1 ст. 341 ПК України - служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом га обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податковою, митною га іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.342.1 ст.342 ПК України посадовою особою контролюючою органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.

Згідно із п.342.4 ст. 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну службу" посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.

Згідно з абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Крім того, судом встановлено, що спірний наказ підписаний саме заступником начальника ГУ ДПС у Харківській області - Іриною Сагайдак, відомості щодо повноважень якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та скріплений печаткою контролюючого органу.

Вказані обставини в повній мірі кореспондуються з нормами податкового законодавства, а відтак, ОСОБА_1 мала всі повноваження для підпису спірного наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування наказу та визнання дій відповідача протиправними, з огляду на факт вичерпання останнім дії, внаслідок реалізації.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.07.2021 р. № 000130950721 та № 000130920721, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Красноградський млин" (ідентифікаційний код 31889680), зареєстроване як юридична особа 17.05.2002 р. та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Красноградський район (Красноградська ДПІ). ТОВ "Красноградський млин" зареєстровано платником податку на додану вартість з 07.06.2002 р. відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.06.2002 р. № 27898202 виданого Красноградською ДПІ, індивідуальний податковий № 318896820169. Свідоцтво платника ПДВ не анульовано.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "Красноградський млин" є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код КВЕД 10.61).

Щодо не підтвердження господарських операцій Позивача із ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623, із ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450 та із ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385, внаслідок чого Позивачем на думку контролюючого органу занижено податок на прибуток, податок на додану вартість, суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПКУ об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 ПКУ, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абзацу 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У відповідності до п. 2.1. Глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Глави 2 Положення № 88).

Згідно п. 2.4. Глави 2 Положення 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому суд також зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформленні відповідні операції належним чином складеними первинними документами, які відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПКУ .

Так, відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПКУ, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. а) п. 185.1. ст. 185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 ПКУ.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті ПКУ встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до вимог пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПКУ, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 ПКУ.

Згідно пп. "а" п. 198.1. ст. 198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: а) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; б) дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

З системного аналізу норм ПКУ вбачається, що для реалізації права на формування платником податків витрат та податкового кредиту з ПДВ, останньому необхідно: реально отримати товар на підставі первинних документів без дефекту форми (змісту) та податкову накладну від контрагента - постачальника, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановленому законом порядку, та при умові, що такі господарські операції пов`язані із господарською діяльністю Покупця (Позивача по цій справі).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623

Між ТОВ "Красноградський млин" (Покупець) та ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено два договори постачання, а саме: № 86 від 17.07.2019 р. та № 35 від 20.03.2020 р., предметами яких, є поставка та передача у власність Покупця пшениці (далі - Товар) в кількості і за ціною згідно накладних.

Судом з матеріалів справи встановлена правоздатність та дієздатність юридичних осіб - сторін вказаних договорів, зокрема, контрагент Позивача - ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" на момент укладення договорів постачання та проведення господарських операцій з оформленням первинних документів, як і Позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин, та були платниками податку на додану вартість.

У межах вказаних договорів здійснені господарські операції протягом липня та серпня 2019 року з поставки Позивачу товару (пшениці 3 класу), що оформлені видатковими накладними: № 190705 від 19.07.2019 р. суму 512 658,85 грн., № 200703 від 20.07.2019 р. на суму 166 788,14 грн., № 230701 від 23.07.2019 р. на суму 354 910,72 грн., № 240702 від 24.07.2019 р. на суму 340 265,90 грн., № 250702 від 25.07.2019 р. на суму 334751,50 грн., № 310701 від 30.07.2019 р. на суму 165 163,80 грн., № 70801 від 07.08.2019 р. на суму 151 936,20 грн., № 80801 від 08.08.2019 р. на суму 146 953,20 грн., № 80802 від 08.08.2019 р. на суму 130 554,60 грн., № 90803 від 09.08.2019 р. на суму 141 154,80 грн., № 140801 від 14.08.2019 р. на суму 327 600,00 грн., № 150801 від 15.08.2019 р. на суму 117 720,00 грн., № 200803 від 20.08.2019 р. на суму 129 177,32 грн., № 290802 від 29.08.2019 р. на суму 230 135,78 грн., у загальній кількості 722 640 кг. на загальну суму 3 249 770,81 грн., у т.ч. ПДВ - 541 628,46 грн., а також у липні 2020 р. з поставки Позивачу товару (пшениці 2, 3 та 4 класів), що оформлені видатковими накладними: № 90704 від 09.07.2020 р. на суму 158 655,00 грн., № 100704 від 10.07.2020 р. на суму 545 685,00 грн., № 110705 від 11.07.2020 р. на суму 157 862,88 грн., № 110704 від 11.07.2020 р. на суму 545 895,00 грн., № 120705 від 12.07.2020 р. на суму 188 265,00 грн., № 120704 від 12.07.2020 р. на суму 167 989,87 грн., № 130702 від 13.07.2020 р. на суму 171 296,12 грн., № 140704 від 14.07.2020 р. на суму 674 266,51 грн., № 150701 від 15.07.2020 р. на суму 198 008,15 грн., № 160702 від 16.07.2020 р. . на суму 187 356,86 грн., № 180706 від 18.07.2020 р. на суму 904 256,33 грн., № 190706 від 19.07.2020 р. на суму 852 361,37 грн., № 310701 від 31.07.2020 р. на суму 392 730,00 грн., у загальній кількості 965 820 кг. на загальну суму 5 144 628,09 грн., у т.ч. ПДВ - 857 438,01 грн.

Вказані господарські операції знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Красноградський млин", що підтверджується бухгалтерськими довідками Позивача від 14.07.2021 р. № 69 та від 14.07.2021 р. № 67, а також витягами з оборотів рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" за періоди: липень та серпень 2019 року, та липень 2020 р.

На підставі здійснених господарських операцій постачальником (ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ") складені податкові накладні, а саме: у липні 2019 року - № 53 від 19.07.2019 р. на суму 512 658,85 грн., у т.ч. ПДВ - 85 443,14 грн.; № 54 від 20.07.2019 р. на суму 166 788,14 грн., у т.ч. ПДВ - 27 798,02 грн.; № 56 від 23.07.2019 р. на суму 354 910,72 грн., у т.ч. ПДВ - 59 151,79 грн.; № 58 від 24.07.2019 р. на суму 340 265,90 грн., у т.ч. ПДВ - 56 710,98 грн.; № 60 від 25.07.2019 р. на суму 334 751,50 грн., у т.ч. ПДВ - 55 791,92 грн.; № 76 від 31.07.2019 р. на суму 165 163,80 грн., у т.ч. ПДВ - 27 527,30 грн.; у серпні 2019 року - № 8 від 07.08.2019 р. на суму 151 936,20 грн., у т.ч. ПДВ - 25 322,70 грн.; № 9 від 08.08.2019 р. на суму 146 953,20 грн., у т.ч. ПДВ - 24 492,20 грн.; № 13 від 08.08.2019 р. на суму 130554,60 грн., у т.ч. ПДВ - 21 759,10 грн.; № 14 від 09.08.2019 р. на суму 141 154,80 грн., у т.ч. ПДВ - 23 525,80 грн.; № 15 від 14.08.2019 р. на суму 327 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 54 600,00 грн.; № 18 від 15.08.2019 р. на суму 117 720,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 620,00 грн.; № 28 від 20.08.2019 р. на суму 129 177,32 грн., у т.ч. ПДВ - 21 529,55 грн.; № 34 від 29.08.2019 р. на суму 230 135,78 грн., у т.ч. ПДВ - 38 355,96 грн.; у липні 2020 року - № 21 від 09.07.2020 р. на суму 158 655,00 грн., у т.ч. ПДВ - 26 442,50 грн.; № 34 від 11.07.2020 р. на суму 157 862,88 грн., у т.ч. ПДВ - 26 310,48 грн.; № 35 від 12.07.2020 р. на суму 167 989,87 грн., у т.ч. ПДВ - 27 998,31 грн.; № 32 від 10.07.2020 р. на суму 545 685,00 грн., у т.ч. ПДВ - 90 947,50 грн.; № 33 від 11.07.2020 р. на суму 545 895,00 грн., у т.ч. ПДВ - 90 982,50 грн.; № 36 від 12.07.2020 р. на суму 188 265,00 грн., у т.ч. ПДВ - 31 377,50 грн.; № 41 від 13.07.2020 р. на суму 171 296,12 грн., у т.ч. ПДВ - 28 549,35 грн.; № 45 від 14.07.2020 р. на суму 674 266,51 грн., у т.ч. ПДВ - 112 377,75 грн.; № 51 від 15.07.2020 р. на суму 198 008,15 грн., у т.ч. ПДВ - 33 001,36 грн.; № 54 від 16.07.2020 р. на суму 187 356,86 грн., у т.ч. ПДВ - 31 226,14 грн.; № 69 від 18.07.2020 р. на суму 904 256,33 грн., у т.ч. ПДВ - 150 709,39 грн.; № 75 від 19.07.2020 р. на суму 852 361,37 грн., у т.ч. ПДВ - 142 060,23 грн.; № 122 від 31.07.2020 р. на суму 392 730,00 грн., у т.ч. ПДВ - 65 455,00 грн., загальною сумою 8 394 398,90 грн., у т.ч. ПДВ - 1 399 066,47 грн.

Факт реєстрації вищевказаних податкових накладних не заперечується відповідачем.

Факт фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 892526 від 19.07.2019 р., № 892528 від 19.07.2019 р., № 892529 від 19.07.2019 р., № 892527 від 19.07.2019 р., № 892530 від 23.07.2019 р., № 892531 від 23.07.2019 р., № 892532 від 23.07.2019 р., № 892534 від 24.07.2019 р., № 892537 від 25.07.2019 р., № 892535 від 25.07.2019 р., № 892538 від 31.07.2019 р., № 892540 від 07.08.2019 р., № 892541 від 08.08.2019 р., № 892543 від 08.08.2019 р., № 892544 від 09.08.2019 р., № 892545 від 14.08.2019 р., № 892546 від 14.08.2019 р., № 892547 від 15.08.2019 р., № 892548 від 20.08.2019 р., № 892549 від 29.08.2019 р., № 892550 від 29.08.2019 р., № Р90704 від 09.07.2020 р., № 731211 від 10.07.2020 р., № 731210 від 10.07.2020 р., № 731212 від 10.07.2020 р., № 745311 від 11.07.2020 р., № 731215 від 11.07.2020 р., № 731213 від 11.07.2020 р., № 731214 від 11.07.2020 р., № 731217 від 12.07.2020 р., № 731216 від 12.07.2020 р., № 731218 від 13.07.2020 р., № 745314 від 14.07.2020 р., № 745323 від 14.07.2020 р., № 745325 від 14.07.2020 р., № 745324 від 15.07.2020 р., № 731227 від 16.07.2020 р., № 731228 від 18.07.2020 р., № 731230 від 18.07.2020 р., № 731229 від 18.07.2020 р., № 731226 від 18.07.2020 р., № 731233 від 18.07.2020 р., № 731236 від 19.07.2020 р., № 731232 від 19.07.2020 р., № 731234 від 19.07.2020 р., № 731235 від 19.07.2020 р., № 731236 від 19.07.2020 р., № 731237 від 20.07.2020 р., № 731238 від 20.07.2020 р.

Зобов`язання з оплати вартості придбаного товару виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів у загальному розмірі 8 394 847,89 грн., що підтверджується витягами з банківських виписок за липень-серпень 2019 р., за липень-серпень 2020 р., платіжними дорученнями № 50196 від 11.09.2019 р., № 50166 від 02.09.2019 р., Актами звірок взаємних розрахунків за періоди: липень 2019 р (станом на 31.07.2019 р), серпень 2019 р. (станом на 31.08.2019 р.), липень 2020 р. (станом на 31.07.2020 р.), а також бухгалтерськими довідками Позивача від 14.07.2021 р. № 69 та від 14.07.2021 р. № 67. Отже, за поставлений товар Позивач розрахувався із контрагентом у повному обсязі, заборгованості немає.

На підтвердження реальності виконання умов договорів постачання Позивачем надані реєстри ТТН на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (форма № 3ХС-3), зміст яких вказує на фактичну кількість поставленої пшениці та її показники якості, визначені виробничо-технічною лабораторією ТОВ "Красноградський млин", а також даними із записів вагарів в журналах "Нечетні пшениця" та у журналі "Четні пшениця".

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів постачання до суду надано податкові декларації ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" з ПДВ за липень - серпень 2019 р., за липень 2020 р. із додатками № 5 до них, згідно яких, контрагентом сформовані податкові зобов`язання по спірним господарським операціям у вказаних податкових періодах. Реалізований контрагентом товар Позивачу був придбаний ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" у інших суб`єктів господарювання: ТОВ "ВІНСТЕР ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 42720933), ТОВ "ТРАНСВЕЙ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 39763804), ПП "ВІТА-1" код (ЄДРПОУ 37345938), ФГ "ЗЕРНОСВІТ+" (код ЄДРПОУ 42912470), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на підтвердження чого до суду надані договори поставок із додатками, видаткові накладні та податкові накладні тощо.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450

Між ТОВ "Красноградський млин" (Покупець) та ТОВ "СТЕКАУРЕС" (Постачальник) укладений договір постачання № 81 від 05.07.2019 р., згідно умов якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця пшеницю (далі - Товар) в кількості і за ціною згідно накладних, що є невід`ємною частиною договору.

Судом з матеріалів справи встановлена правоздатність та дієздатність юридичних осіб - сторін вказаних договорів, зокрема, контрагент Позивача - ТОВ "СТЕКАУРЕС" на момент укладення договору постачання та проведення господарських операцій з оформленням первинних документів, як і Позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин, та були платниками податку на додану вартість.

У межах вказаного договору здійснені господарські операції протягом вересня та жовтня 2019 року з поставки Позивачу товару (пшениці 2,3 та 4 класів), що оформлені видатковими накладними: № 02/09-1 від 02.09.2019 р. на суму 197 112,00 грн., № 02/09-2 від 02.09.2019 р. на суму 211 990,00 грн., № 04/09-1 від 04.09.2019 р. на суму 505 078,00 грн., № 05/09-1 від 05.09.2019 р. на суму 407 210,00 грн., № 05/09-2 від 05.09.2019 р. на суму 400 244,00 грн., № 09/09-1 від 09.09.2019 р. на суму 456 574,00 грн., № 09/09-2 від 09.09.2019 р. на суму 221 708,00 грн., № 10/09-1 від 10.09.2019 р. на суму 222 138,00 грн., № 12/09-1 від 12.09.2019 р. на суму 219 472,00 грн., № 17/09-1 від 17.09.2019 р. на суму 162 876,00 грн., № 17/09-2 від 17.09.2019 р. на суму 92 250,00 грн., № 18/09-1 від 18.09.2019 р. на суму 119 868,00 грн., № 18/09-2 від 18.09.2019 р. на суму 123 164,00 грн., № 20/09-1 від 20.09.2019 р. на суму 195 078,00 грн., № 23/09-1 від 23.09.2019 р. на суму 130 284,00 грн., № 03/10-1 від 03.10.2019 р. на суму 386 904,00 грн., № 03/10-2 від 03.10.2019 р. на суму 200 760,00 грн., № 11/10-1 від 11.10.2019 р. на суму 239 712,00 грн., № 11/10-2 від 11.10.2019 р. на суму 131 064,00 грн., № 14/10-1 від 14.10.2019 р. на суму 218 944,00 грн., у загальній кількості 1 134 500 кг. на загальну суму 4 842 430,00 грн., у т.ч. ПДВ - 807 071,67 грн.

Вказані господарські операції знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Красноградський млин", що підтверджується бухгалтерськими довідками Позивача від 14.07.2021 р. № 69 та від 14.07.2021 р. № 68, а також витягами з оборотів рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту ТОВ "СТЕКАУРЕС" за періоди: вересень та жовтень 2019 року.

На підставі здійснених господарських операцій постачальником (ТОВ "СТЕКАУРЕС") складені податкові накладні, а саме: у вересні 2019 року - № 1 від 02.09.2019 р. на суму 197 112,00 грн., у т.ч. ПДВ - 32 852,00 грн.; № 2 від 02.09.2019 р. на суму 211 990,00 грн., у т.ч. ПДВ - 35 331,67 грн.; № 3 від 04.09.2019 р. на суму 505 078,00 грн., у т.ч. ПДВ - 84 179,67 грн.; № 4 від 05.09.2019 р. на суму 407 210,00 грн., у т.ч. ПДВ - 67 868,33 грн.; № 5 від 05.09.2019 р. на суму 400 244,00 грн., у т.ч. ПДВ - 66 707,33 грн.; № 6 від 09.09.2019 р. на суму 456 574 грн., у т.ч. ПДВ - 76 095,67 грн.; № 7 від 09.09.2019 р. на суму 221 708,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36 951,33 грн.; № 8 від 10.09.2019 р. на суму 222 138,00 грн., у т.ч. ПДВ - 37 023,00 грн.; № 9 від 12.09.2019 р. на суму 219 472,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36 578,67 грн.; № 10 від 17.09.2019 р. на суму 162 876,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 146,00 грн.; № 11 від 17.09.2019 р. на суму 92 250,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 375,00 грн.; № 12 від 18.09.2019 р. на суму 119 868,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 978,00 грн.; № 13 від 18.09.2019 р. на суму 123 164,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20 527,33 грн.; № 14 від 20.09.2019 р. на суму 195 078,00 грн., у т.ч. ПДВ - 32 513,00 грн.; № 15 від 23.09.2019 р. на суму 130 284,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 714,00 грн.; у жовтні 2019 року - № 1 від 03.10.2019 р. на суму 386 904,00 грн., у т.ч. ПДВ - 64 484,00 грн.; № 2 від 03.10.2019 р. на суму 200 760,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 460,00 грн.; № 3 від 11.10.2019 р. на суму 239 712,00 грн., у т.ч. ПДВ - 39 952,00 грн.; № 4 від 11.10.2019 р. на суму 131 064,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 844,00 грн.; № 5 від 14.10.2019 р. на суму 218 944,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36 490,67 грн., загальною сумою 4 842 430,00 грн., у т.ч. ПДВ - 807 071,67 грн.

Факт реєстрації вищевказаних податкових накладних не заперечується Відповідачем.

Факт фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 621617 від 29.08.2019 р., № 621619 від 02.09.2019 р., № 726583 від 04.09.2019 р., № 621623 від 04.09.2019 р., № 621622 від 04.09.2019 р., № 726588 від 05.09.2019 р., № 726589 від 05.09.2019 р., № 726601 від 05.09.2019 р., № 726602 від 05.09.2019 р., № 621624 від 05.09.2019 р., № 726565 від 06.09.2019 р., № 726594 від 07.09.2019 р., № 726611 від 09.09.2019 р., № 726612 від 09.09.2019 р., № 726605 від 11.09.2019 р., № 726637 від 17.09.2019 р., № 726597 від 17.09.2019 р., № 726662 від 18.09.2019 р., № 726660 від 18.09.2021 р., № 653132 від 19.09.2021 р., № 653131 від 20.09.2021 р., № 653135 від 23.09.2019 р., № 653151 від 02.10.2019 р., № 653152 від 10.2019 р., № 726566 від 03.10.2019 р., № 653160 від 11.10.2019 р., № 653159 від 10.10.2019 р., № 653137 від 12.10.2019 р.

Зобов`язання з оплати вартості придбаного товару виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів у загальному розмірі 4 842 430,00 грн., що підтверджується витягами з банківських виписок за вересень 2019 р., за жовтень 2019 р., бухгалтерськими довідками Позивача від 14.07.2021 р. № 69 та № 68, Актами звірок взаємних розрахунків за періоди: вересень 2019 р. (станом на 31.09.2019 р.), жовтень 2019 р. (станом на 31.10.2019 р.). Отже, за поставлений товар Позивач розрахувався із контрагентом у повному обсязі, заборгованості немає.

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів постачання до суду лист ТОВ "СТЕКАУРЕС" (вих. № 2306/1 від 23.06.2021 р.), зі змісту якого вбачається, що контрагентом сформовані податкові зобов`язання по спірним господарським операціям, а саме: у вересні 2019 р. на суму 3 665 046,00 грн., у т.ч. ПДВ - 610 841,00 грн. та у жовтні 2019 р. на суму 1 177 384,00 грн., у т.ч. ПДВ - 196 230,67 грн. Реалізований контрагентом товар Позивачу був придбаний ТОВ "СТЕКАУРЕС" у інших суб`єктів господарювання: ТОВ "МАКОВІЙ" (код ЄДРПОУ 33816897), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФГ "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 21102259), ДПДГ "ЕЛІТНЕ" (код ЄДРПОУ 05460373), ФГ "АСТЕР" (код ЄДРПОУ 36468469), на підтвердження чого до суду надані договори поставок із додатками, видаткові накладні та податкові накладні тощо.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385

Між ТОВ "Красноградський млин" (Покупець) та ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" (Постачальник) укладений договір постачання № 19 від 25.01.2021 р., згідно умов якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю пшеницю в кількості та за ціною згідно накладних, що є невід`ємною частиною договору.

Судом з матеріалів справи встановлена правоздатність та дієздатність юридичних осіб - сторін вказаних договорів, зокрема, контрагент Позивача - ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" на момент укладення договору постачання та проведення господарських операцій з оформленням первинних документів, як і Позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин, та були платниками податку на додану вартість.

У межах вказаного договору здійснені господарські операції у лютому 2021 року з поставки позивачу товару (пшениці 2 та 3 класів), що оформлені видатковими накладними: № 19 від 01.02.2021 р. на суму 421 168,96 грн., № 27/1 від 18.02.2021 р. на суму 275 520,00 грн., у загальні кількості 80 660 кг на загальну суму 696 688,96 грн., у т.ч. ПДВ - 116 114,83 грн.

Вказані господарські операції знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Красноградський млин", що підтверджується бухгалтерською довідкою Позивача від 14.07.2021 р. № 70, а також витягом з оборотів рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" за період: лютий 2021 року.

На підставі здійснених господарських операцій постачальником (ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К") складені податкові накладні, а саме: № 2 від 01.02.2021 р. на суму 421 168,96 грн., у т.ч. ПДВ - 70 194, 83 грн. та № 15 від 18.02.2021 р. на суму 275 520,00 грн., у т.ч. ПДВ - 45 920,00 грн., загальною сумою 696 688,96 грн., у т.ч. ПДВ - 116 114,83 грн.

Факт реєстрації вищевказаних податкових накладних не заперечується Відповідачем.

Факт фізичного переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 31 від 28.01.2021 р. та № 48 від 18.02.2021 р.

Зобов`язання з оплати вартості придбаного товару виконані Позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів у загальному розмірі 696 688,96 грн., що підтверджується витягом з банківської виписки за лютий 2021 р., бухгалтерською довідкою Позивача від 14.07.2021 р. № 70, Актом звірки взаємних розрахунків за період: лютий 2021 р. (станом на 28.02.2021 р.). Отже, за поставлений товар Позивач розрахувався із контрагентом у повному обсязі, заборгованості немає.

Також на підтвердження реальності виконання умов вказаного договору до суду надано податкову декларацію з ПДВ ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" за лютий 2021 із додатком № 5 до неї, згідно якої, контрагентом сформовані податкові зобов`язання по спірним господарським операціям у вказаному податковому періоді. Реалізований контрагентом товар Позивачу був придбаний ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" у СТОВ "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 30772576), на підтвердження чого до суду надані договір, видаткова накладна та податкова накладна тощо.

Оцінивши вищевказані договори постачання, що укладені позивачем із його контрагентами ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623, із ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450 та із ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385, за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних договорів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між Позивачем та контрагентами Позивача (ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623, із ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450 та із ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385) факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

При цьому суд відмічає, що згідно ст. ст. 6, 627 ЦКУ, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між Позивачем та вищевказаними контрагентами Позивача господарських операцій.

Суд також зазначає, що доказів повернення коштів до позивача після їх перерахування контрагентам, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

Крім того, матеріали даної справи не містять доказів наявності між Позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду Відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 ПКУ, пункту 2.4 Положення № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків (Позивача у справі). А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліків.

Суми ПДВ сформовані позивачем на підставі належних чином оформлених контрагентами Позивача податкових накладних, що були зареєстровані у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим, завищення сум податкового кредиту в перевіреному періоді не мало місця.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Позивач та ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623, ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450, ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385 належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України та підтверджують рух активів та спричинили реальну зміну майнового стану платника податків.

Суд не приймає посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію щодо контрагента позивача - ТОВ "СП "АГРО-ІНВЕСТ", оскільки належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73 та ст. 74 КАС України, доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків (ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ"), наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Отже, в ході судового розгляду, доводи контролюючого органу про те, що ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" приймав участь у схемах ухилення від оподаткування, не знайшли свого документального підтвердження.

Крім того, відомості з податкової інформації щодо ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період січень-грудень 2019 року, січень-травень 2020 року, на які посилався Відповідач в Акті перевірки (сторінки 13-14 Акту перевірки), не є належним носієм доказової інформації щодо конкретних фактів порушення ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" податкового законодавства, оскільки такі порушення, в силу вимог п.п. 86.1.-86.5 ст. 86 ПКУ, оформлюються актом (актами) камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) перевірок. Однак, посилання на такі акти перевірок в Акті перевірки Позивача відсутні.

Разом з цим, будь-яка податкова інформація, зокрема, Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ "СП Агро-Інвест" код ЄДРПОУ 39554623 з питань господарських взаємовідносин з постачальниками: ТОВ "Вінстер Прайм" код ЄДРПОУ 42720933 за липень, серпень, вересень 2019 р., Селянське (фермерське) господарство "Лещенко І.Т." код ЄДРПОУ 31422608 за період червень-липень 2019 р., ТОВ "Грейформ" код ЄДРПОУ 41925583 за період січень-лютий 2019 р., ТОВ "Рейніст Інвест" код ЄДРПОУ 43088099 за період вересень-жовтень 2019 р., ТОВ "Санкес" код ЄДРПОУ 43190445 за період листопад-грудень 2019 р., січень 2020 р., ТОВ "Трансвей Україна" код ЄДРПОУ 39763804 за період лютий, вересень 2019 р., ТОВ "Юніка ТГ" код ЄДРПОУ 43047644 за період жовтень 2019 р., ТОВ "Дексія Груп" код ЄДРПОУ 42523380 за період березень 2019 р., ТОВ "Адоніс" код ЄДРПОУ43044491 за період серпень 2019 р., ТОВ "Трокет ЛТД" код ЄДРПОУ 43223339 за період лютий 2020 р. та покупцями за період січень-грудень 2019 р., січень-травень 2020 р. від 24.06.2020 р. № 381/20-40-05-11-11/39554623, що наявна в інформаційно - аналітичних базах ДПС України, носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, від 05.02.2019 р. у справі № 816/652/15-а, від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 року по справі № 340/422/19.

Також судом не береться до уваги посилання відповідача на наявну в нього "Узагальнену податкову інформацію від 27.01.2021 р. № 927/20-40-18-15-05/39554623 щодо контрагента Позивача ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623 за звітний період декларування ПДВ за липень, серпень, вересень 2020 р.", як на підставу нереального здійснення останнім господарської діяльності, оскільки в Акті перевірки Позивача не міститься жодного посилання на таку податкову інформацію. До того ж податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку - покупця товару (Позивача по цій справі) від дотримання контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Згідно положень пункту 36.5 ст. 36 ПКУ, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка в силу положень ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків (Позивача у цій справі).

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 08.09.2020 р. у справі № 819/1250/17, від 20.10.2020 р. у справі № 806/705/15.

Відповідно, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. При цьому якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Таким чином, Позивач не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства іншими особами (його контрагентами тощо).

Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 57 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Європейський Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність сертифікатів на товар, як причину нереальності господарських операцій між Позивачем та ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивачем створено виробничо-технологічну лабораторію ТОВ "Красноградський млин", що відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 "Системи керування вимірювання. Вимоги до процесів вимірювання. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання" згідно Свідоцтва № 01-0153/2017 від 30.10.2017 р. (серія АХ 173045) та Свідоцтва № 01-0107/2020 від 17.09.2020 р. (серія № АХ 236670), виданих Державним підприємством "Харківський регіональний науково-виробничим центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Судовим розглядом встановлено, що якість отриманого зерна (пшениці тощо) від ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 39554623, ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385, ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450, визначалась саме вказаною лабораторією Позивача та вказувалась у реєстрах товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначення якості за середньодобовим зразком (форма № 3ХС-3), за результатами досліджень.

Наведене підтверджується й умовами договорів постачання із вказаними контрагентами, згідно яких, за якістю товар має відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019, а результати аналізу показників якості товару, відображаються у розділі ІІ реєстру (форма № 3ХС-3). При цьому умови договорів постачання не містять в собі положень про надання постачальником сертифікату якості на товар.

Суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 р. № 37-IV, якою передбачалась обов`язкова сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 р. № 1193-VII, що набув чинності з 26.04.2014 р., вказана норма була виключена. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 р. № 848 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки", також втратила чинність згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 405 від 03.09.2014 р.

З огляду на вказане слід дійти висновку, що документи щодо якості товарів (сертифікати якості/відповідності тощо) не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, оскільки не приймають участі у формуванні доходів і витрат та не є підставою для нарахування та сплати платником інших податків, а є лише документом, що посвідчує якість товару.

А тому відсутність сертифікатів, що засвідчує якість товарів сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції, а як встановлено судом, позивач має власну сертифіковану лабораторію, яка проводить контроль якості усієї вхідної сировини - зерна (пшениці тощо).

Відповідно, доводи відповідача про нереальність спірних господарських операцій позивача з причини ненадання постачальником відповідних сертифікатів, є необґрунтованими.

Щодо доводів контролюючого органу відносно недоліків у деяких товарно-транспортних накладних

Так, суб`єкт владних повноважень в Акті перевірки посилається на те, що не заповнення в товарно-транспортних накладних розділу "вантажо-розвантажувальні операції", а також відображення в них у графі "пункт навантаження" лише населеного пункту: "с. Наталине Красноградський р-н." та/або регіону: "Харківська обл.", унеможливлює встановити місце навантаження товару (пшениці) і як наслідок, це є доказом безтоварності господарських операцій Позивача з його контрагентами.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання/продажу товару, а тому дія Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" не розповсюджується на порядок їх оформлення.

Відповідно, ТТН на перевезення товару не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами постачання.

Більш того, чинним податковим законодавством України та чисельною судовою практикою Вищого адміністративного суду України (№ К/800/22363/15 від 23.09.2015 р., № К/800/56974/13 від 27.07.2015 р., № К/800/17289/13 від 07.12.2015 р., №К/800/61508/13 від 06.03.2014 р. та інші) встановлено, що товарно-транспортні накладні та подорожні листи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Разом з цим, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Так, відповідно до частини другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Виходячи з вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. та Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 р., ТТН обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто, коли є послуга з перевезення вантажу).

Згідно умов п. 2.1. договорів постачання, укладених позивачем із його контрагентами передбачено, що товар поставляється зі складу постачальника та складу покупця за рахунок постачальника, але допускається постачання і за рахунок покупця.

Судом з`ясовано, що поставка пшениці здійснювалась за рахунок Постачальників (ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", ТОВ "СТЕКАУРЕС", ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К"). Позивач не здійснював перевезення власними транспортними засобами та не виступав в якості замовника за договором перевезення цього вантажу.

Відповідно, ТТН на перевезення товару (пшениці) не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами постачання, проте вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Оскільки Позивач у даному випадку здійснював лише операції з придбання пшениці та не виступав в якості замовника за договором перевезення, певні недоліки у оформленні ТТН не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій з ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", ТОВ "СТЕКАУРЕС", ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К". А тому, доводи Відповідача в цій частині не приймаються судом до уваги.

Натомість фізичне переміщення товару (пшениці) по спірним господарським операціям Позивача із його контрагентами підтверджується ТТН (копії яких містяться у матеріалах справи), зі змісту яких вбачається, що в них заповнені графи, зокрема: "Дата", "№", "Автомобіль", "Автомобільний перевізник", "Водій", "Вантажовідправник", "Вантажоодержувач", "Пункт навантаження", "Пункт розвантаження", "Назва вантажу", "Кількість місць", "Здав (відповідальна особа вантажовідправника)", "Прийняв водій", "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)".

Отже, наявність та заповнення вказаних даних у ТТН, дають змогу, у тому числі ідентифікувати і товар (вид та кількість вантажу), і учасників такого перевезення (транспортування) (містяться підписи водіїв/експедиторів, наявні відтиски штампів/печаток та підписи учасників - постачальника (вантажовідправника) та покупця (вантажоодержувача)).

У господарських операціях Позивача (Покупець) із ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (Постачальник) перевізником було ТОВ "АГРО ТРАНС-ГРУПП" (код за ЄДРПОУ 42775390), що надавав Постачальнику послуги з перевезення вантажів згідно Договорів № АТГ 01/03 від 01.03.2019 р. та № АТГ 01/04 від 01.04.2020 р., виконання яких підтверджується актами наданих послуг (копії яких містяться у справі).

До того ж матеріалами справи (повідомленням про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані із оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 24.09.2020 р. Постачальника (форма № 20-ОПП), договором оренди нежитлового приміщення № 0207/18-1 від 02.07.2018 р.) підтверджується, що ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" має склади, що розташовані за адресами: Харківська область, Лозівський район, село Мальцівське, вул. Шкільна, буд. 2В та Харківська область, місто Харків, вул. Пушкінськ1, буд. 16.

Відповідно доводи контролюючого орган про те, що у наданих до перевірки ТТН в графі "пункт навантаження" вказано "Харківська обл." (за виключенням ТТН від 20.08.2019 р. №892548, 09.07.2020 р. № Р90704, 11.07.2020 р. №745311 ), унеможливлює встановлення пункту навантаження та місцезнаходження вищевказаного товару, і як наслідок призводить до безтоварності спірних операцій, є надуманими та спростовуються зібраним у справі доказами.

Крім того судом встановлено, що ТТН № 731210 від 10.07.2020 р., № 731212 від 10.07.2020 р., № 731215 від 11.07.2020 р., № 731214 від 11.07.2020 р., № 731234 від 19.07.2020 р. дійсно містять технічну помилку у марці транспортного засобу: помилково вказано "Камаз" замість належного "Даф" (державний № НОМЕР_4 ). Вказана помилка не є беззаперечним свідченням безтоварності господарський операцій, оскільки на територію ТОВ "Красноградський млин" заїжджав транспортний засіб саме з маркою "Даф" (державний № НОМЕР_4 ), що підтверджується записами (у відповідні дні: 10.07.2020 р., 11.07.2020 р. та 19.07.2020 р.) у Журналі ввезення ТМЦ, проведеними працівниками охоронного підприємства - ТОВ "Зодіак-СБ", які здійснюють контроль за переміщенням (ввезення та вивезення) ТМЦ Позивача в межах договору № 54/112 від 01.08.2018 р.

Також з наданих до матеріалів справи судом встановлено, що у господарських операціях позивача (покупець) із ТОВ "СТЕКАУРЕС (постачальник) послуги з перевезення вантажу надавали Постачальнику інші суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ "БРОНТА" (код ЄДРПОУ 33898092), ТОВ "ТАНАЇС" (код ЄДРПОУ 39130872), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), згідно договорів про перевезення вантажів № 01/07-1 від 01.07.2019 р., № 02/2019П від 15.07.2019 р. № 23/09-1 від 23.09.2019 р., № 01/07-2 від 01.07.2019 р. № 05/09-1 від 05.09.2019 р. та актів здачі-прийняття робіт, в яких, зокрема, визначені маршрути руху: пункт навантаження - м. Первомайський, Харківська область, пункт розвантаження - м. Красноград Харківська область; пункт навантаження - м. Первомайський, пункт розвантаження - м. Красноград; автоплуга з перевезення зернових за маршрутом Харківська область с. Залізничне - м. Красноград тощо.

А тому посилання контролюючого про неможливість підтвердження перевезення пшениці від постачальника до покупця та встановлення пункту навантаження і місцезнаходження вищевказаного товару, є безпідставними та спростовуються зібраним у справі доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у господарських операціях позивача (покупець) із ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" (Постачальник) послуги з перевезення вантажу здійснювалися самостійно Постачальником зі складу, розташованому за адресою: вул. Святотроїцька (Радянська), 16 с. Наталине Красноградський р-н, Харківська область та транспортними засобами (МАН НОМЕР_8 , причіп НОМЕР_9 та Камаз НОМЕР_10 , причіп НОМЕР_11 ), що орендуються ним згідно договорів оренди транспортних засобів № 1/2 від 01.06.2020 р., № б/н від 01.06.2020 р., № 1/2-18 від 01.06.2020 р., № 1/1-20 від 07.07.2020 р., та договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2020 р.

Відповідно, доводи суб`єкта владних повноважень про наявність ознак безтоварності спірних господарських операцій внаслідок неможливості встановити місце навантаження пшениці за інформацією у ТТН - с. Наталине Красноградський р-н., є також надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Не заповнення у ТТН розділу "вантажо-розвантажувальні операції" не впливає на факт постачання товару (пшениці) до Позивача, не заважають встановити вид/кількість вантажу та учасників такого перевезення тощо, не спричиняють неможливість сприйняти такі документи як докази транспортування товару, а також не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. При цьому з інших доказів, наведених вище, вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що придбання у вказаних вище контрагентів товару, а саме зерна (пшениці (2,3,4 класів) було здійснено позивачем у зв`язку зі здійсненням основного виду господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин".

Так, як вже зазначалося раніше, основним видом господарської діяльності позивача є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (Код КВЕД 10.61).

Згідно п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73 (далі - П(С)БО 1) операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це операції, пов`язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

З огляду на вказане, для податкового обліку позивача операції з придбання ТОВ "Красноградський млин" зерна (пшениці тощо) для перероблення його у борошно та подальша реалізація Позивачем продуктів переробки цього зерна (готової продукції - борошна тощо) безпосередньо пов`язано із господарською діяльністю ТОВ "Красноградський млин" та є операційною діяльністю.

Щодо заниження сум фінансового результату до оподаткування на суму придбаного позивачем зерна (пшениці) у контрагентів суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України № 246 від 20.10.1999 р. (далі - НП(С)БО 9) запаси - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Згідно п. 5 НП(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають зокрема: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом (п. 6 НП(С)БО 9).

У відповідності до п. 7 НП(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Розміщення отриманого зерна на складі ТОВ "Красноградський млин" проводиться за принципом формування однорідних партій за культурами, їх кількістю та якістю (класами тощо), та зберігається знеособлено в загальних партіях.

Судовим розглядом встановлено, що при придбанні зерна (пшениці тощо) у ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (липень 2019 р., серпень 2019 р., липень 2020 р.), у ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450 (вересень 2019 р., жовтень 2019 р.) та у ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385 (лютий 2021 р.), що відповідає звітним періодам - 3 квартал 2019, 2019 рік, 3 квартал 2020 р. та 1 квартал 2021 р., Позивачем сформовано надходження запасів до ТОВ "Красноградський млин" за дебетoм рахунку 20 "Виробничі запаси" субрахунок 201 "сировина й матеріали" на загальну суму 11 611 265 грн., у т.ч.: 3 квартал (9 місяців) 2019 р. у розмірі 5 762 347,35 грн.; 4 квартал 2019 р. (за 2019 рік) у розмірі 981 153,33 грн.; 3 квартал (9 місяців) 2020 р. у розмірі 4 287 190,08 грн.; 1 квартал 2021 р. у розмірі 580 574,13 грн., що підтверджується вищевказаними первинними документами (видатковими накладними тощо), а також даними бухгалтерського обліку Позивача за вказані періоди та бухгалтерськими довідками від 14.07.2021 р. № 67, № 67 та № 69, а також витягами з оборотів рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагентам за відповідні звітні періоди.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем в рамках вказаних господарських відносин понесено реальні витрати на таке придбання, що обумовило зміну у структурі активів, проте не призвело до збільшення загальної суми активів та до зростання власного капіталу.

Разом з цим суд зазначає, що суб`єкт власних повноважень з посиланням на п. 44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ , дійшов помилкового висновку про необхідність відразу виключити зі складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за періоди 3 та 4 квартали 2019 р., 3 квартал 2020 р. та 1 квартал 2021 року вартість придбаної у вищевказаних контрагентів пшениці на загальну суму 11 611 265 грн.

Так, відповідно до п. 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України № 318 від 31.12.1999 р. (далі - НП(С)БО 16 "Витрати") витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань, а згідно п. 7 цього НП(С)БО витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п. 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України № 290 від 29.11.1999 р. (далі - НП(С)БО 15 "Дохід") дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

На виконання вказаних норм, за операціями з реалізації готової продукції (продуктів переробки зерна - борошна), виготовленої з використанням таких запасів, ТОВ "Красноградський млин" сформовано дохід згідно п. 5. НП(С)БО 15 "Дохід" та відображено у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" "Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" за 9 міс.2019 року у сумі - 105 229 тис. грн., за 2019 рік у сумі - 135 507 тис. грн., за 9 міс.2020 року у сумі - 68 235 тис. грн., за 1 квартал 2021 р. - 25 571 тис. грн., і це не заперечується Відповідачем.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначена у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО 16 "Витрати" та відображена у рядку 2050 "Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" (форма №2) за 9 місяців 2019 року у сумі - 95 649 тис. грн., за 2019 рік у сумі - 122 495 тис. грн., за 9 місяців 2020 року у сумі - 64 328 тис. грн., за 1 квартал 2021 р. - 23 215 тис. грн.

Під час судового розгляду справи встановлено, що з урахуванням вказаних сум доходів та собівартості позивач сформовав показник прибутку звітного періоду, який відобразив у рядку 2290 "Фінансовий результат до оподаткування: прибуток/збиток " "Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" (форма №2) за 9 місяців 2019 року прибуток у сумі - 2 542 тис. грн., за 2019 рік прибуток у сумі - 3 152 тис. грн., за 9 місяців 2020 року збиток у сумі - "-2 832" тис. грн., за 1 квартал 2021 р. прибуток - 194 тис. грн.

Вказаний прибуток було враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та відображено у рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" Декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2019 року прибуток у сумі - 2 542 тис. грн., за 2019 рік прибуток у сумі - 3 152 тис. грн., за 9 місяців 2020 року збиток у сумі - "-2 832" тис. грн., за 1 квартал 2021 р. прибуток - 194 тис. грн.

В той же час судом встановлено, що відповідач, посилаючись на відсутність у позивача матеріальних звітів про передачу у виробництво придбаної пшениці, дійшов хибного висновку про завищення суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та заниження сум фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначених у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності всього в розмірі 11 611 262 грн., оскільки як вже зазначалося вище, ця сума дорівнює придбаному зерну (пшениці тощо) у ТОВ "АГЕНТСТВО БАРОН К" код ЄДРПОУ 36456385, ТОВ "СТЕКАУРЕС" код ЄДРПОУ 42684450, ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" у певних (перевіряємих) місяцях 3 та 4 кварталів 2019 року, 3 кварталу 2020 року та 1 кварталу 2021 року, на яку позивачем сформовано надходження запасів за дебетoм рахунку 20 "Виробничі запаси" субрахунок 201 "сировина й матеріали".

При цьому з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у перевіряємому періоді документами ТОВ "Красногразський млин", що підтверджують передачу придбаного зерна у переробку були: розпорядження на відпуск зерна в переробку (форма 109); накладна на відпуск зерна в переробку (форма 110), яка складається на кожну передачу зерна на переробку; Акт про зачистку виробничого корпусу і результати переробки зерна (форма 117), який складається за підсумками кожного місяця, а не матеріальний звіт, як це помилково вважає відповідач.

Отже, передача у виробництво придбаної пшениці та виготовлення з неї готової продукції, а саме борошна тощо, не є витратами позивача та не впливає на фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток).

Таким чином, суд дійшов висновку, що тільки під час реалізації готової продукції (борошна тощо), виготовленої з придбаної пшениці (запасів), яка підтверджується належним чином оформленими первинними документами, Позивач один раз формує дохід від реалізації продукції та визначає собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та відображає їх у "Звіті про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)" (форма №2).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про безпідставність встановлених в ході перевірки порушень вимог п. 44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ та п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 ПКУ, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення Відповідача від 08.07.2021 р. № 000130950721 форми "Р" та від 08.07.2021 р. № 000130920721 форми "Р" є такими, що підлягають скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення Позивачу штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на підставі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 02.07.2021 р. № 00127910721, суд дійшов висновку про наступне.

Контролюючий орган посилається на невідповідність даних податкових розрахунків Сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) з даними бухгалтерського обліку, а саме: невідповідність податкового номеру фізичної особи підприємця, що відображено в податковому розрахунку за ознакою "157" (уточнюючий розрахунок за 3 квартал 2017 року № 9301161826 від 13.08.2019р.) та невірне відображення в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р. нарахованого доходу з якого утримується військовий збір у сумі 46 344,76 грн., чим порушено абз. б п.176.2 ст.176 ПКУ, 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ.

З матеріалів справи встановлено, що у перевіреному періоді у податкових розрахунках (форма 1-ДФ) Позивач за 3 квартал 2017 р. невірно відобразив податковий номер фізичної особи підприємця з ознакою доходу 157 . До Південного управління ГУ ДФС у Харківській області був наданий уточнюючий розрахунок 13.08.2019 року № 9301161826. Також, за 1 квартал 2020 р. не включив у розділ ІІ Загальна сума нарахованого доходу суму квартплати 6 508,90 грн., проте утримав і перерахував військовий збір у сумі 97,63 грн. Крім того, у Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) Позивач за січень 2021 р. у розділ ІІ Загальна сума нарахованого доходу включив суми, з яких не утримується військовий збір, а саме: суму допомоги на поховання в розмірі 5 000,00 грн і суму допомоги по вагітності та пологам 24 835,86 грн.; за лютий 2021 р. у розділі ІІ Загальна сума нарахованого доходу включив суму допомоги на поховання в розмірі 10000 грн., з якої не утримується військовий збір.

Згідно п. 176.2. ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Стаття 119 ПКУ передбачає відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків встановлена ст. 119 ПКУ.

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, передбачений штраф в розмірі 1020 гривень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що вказаний штраф підлягає застосуванню лише у випадку, коли недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Як вбачається з Акту перевірки та матеріалів справи, Позивач невірно відобразив в податкових розрахунках суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2021 р. нарахованого доходу з якого утримується військовий збір у сумі 46 344,76 грн.

Тобто, ТОВ "Красноградський млин" податок було нараховано, утримано та сплачено правильно, і лише до форми 1ДФ потрапили помилкові дані Отже, таке порушення не призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку, зокрема, з нарахування та утримання військового збору і це підтверджується даними перевірки, зокрема перевіркою правильності (повноти) визначення бази оподаткування військовим збором ТОВ "Красноградський Млин", за перевіряємий період, порушень не встановлено; будь-яких відхилень від сум нарахованого (виплаченого) доходу та утриманого військового збору у Податкових розрахунках (форма 1-ДФ) за перевірений період, не встановлено.

Разом з цим, Позивач за 3 квартал 2017 р. невірно відобразив податковий номер фізичної особи підприємця з ознакою доходу 157 та подав уточнюючих розрахунок за 3 квартал 2017 року № 9301161826 від 13.08.2019 р. Отже, помилка в податковому номері фізичиної особи (платника податку) розцінювалася як помилка, що призводить до зміни платника податків.

Позивачем не надано доказів у спростування вказаних порушень, встановлених у ході перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення відповідача від 02.07.2021 р. № 00127910721 форми "ПС" є правомірним, а тому позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність застосування до Позивача фінансових санкцій у розмірі у розмірі 5530,87 грн. та 255,00 грн. на підставі оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником від 02.07.2021 р. № 00127930721 та рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації від 02.07.2021 р. № 00127960721, відповідно, суд дійшов висновку про наступне.

Під час перевірки ТОВ "Красноградський млин , як платника єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ та несвоєчасне нарахування даного податку, що підтверджено звітністю по єсв за вересень 2019 року, січень та травень 2020 року, поданою Позивачем, чим порушено вимоги п.1,2 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, ч.4 ст.8, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010р. з змінами та доповненнями (далі - Закон про ЄСВ).

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом про ЄСВ.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску (частина п`ята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок.

Водночас обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом про ЄСВ, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частини друга та третя ст. 9 Закону про ЄСВ).

За порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом про ЄСВ покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції відповідно до ст. 25 Закону про ЄСВ.

Виходячи з положень частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, відповідальність, яка визначена п. 3 та п. 5 частини одинадцятої ст. 25 Закону про ЄСВ, застосовується виключно контролюючим органом під час проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Позивачем не надано доказів у спростування вказаних порушень, встановлених, ані в ході перевірки, ані під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником від 02.07.2021 р. № 00127930721 та рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації від 02.07.2021 р. № 00127960721 є правомірними, а тому позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (вулиця Полтавська, будинок 186, місто Красноград, Красноградський район, Харківська область, 63303, код 31889680) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вулиця Пушкінська, будинок 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код 43983495) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування штрафних санкцій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.07.2021 № 000130950721 форми "Р" про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14010100 на суму 2902815,00 грн. (два мільйона дев`ятсот дві тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень 00 копійок), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 2322252,00 грн. (два мільйона три двадцять двісті тисячі двісті п`ятдесят дві гривні 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 580563,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят три гривні 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 08.07.2021 № 000130920721 форми "Р" про збільшення ТОВ "Красноградський млин" суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства код платежу 11021000 на суму 2393 484,00 грн. (два мільйона триста дев`яносто три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 00 копійок), з яких сума грошового зобов`язання: за податковим зобов`язанням - 2090027,00 грн. (два мільйона дев`яносто тисяч двадцять сім гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 303457,00 грн. (триста три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (код 31889680, місцезнаходження: 63303, Харківська область, Красноградський район, місто Красноград, вулиця Полтавська, будинок 186) сплачену суму судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вулиця Пушкінська, будинок 46, місто Харків, Харківська область, 61057, код 43983495).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.11.2021.

Суддя О.О. Горшкова


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	25.10.2021
Оприлюднено	02.11.2021
Номер документу	100714421
Судочинство	Адміністративне

Горшкова О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.10.2021 по справі 520/13125/21ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/13125/21

Рішення від 25.10.2021

Рішення
від 25.10.2021 по справі 520/13125/21
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД