Рішення

від 22.10.2021 по справі 520/11768/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2021 р. № 520/11768/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Койдан Ю.О.,

за участю:

представника позивача - Бойченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000630/2 від 06/04/2021 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807290/2021/00272;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕЛЬ" (Україна, 29007, Хмельницька обл., місто Хмельницький. вул. Проскурівська, будинок 74. офіс 38, код ЄДРПОУ 41477810) судові витрати в розмірі 2270,0 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка. буд 16-Б, м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958);

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕЛЬ" (Україна, 29007, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Проскурівська, будинок 74, офіс 38; код ЄДРПОУ 41477810) судові витрати у вигляді правничої допомоги в розмірі 7000,0 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством.

Позивач зазначив, що позивач при митному оформленні товарів надав митному органу необхідні документи на підтвердження їх вартості. Позивач вважає, що відповідачем не було взято до уваги раніше надані документи декларантом, та без зазначення жодної правової підстави, було відмовлено митним органом у прийнятті митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807290/2021/00272 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA807290/2021/000630/2 від 06.04.2021. Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів UA807290/2021/000630/2 від 06.04.2021р. відповідачем було здійснено коригування товарів.

На думку позивача, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства (т. 1 а.с. 161-166).

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями пп. 1-3 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, Митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідач вважає вимоги заявленого позову безпідставними та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 22.10.2021 року, не прибув.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю належним чином повідомленого представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як встановлено за матеріалами справи 14.04.2020 року між компанією - нерезидентом ФХ NAYІМ КІSНМІSН ВОG'LАRІ , (продавець) та ТОВ "МІНЕЛЬ" (покупець) укладено контракт № UZ-2020-04, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекистан, а Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в асортименті, кількості, ціні визначеній в Інвойсах, Рахунках- фактурах.

За умовами укладеного Контракту до ТОВ "Мінель" постачальником ФХ NAYІМ КІSНМІSН ВОG'LАRІ було складено рахунок-фактуру № 69/UZ від 29.03.2021 р. на суму 19317,15 дол. США.

Відповідно до пункту 4.1. контракту, оплата за товар проводиться на рахунок Постачальника прямим банківським перерахунком в дол. США. Покупець зобов`язується здійснити 100% оплати, за партію товару, на протязі 120 банківських днів, з дня виставлення Продавцем рахунку на оплату після відвантаження товару.

Відповідно Рахунку-фактурі № 69/UZ від 29.03.2021 р. країна походження Республіка

Узбекистан, умови поставки згідно договору ТОВ "МІНЕЛЬ" оплату за поставку товару здійснило шляхом передплати в розмірі 40 000.00 дол. США (платіжні доручення №28 від 12.02.2021 р. на суму 40 000,00 дол. США) згідно рахунку на попередню оплату №49/UZ від 09.02.2021 р.

05.04 2021 року декларантом/представником ТОВ "МІНЕЛЬ"- сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номеру № UА807290/2021/007855.

На підтвердження заявленої у митній декларації № UА807290/2021/007855 від 06.04.2021 р. митної вартості товару, позивачем 06.04.2021 до митного органу засобами електронного зв`язку надані наступні документи (графа 44 мінної декларації):

- 0380 рахунок-фактура №69/UZ від 18.03.2021р.;

- 0730 Автотранспортна накладна 0149941 від 29.03.2021 року;

- 0851 фітосанітарний сертифікат № 21080003177 від 29.03.2021 року;

- 0862 №69/UZ від 29.03.2021р. - Декларація про походження товару;

- 0952 Книжка МДП (ТІR саrnеt) NХ/83505150 від 29.03.2021 року

- 3001 банківський платіжний документ №28 від 12.02.2021р.;

- 3014 Прейскурант (прайс-лист) виробника № 17 від 01.03.2021р.;

- 3016 Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 687 від 03.04. 2021р. ;

- 4101 зовнішньоекономічний контракт № UZ-2020-04 від 14.04.2020року;

- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 7 від 14.04.2021 року;

- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №8 від 27.01.2021 року;

- 4201 Внутрішній договір (контракт) комісії № 6 від 14.04.2020р.;

- 4207 Договір про надання послуг митного брокера № 6-12/20 від 21.12.2020року;

- 5141 б/н від 29.03.2021 (Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів);

- 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 6808867 від 05.04.2021 року;

- 7006 сертифікат про походження товару СТ 1 UZUА11003469 від 29.03.2021року; - 9610 Копія митної декларації країни витравлення 18005/29.03.2021/006707 від 29.03.21р.

- 9000 Відомості обліку витрат від 01.04.2021р.;

- 9000 Заява від 05.04.2021 р.;

- 9000 рахунок на попередню оплату від 09.02.2021;

- Заява від 06.04.2021 року.

Як встановлено в ході розгляду справи 05.04.2021 року митним брокером, листом б/н, на запит Слобожанської митниці Держмитслужби щодо необхідності надання документів, що підтверджують вартість товарів, задекларованих за МД UА807290/2021/007855 у відповідності до ст. ст. 52, 53, 54, 58 Митного кодексу України, додатково було надано відповідачу:

- експортна ВМД країни відправника №18005 29.03.2021/ 006707 від 29.03.21рроку;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника № 17 від 01.03.2021р.;

- калькуляція вартості товарів від 01.04.2021 року;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 687 від 05.04.2021р.

- банківський платіжний документ № 28 від 12.02.2021р., що стосуються попередньої оплати імпортованого товару згідно рахунку на попередню оплату №49/U Z від 09.02.2021р.;

- відомості щодо оформлення позивачем ідентичних товарів протягом 2021 року, за митними деклараціями UА807290/2021/003278 від 15.02.2021, UА807290/2021/002771 від 09.02.2021, UА807290/ 2021/ 001720 від 27.01.2021, UА807290/2021/ 006073 від 18.03.2021р.

Як встановлено під час розгляду справи, митна вартість товарів підприємством позивача базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Судом встановлено, що 06.04.2021 відповідачем засобами електронного зв`язку було направлено повідомлення декларанту, в якому зазначалося, що у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомлялось, шо згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає тов. № 1 = 1,60 $/кг; тов. №2 = 1,60 $/кг; тов. № 3 = 1.16 $//кг; тов. №4 = 1.16 $/кг; тов.№5 = 1,76 $/кг, тов. № 7 = 1,62 $/кг.

Митний орган просив повідомити про надання додаткових документів протягом терміну, визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну.

Тобто, відповідачем не було взято до уваги документи, надані декларантом, та було відмовлено митним органом у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 807290/2021/00272 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів ІМ807290/2021/000630/2 від 06.04.2021.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/000630/ 2 від 06.04.2021 відповідачем було здійснено коригування наступних товарів:

- Товар 1/1 - за кодом 0806209000. Плоди сушені Товар без первинної упаковки, на для роздрібної торгівлі Виноград сушений чорний (1 сорт) Урожай 2020 року-1090кг. Виноград сушений чорний (2 сорт). Урожай 2020 року-2310кг Виноград сушений чорний (3 сорт) Урожай 2020 року-550кг. Виноград сушений жовтий (1 сорт). Урожай 2020 року-2320кг. Виноград сушений жовтий (2 сорт). Урожай 2020 року-1775кг. Виробник ФХ "NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ" Країна виробництва - UZ, на вартість за одиницю 1.6000 доларів США. на загальну вартість 12872.00 доларів США, що значно вище, ніж заявлена митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ";

- Товар 2/1- за кодом 0806209000, Плоди сушені Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Виноград сушений коричневий (3 сорт) Урожай 2020 року-1530кг Виробник "NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ". Країна виробництва - UZ на вартість за одиницю 1,6000 доларів США. на загальну вартість 2448,60 доларів США, що значно вище, ніж заявлена митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ",

- Товар 3/1 - за кодом 0813100000, Плоди сушені Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі Абрикос сушений курага (2 сорт) Урожай 2020 року-3005 кг Країна виробництва - UZ Виробниках "NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ" на вартість за одиницю 1,1600 доларів США, на загальну вартість 3485,80 доларів США, що значно вище, ніж замаєна митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ".

- Товар 4/1 - за кодом 0813100000, Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі Абрикос сушений курага (3 сорт) Урожай 2020 року-2660 кг Країна виробництва - UZ Виробниках "NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ" на вартість за одиницю 1,1600 доларів США. на загальну вартість 3085,60 доларів США, що значно вище ніж заявлена митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ";

- Товар 5/1 - за кодом 0813200000. Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі Чорнослив сушений (2 сорт) Урожай 2020 рску-600 кг Країна виробництва- UZ. Виробниках ""NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ" на вартість іа одиницю і.7600 доларів США. на загальну вартість 1056,00 доларів СИ1А. то значно вище ніж заявлена митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ"

- Товар 7/1 - за кодом 1202420010, Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі Арахіс не смажений (лущений) 2-сорт Урожай 2020 року-1800 кг. Країна виробництва- UZ Виробниках "NАYІМ DІYORВЕК КІSНМІSН ВОG'LАRІ" на вартість за одиницю 1,6200 доларів США. на загальну вартість 2916.00 доларів США., що значно вище ніж заявлена митна вартість ТОВ "МІНЕЛЬ".

З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов`язаним з простоєм, вищезазначений товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією N UА807290/2021/008023 від 06.04.2021 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішення про коригування керуючись ст. 55 Митного кодексу України. Позивачем було надмірно сплачено митні платежі через коригування у сумі 57471,37 грн.

Митним органом в особі Слобожанської митниці Держмитслужби було відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийнято рішення №UА8070000/2021/000630/2 від 06.04.2021 про її коригування

Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості UА807000/2021/000630/2 від 06.04.2021 є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, чим порушує права товариства, у зв`язку із чим підприємство звернулось до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин судом зазначається наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз вимог ст. ст. 53-54 Митного Кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таку позицію займає Верховний Суд постанова 04.04.2018р справа № 826/27058/15 (К/9901/35148/18).

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У зазначених запитах відповідач посилався на те, що надані документи: містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують складову митної вартості.

Як встановлено за матеріалами справи, у графі 33 оскаржуваного рішення митний орган обґрунтовував свою відмову, виходячи з того, що митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Митного кодексу України через: 1)невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частиш другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ніші, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари (зокрема: згідно граф 7, 8 ДМВ взагалі невідомо на підставі яких документів (та як вони з`явились у розпорядженні ТОВ "Мінель") було визначено митну вартість товарів 2,4,5,7,8,9: в зовнішньоекономічному рахунку та в комерційній пропозиції не наведено умови поставки; митну вартість товарів 2,4, 5,7,8,9 визначено за резервним методом, тобто ТОВ "Мінель" не вважає надані документи (рахунок, угоду) достатніми та справжніми для підтвердження контрактної вартості товарів, згідно графи 20 митної декларації, яка подана до митного оформлення .

Суд, у свою чергу, зазначає, що відповідно до Наказу міністерства юстиції України №599 від 24.05.2012 р. про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення графа 7 та 8 заповнюється у разі визначення митної вартості товарів другорядними методами позивачем митну вартість товарів 2,4,5,7,8,9 визначалась за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а отже, позивач і не повинен був заповнювати згадані графи Декларації митної вартості.

Щодо тверджень Митного органу стосовно того, що ТОВ "Мінель" в зовнішньоекономічному рахунку та в комерційній пропозиції не наведено умови поставки, судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач у рахунку-фактурі №69/ UZ від 29.03.2021р. містить всю необхідну інформацію, зокрема, умови поставки зазначені согласно контракту , а саме: відповідно п.2.1 зовнішньоекономічного контракту № UZ-2020-04 від 14.04.2020року, копія якого надавалась митному органу під час митного оформлення товарів.

До того ж, у своїх доводах Митний орган зазначає, що митну вартість товарів 2,4,5,7,8,9 визначено за резервним методом, однак, як встановлено під час розгляду спраіви, митна вартість товарів 2, 4, 5, 7, 8, 9 визначалась ТОВ "Мінель за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Отже, доводи митного органу не доведені документально, що не кореспондується з позицією та намірами позивача, а тому суд вважає їх безпідставними.

Також, у графі 33 Митним органом зазначено, що Декларантом не надана (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на сплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загачених витрат у зв`язку і продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Між тим, як встановлено судом під час розгляду справи, ТОВ "Мінель" у своїй відповіді на запит щодо вирішення спірного питання правильності митної вартості вантажу звернув увагу Митного органу, що дані товари систематично оформлюються ТОВ Мінель за рівнем митної вартості товарів, який відповідає першій заявленій митній вартості, та на підтвердження, надав відомості щодо оформлення позивачем ідентичних товарів протягом 2021року, за митними деклараціями UА807290/2021/003278 від 15.02.2021; UА807290/2021/002771 від 09.02.2021; UАА807290/2021/001720 від 27.01.2021; UАА807290/2021/006073 від 18.03.2021.

Отже, твердження Митного органу про відсутність у розпорядженні митного органу інформації щодо угод на подібні товари, не відповідають фактичним обставинам справи.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що у графі 33 Митним органом також зазначено, що згідно графи 20 митної декларації, яка подана до митного оформлення, у п.2.1, контракту UZ - 2020 - 04 від 14.04.2020 зазначені умови поставки СРТ Суми, що не відповідав умовам поставки СРТ Киев вказані у декларації країни відправлення і № 18005/ 29.03.2021./0005707.; в СМR № 0149941 від 29.03.2021 у графі місце розвантаження вантажу вказано м. Киев , проте по факту розвантажування вантажу здійснювалось на митному посту " центральний" м. Суми.

Однак, на погляд суду, дана обставина взагалі ніяк не може впливати на заявлену підприємством позивача митнувартість задекларованого товару, оскільки до офіційного тлумачення правил Інкотермс 2010 - умовам поставки СРТ Київ, визначає обов`язок постачальника, здійснити поставку товару до визначеного пунктупризначення. Але ні в якому разі не визначає місце проходження митної очистки імпортуємого товару, тобто право вибору митного посту на якому буде здійснюватися митна очистка, залишається за покупцем, і ні як не може впливати на митну вартість товару.

Також, у спірному рішенні, відповідач зазначає, що наданий додатково висновок ДП "Укрпромзовнішексертиза" № 687 від 05.04.2021 взятий до уваги, але не прийнятий тому, що в ньому йдеться посилання на рахунок - фактуру № 57/ UZ від 06.03.2021.

Позивач не може погодитися з зазначеною позицією Відповідача, оскільки висновок ДП "Укрпромзовнішексертиза" № 687 від 05.04.2021 був отриманий на аналогічний товар який раніше був оформлений ТОВ МІНЕЛЬ та який імпортується у відповідності до зовнішньоекономічного контракту № UZ - 2020 - 04 від 14.04.2020 року.

Суд звертає увагу на те, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо посилань відповідача у графі 33 про наявність в митному органі цінової інформації, яка є в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін суд зазначає, що відповідачем не взяті до уваги митні декларації, які вже були оформлені позивачем на ідентичні товари протягом 2021 року, за митними деклараціями UА807290/2021/003278 від 15.02.2021, UА807290/2021/002771 від 09.02.2021, UА807290/2021/001720 від 27.01.2021, UА807290/2021/006073 від 18.03.2021. Крім того, відповідач зазначає митні декларації, які можуть містити інші умови поставки, іншого постачальника, інші ціни на товар, які не мають жодного відношення до ТОВ "Мінель", а тим більше і до товару, який імпортується.

В ході розгляд справи судом встановлено, що позивачем було надано калькуляцію вартості товарів від 01.03.2021р., що містить всі необхідні відомості для підтвердження митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Суд в ході розгляду справи прийшов до висновку про те, що рішення відповідача №UА807000/2021/000630/2 від 06/04/2021 не містило передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, оскільки в ньому не міститься обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, а тому зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000630/2 від 06/04/2021 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807290/2021/00272 є протиправними, а тому - підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Стосовно витрать позивача, пов`язаних з поверненням витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено за матеріалами справи, з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено Договір №25/03-01 про надання правничої (правової) допомоги від 25.03.2021 (дані - Договір), за яким, за правову допомогу Адвокатське об`єднання В &В РARТNЕRS отримало гонорар в розмірі 7000,00 гривень.

На підтвердження сплати вказаної суми гонорару за Договором позивачем надано:

• договір про надання правничої (правової) допомоги від 25.03.2021р. №25/03-01,

• Рахунок на оплату №23 від 20.05.2021

• акт надання послуг №24 від 20.05 2021 до договору №25/03-01 від 25.03.2021р ,

• банківська виписка, про зарахування оплати за договором про надання правничої (правової) допомоги від 25.03.2021р. № 25/03-01 за оскарження рішення про корегування митної вартості товарів UА807000/2021/000630/2.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У свою чергу, при наданні правової допомоги за Договором, Адвокатське об`єднання, в особі адвоката Бойченка В.М. було витрачено 10 годин За домовленістю згідно Договору №25/03- 01 від 25.03.2021р., про надання правничої (правової) допомоги, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІНЕЛЬ сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у сумі 7 000 (сім тисяч) грн.

В межах наданох правової допомоги Адвокатом здійснювалось: попереднє опрацювання матеріалів -2 год.; формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 2 год.; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити тошо) - 3.5 год.; судове представництво (2 судових засідання) - 3 год.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

З поданого відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не вбачається підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу, доказів на підтвердження неспівмірності витрат до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі №520/11768/21 задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а також те, що їх сума була обґрунтованою, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінель" (29007, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Проскурівська, будинок 74, офіс 38; ЄДРПОУ: 41477810) до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000630/2 від 06/04/2021 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807290/2021/00272.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕЛЬ" (Україна, 29007, Хмельницька обл., місто Хмельницький. вул. Проскурівська, будинок 74. офіс 38, код ЄДРПОУ 41477810) судові витрати в розмірі 2270,0 гри. (дві тисячі двісті сімдесят дві гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка. буд 16-Б. м Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕЛЬ" (Україна, 29007, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Проскурівська, будинок 74, офіс 38. код ЄДРПОУ 41477810) судові витрати у вигляді правничої допомоги в розмірі 7000,0 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка. буд 16-Б. м Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду .

Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.