Постанова

від 28.10.2021 по справі 2-295/10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року

м. Рівне

Справа № 2-295/10

Провадження № 22-ц/4815/1237/21

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участі: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 24 червня 2021 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , публічне акціонерне товариство "Дельта Банк» , про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" (далі ТОВ "Діджи фінанс") звернулось до Корецького районного суду Рівненської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №2-295/10, посилаючись на те, що рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 07.10.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору № 358-012/ФК-08 від 29.08.2008 року в розмірі 179691 (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) гривню 08 копійок.

В обґрунтування заяви ТОВ "Діджи фінанс" надало суду договір №2307/К від 02.10.2020 року укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Діджи фінанс" про відступлення права вимоги, а також витяг з додатку 1 до договору №2307/К від 02.10.2020 року та Наказ про приступлення (початок) виконання обов`язків директора.

Ухвалою від 24 червня 2021 року Корецьким районним судом заяву ТОВ "Діджи фінанс" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено .

Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою на підставі неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

В поданій апеляційній скарзі вказує, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на основі неналежних та недопустимих доказів. Суд не надав оцінки аргументам сторони Боржника. Відсутні правові підстави для заміни стягувача оскільки виконавчий лист підлягав поверненню Стягувачу АТ Дельта банк з огляду на порушення ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та пред`явлення такого виконавчого документу не за підвідомчістю та з порушенням строків його пред`явлення.

Покликаючись на викладене, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити ТОВ "Діджи фінанс" у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому листі 2-295/10.

ТОВ "Діджи фінанс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права відповідно до встановлених судом обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції врахував, що на підставі укладеного 02 жовтня 2020 року між АТ Дельта Банк та ТзОВ Діджи Фінанс договору про відступлення права вимоги, право грошової вимоги за кредитним договором № 358-012/ФК-08 від 29.08.2008 року та договором поруки з додатками №358-012/Zфпор-08 від 29.08.2008 року перейшло до ТзОВ Діджи Фінанс , а тому суд замінив стягувача ПАТ Дельта Банк на ТзОВ Діджи Фінанс .

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено , що 07.10.2010 року рішенням Корецького районного суду стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору № 358-012/ФК-08 від 29.08.2008 року в розмірі 179691 (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) гривню 08 копійок.

02.10.2020 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Діджи Фінанс укладено договір №2307/К про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ Дельта Банк відступило ТОВ Діджи Фінанс , а ТОВ Діджи Фінанс , враховуючи витяг з Додатку №1 до Договору №2307/К, набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за договором кредиту № 358-012/ФК-08 від 29.08.2008 року та договором поруки з додатками №358-012/Zфпор-08 від 29.08.2008 року.

30 червня 2017 року виконавчий лист № 2-295/10 від 18 червня 2012 року передано на виконання до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у зв`язку із тим, що на території Корецького району Рівненської області боржник не проживає і належного майна немає, натомість працює в ТзОВ "Фелікс Трейд" в м. Бровари Київської області. Вказану постанову також надіслано сторонам виконавчого провадження.

Постановою від 10 березня 2021 року державним виконавцем, заступником начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Роєнком Р.В., згідно виконавчого листа № 2-295/10, звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 в розмірі 20 відсотків до виплати загальної суми боргу в розмірі 120 989 грн. 81 коп. (з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій).

Відповідно до ч.1 ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом та у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва і можлива на будь-якій стадії процесу та в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора, тому його заміна можлива і поза межами виконавчого провадження.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеним у постанові від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, відповідно до ст. 442 ЦПК України , що положення цієї статті, щодо заміни сторони виконавчого провадження, застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст. 512 , 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 , 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (до такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року, права № 417/7776/2012, провадження № 61-5419св21).

Разом з тим, реалізувати право на звернення судового рішення до примусового виконання заявнику можливо лише після застосування ст. 442 ЦПК України , яка не містить законодавчого застереження про можливість розгляду судом питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні лише до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Установлений ч.1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є преклюзивним і може за певних умов бути поновленим судом, відтак його закінчення на момент вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі не є перешкодою для задоволення такої заяви.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що з наданого заявником Договору про відступлення права вимоги неможливо встановити факт переходу прав вимоги по кредитному договору № 358-012/ФК-08 від 29.08.2008 року, то такі є безпідставними в силу вимог ст.204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За правилами даної норми дійсність правочину презюмується.

Оскільки вищезазначений договір про відступлення права вимоги недійсним не визнавався, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими.

За ч. 6 ст. 95 ЦПК, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. В матеріалах справи відсутнє клопотання про витребування оригіналів таких доказів відповідно посилання на відсутність належним чином завірених документів відповідно до ДСТУ, не є підставою для відмови у заміні стягувача.

Доводи апеляційної скарги про відсутність нотаріального посвідчення Додатку №1 до Договору суд оцінює критично оскільки нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до договорів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим ухвала підлягає залишенню без змін, як постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367 , 368 , 374 , 375 , 381 , 384 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 24 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 01.11.2021 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук