Рішення

від 29.10.2021 по справі 640/10544/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Київ № 640/10544/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БЕЛЛА ВІТА доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕЛЛА ВІТА (далі по тексту - позивач, ТОВ БЕЛЛА ВІТА ) звернулося до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2020 року №0026870405, з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 квітня 2020 року №12384/6/99-00-08-05-05-06, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 52 468,35 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Проте, відповідачем не враховано, що позивач був позбавлений можливості вчасно зареєструвати податкові накладні в зв`язку з тим, що згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 у справі № 161/12602/19 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ БЕЛЛА ВІТА .

Позивач зазначає, що абсолютно всі податкові накладні, які наведені у позові та в Акті перевірки, після зняття арешту з рахунків підприємства були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку.

Підприємство наголошує на тому, що позивачем у даній справі було вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач зазначає, що виконав вимоги ПК України і подав податкові накладні на реєстрацію у встановлений строк. Зокрема, подані квитанції про неприйняття на реєстрацію вище зазначених податкових накладних підтверджують факт своєчасного подання Позивачем податкових накладних на реєстрацію. Таким чином, на переконання позивача, підстави для застосування штрафу до ТОВ БЕЛЛА ВІТА у відповідності до ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року позовну заяву позивача повернуто.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/10544/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

28 вересня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову, вказав, що за наслідками камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ БЕЛЛА ВІТА граничних термінів реєстрації податкових накладних, а отже до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року для повного та всебічного встановлення обставин справи призначено розгляд адміністративної справи №640/10544/20 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

23 вересня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів та пояснень по справі, з яких вбачається, що податковий орган заперечує проти позову, посилається на те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ БЕЛЛА ВІТА граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, при цьому у позивача відсутні підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120 1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача Васильчук С.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Ткач С.С. у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 оголошено про подальший розгляд справи без виклику сторін.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляд справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ БЕЛЛА ВІТА .

Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено порушення ТОВ БЕЛЛА ВІТА граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 10.12.2019 № 9460/26-15-04-05/42596794 та прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 15.01.2020 № 0026870405, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 83 900,71 грн.

До вказаного ППР відповідачем було складено розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ БЕЛЛА ВІТА , у якому зазначено 309 податкових накладних (відсутній порядковий номер 146), складених за період з 08.12.2018 по 14.09.2019.

Вказане ППР ТОВ БЕЛЛА ВІТА оскаржило до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.04.2020 №12384/6/99-00-08-05-05-06 скаргу ТОВ БЕЛЛА ВІТА частково задоволено. Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2020 № 0026870405 скасовано в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 19 731,00 грн.

Однак, на виконання п.5 розд.2 Порядку №1204 нового податкового повідомлення-рішення на зменшену суму штрафних санкцій, тобто на суму 64 169,71 грн. позивачу надіслано не було.

Судом встановлено, що Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19 було задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області Хазанюка В.Б., погоджене із прокурором відділу прокуратури Волинської області Матюком A.M. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових за №32019030000000023 від 27.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме активами, що являють собою суми ліміту на додану вартість (далі - ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - ПДВ) в Державній фіскальній службі України великої кількості суб`єктів господарської в тому числі TOB БЕЛЛА ВІТА (код ЄДРГПОУ 42596794), шляхом блокування сум в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року по справі №161/12602/19 арешт, що був накладений ухвалою слідчого судці Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року по справі №161/12602/19, на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, по TOB БЕЛЛА ВІТА - було скасовано.

10.09.2019 Фіскальною службою України на підставі ухвали Волинського апеляційного суду від 2019 року по справі №161/12602/19 було розблоковано суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) позивача.

Факт розблокування суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт позивача саме 10 вересня 2019 року, підтверджується витягом/скріншотом з Електронного кабінету платника податків TOB БЕЛЛА ВІТА .

Враховуючи обставини накладення арешту, позивач вважає рішення про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 52 468,35 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних , акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що ТОВ БЕЛЛА ВІТА подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) податкові накладні в період з 15.07.2019 по 10.09.2019, що були зареєстровані після 12.09.2019.

Причиною неможливості своєчасної реєстрації відповідно до Електронних повідомлень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд зазначає, що позивач фактично не мав об`єктивної можливості здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в установлений законом строк з огляду на обставини дії ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. від 01.08.2019 року у справі №161/12602/19.

Водночас слід зазначити, що відповідно до ч. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-VIII, який набрав чинності ще 29.07.2015, встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути: накладено арешт, звернено стягнення.

Однак, у даному випадку всупереч вимогам Закону № 643-VIII у взаємозв`язку із положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з боку Держави в особі її органів мало місце порушення вимог вказаного Закону та ст. 1 Першого протоколу через ініціювання та реалізацію обмежень по ПДВ рахунку позивача, що призвело до неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, виписаних у період з 15.07.2019 по 10.09.2019 включно, до штучного блокування своєчасної реєстрації п/н за наявності відповідного ліміту сум ПДВ, який дозволяв здійснити реєстрацію п/н.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з аналізу норм п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно яких законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

З огляду на викладене, суд вважає, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, оскільки їх фактична реєстрація відбулася лише після скасування арешту ліміту ПДВ, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 802/2253/16-а, у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 810/3720/17.

Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку про те, що позивачем у даній справі не було допущено порушення строку реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач вчиняв належні дії щодо такої реєстрації, проте причиною несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних стало наявність арешту.

Відповідно до п.5 розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204), якщо за результатами адміністративного оскарження штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм за, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку складається податкове повідомлення-рішення, зменшену суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно п. 7 розд. 2 Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове -рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Станом на час розгляду даної справи в суді, податковим органом на виконання п. 5, Порядку №1204 нового податкового повідомлення-рішення на зменшену суму санкцій, тобто на суму 64 169,71 грн. (83900,71-19731) надано до суду не було.

З матеріалів справи вбачається, що позивач суму штрафник санкцій у розмірі 11 701,36 грн., визначеному у спірному податковому повідомленні-рішенні не оскаржує, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2020 року №0026870405, з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 квітня 2020 року №12384/6/99-00-08-05-05-06, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 52 468,35 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами - суб`єктами владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛЛА ВІТА (код ЄДРПОУ 42596794, 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, офіс 7) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 січня 2020 року №0026870405, з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 квітня 2020 року №12384/6/99-00-08-05-05-06, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 52 468,35 грн..

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛЛА ВІТА (код ЄДРПОУ 42596794, 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, офіс 7) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Є.В. Аблов