Постанова

від 27.06.2022 по справі 640/10544/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10544/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЧерпіцької Л.Т.,суддівГлущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участі секретаря Висоцького А.М.

представника відповідача Ткача С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛА ВІТА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЛЛА ВІТА" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2020 року №0026870405, з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 квітня 2020 року №12384/6/99-00-08-05-05-06, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 52 468,35 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Проте, відповідачем не враховано, що позивач був позбавлений можливості вчасно зареєструвати податкові накладні в зв`язку з тим, що згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 у справі № 161/12602/19 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами, що являють собою суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «БЕЛЛА ВІТА». Після зняття арешту з рахунків підприємства всі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку. Отже, на переконання позивача, підстави для застосування штрафу до ТОВ «БЕЛЛА ВІТА» на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" жовтня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач вчиняв належні дії щодо такої реєстрації, проте причиною несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних стало наявність арешту рахунків підприємства.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ «БЕЛЛА ВІТА».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БЕЛЛА ВІТА» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 10.12.2019 № 9460/26-15-04-05/42596794 та прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 15.01.2020 № 0026870405, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 83 900,71 грн.

До вказаного ППР відповідачем складено розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «БЕЛЛА ВІТА», у якому зазначено 309 податкових накладних (відсутній порядковий номер 146), складених за період з 08.12.2018 по 14.09.2019.

Вказане ППР ТОВ «БЕЛЛА ВІТА» оскаржило до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.04.2020 №12384/6/99-00-08-05-05-06 скаргу ТОВ «БЕЛЛА ВІТА» задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2020 № 0026870405 скасовано в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 19 731,00 грн.

Однак, на виконання п.5 розд.2 Порядку №1204 нового податкового повідомлення-рішення на зменшену суму штрафних санкцій, тобто на суму 64 169,71 грн. позивачу надіслано не було.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. від 01.08.2019 у справі №161/12602/19 задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області Хазанюка В.Б., погоджене із прокурором відділу прокуратури Волинської області Матюком A.M. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових за №32019030000000023 від 27.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами, що являють собою суми ліміту на додану вартість (далі - ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - ПДВ) в Державній фіскальній службі України великої кількості суб`єктів господарської в тому числі TOB «БЕЛЛА ВІТА» (код ЄДРГПОУ 42596794), шляхом блокування сум в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року у справі №161/12602/19 арешт, який накладений ухвалою слідчого судці Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2019 року, на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, по TOB «БЕЛЛА ВІТА» скасовано.

10.09.2019 Фіскальною службою України на підставі ухвали Волинського апеляційного суду у справі №161/12602/19 розблоковано суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) позивача.

Факт «розблокування» суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт позивача саме 10 вересня 2019 року, підтверджується витягом/скріншотом з Електронного кабінету платника податків TOB «БЕЛЛА ВІТА».

Враховуючи обставини накладення арешту, позивач вважає рішення про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 52 468,35 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БЕЛЛА ВІТА» подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) податкові накладні в період з 15.07.2019 по 10.09.2019, що були зареєстровані після 12.09.2019.

Причиною неможливості своєчасної реєстрації відповідно до Електронних повідомлень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, позивач не мав об`єктивної можливості здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в установлений законом строк з огляду на обставини дії ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка В.В. від 01.08.2019 у справі №161/12602/19.

Водночас відповідно до ч. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-VIII, який набрав чинності ще 29.07.2015, встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути: накладено арешт, звернено стягнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку всупереч вимогам Закону № 643-VIII у взаємозв`язку із положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з боку Держави в особі її органів мало місце порушення вимог вказаного Закону та ст. 1 Першого протоколу через ініціювання та реалізацію обмежень по «ПДВ рахунку» позивача, що призвело до неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, виписаних у період з 15.07.2019 по 10.09.2019 включно, до штучного блокування своєчасної реєстрації п/н за наявності відповідного ліміту сум ПДВ, який дозволяв здійснити реєстрацію п/н.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з аналізу норм п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно яких законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

З огляду на викладене, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, оскільки їх фактична реєстрація відбулася лише після скасування арешту ліміту ПДВ, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 802/2253/16-а, у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 810/3720/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2021 року в справі № 200/2099/20-а зазначив, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

У цьому випадку, встановлене податкове порушення та визначений контролюючим органом розмір штрафних санкцій здійснений без урахування обставини (арешту), що об`єктивно перешкоджала своєчасній реєстрації податкових накладних.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі №808/2127/17, платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної, оскільки він вжив усіх заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов`язку щодо її реєстрації, а неможливість реєстрації податкових накладних виникла не з-за його тих чи інших винних дій чи бездіяльності.

У постанові від 22.04.2020 у справі № 826/11872/16 Верховний суд дійшов аналогічного висновку щодо застосування пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не допущено порушення строку реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач вчиняв належні дії щодо такої реєстрації, проте причиною несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних стало наявність арешту.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач суму штрафних санкцій у розмірі 11701,36 грн, визначеному у спірному податковому повідомленні-рішенні не оскаржує, то податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2020 року №0026870405, з урахуванням рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06 квітня 2020 року №12384/6/99-00-08-05-05-06, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 52 468,35 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, з підстав наведених вище.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "29" жовтня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано "29" червня 2022 р.

Головуючий суддяЛ.Т. ЧерпіцькаСуддіЯ.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко