Постанова

від 01.11.2021 по справі 420/3230/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3230/21 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РИСОІЛ Україна до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю РИСОІЛ Україна звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо не нарахування на користь ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2020 року у сумі 161 354,28 грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Рисоіл Україна (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 28; код ЄДРПОУ 41041279; р/р НОМЕР_1 в АБ ПІВДЕННИЙ , МФО 328209) пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2020 року у сумі 161 354,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач мав узгоджене бюджетне відшкодування за декларацією з ПДВ за жовтень 2020 року на суму 40 898 827,00 грн., що 05 січня 2021 року відображено у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Водночас, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області здійснено перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування лише 03 лютого 2021 року, тобто всупереч приписам п.200.13 ст 200 ПК України. Вважаючи, що відповідачами порушено строк перерахунку бюджетного відшкодування на його рахунок, позивач визначає за собою право на отримання пені у розмірі у сумі 161 354,28 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що причиною затримки перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА відбулось внаслідок зволікання посадовими особами Головного управління в Одеській області щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування реквізитів поточного рахунку платника податку для перерахування бюджетного відшкодування.

В свою чергу, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного ПК України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, тож судом обраховано, що за затримку пеня становить 161354,28 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Головне управління ДПС в Одеській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що з 01.01.2020 року введено в дію нові рахунки для зарахування до бюджетів податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, власних надходжень бюджетних установ та інших доходів бюджету, відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, та з урахуванням міжнародного номеру банківського рахунку ІВАN. Тобто станом на теперішній час почали діяти норми, щодо застосування міжнародного номеру банківського рахунку за стандартом ІВАN і є обов`язковими для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема і транскордонних переказів.

Зазначення банківських рахунків (реквізитів) платника податків для отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку здійснюється шляхом надання податкової звітності з ПДВ, додатку 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податків, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника до податкової декларації зареєстрованими (діючими) платниками ПДВ.

В обґрунтування своїх доводів Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області зазначило, що обов`язок нарахування пені відноситься до виключної компетенції податкового органу, тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до суду.

ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА подало письмові відзиви на апеляційні скаргу, в яких заперечує проти їх задоволення та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2020 року ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА подало до ГУ ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2020 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 40962827,00 грн. (а.с. 11-17).

З 17.12.2020 року по 28.12.2020 року ГУ ДПС в Одеській області проведено перевірку, за результатами якої складений акт від 05.01.2021 року №6/15-32-07-03/41041279 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке становить більше 100 тис грн.. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ (а.с. 18-34).

Відповідно до висновків акту перевірки Товариством порушено п. 44.1 ст. 44, абз. б) п.200.4, п.п. 201.10 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 63 999,66 грн., підтвердженою до відшкодування визначено суму - 40 898 827 грн. ПДВ

Як зазначає позивач та вбачається з листа Державної податкової служби України, на поточний рахунок Товариства 03.02.2021 року відшкодовано 40 898 827 грн. ПДВ по декларації за жовтень 2020 року.

Вважаючи протиправним порушення відповідачем термінів відшкодування ПДВ та протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати пені, відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

За визначенням підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У силу вимог пункту 200.7.1 статті 200.7 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Зазначена в заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами а г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункт 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

Пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, у випадку нездійснення платнику податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом визначеного цією статтею строку, на суму заборгованості безумовно нараховується пеня - 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені.

З аналізу вказаних положень вбачається, що нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктом владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації, яка міститься в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування за посиланням https://mof.gov.ua/uk/vat-refund/, з урахуванням результатів документальної перевірки заявленої до бюджетного відшкодування суми податку, узгоджена сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню складає 40 898 827 грн. Дата узгодження - 05.01.2021 року. Дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 03.02.2021 року.

Як зазначає позивач та не заперечує Головне управління ДПС в Одеській області, ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА не розпочинало процедуру а ні адміністративного оскарження, а ні судового оскарження результатів перевірки.

Тобто, сума бюджетного відшкодування у розмірі 40 898 827 грн. набула статусу узгодженої 05.01.2021 року, про що наразі зазначено в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи приписи п.200.13 ст.200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування, протягом п`яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, узгоджена сума в розмірі 40 898 827,00 грн. повинна бути перерахована на банківський рахунок позивача у строк до 14 січня 2021 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на банківській рахунок позивача 03.02.2021 року, тобто затримка склала 20 днів.

Посилання ГУ ДПС на зміни рахунків через запровадження IBAN є недоречними, оскільки ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА були зазначені наступні банківські реквізити для перерахування бюджетного відшкодування у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) до податкової декларації за жовтень 2020 року: UA713071230000026004010455422 у ПАТ БАНК ВОСТОК . Вказані реквізити оформлені за стандартом IBAN.

Також не може бути визнано належною підставою для затримки виплати бюджетного відшкодування і посилання ГУ ДПС на закриття бюджетного рахунку ГУ ДПС в Одеській області за номером 313020030000015015, оскільки реквізити нового рахунку, з якого повинно здійснюватися бюджетне відшкодування з 01.01.2021 року, були доведені до Головного управління ДПС в Одеській області листом Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області від 16.12.2020 №06-08/05-06/8796, про що зазначено у відзиві Головного управління ДКСУ в Одеській області на позовну заяву.

Таким чином, затримка виплати узгодженої суми бюджетного відшкодування відбулась внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління ДПС в Одеській області, що є підставою для застосування приписів пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Окремо судова колегія визначає, що приписи пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України покладають на податковий орган обов`язок при затримці виплати узгодженої суми бюджетного відшкодування нарахувати і пеню.

В даному випадку податковий орган не тільки допустив необґрунтовну затримку, а й не виконав покладений на нього обов`язок щодо самостійного нарахування пені, що зумовило право позивача на звернення до суду з даним позовом.

Облікова ставка НБУ станом на 15.01.2021 року складає 6%, кількість днів прострочення з 15.01.2021 року по 03.02.2021 року, складає 20 днів, сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ - 40 898 827 грн.

За таких обставин належна позивачу сума пені обраховується наступним чином - 40898827 грн. * 6% * 120% : 365 дн. х 20 дн. = 161 354,28 грн., що відповідає самостійному розрахунку позивача та не спростовано відповідачами.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 дійшла правового висновку, що за відсутності належного правого механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного прав є стягнення з Державного бюджету України через відповідне ГУ ДКС України на користь платника податків заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

У даному випадку, право на бюджетне відшкодування є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатись такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права в національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).

Несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавчих актів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 810/1506/17.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачу не було відшкодовано у період з 15.01.2021 року по 03.02.2021 року суму податку на додану вартість, заявлену у жовтні 2020 року, яка є заборгованістю бюджету перед платником податків, наявні підстави для стягнення з бюджету на користь ТОВ РИСОІЛ УКРАЇНА пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за вказаний період у розмірі 161 354,28 грн. (згідно з розрахунком).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.