КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2917/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М.
Суддя-доповідач: Данило ва М. В.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" червня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі:
головуючого - судді Данилов ої М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистр ик Г.М.,
при секретарі судового зас ідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у місті Ки єві апеляційну скаргу Вінниц ького обласного відділення Ф онду соціального захисту інв алідів на постанову Вінницьк ого окружного адміністратив ного суду від 27 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласно го відділення Фонду соціальн ого захисту інвалідів до сіл ьськогосподарського товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Славутич» про стягнен ня заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2009 року Вінницьке о бласне відділення Фонду соці ального захисту інвалідів (В ФСЗІ) звернулося до суду з поз овом до сільськогосподарськ ого товариства з обмеженою в ідповідальністю «Славутич» (ТОВ «Славутич») про стягненн я заборгованості.
Зазначили, що ТОВ «Славутич » не забезпечило встановлено го нормативу двох робочих мі сць для працевлаштування інв аліда, у зв' язку з чим ними ро зраховані належні до стягнен ня адміністративно-господар ські санкції та пеня.
Посилаючись на порушення в ідповідачем положень Консти туції України, Закону Україн и «Про основи соціальної зах ищеності інвалідів в Україні », - просили стягнути з ТОВ «Сл авутич» на користь ВФСЗІ адм іністративно-господарські с анкції в розмірі 17897,36 грн. та 451,08 г рн. пені.
Постановою Вінницького ок ружного адміністративного с уду від 27 серпня 2009 року у задов олені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВФСЗІ , посилаючись на порушення су дом норм матеріального та пр оцесуального права, неповне з' ясування обставин, які ма ють значення для справи, прос ить оскаржуване рішення скас увати, прийняти нову постано ву, позов задовольнити.
Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на п ідставі встановлених фактич них обставин справи правильн ість застосування судом перш ої інстанції норм законодавс тва, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підляг ає задоволенню, виходячи з на ступного.
Судом першої інстанції вст ановлено, що за нестворені ро бочі місця для працевлаштува ння інвалідів у 2008 року ВФСЗІ у рядку 06, поданого звіту, нарах ував суму адміністративно-го сподарських санкцій у розмір і 17897,36 грн., яка в установлені ст роки не сплачена.
Свідченням факту виділенн я та створення робочих місць для інвалідів ТОВ «Славутич » є подання до Іллінецького р айонного центру зайнятості з вітів про наявність вакансій протягом 2008 року, згідно з яким и відповідач створив робочі місця для інвалідів.
Це підтверджується листом Іллінецького районного цент ру зайнятості № 04-02/438 від 18 травн я 2009 року до ВФСЗІ, де зазначаєт ься, що протягом 2008 року ТОВ «Сл авутич» надавало інформацію до Іллінецького районного ц ентру зайнятості про наявніс ть вакансій для інвалідів. В л исті також вказується, що фак тів видачі направлень інвалі дів у 2008 році на підприємстві н е було.
Водночас в листі начальник а Управління праці та соціал ьного захисту населення Іллі нецької районної державної а дміністрації від 30 червня 2009 ро ку № 846/10 зазначено, що в даному у правлінні була інформація ст осовно створення на ТОВ «Сла вутич» робочих місць для пра цевлаштування інвалідів від повідно до нормативів.
У 2008 році інвалідів, які б вия вили бажання працювати на пі дприємстві не було.
Товариство надало суду спи сок працюючих на ТОВ «Славут ич» інвалідів, згідно якого ї х кількість становить 3 особи - у відповідності до встановл еного Законом нормативу. Від повідачем було самостійно пр ацевлаштовано 2 інваліди без відповідних направлень цент ру зайнятості. Це підтверджу ється наказами про працевлаш тування інвалідів( № 54-к від 18 ж овтня 2008 року та № 50-к від 30 верес ня 2008 року ).
Апеляційний суд погоджуєт ься із відсутністю підстав д ля задоволення позовних вимо г, з огляду на таке.
За приписами статті 19 Закон у України «Про основи соціал ьної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, ус танов, організацій, у тому чис лі підприємств, організацій громадських організацій інв алідів, фізичних осіб, які вик ористовують найману працю, у становлюється норматив робо чих місць для працевлаштуван ня інвалідів у розмірі чотир ьох відсотків середньооблік ової чисельності штатних пра цівників облікового складу з а рік, а якщо працює від 8 до 25 ос іб, - у кількості одного робочо го місця. Підприємства, устан ови, організації, у тому числі підприємства, організації г ромадських організацій інва лідів, фізичні особи, які вико ристовують найману працю, са мостійно розраховують кільк ість робочих місць для праце влаштування інвалідів відпо відно до нормативу, встановл еного частиною першою цієї с татті, і забезпечують працев лаштування інвалідів. При ро зрахунках кількість робочих місць округлюється до цілог о значення.
За змістом статті 18 Закону № 875-12 забезпечення прав інвалід ів на працевлаштування та оп лачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання робот и вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього зверненн я до підприємств, установ, орг анізацій чи до державної слу жби зайнятості. Підбір робоч ого місця здійснюється перев ажно на підприємстві, де наст ала інвалідність, з урахуван ням побажань інваліда, наявн их у нього професійних навич ок і знань, а також рекомендац ій медико-соціальної експерт изи. Підприємства, установи, о рганізації, фізичні особи, як і використовують найману пра цю, зобов'язані виділяти та ст ворювати робочі місця для пр ацевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умо ви праці з урахуванням індив ідуальних програм реабіліта ції і забезпечувати інші соц іально-економічні гарантії, передбачені чинним законода вством, надавати державній с лужбі зайнятості інформацію , необхідну для організації п рацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.
Стаття 20 Закону № 875-12 передбач ає, що підприємства, установи , організації, у тому числі під приємства, організації грома дських організацій інваліді в, фізичні особи, які використ овують найману працю, де сере дньооблікова чисельність пр ацюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, пер едбаченим статтею 19 цього Зак ону, щороку сплачують відпов ідним відділенням Фонду соці ального захисту інвалідів ад міністративно-господарські санкції, сума яких визначаєт ься в розмірі середньої річн ої заробітної плати на відпо відному підприємстві, устано ві, організації, у тому числі п ідприємстві, організації гро мадських організацій інвалі дів, фізичної особи, яка викор истовує найману працю, за кож не робоче місце, призначене д ля працевлаштування інвалід а і не зайняте інвалідом. Адмі ністративно-господарські са нкції розраховуються та спла чуються підприємствами, уста новами, організаціями, у тому числі підприємствами, орган ізаціями громадських органі зацій інвалідів, фізичними о собами, зазначеними в частин і першій цієї статті, самості йно в строк до 15 квітня року, на ступного за роком, в якому від булося порушення нормативу, встановленого частиною перш ою статті 19 цього Закону. При ц ьому до правовідносин із стя гнення адміністративно-госп одарських санкцій, передбаче них цим Законом, не застосову ються строки, визначені стат тею 250 Господарського кодексу України.
Згідно Положення про робоч е місце інваліда і про порядо к працевлаштування інваліді в, затвердженого постановою КМУ від 03 травня 1995 року N 314, держа вна служба зайнятості повинн а вести облік інвалідів, які з вернулися за допомогою у пра цевлаштуванні; сприяти праце влаштуванню інвалідів, які з вернулися з проханням, з урах уванням рекомендацій МСЕК та щоквартально подавати місце вим органам соціального захи сту населення інформацію про працевлаштування інвалідів .
Статтею 218 Господарського к одексу України встановлено, що підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання. Уч асник господарських відноси відповідає за невиконання а бо неналежне виконання госпо дарського зобов' язання чи п орушення правил здійснення г осподарської діяльності, якщ о не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів д ля недопущення господарсько го правопорушення.
Статтею 238 Господарського к одексу України визначено, що за порушення встановлених з аконодавчими актами правил з дійснення господарської дія льності до суб' єктів господ арювання можуть бути застосо вані уповноваженими органам и державної влади або органа ми місцевого самоврядування адміністративно-господарсь кі санкції, тобто заходи орга нізаційно-правового або майн ового характеру, спрямовані на припинення правопорушенн я суб' єкта господарювання т а ліквідацію його наслідків.
Апеляційний суд погоджуєт ься із тим, що обов'язок підпри ємства щодо створення робочи х місць для інвалідів не супр оводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовува ти інвалідів на створені роб очі місця, а завданням позива ча є здійснення контролю за д одержанням підприємствами н ормативів робочих місць для забезпечення працевлаштува ння інвалідів.
Оскільки ТОВ «Славутич» вж ито всіх необхідних заходів для недопущення господарськ их правопорушень та виконано вимоги Закону України «Про о снови соціальної захищеност і інвалідів в Україні», то кол егія суддів вважає правильни м висновок Вінницького окруж ного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Так як суд першої інстанції обставини встановив повно, п равові норми, які регулюють в ідносини сторін визначив пра вильно, ухвалив судове рішен ня з додержанням норм матері ального та процесуального пр ава, апеляційний суд вважає з а необхідне судове рішення з алишити без змін, а доводи апе ляційної скарги висновків су ду першої інстанції не спрос товують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС У країни, суд апеляційної інст анції залишає скаргу без зад оволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд п ершої інстанції правильно вс тановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дод ержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляцій ну скаргу слід залишити без з адоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, ке руючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС У країни, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Вінниць кого обласного відділення Фо нду соціального захисту інва лідів залишити без задоволен ня.
Постанову Вінницького окр ужного адміністративного су ду від 27 серпня 2009 року залишит и без змін.
Повний текст ухвали вигото влено 21 червня 2010 року.
Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена протяго м одного місяця шляхом подач і касаційної скарги до Вищог о адміністративного суду Укр аїни.
Головуючий:
Судді:
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2010 |
Оприлюднено | 19.07.2010 |
Номер документу | 10072526 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Данилова М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні