Рішення

від 19.10.2021 по справі 905/1497/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2021 Справа № 905/1497/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Театральний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 43023403)

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129)

про стягнення амортизаційних відрахувань за договором оренди №240 від 14.07.2005 у розмірі 27 939 400,00 грн .,-

за участю представників сторін:

від позивача: Петрусенко М.Ю. (самопредставництво)

від відповідача: Краснопьорова О.С. (на підставі довіреності № 161 від 28.10.2020)

С У Т Ь С П О Р У

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення амортизаційних відрахувань за договором оренди №240 від 14.07.2005 у розмірі 27 939 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виникнення обов`язку у відповідача повернути нараховані амортизаційні відрахування в розмірі 27 939 400,00 грн., у зв`язку із припиненням договору оренди №240 від 14.07.2005.

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 212-215) відповідач наполягав на тому, що положення Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлювали, що питання повернення невикористаних амортизаційних відрахувань під час повернення об`єкту оренди мають встановлюватися договором. Крім того, Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого Наказом ФДМУ № 847 від 07.08.1997 не передбачено обов`язку з відшкодування залишку амортизаційного майна. Умовами договору не було встановлено обов`язку відповідача повернення залишку амортизаційних відрахувань. Крім того, ані Законом України Про оренду державного та комунального майна не встановлено змісту терміну амортизаційні відрахування . На думку відповідача, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а лише відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості. Відповідачем не здійснювалось перерахування грошових коштів та не здійснювалось їх накопичення. Відповідач зазначив, що під час вирішення питання щодо наявності або відсутності заборгованості повернення державі залишку амортизаційного фонду сторони не змогли дійти згоди, оскільки відповідач зазначив, що в такому випадку наявний спір про право, тому питання має бути вирішено шляхом укладення двосторонньої угоди або судом, а не шляхом підписання акту приймання-передачі. Також відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки закінчення строку дії договору не припиняє обов`язку боржника виконати зобов`язання, тому посилання позивача на те, що підстава набуття майна відпала внаслідок закінчення строку дії договору оренди є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2005 між Фондом державного майна України (далі - орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, та відкритим акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", на теперішній час - приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр (м. Кривий Ріг) № 240 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого (в редакції додаткового договору № 319 від 30.07.2010 до договору оренди цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр (м. Кривий Ріг) від 14.07.2005 № 240 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр , юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 12 (далі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до Переліку майна згідно зі Звітом про незалежну оцінку вартості станом на 31.05.2010 і становить:

- вартість орендованого майна за незалежною оцінкою - 34 053 078,00 (тридцять чотири мільйони п`ятдесят три тисячі сімдесят вісім) гривень, у тому числі:

- основні засоби без капітальних інвестицій - 30 718 975,00 (тридцять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень;

- нематеріальні активи - 3 334 103,00 (три мільйони триста тридцять чотири тисячі сто три) гривень.

Оборотні матеріальні засоби в сумі 812,8 тис. грн.. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном підприємства у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна у власність.

Відповідно до п. 2.3 договору передача майна підприємству в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95р. № 629 (з внесеними змінами та доповненнями).

Згідно п. 2.4 договору вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець), визначається на підставі передавального балансу та акта оцінки, складного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду. Орендар повертає майно орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Амортизаційні відрахування на орендоване майно підприємства накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 42 Додатковий капітал , залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2. договору поліпшення орендованого майна підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.

Орендар зобов`язується використати орендоване майно підприємства відповідно до його призначення та умов цього договору (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.10 договору у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або юридичній особі, вказаній орендодавцем, за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1 договору (в редакції додаткового договору № 319 від 30.07.2010 до договору оренди цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр (м. Кривий Ріг) від 14.07.2005 № 240) цей договір діє з 14 липня 2005 року до 14 липня 2015 року.

У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря. Поліпшення орендованого майна, що не відокремлюються від майна без заподіяння йому шкоди, здійснені орендарем за власні кошти, є державною власністю і компенсації не підлягають (п. 10.5. договору).

09.07.2015 між Фондом державного майна, приватним акціонерним товариством ММК ім. Ілліча та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було укладено додатковий договір № 207 до договору від 14.07.2005 № 240, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що орендодавцем з дати набрання чинності даним додатковим договором до договору оренди є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Вищезазначений договір та додаткові договори до нього підписані представники сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.11.2018 по справі №905/2297/16, яке залишено без змін постановою Верховного суду від 14.07.2020, змінено п. 10.1. договору від 14.07.2005 № 240 шляхом викладення його в наступній редакції: строк дії договору оренди продовжено до 14.07.2020 .

В подальшому, листом від 10.04.2020 № 09/701 ПрАТ ММК ім. Ілліча звернулось до Регіонального відділення із заявою щодо продовження договору оренди від 14.07.2005 № 240 на 5 (п`ять) років за результатами проведення аукціону.

23.11.2020 Регіональним відділенням було оголошено електронний аукціон в ЕТС шляхом оприлюднення оголошення про продовження дії договору оренди від 14.07.2005 №240, що може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем. Дата аукціону - 15.12.2020, кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні - до 14.12.2020 до 20:00:00.

При цьому, 14.12.2020 ЕТС було автоматично присвоєно електронному аукціону з продовження договору оренди від 14.07.2005 № 240 статус Аукціон не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників аукціону (протокол електронного аукціону №UA-PS-2020-11-23-000040-1, номер лоту: ЄМК-1/2).

У зв`язку із викладеним, Регіональним відділенням наказом від 17.12.2020 № 02517 припинено договір оренди від 14.07.2005 № 240 з дати закінчення строку договору.

02.02.2021 було оголошено електронний аукціон в ЕТС шляхом оприлюднення оголошення про передачу в оренду державного майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр . Дата аукціону - 01.03.2021, кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні - до 28.02.2021 20:00:00.

Наказом Регіонального відділення від 09.03.2021 № 00655 затверджено Протокол електронного аукціону № UA-PS-2021-02-02-000070-3 від 28.02.2021 про результати електронного аукціону. Зазначений протокол підписано переможцем електронного аукціону - ТОВ РУДОМАЙН та оператором електронного майданчика - ТОВ ЗАКУПКИ.ПРОМ.ЮА , через який подано найвищу цінову пропозицію при проведенні аукціону на передачу в оренду державного майна ЄМК.

25.03.2021 Регіональним відділенням було укладено договір оренди № 1-ЄМК/2021єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр з переможцем електронного аукціону - ТОВ РУДОМАЙН , який став новим орендарем ЄМК строком на 5 років.

30.03.2021 на офіційному вебсайті Фонду було оприлюднено примірну форму акта приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного підприємства (його відокремленого структурного підрозділу) (у разі продовження договору оренди за результатами аукціону).

У зв`язку з викладеним, 02.04.2021 між приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (орендарем) та товариством з обмеженою відповідальністю РУДОМАЙН (новим орендарем) було підписано акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр (т.1, а.с. 43-46) внаслідок припинення договору оренди від 14.07.2005 № 240 єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр , розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Демиденко, 2 (із змінами) між орендарем і орендодавцем (далі - договір оренди) у зв`язку із закінченням строку, на який договір оренди було укладено, відповідно до пункту 152 Порядку, внаслідок відсутності учасників в електронному аукціоні з продовженням договору оренди і присвоєння цьому аукціону статусу Аукціон не відбувся (Протокол електронного аукціону № UA-PS-2020-11-23-000040-1 від 14.12.2020, номер лоту: ЄМК-1/2, наказ орендодавця від 17.12.020 № 02517), та укладення нового договору оренди від 25.03.2021 № 1-ЄМК/2021 єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр , розташованого за адресою: Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, вул. Демиденко, 2 (із змінами) між орендарем і орендодавцем (далі - новий договір оренди) за наслідками проведення аукціону, передбаченого частиною 11 статті 18 Закону, який відбувся 28.02.2021 згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2020-02-02-000070-3.

Згідно п. 2 вищевказаного акту датою припинення договору оренди є дата, визначена на підставі абзацу 5 пункту 152 Порядку: 15.12.2020.

Відповідно до п. 5 вищевказаного акту інформація про стан єдиного майнового комплексу і стан розрахунків за договором оренди і за обов`язком орендаря щодо повернення державі залишку амортизаційного фонду додається (Додаток 2).

Судом встановлено, що акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр від 02.04.2021 був підписаний представником відповідача разом із протоколом розбіжностей (т.1, а.с. 47-48), в якому останній вважає необґрунтованим включення до п. 3.1, 3.2, 3.3 Додатку № 2 до Акту обов`язку щодо необхідності повернення на користь Державного бюджету України залишку невикористаного амортизаційного фонду, а так саме щодо наявності у нього заборгованості з цього приводу в цілому.

Як зазначено у додатку № 2 до Акта приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр від 02.04.2021 орендар зобов`язується замовити додатковий аудит правильності нарахування та використання амортизаційного фонду за період, що минув з дати оцінки (станом на 31.05.2020), до дати підписання цього акта включно, і відшкодувати розмір залишку амортизаційного фонду, що утворився за цей період, до державного бюджету протягом 30 календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі.

Також у п. 3.2. додатку № 2 зазначено, що заборгованість орендаря з повернення державі надлишку амортизаційного фонду станом на дату оцінки 31.05.2020 складає згідно зі звітом аудитора 26 450 399,29 грн.

Вказаний додаток підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Листом від 12.05.2021 № 12/3/2-108 ПрАТ ММК ім. Ілліча надав Регіональному відділенню звітність про показники діяльності підприємства Укрмеханобр за 1 квартал 2021 року, відповідно до додатку 1 якого Нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно залишок амортизаційних відрахувань на кінець періоду - 1 квартал 2021 року складає 27 939 400,00 грн. (двадцять сім мільйонів дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста грн. 00 коп.).

Листом № 11-03-03-0453 від 14.05.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою терміново перерахувати залишок невикористаного амортизаційного фонду у розмірі 27 939 400,00 грн.

Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України та ст. 283 ГК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим кодексом та іншим законом.

Укладаючи договір оренди № 240 від 14.07.2005 сторони керувалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини, які склалися між сторонами.

Зазначений Закон втратив чинність з 01.02.2020 на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019, який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та акти законодавства.

За змістом ст. ст. 524, 533 - 535, 625 ЦК України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Разом із тим, за висновком суду, позивачем не наведено існування законодавчих та договірних підстав виникнення у відповідача саме грошового зобов`язання щодо сплати 27 939 400, 00 грн. орендарем амортизаційних відрахувань.

Так, відповідно до приписів ст.ст. 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

У разі припинення договору оренди єдиного майнового комплексу уповноважений орган управління або його правонаступник зобов`язаний прийняти рішення про балансоутримувача єдиного майнового комплексу, повідомити про це орендодавця та забезпечити прийняття єдиного майнового комплексу на баланс протягом трьох місяців з дати отримання рішення про припинення договору оренди згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Орендар зобов`язаний передати єдиний майновий комплекс підприємству, визначеному уповноваженим органом управління або його правонаступником, а балансоутримувач та уповноважений орган управління зобов`язані прийняти єдиний майновий комплекс згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Як, вже зазначалося, 09.07.2015 між Фондом державного майна, приватним акціонерним товариством ММК ім. Ілліча та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було укладено додатковий договір № 207 до договору від 14.07.2005 № 240, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що орендодавцем з дати набрання чинності даним додатковим договором до договору оренди є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Наказом №467 від 16.05.2019р. Фонду державного майна України Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області реорганізовано шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права.

За змістом п.2 цього наказу, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

У відповідності до наказу №639 від 02.07.2019р. Фонду державного майна України днем початку роботи регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях визначено 02.07.2019р.

За змістом відомостей, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і вважаються достовірними, державну реєстрацію припинення юридичної особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області проведено 27.03.2020р., за рішенням засновників, номер запису - 14801120017064495.

В подальшому, Наказом Фонду державного майна України Про утворення юридичної особи №783 від 13.05.2021утворено нову юридичну особу - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Наказом Фонду державного майна України Про внесення зміни до назви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №796 від 13.05.2021 змінено назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях.

За змістом п.2 цього наказу встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях згідно з розподільчим балансом.

З огляду на викладене, судом встановлено, що здійснено реорганізацію юридичної особи - Регіонального Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях шляхом виділу.

Так, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 44223324) зареєстроване як юридична особа з 14.05.2021.

17.05.2021 за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінено назву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях.

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок), затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року №847, забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

Як встановлено під час розгляду справи та вже було зазначено вище, пунктом 4.1. договору передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно підприємства накопичуються на відповідному субрахунку рахунку 42 Додатковий капітал , залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів. Поліпшення орендованого майна підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави

Позивач обґрунтовуючи підставність стягненні амортизаційних відрахувань посилається, при поданні даного позову, на п. 9 та 15 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.97 №847, а також на акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр , п. 5 якого було передбачено обов`язок орендаря щодо повернення державі залишку амортизаційного фонду відповідно до Додатку 2 до вказаного акту.

Відповідач, в свою чергу, під час розгляду даної справи наголошував на безпідставності такого стягнення, оскільки умовами договору оренди № 240 від 14.07.2005 не передбачено повернення залишку амортизаційних нарахувань. Крім того, акт приймання-передачі від 02.04.2021 до вказаного договору не є правочином, який встановлює таку домовленість сторін, та підписаний із протоколом розбіжностей, в якому зазначено про безпідставність включення до вказаного акту обов`язок орендаря щодо повернення державі залишку амортизаційного фонду.

З цього приводу суд вважає за необхідне наступне.

Відповідно до пункту 9 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, на який посилається позивач, залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше відносяться до державної частки майна в цілісному майновому комплексі.

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 Порядку).

Таким чином, за висновком суду, ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ані Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, ані договором оренди №240 від 14.07.2005, не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати відповідачем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов`язання), що повністю спростовує доводи позивача з цього приводу.

Крім того, ані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ані Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди не встановлено жодних зобов`язань щодо сплати орендарем залишку амортизаційного фонду у вигляді грошових коштів.

Відповідно до Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року за № 92, "амортизація" являє собою систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Статтею 14.1.3 Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Таким чином, амортизаційні відрахування не передбачають будь-яких грошових сплат, а відображають в бухгалтерському обліку розподіл вартості необоротного активу, зокрема, нерухомого майна з врахуванням встановлених законодавством норм зносу в процесі експлуатації та залишкової вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.11.2018 у справі №921/2/18.

Суд зазначає, що акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства Укрмеханобр від 02.04.2021 не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише фіксує об`єкти нерухомості, які передаються орендарем орендодавцю та передаються останнім новому орендарю у зв`язку з укладенням нового договору оренди від 25.03.2021 № 1-ЄМК/2021, тому зазначений акт приймання-передачі не є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Оскільки Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди не встановлює жодних зобовязань щодо повернення чи сплати орендарем грошових коштів в сумі залишку коштів амортизаційного фонду на користь держави, а відповідні обов`язки відповідача також не передбачено договором та не обґрунтовані позивачем з посиланням на інші норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір на підставі ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях до приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення амортизаційних відрахувань за договором оренди №240 від 14.07.2005 у розмірі 27 939 400,00 грн. - відмовити.

У судовому засіданні 19.10.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 19.10.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова