Рішення

від 12.11.2021 по справі 905/1497/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2021 Справа № 905/1497/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча вих. ЮрОЦО № 09/905/1497/21-04/11 від 04.11.2021 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Театральний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 43023403)

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129)

про стягнення амортизаційних відрахувань за договором оренди №240 від 14.07.2005 у розмірі 27 939 400,00 грн .,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2021 по справі №905/1497/21 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях до приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення амортизаційних відрахувань за договором оренди №240 від 14.07.2005 у розмірі 27 939 400,00 грн. відмовлено.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Відповідачем у клопотанні від 01.10.2021 було заявлено про віднесення на позивача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 301 116,00 грн.

05.11.2021 від приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча надійшла заява вих. ЮрОЦО № 09/905/1497/21-04/11 від 04.11.2021 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 301 116,00 грн.

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу у сумі 301 116,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 30.03.2018 між адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога (далі - адвокатське об`єднання) та приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - клієнт) було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1. договору для виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань клієнт надає адвокатському об`єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються адвокатським об`єднанням виключно на підставі окремих довіреностей, виданих клієнтом для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками адвокатського об`єднання.

Загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 400 000,00 (чотириста тисяч) гривень.

Вартість послуг за виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань складає 5000,00 грн. без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладання додаткових угод до цього договору, узгодити виконання адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді (п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 230 від 22.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018).

Відповідно до п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди № 230 від 22.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018) він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року.

09.08.2021 між адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога (далі - адвокатське об`єднання) та приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - клієнт) укладено додаткову угоду № 273/1 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, згідно п. 1.1. якої вона визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) по справі № 905/1497/21 (Господарський суд Донецької області) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 43023403) до ПрАТ ММК ім. ІЛЛІЧА (код ЄДРПОУ 00191129) про стягнення 27 939 400,00 грн. Адвокатське об`єднання зобов`язується представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі у Верховному Суді.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди встановлено вартість наступних послуг:

- усна консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- письмова консультація, підготовка аналітичної довідки з урахуванням актуальної судової практики - за 1 сторінку документа - 1800,00 грн. за годину;

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити, тощо) - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- підготовка, складання та подання позовної заяви - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- перевірка та підготовка документів для подачі до суду позовної заяви, скарги та ін. - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- складання та подання процесуальних документів (відповіді на відзив, заперечень, відзивів на позовні заяви, письмових пояснень, тощо) - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- ознайомлення з матеріалами справи (вивчення матеріалів) - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- складання та подання процесуальних документів (клопотання, запити, заяви, скарги, мирова угода, тощо) - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- складання касаційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження - в розрахунку 75% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік - 1702,00 грн. за годину;

- участь у судовому засіданні в суді першої інстанції (в тому числі в режимі відеоконференції) - судодень (одне засідання) - 3000,00 грн.;

- участь в апеляційному розгляді справи (в тому числі в режимі відеоконференції) - судодень (одне засідання) - 4000,00 грн.;

- участь в касаційному розгляді справи (в тому числі в режимі відеоконференції) - судодень (одне засідання) - 4000,00 грн.;

- гонорар за складність справи майнового характеру - 1 % від ціни позову.

Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018 оплата послуг здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (п. 4 додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018).

Згідно п. 6.1. додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018 правова допомога вважається наданою після підписання акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Відповідно до п. 6.2. додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018 адвокатське об`єднання надає клієнту акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг), в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

Вищезазначений договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.10.2021 до додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, згідно якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 року до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018 року та згідно з розрахунком розміру винагороди за надання правової допомоги, який додається. Вартість послуг адвокатського об`єднання за цим актом приймання-передачі послуг становить 301 116,00 грн. (триста одна тисяча сто шістнадцять грн.).

Як вбачається зі змісту наданого відповідачем розрахунку розміру винагороди за додатковою угодою № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, розрахунок розміру винагороди в сумі 301 116,00 грн. адвокатським об`єднанням визначено виходячи з наступного:

1) усна консультація клієнта (у тому числі на підставі проведеного опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, пошуку та аналізу судової практики, яка склалася в подібних спорах), узгодження правової позиції з клієнтом - 2,00 год. - 3404,00 грн.;

2) підготовка та складання відзиву на позовну заяву - 8,00 год. - 13 616,00 грн.;

3) підготовка та складання інших процесуальних документів по справі (клопотання, заяви) - 1,00 год. - 1702,00 грн.;

4) участь в одному судовому засіданні в суді першої інстанції (в тому числі шляхом відеоконференції) - 1 судодень - 3000,00 грн.;

5) гонорар за складність справи майнового характеру (1 % ціни позову) - 279 394,00 грн.

Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.10.2021 до додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018 підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Краснопьоровою О.С. було підготовлено та надано до суду наступні документи: відзив на позовну заяву, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 14.09.2021, від 21.09.2021 та від 06.10.2021, клопотання від 01.10.2021 та заяву про ухвалення додаткового рішення від 04.11.2021.

Також судом встановлено, що представник відповідача - адвокат Краснопьорова О.С. (довіреність №161 від 28.10.2020) брав участь у судових засіданнях 21.09.2021, 05.10.2021 та 19.10.2021, що відображено у відповідних протоколах судових засідань.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

За висновком суду, заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 301 116,00 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Як вбачається зі змісту розрахунку розміру винагороди до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.10.2021 до додаткової угоди № 273/1 від 09.08.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога відокремлено послуги з усної консультації клієнта (у тому числі на підставі проведеного опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, пошуку та аналізу судової практики, яка склалася в подібних спорах), узгодження правової позиції з клієнтом (3404,00 грн.), послуги з підготовки та складання відзиву на позовну заяву (13 616,00 грн.), а також гонорар за складність справи майнового характеру (1% ціни позову).

Суд зазначає, що обов`язок формування доказової бази, її підготовка та систематизація, а також узгодження правової позиції з клієнтом є невід`ємною частиною складання відзиву на позовну заяву, оскільки обов`язок відповідача надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, прямо передбачений ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд вважає явно завищеною у порівнянні зі звичайними цінами визначену відповідачем вартість складання відзиву на позовну заяву в розмірі 13 616,00 грн.

Також матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість, а явка учасників справи № 905/1497/21 в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Щодо відокремленого відповідачем гонорару за складність справи майнового характеру (1 % ціни позову) в сумі 279 394,00 грн. суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, згідно приписів ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" при встановленні розміру врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Суд зазначає, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху , Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

За висновком суду, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі (1% ціни позову) сума 279 394,00 грн., визначена як гонорар за складність справи майнового характеру, не підтверджена жодними доказами, та не відповідає критеріям розумності вказаних витрат та є неспівмірною зі складністю справи та її значенням для відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи предмет спору у даній справі, вимог, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, складає 20 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Театральний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 43023403) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 12.11.2021.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова