Постанова

від 27.10.2021 по справі 640/17543/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17543/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.,

судді: Епель О.В.,

Парінов А.Б.,

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.,

пр-к позивача Слівінський М.О.,

пр-к відповідача Аландаренко А.В.,

пр-к третьої особи Гуртовий М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом до Державної аудиторської служби треті особи - Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Радій , Товариство з обмеженою відповідальністю Промспецкомплексез про визнання протиправним та скасування висновку, -

У С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби треті особи - Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Радій , Товариство з обмеженою відповідальністю Промспецкомплексез , в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, опублікований 17.07.2020, про результати моніторингу закупівлі державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом ДК 021:2015 31620000-8 Прилади звукової та візуальної сигналізації (Система пожежної сигналізації для АУГП енергоблока № 5 ВП ЗАЕС), (https://prozorro.gov.ua/tender/UA- 2020-04-16-003120-с).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано висновки Верховного Суду у подібних спорах, у яких зазначено, що норми Закону №922-VІІІ не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Посилаючись на такі та інші доводи, апелянт просить задовольнити його апеляційну скаргу.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа: Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Радій подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Свої доводи обґрунтовує тим, що, вимога відповідача про розірвання договору № 53-129-01-20-02131 від р., вказану у п. 3 констатуючої частини Висновку про результати моніторингу закупівлі № 635 і 17.07.2020 р. є незаконною, оскільки закони України та договір № 53-129-01-20-02131 від 23.06.2020 р. не містять таку підставу розірвання договору як вимога Державної аудиторської служби України, що зроблена за результатами моніторингу закупівлі, а ПАТ НВП Радій не допускало жодних порушень згаданого Договору ( в тому числі істотних), а вимога про розірвання договору в односторонньому порядку є незаконною та протиправною. Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Враховуючи те, що ПАТ НВП Радій повністю виконало свої зобов`язання за договором № 53-129-01-20-02131 від 23.06.2020 р., а саме поставило весь товар, зобов`язання ПАТ НВП Радій за договором № 53-129-01-20-02131 від 23.06.2020 р. припинилися виконанням, проведеним належним чином, а тому не можуть бути змінені чи розірванні на вимогу Державної аудиторської служби України.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та 20 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 жовтня 2021 року.

Держаудитслужбою надано відзив на апеляційну скаргу, у якому підтримано позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов, зокрема, зазначено, що усі доводи відповідача вже проаналізовано судом першої інстанції та надано їм належну оцінку, апелянтом нових обставин в апеляційній скарзі не викладається, усі твердження є безпідставними. У задоволенні апеляційної скарги відповідач просить відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав, не заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги третьої особи.

Представник третьої особи просив суд задовольнити власну апеляційну скаргу, підтримуючи також доводи та вимоги апеляційної скарги позивача.

Представник відповідача наполягав на залишенні апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - ДП НАЕК ЕНЕРЕОАТОМ ) відповідно до Закону України Про публічні закупівлі 16.04.2020 розміщено в електронній системі закупівель оголошення про проведення закупівлі ДК 021:2015 31620000- 8 Прилади звукової та візуальної сигналізації (Система пожежної сигналізації для АУГП енергоблока № 5 ВП ЗАЕС).

Для участі у торгах свої пропозиції подали два учасники: ТОВ Промспецкомплексез та ПАТ НВП Радій .

За результатами розгляду тендерні пропозиції обох учасників допущено до електронного аукціону рішенням тендерного комітету ДП НАЕК Енергоатом від 02.06.2020.

За результатами автоматичного електронного аукціону, який відбувся 09.06.2020, найбільш економічно вигідною пропозицією була визначена тендерна пропозиція учасника ПАТ НВП Радій з остаточною ціною пропозиції 15 315 000,00 грн.

10.06.2020 тендерний комітет позивача визначив учасника ПАТ НВП Радій переможцем та прийняв рішення про намір укласти з ним договір.

Між позивачем та ПАТ НВП Радій 23.06.2020 укладено договір № 53-129-01- 2002131, який 24.06.2020, розміщений в електронній системі закупівель.

Державною аудиторською службою України згідно наказу від 22.06.2020 № 162 прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі.

Держаудитслужба з 22.06.2020 по 14.07.2020 здійснила моніторинг закупівлі UА-2020-04-16-003120-с, предметом якої є Система пожежної сигналізації для АУГП енергоблока № 5 ВП ЗАЕС (ДК 021:2015:31620000-8 - Прилади звукової та візуальної сигналізації), очікувана вартість якої становила 115 885 600,00 гривень (зазначена закупівля розпочата до набрання чинності змін до Закону України Про публічні закупівлі ).

За результатами моніторингу закупівлі UA-2020-04-16-003120-с Держаудитслужба склала висновок про результати моніторингу закупівлі від 17.07.2020 № 635, де зафіксовано порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), у якому вказано на порушення ДП НАЕК Енергоатом пункту 4 частини першої статті 30 Закону, що полягає у не відхиленні та допуску до аукціону тендерної пропозиції учасника ТОВ Промспецкомплексез як такої, що не відповідає умовам тендерної документації

Не погоджуючись із вказаним висновком про результати моніторингу закупівлі від 17.07.2020 № 635, ДП НАЕК Енергоатом звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон №2939) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Відповідно до вимог статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та яка забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 5 Закону №2939 Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 71 Закону України Про публічні закупівлі (далі- Закон №922).

Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону №922 моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, який здійснює Державна аудиторська служба України шляхом технічної фіксації результатів моніторингу закупівель в електронній системі закупівель.

Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною другою цієї ж статті Закону №922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922 у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

З матеріалів справи убачається, що за результатами вищевказаного моніторингу Держаудислужбою складено висновок від 17.07.2020 № 635, який оприлюднено в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №922 змовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №922 в редакції, що діяла до 19.04.2020, тобто, на момент оголошення процедури закупівлі, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №922 тендерна документація, також, повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій (підпункт 1) та один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (підпункт 2).

Частиною 3 статті 22 Закону №922 передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

З матеріалів справи убачається, що Держаудитслужба здійснила моніторинг закупівлі UA-2020-04-16-003120-с, де було проаналізовано тендерну пропозицію ТОВ Промспецкомплексез , зокрема, довідку про чисельність та склад працюючих від 30.04.2020, довіреність від виробника на право постачання закуповуваної продукції від 30.04.2020, довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 30.04.2020, рішення про затвердження постачальника від 13.03.2018 № РШ-П-0.03.012-18, видані на ім`я ПАТ НВП Радій .

Під час моніторингу закупівлі UA-2020-04-16-003120-с Держаудитслужба здійснила аналіз тендерної документації позивача, та встановила, що відповідно до пункту 5.1 розділу 5 технічних вимог та умов постачання (далі - ТВ та УП) (Додаток 3 до тендерної документації), встановлена вимога щодо надання рішення про затвердження постачальника (виробника) відповідно до СОУ НАЕК 012.

На виконання зазначеного пункту 5.1 розділу 5, який міститься у додатку 3 до тендерної документації, учасник торгів ТОВ Промспецкомплексез у складі своєї тендерної пропозиції завантажено рішення про постачальника (виробника ПАТ НВП Радій ) від 13.03.2018 № РШ-П-0.03.012-18, де в пункті 5 відсутня інформація про представництва постачальника, що мають право постачати його продукцію.

Відтак, дана обставина свідчить про те, що зазначеним учасником торгів не дотримано вимог 5.1 розділу 5 ТВ та УП (додаток 3 до тендерної документації).

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Згідно із частиною п`ятою статті 28 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється.

Судом першої інстанції встановлено, що незважаючи на те, що тендерна пропозиції ТОВ Промспецкомплексез не відповідала вимогам тендерної документації, позивач не відхилив таку пропозицію, чим порушив вимоги пункту 4 частини першої статті 30 Закону.

Відтак, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що, відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 31 Закону №922, малися підстави для відміни торгів висновком суду першої інстанції, оскільки правова норма , визначена п.4 ч.1 ст.30 Закону встановлює обов`язок для замовника, а не право щодо відхилення тендерної пропозиції.

Щодо доводів позивача про відсутність указаного порушення, з посиланням на положення пункту 5.1 розділу 5 ТВ та УП, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2 розділу 5 ТВ та УП у разі, якщо Постачальник не є виробником продукції, він повинен надати документи, які підтверджують надані йому виробником повноваження на постачання.

На виконання цих вимог учасником ТОВ Промспецкомплексез у складі тендерної пропозиції надано довіреність від 30.04.2020 (файл Доверенность.pdf ), за якою ПАТ НВП Радій надає ТОВ Промспецкомплексез повноваження на постачання систем пожежної сигналізації (СПС) та пожежогасіння для АЕС України виробництва ПАТ НВП Радій .

Відповідно до п. 5.3 розділу 5 ТВ та УП на момент подання тендерної пропозиції Виробник повинен мати діюче Рішення про затвердження постачальника ДП НАЕК Енергоатом із зазначенням в ньому найменування продукції, запропонованої до постачання, або, у разі відсутності рішення (на момент подання тендерної пропозиції), надати лист про готовність пройти оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання цих вимог учасником ТОВ Промспецкомплексез у складі тендерної пропозиції надано рішення про затвердження постачальника (ПАТ НВП РАДІЙ , виробника) від 13.03.2018 № РШ-ГІ-0.03.012-18. При цьому, у п. 5 цього рішення дійсно наявна інформація про відсутність представництв і в постачальника, що не заперечується позивачем.

Також, у свою чергу, з приводу доводів апелянтів про те, що у Держаудитслужби України відсутні повноваження порушувати питання щодо розірвання договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, у висновку, складеному за результатами моніторингу, обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону). Аналогічні за змістом вимоги щодо форми висновку містяться й у п. 3 розд. ІІІ Порядку №522.

Судом першої інстанції вірно підкреслено, що спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.

Водночас положеннями абз. 1 ч. 8 ст. 8 Закону визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

При цьому, абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, Держаудитслужба у пункті З констатуючої частини Висновку від 17.07.2020 № 635 зазначила про зобов`язання усунути у встановленому законом порядку виявлене порушення з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення зазначеного висновку. Водночас, на підтвердження вжиття заходів з боку Позивача Держаудитслужба у порядку статті 8 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) зобов`язала оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, які свідчать про усунення виявленого порушення або інформацію про неможливість такого усунення, або ж аргументовані заперечення.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №640/467/19.

Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 10.12.2019 року у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 року в справі № 640/467/19, від 23.04.2020 року у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 року в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 року у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19, від 19.04.2021 року у справі № 1.380.2019.006879 наголошував на необхідності конкретизації у висновку, яких саме заходів має вжити позивач та в який спосіб можливо усунути порушення. І таким критеріям, як було встановлено вище, оскаржуваний висновок за умови підтвердження виявлених у ході моніторингу порушень, відповідав би.

На переконання судової колегії, апелянти помилково ототожнюють права Держаудитслужби України, надані їй статтею 10 Закону про фінансовий контроль, із визначенням способу усунення порушень, про який може йти мова у висновку про результати фінансового моніторингу. А відтак твердження апелянтів про відсутність у відповідача повноважень із пред`явлення вимоги про усунення порушення у спосіб розірвання договору, є безпідставним.

За таких умов, враховуючи зазначені вище факти, суд дійшов до переконання про обґрунтованість висновку відповідача, складеного за результатом моніторингу закупівлі UA-2020-04-16-003120-c.

В апеляційних скаргах апелянтами викладено ті самі аргументи, щодо яких суд першої інстанції надав правову оцінку у рішенні, яке, на переконання колегії суддів, є обґрунтованим та правильним.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції досліджено увесь обсяг наданих до справи матеріалів, надано вірну оцінку кожному аргументу сторін, про що зазначено у рішенні від 12 серпня 2021 року за результатами розгляду даної справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Оскільки колегія суддів залишає рішення суду першої інстанції без змін, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Радій залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.В. Епель

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 02.11.2021р.)