Постанова

від 02.11.2021 по справі 120/2359/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2359/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

02 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якій просив суд:

1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 219 від 18.02.2021 року 7 сесії 8 скликання щодо відмови громадянину ОСОБА_1 у наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва на території Агрономічної сільської ради

1.2. Зобов`язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області надати громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з метою подальшої передачі у власність, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка межує поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером 0520680203:03:003:0120.

2. В обґрунтування позову зазначав, що звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради, однак відповідач відмовив в наданні такого дозволу, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення 7 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №219 від 18.02.2021 року.

3.2. Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га. для індивідуального дачного будівництва на території Агрономічної сільської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Апелянт вказує, що згідно Генерального плану села Агрономічне Вінницького району Вінницької області призначення бажаної позивачем земельної ділянки "Територія громадської забудови".

6. Також, відповідно до викопіювання з плану зонування (зонінг) села Агрономічне Вінницького район Вінницької області та умовних позначень до зазначеного Плану, орієнтовне місце розташування бажаної земельної ділянки (Г-3.1) "Культурні та спортивні зони"

7. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що відповідна зона призначена для розташування культурно-мистецьких та спортивних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів та не передбачена для індивідуального дачного будівництва.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.01.2021 року на адресу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області надійшла заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради.

9. Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області розглянувши на 7 сесії 8 скликання заяву позивача, прийнявши до уваги рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі №120/2611/19-а, керуючись п. 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 121, 123 ЗК України, враховуючи висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності, вирішила відмовити позивачу у наданні бажаного йому дозволу.

10. На переконання позивача, відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що і стало підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Так, відповідно до частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

13. Пунктом в частини третьої зазначеної статті Кодексу передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

14. Положеннями статті 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

15. Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

16. Відповідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

17. Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

18. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

19. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

20. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

21. Вказаною нормою вище визначено виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

22. Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

24. Приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи щодо земельних питань передбачає прийняття рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

25. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2018 року по справі №826/8844/16.

26. Оцінюючи спірне рішення, суд керується нормами частини 2 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

27. Суд зазначає, що підстава відмови "враховуючи висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності" має бути розкрита у змісті рішення вказівкою на конкретні висновки такої комісії, які полягають у невідповідності місця розташування бажаної позивачем ділянки вимогам закону або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

28. Наведений висновок узгоджується із встановленими законом вимогами щодо "обґрунтованості рішення", що полягають в дослідженні суб`єктом владних повноважень усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

29. Висновок узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

30. Так, у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

31. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

32. Виходячи із обставин встановлених у цій справі, відповідач принципу належного урядування як і вимог закону про повне обґрунтування власного рішення не дотримався. Зокрема оскаржуване рішення обґрунтоване лише посиланням висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності та не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача перешкоджають позивачу у реалізації права на обґрунтування своєї незгоди із усіма аргументами відповідача та ефективне і швидке оскарження рішення.

33. За таких обставин суд позбавлений можливості надати оцінку чи виконані всі умови, визначені нормами Земельного кодексу України для прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою.

34. Що стосується доводів апелянта про те, що бажана позивачем земельна ділянка призначена для розташування культурно-мистецьких та спортивних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів та не передбачена для індивідуального дачного будівництва, то суд зазначає наступне.

35. Відповідно до п. 3. ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

36. Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень полягає в дослідженні усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

37. Висновок узгоджується із нормами абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в силу яких, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

38. Таким чином, під час перевірки правомірності оскарженої відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, суд повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акта.

39. Натомість, така підстава відмови, як призначення бажаної позивачем земельної ділянки для розташування культурно-мистецьких та спортивних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів та не передбачена для індивідуального дачного будівництва, у оскаржуваному рішенні відсутня.

40. Більше того, про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення свідчить також відсутність будь якого обґрунтування постійною комісією з питань земельних відноси, природокористування планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності винесеного на розгляд сесії проекту рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

41. Враховуючи, що рішення 7 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №219 від 18.02.2021 року не містить обґрунтування законодавчо визначених підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог задоволенню.

42. На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

43. При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

44. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

48. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

49. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.