Постанова

від 13.05.2021 по справі 120/2359/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2359/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

13 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якій просив суд:

1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 219 від 18.02.2021 року 7 сесії 8 скликання щодо відмови громадянину ОСОБА_1 у наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки у власність орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва на території Агрономічної сільської ради

1.2. Зобов`язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області надати громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з метою подальшої передачі у власність, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка межує поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером 0520680203:03:003:0120.

2. Після відкриття провадження у справі позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд заборонити вчиняти будь-які дії Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області щодо відчуження, розподілу (передачі) у власність (оренду) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 та, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (згідно графічним матеріалів поданих позивачем), яка межує поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером 0520680203:03:003:0120 та є об`єктом судового спору до набрання законної сили рішення (постанови) суду по справі №120/2359/21-а.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що невжиття таких заходів може призвести до ускладнення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

ІІ. ДОВОДИ СТОРІН

6. Апелянт вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

7. У відзиві відповідач заперечує проти доводів наведених в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та надуманими. Звертає увагу, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття наступного позитивного рішення про надання її у власність чи користування, тобто на цьому етапі не відбувається відчуження земельної ділянки.

ІIІ. ОЦІНКА СУДУ

8. Апеляційний Суд, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

9.. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

11. Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

12. З матеріалів адміністративної позову встановлено, що 01.04.2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити вчиняти будь-які дії Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області щодо відчуження, розподілу (передачі) у власність (оренду) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 та, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (згідно графічним матеріалів поданих позивачем), яка межує поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером 0520680203:03:003:0120 та є об`єктом судового спору до набрання законної сили рішення (постанови) суду по справі №120/2359/21-а. З моменту прийняття рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №219 від 18 лютого 2021 року щодо відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва на території Агрономічної сільської ради зупинити дії індивідуальних актів Агрономічної сільської ради щодо розподілу, передачі земельної ділянки, яка є об`єктом судового спору до набрання законної сили рішення (постанови) суду по справі № 120/2359/21 -а. Крім того, позивач просить заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету позову до набрання законної сили рішення (постанови) суду по справі №120/2359/21.

13. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено жодних істотних ознак та належних доказів щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

14. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

15. Згідно статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

16. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

17. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

18. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

19. Так, забезпечення адміністративного позову- це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

20. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

21. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

22. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

23. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову апелянт посилався на те, що невжиття таких заходів призведе до ускладнення виконання рішення, у випадку його позитивного результату.

24. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, колегія суддів зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

25. Разом з тим, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з початкових етапів визначеної законом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності.

26. З аналізу приписів статей 116, 118 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність.

27. Аналогічна правова позиція висловлена у багатьох рішеннях Верховного Суду, зокрема у постанові 27.02.2018 в справі № 545/808/17, постанові від 26.02.2019 в справі № 826/5737/16 та постанові від 17.04.2019 в справі № 461/8315/17.

28. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення апелянта до Агрономічної сільської ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки само по собі не вказує на наявність у нього переважного права на приватизацію цієї ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо неї.

29. В цьому контексті суд враховує, що як заявник, так і будь-який громадянин України має рівне право на отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Тому на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні підстави вважати пріоритетним право заявника щодо набуття у власність бажаної для нього земельної ділянки.

30. До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову. Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав заявника, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

31. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

32. Всупереч статті 77 КАС України, апелянт належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

33. Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що зупинення дії оскаржуваного рішення ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог.

ІІІ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

34. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

35. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

39. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.