Ухвала

від 28.10.2021 по справі 363/1689/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №363/1689/21. Провадження №11-кп/824/3734/2021. Головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 205-1 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції ОСОБА_2

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2021 року,

за участю сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №32020110000000139, внесеному до ЄРДР 16.11.2020 року, постановленої щодо обвинуваченого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився у м. Алчевськ Луганської області, зсередньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, не маючого місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України,

відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, укладеної 23 квітня 2021 року між прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 , за участю захисника ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року.

Кримінальне провадження №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року, заобвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвала мотивована тим, що умовами угоди про визнання винуватості невраховано вимоги ч. 1 ст. 69 КК України та сторонами угоди не зазначено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання. Крім того, на думку місцевого суду, сам лише факт існування двох обставин, що пом`якшують покарання, не є підставою для застосування ч. 1 ст. 69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Разом з цим про наявність цих обставин можливо зробити висновок лише після проведення судового розгляду, анепід час підготовчого судового засідання. Поміж іншого, вказана угода не містить жодних інших зобов`язань, крім зобов`язання ОСОБА_7 беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, а також спрямована лише на задоволення приватного інтересу останнього. Водночас як в угоді, так івобвинувальному акті та реєстрі матеріалів відсутні відомості про здійснення досудового розслідування щодо інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні складені дізнавачем-слідчим, однак відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК України дізнавач здійснює досудове розслідування кримінальних проступків. Також у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено про проведення усіх процесуальних дій та рішень, прийнятих у ході досудового розслідування. Окрімтого, у реєстрі заходів забезпечення кримінального провадження вказано лише про виклик ідопит ОСОБА_7 як свідка.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов висновку про неможливість призначення покарання, про яке домовилися сторони в угоді про визнання винуватості з огляду на невідповідність вказаної угоди вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також суттєву невідповідністьінтересам суспільства.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, прокурор укримінальному провадженні прокурор Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить: ухвалу Вишгородського районного суду Київськоїобласті від 08.07.2021 року про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної з підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32020110000000139 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Призначити новий розгляд обвинувального акта та угоди про визнання винуватості у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

У поданій апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що відмовляючи узатвердженні угоди про визнання винуватості, місцевий суд:

- не взяв до уваги те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є проступком, що свідчить про низький ступінь тяжкості кримінального правопорушення;

- дійшов безпідставного висновку про можливість перевірки наявності обставин, на підставі яких сторонами узгоджено покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, тільки під час судового розгляду;

- вийшов за межі підготовчого судового засідання і суттєво порушив процесуальні права сторін кримінального провадження, вказавши на необхідність зазначення в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості інформації стосовно інших осіб, причетних до вчинення кримінального проступку, а також відомостей про здійснення досудового розслідування щодо них;

- хибно вказав на необхідність здійснення досудового розслідування увказаному кримінальному провадженні слідчим, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР 16.11.2020 року, тобто після набрання чинності закону України, відповідно до якого запроваджено інститут кримінальних проступків. Водночас діяння, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК у редакції Закону України від 26.11.2015 року №835-VIII, належить до кримінального проступку, а відтак у даному кримінальному провадженні досудове слідство здійснювалося дізнавачем-слідчим;

- в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України здійснив аналіз реєстру матеріалів досудового розслідування під час підготовчого судового засідання;

- не дотримався вимог ч. 7 ст. 474 КПК України та встановив неіснуючі порушення п.п. 1, 6 ст. 474 КПК України, що, у свою чергу, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Позиції учасників апеляційного провадження

Обвинувачений та захисник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі, а тому враховуючи положення ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутність вказаних учасників.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши та дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Мотиви Суду

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2021 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, укладеної 23 квітня 2021 року між прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 , за участю захисника ОСОБА_8 , укримінальному провадженні №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року; кримінальне провадження №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить: ухвалу Вишгородського районного суду Київськоїобласті від 08.07.2021 року про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної з підозрюваним ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №32020110000000139 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Призначити новий розгляд обвинувального акта та угоди про визнання винуватості у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів зауважує на наступному.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з таких рішень: затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Крім того, у ст. 314 КПК України закріплено, які саме рішення прийняті судом під час підготовчого провадження у кримінальному провадженні підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Зокрема, до таких рішень віднесено ухвалу про повернення обвинувального акта, або ухвалу про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Разом з цим, чинним КПК не передбачено окреме оскарження ухвали суду про відмову в затвердженні угоди.

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.03.2018 р. справа №576/1012/17 (провадження №51-4569 ск 18) зазначено, що ч. 4 ст. 314 КПК України передбачено можливість оскарження повернення обвинувального атка, а не повернення кримінального провадження внаслідок відмови суду у затвердженні угоди.

За таких обставин, на підставі ст. 392 КПК України, ухвала про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості апеляційному оскарженню не підлягає.

Процедура перегляду судових рішень регламентована Розділом V КПК України, та встановлює розумні обмеження щодо скарження певної категорії судових рішень. Такої ж позиції притримується Конституційний Суд України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Про те, що доступ до правосуддя не є абсолютним вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури.

Така сама позиція висловлена і у висновках стосовно подібних правовідносин, викладених Верховним Судом у своїх рішеннях (справа № 494/6/18, провадження № 51 - 9701 км 18 від 04 квітня 2019 року), (справа № 320/3913/18-к, провадження № 51-1717 ск 19 від 11 квітня 2019 року), (справа № 757/71834/17-к, провадження № 51-2489 ск 19 від 22 травня 2019 року), (справа № 227/1325/18, провадження №: 51-7724 км18 від 14 березня 2019 року), а згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Проте, враховуючи, що матеріали провадження за оскарженням ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшли 12 серпня 2021 року, з метою дотримання розумних строків, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 було призначено до судового розгляду.

Згідно висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року (справа №755/10061/18), та в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 року (справа №569/17036/18), рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає оскарженню, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Отже, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, а також рішення колегії суддів Другої палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 березня 2018 року, колегія суддів доходить висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2021 року, з підстав того, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2021 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, укладеної 23 квітня 2021 року між прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_7 , за участю захисника ОСОБА_8 , укримінальному провадженні №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року; кримінальне провадження №32020110000000139, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 КК України, повернуто прокурору для продовження досудового розслідування, закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С У Д Д І:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 р о л ь