Постанова

від 28.10.2021 по справі 296/3259/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 296/3259/20

провадження № 61-3967св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомир від 19 жовтня 2020 року в складі судді Драча Ю. І. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року в складі колегії суддів Шевчук А. М., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що у травні 2018 року звертався до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером № 1820980300:02:000:0937, однак отримав відмову, оформлену листом від 25 травня 2018 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі № 806/2986/18 таку відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області визнано протиправною. Позивач указував, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях, у зв`язку з чим у нього похитнулась віра в державні органи України. Зазначав, що був вимушений виділити час для звернення до юристів та суду, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного вирішення побутових питань та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.

Заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача, позивач оцінив у 20 000 000 грн, вважаючи, що саме така сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомир від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що порушення прав людини суб`єктом владних повноважень завжди викликає негативні емоції, проте не всі негативні емоції досягають рівня страждань, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки. Суди зазначили, що в справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на позивача, який у цій справі не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді його клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою вплинула на позивача настільки істотно, що отримані ним негативні емоції спричинили йому моральну шкоду. Суди зазначили, що сам по собі факт ухвалення адміністративним судом рішення про визнання дій відповідача протиправними не є достатньою підставою для того, щоб стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди, та не звільняє останнього від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Аргументи учасників справи

09 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що протиправність дій відповідача встановлена судовим рішенням та не потребує доказуванню в цій справі. Зазначає, що встановивши протиправність дій відповідача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та настанням негативних наслідків для позивача, суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, що суперечить положенням статті 56 Конституції України та статей 23, 1167 ЦК України.

У травні 2021 року до Верховного Суду від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що отримання особою дозволу на розробку проєкту землеустрою не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі у власність. Тобто, ненадання уповноваженим органом дозволу на розроблення проєкту землеустрою не свідчить про неможливість реалізації позивачем свого права на отримання земельної ділянки, а тому позивач не обґрунтував наявності підстав для відшкодування моральної шкоди. Відповідач зазначає, що позивачем не вказано, в чому саме полягають його моральні страждання, та необґрунтовано заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України , є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі № 806/2986/18 визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння. Також зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області.

Окружний адміністративний суд в рішенні дійшов висновку, що рішення про надання (передачу) земельної ділянки в оренду (користування) або про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Тобто, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника, тому відмова викладена у листі від 25 травня 2018 року винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 20 000 000 грн у відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок протиправної відмови ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо передання земельної ділянки в користування.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Наявність зазначених вище обставин згідно частини третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.

Положеннями статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19 (провадження № 61-17933св20) зроблено висновок, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробленню проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розроблення такого проєкту самостійно. Таким чином, дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність . У разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року, прийнятій у справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21) з подібними правовідносинами та за участі тих самих сторін, зазначено, що: у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 000 грн. Сам по собі факт, що визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року, не свідчить про наявність заподіяння шкоди позивачу . Подібні висновки містяться зокрема, в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 243/5118/19 (провадження № 61-213св20), від 12 квітня 2019 року в справі № 686/10651/18 (провадження № 61-305св19), від 25 листопада 2019 року в справі № 686/22462/18 (провадження № 17648св19), від 31 липня 2019 року в справі № 686/22133/18 (провадження № 10591св19) .

У справі, що переглядається, встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою йому заподіяно моральну шкоду, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1 , 3 , 4 , 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19 (провадження № 61-17933св20) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року, прийнятій у справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21), не дають підстав для висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального або процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомир від 19 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук