Постанова

від 03.02.2021 по справі 296/3259/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/3259/20 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 44 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Микитюк О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №296/3259/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року, яке ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області). Просив у відшкодування моральної шкоди стягнути з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на його користь 20 000 000 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі № 806/2986/18 його позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння, викладену в листі від 25 травня 2018 року. Протиправними діями ГУ Держгеокадастру у Житомирській області йому заподіяно моральної шкоди, яка виразилась в пережитих душевних стражданнях, у зв`язку з чим, у нього похитнулася віра в державні органи та саму державу. Також, позивач був вимушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, що перешкодило своєчасно та нормально вирішувати побутові проблеми та задовольняти свої людські потреби. Сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилося на його психічному стані та відносинах в сім`ї. Зазначене вище унеможливило у повному обсязі продовження активного громадського життя, адже він є керівником громадської організації Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області , Житомирської обласної партійної організації Партії відродження села.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог. Зазначає, що протиправність і винність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням та дана обставина доказуванню не підлягає. Суд першої інстанції, встановивши протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні, дійшов незаконного висновку про відсутність усіх складових моральної шкоди, що протирічить нормам ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зокрема наголошує на тому, сама по собі наявність судового рішення про визнання протиправною та скасування відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння не є беззаперечною підставою для задоволення позову, оскільки даним рішенням не встановлюється безумовна доведеність умов обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Також позивачем не надано жодного доказу спричинення йому моральної шкоди та обґрунтування її розміру.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року в справі №806/2986/18 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння, викладені в листі від 25 травня 2018 року. Також зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння (а.с.7-9).

Окружний адміністративний суд в рішенні дійшов висновку, що рішення про надання (передачу) земельної ділянки в оренду (користування), або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника, тому відмова викладена у листі від 25 травня 2018 року винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Також судом зазначено, що перелік документів, що підлягають долученню до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до положень ст.123 ЗК України є вичерпним та містить заборону вимагати додаткові відомості. За таких обставин, порушене право ОСОБА_1 захищено в судовому порядку та поновлено шляхом визнання відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння протиправною та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у

Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1820980300:02:000:0937, що розташована в Брусилівському районі Житомирської області, для сінокосіння.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У статті 1173 ЦК України закріплене правило про те, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до частин першої та другої ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 5 вказаної вище постанови Пленуму обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних

чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Порушення прав людини суб`єктом владних повноважень завжди викликає негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждань, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Обов`язок доказування в цивільному процесі встановлений статтею 81 ЦПК, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Факт ухвалення адміністративним судом рішення не є достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди та не звільняє останнього від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діяння ГУ Держгеокадастру при розгляді клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою вплинули на позивача у такий спосіб, що його негативні емоції досягли рівня страждання і спричинили йому моральної шкоди. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастром номером 1820980300:02:000:0937 вже є своєрідною сатисфакцією. Рішенням адміністративного суду порушені права позивача відновлені. Будь-яких інших обставин, зокрема, щодо заподіяння шкоди позивачу, причинного зв`язку між такою шкодою та діяннями відповідача не встановлено. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача у відшкодування моральної шкоди 20 000 000 грн.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 08 лютого 2021 року