Ухвала

від 02.11.2021 по справі 600/5148/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

02 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5148/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Остапенка В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та Ігната М.І.,

третіх осіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо залишення клопотання від 31.05.2021 року без розгляду строком більше одного місяця;

- визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення Чернівецької міської ради № 425 від 02.09.2021 року;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду на черговій сесії прийняти рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,07 га, безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста за адресою: АДРЕСА_1 (позаду будинковолодіння АДРЕСА_2 ), між земельними ділянками за кадастровими номерами 7310136300:18:004:1059 та 7310136300:18:004:1114;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду подати до Чернівецького окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у цій справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, звернувся до відповідача із клопотання щодо прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (позаду будинковолодіння АДРЕСА_2 ) між земельними ділянками за кадастровим номер 7310136300:18:004:1059 та 7310136300:18:004:1114.

02.09.2021 року відповідачем прийнято рішення № 425, про відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з включенням цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні (частина земельної ділянки сформована з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224, згідно рішення міської ради від 28.01.2021 року № 55).

Позивач, посилаючись на вимоги земельного законодавства вважає, що бездіяльність відповідача порушує його право як громадянина на своєчасний, всебічний, неупереджений розгляд звернення, і власне отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зазначив, що рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 року № 711 земельну ділянку по АДРЕСА_3 включено до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні.

Отже вважає, що Чернівецька міська рада, як розпорядник (власник) земель територіальної громади правомірно включила спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні.

При цьому наголошував, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу з Державного земельного кадастру, частина земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність є сформованою та перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради і є об`єктом цивільних прав.

3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, де наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовлено повністю.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, просив задовольнити позов.

2. Представник відповідача та третіх осіб в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову з підстав наведених у відзиві.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Позивач з метою реалізації свого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, звернувся до відповідача із клопотання щодо прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (позаду будинковолодіння АДРЕСА_2 ) між земельними ділянками за кадастровим номер 7310136300:18:004:1059 та 7310136300:18:004:1114.

2. 02.09.2021 року відповідачем прийнято рішення № 425, про відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з включенням цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні (частина земельної ділянки сформована з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224, згідно рішення міської ради від 28.01.2021 року № 55).

3. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.10.2021 року - земельна ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 площею 0,7 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернівці, в особі Чернівецької міської ради на підставі рішення органу місцевого самоврядування (№ запису 44060874 від 17.09.2021 року.)

4. Окрім іншого, судом встановлено, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року № 600/5081/21-а відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Зазначене процесуальне рішення стосується попереднього звернення позивача до суду з позовними вимогами, про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,07 га, безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста за адресою: АДРЕСА_2 ), між земельними ділянками за кадастровими номерами 7310136300:18:004:1059 та 7310136300:18:004:1114 і в спірних правовідносинах судом прийнято рішення, яке набрало законної сили.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно зі статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

2.Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), при здійсненні владних управлінський функцій.

4. Разом з тим, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома конкретними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. У випадку, якщо суб`єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Характерним також є те, що в будь-якому спорі учасником спірних правовідносин може являтись також суб`єкт владних повноважень. При цьому, характер таких правовідносин може мати ознаки публічного-правового спору у поєднанні з вимогами приватного права.

Частиною 3 статті 19 КАС України законодавець визначив, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

5. Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 ЗК України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Приписами статті 80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності та держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

6. Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.10.2021 року - земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 площею 0,7 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернівці, в особі Чернівецької міської ради на підставі рішення органу місцевого самоврядування (№ запису 44060874 від 17.09.2021 року.)

Отже, судом встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач є суб`єктом права власності на земельну ділянку, яку власне і мав за мету отримати у власність позивач.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Згідно із статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

7. Слід зазначити, що відносини пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо отримання у власність уже сформованої земельної ділянки за рахунок земель запасу міста, з присвоєним кадастровим номером, яка на правах власності належить відповідачу та відповідно до рішення органу місцевого самоврядування включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, право на яку виставляється на торги окремим лотом.

Очевидним є те, що ціль і кінцева мета позивача полягають в отриманні у власність земельної ділянки.

8. Звертаючись до суду позивач, окрім іншого обґрунтовував свої вимоги тим, що у спірних правовідносинах відсутній спір про право, оскільки державна реєстрація бажаної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера відбулась пізніше в часі, ніж вона була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності.

Суд не може погодитись з такими аргументами, оскільки на час розгляду даного спору право власності на земельну ділянку зареєстроване. Крім цього, будь-яке рішення в даній справі очевидно матиме наслідком, щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою. При цьому, судом б давалась оцінка обставинам справи, щодо розпорядження власником-відповідачем земельною ділянкою, яка окрім іншого включена в перелік земельних ділянок право на яку реалізовується шляхом проведення аукціону.

Слід зазначити, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень/бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З аналізу наведеного вище випливає, що рішенням або відмовою в прийнятті рішення (бездіяльність), про надання земельної ділянки у власність здійснюється шляхом волевиявленням власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об`єкта нерухомості (власності).

Відповідно до частини 9 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Оскільки предметом вказаного позову є правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження сформованою земельною ділянкою та можливої передачі відповідних прав щодо неї, суд дійшов до висновку, що вказана справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок відповідає правовій позиції викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №825/478/17 (провадження № 11-230апп18) та від 18 травня 2020 року справа №824/1034/19-а (провадження №К/9901/2581/20).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України судом враховуються висновки Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права.

9. Враховуючи вищевикладене, в контексті встановлених обставин справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд вважає, що даний спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що у правовідносинах сторін існує спір цивільно-правового характеру, оскільки виник з приводу права власності на земельну ділянку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради - закрити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 03 листопада 2021 р.

Суддя О.В. Боднарюк