Постанова

від 27.10.2021 по справі 420/4639/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4639/20

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Місце та час укладення судового рішення --:-- , м.Одеса

Повний текст судового рішення складений 22.04.2021р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Смирнової М.В.,

представника позивача Савастикова В.В., представника відповідача Тарановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Нефтегаз на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Нефтегаз до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Юг-Нефтегаз звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2020р. №0079945304 щодо застосування штрафу у розмірі 18382,81грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 183828,12грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2021р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами вчинення дій, спрямованих на своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що податковий орган не мав права застосовувати до нього штрафні (фінансові) санкції з огляду на те, що спірні податкові накладні не призначались для надання отримувачу (покупцю).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, в порядку ст.76 ПК України, проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ Юг-Нефтегаз , за результатами якої складений акт перевірки №1214/15-32-53-04/3292-74-96.

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації: від 13.12.2019р. №1, дата реєстрації - 15.01.2020р., кількість днів затримки - 15; від 31.01.2020р. №1, дата реєстрації - 17.02.2020р., кількість днів затримки - 2. /а.с.7-8/

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020р. №0079945304 щодо застосування штрафу у розмірі 18382,815грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 183828,12грн. /а.с.5-6/

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням щодо застосування штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України.

Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

01.01.2017р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016р. №1797-VIII.

Вищезазначеним законом доповнено підпункт 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України абзацом другим такого змісту: Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Таким чином, законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і знову ж звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів.

З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Дана правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №803/1315/17, від 23.06.2018р. у справі №803/552/17, від 21.06.2018р. у справі №813/448/17, від 27.02.2018р. у справі №808/918/17, від 13.02.2018р. у справі №805/4016/16.

Згідно з абзацом 2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.

Враховуючи викладене, у податкового органу були правові підстави для проведення камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації ТОВ Юг-Нефтегаз податкових накладних та/або розрахунків корегування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка проводилась у приміщенні контролюючого органу на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинно бути здійснено з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Зареєструвати такий документ в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з 0 до 23-ї години. Адже, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.111.1 ст.111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК України).

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлено статтею 120-1 ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, порушення вказаних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Юг-Нефтегаз виписано податкові накладні: від 13.12.2019р. №1; від 31.01.2020р. №1, які з урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України, направлені на реєстрацію до ЄРПН. /а.с.9-10, 12-13/

Податковою перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації: від 13.12.2019р. №1, дата реєстрації - 15.01.2020р., кількість днів затримки - 15; від 31.01.2020р. №1, дата реєстрації - 17.02.2020р., кількість днів затримки - 2. /а.с.7-8/

Пунктом 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010р. №1246 (надалі - Порядок №1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно п.8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до п. 10 Порядку №1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Згідно п.11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Згідно Квитанцій №1 до центрального рівня ДПС України доставлено наступні податкові накладні: від 13.12.2019р. №1 - 15.01.2020р.; від 31.01.2020р. №1 - 17.02.2020р. /а.с.11, 14/

Доказів направлення вищезазначених податкових накладних у інші дати ніж зазначено у Квитанціях №1 до суду не надано.

Як зазначає позивач, у податковій накладній №1 від 13.12.2019р. невірно зазначено її дату, дійсною датою є 31.12.2019р.

Так, Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307, не передбачає виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Разом із тим, згідно позиції фіскального органу, викладеної в низці роз`яснень та податкових консультацій (в т.ч. лист ДФС України від 03.02.2016р. №2208/6/99-99-19-03-02-15, лист МГУ ДФС України - Центрального офісу з ОВП від 26.05.2016р. №11743/10/28-10-01-03-11, лист ДФС України від 05.05.2017р. №89/6/99-99-15-03-02-15, тощо) податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення першої події за такою операцією, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Платник податку на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній має право скласти від`ємний розрахунок коригування до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та зареєструвати його в ЄРПН.

Складення та реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку як зайво складена, не позбавляє платника податку обов`язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією.

Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених кодексом термінів реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021р. у справі №808/2729/17.

Однак, позивачем не надано до суду доказів вчинення вищезазначених дій, що б свідчило про виправлення помилки у даті спірної податкової накладної.

Щодо посилань апелянта на реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу, а отже звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 120-1 ПК України визначені виключні випадки звільнення платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як вбачається з податкових накладних ТОВ Юг-Нефтегаз щодо яких виявлено порушення строків їх реєстрації в ЄРПН, в розділі А зазначено обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) та загальну суму податку на додану вартість за основною ставкою, що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, тобто не становлять виключення, з яким ПК України пов`язує можливість звільнення платника податків від штрафних санкцій. /а.с.9-10, 12-13/

Таким чином, позивачем порушено п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, оскільки направлено спірні податкові накладні не у строки визначені ПК України, що підтверджується Квитанціями, наданими самим позивачем. /11, 14/

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003р.).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано суду обґрунтованих доводів протиправності податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020р. №0079945304, які б свідчили про безпідставність притягнення ТОВ Юг-Нефтегаз до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій, передбачених, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної судового рішення дотримано норми матеріального та процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Нефтегаз залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03.11.2021р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.