Постанова

від 02.11.2021 по справі 640/169/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/169/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідач Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в місті Києві до Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу про відміну запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу (далі - відповідач) про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗЕНЕРГОМАШ (запис від 17 вересня 2018 року №10701100037070701).

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначав, що всупереч наявному податковому боргу, державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру запис про припинення державної реєстрації товариства за принципом мовчазної згоди . Зауважує, що процедура вчинення реєстраційних дій вимагає перевірки державним реєстратором документів та підстав для вчинення відповідної реєстраційної дії, у тому числі на наявність підстав для відмови у проведенні реєстраційної дії..

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року закрито провадження у справі за даним позовом, оскільки його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз`яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі, якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Суд першої інстанції також у рішенні послався на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовим, оскільки стосується перевірки законності прийнятого відповідачем рішення, яке за юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Позивач акцентує увагу на тому, що висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року №826/10249/18 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на відмінність обставин, що були предметом судового розгляду.

Посилається на положення Податкового кодексу України та норми Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , стверджуючи, що саме на реалізацію визначених у Податковому кодексі України владних повноважень щодо податкового контролю податковий орган звертається до державного реєстратора з повідомленням про наявність податкового боргу, що, відповідно до статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Зауважує, що за нормою статті 6 вказаного Закону державний реєстратор, як суб`єкт владних управлінських функцій, перед вчиненням реєстраційної дії зобов`язаний перевірити наявність підстав для відмови у державній реєстрації, якою, з-поміж іншого, є наявність податкового боргу платника.

Наголошує, що право контролюючого органу щодо звернення у порядку адміністративного судочинства з позовом про відміну державної реєстрації юридичної особи прямо передбачено нормами КАС України та визначено у статті 67 Податкового кодексу України.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, жодних клопотань до суду не надіслав.

Позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, наполягав на незаконності оскаржуваної ухвали суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника апелянта у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Поряд з цим, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5 КАС України).

Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб`єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративною юрисдикції продубльований в пунктах 3 та 5 частини 1 статті 19 КАС України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (у тому числі делегованих повноважень) та за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Предметом судового розгляду в даній справі є правомірність дій державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу під час внесення реєстраційного запису від 17 вересня 2018 року №10701100037070701 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ та, відповідно, наявність підстав до скасування такого реєстраційного запису.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Таким чином, дослідженню в цій справі підлягає саме владне, управлінське рішення відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняте/вчинене відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців обумовлено спеціальним законодавством.

Так, відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Аналогічні положення також закріплені пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.

В свою чергу, процесуальним законом чітко і недвозначно закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, про що свідчать положення пункту 4 частини 6 статті 12 та пункту 3 частини 1 статті 263 КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу.

Щодо посилання суду першої інстанції на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18, слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 зазначено про те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Проте, висновки Суду у наведених справах не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.

У справі ж №826/10249/18, на яку посилався суд першої інстанції, закриваючи у цій справі провадження, позовні вимоги були заявлені фізичною особою та обґрунтовувались відсутністю у осіб, які звернулися до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи, повноважень на вчинення таких дій та, як наслідок, фіксації їх у ЄДР.

Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов`язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 640/717/20, від 08 грудня 2020 року у справі №640/9648/19, від 25 червня 2021 року у справі №640/22197/19, від 03 серпня 2021 року у справі №640/12193/19.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду м. Києва про підсудність даного спору місцевому господарському суду.

За таких обставин, даний спір щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗЕНЕРГОМАШ , є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження в адміністративній справі було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків