Ухвала

від 22.06.2021 по справі 640/169/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 червня 2021 року м. Київ № 640/169/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу про відміну запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи,

установив:

03.01.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗЕНЕРГОМАШ (код ЄДРПОУ - 38141333) (запис від 17.09.2018 №10701100037070701).

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 17.09.2018 до ГУ ДФС у місті Києві надійшла інформація від державного реєстратора щодо прийняття рішення про припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ за рішенням власника та щодо припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ за принципом мовчазної згоди. Тобто, обхідний лист по ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ відкрито та закрито в один день.

Проте, відповідно до частини п`ятою статті 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців і не більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Вищезазначені дії державного реєстратора призвели до того, що ГУ ДФС у місті Києві не вдалося сформувати та направити державному реєстратору заперечення за формою №27-ОПП, що призвело до припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ за принципом мовчазної згоди.

Разом з цим, станом на 09.10.2018 за ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ обліковується заборгованість у сумі 22 017 023,05 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 03.04.2018 №0008261402 та від 21.08.2018 № 0540791207, що є об`єктивною перешкодою для припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву чи письмові пояснення по суті спору.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ (запис від 17.09.2018 №10701100037070701), посилаючись на те, що на момент внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ у товариства був наявний податковий борг.

При цьому, позивач вважає, що державний реєстратор Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу не мав права вчиняти таку реєстраційну дію, через не надання податковому органу повідомлення про відкликання заперечень, довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом.

Водночас, до ГУ ДФС у місті Києві надійшла інформація від державного реєстратора щодо прийняття рішення про припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ за рішенням власника та щодо припинення ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ за принципом мовчазної згоди надійшла в один день 17.09.2018, що унеможливило надіслання позивачем державному реєстратору заперечення проти проведення державної реєстрації юридичної особи (форма №27-ОПП).

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Положення наведеного вище пункту 67.2 статті 67 ПК України встановлюють повноваження органу доходів і зборів звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, відміну державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов`язку платниками податків, тобто коли він діє на реалізацію своїх владних повноважень, визначених законом.

Разом з цим, під час розгляду даної справи суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Суд наголошує, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим уважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Встановлено, що предметом позову є припинення юридичної особи при наявній податковій заборгованості. Спір у цій справі виник щодо відміни (скасування) державної реєстрації юридичної особи ТОВ СОЮЗЕНЕРГОМАШ з підстав наявності у Товариства податкового боргу.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши аналогічні правовідносини зауважила, що державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи, не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою позивача, указувати або забороняти йому певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

Отже, спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору.

Запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

У постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду вказує, що не вбачає підстав для відступу від цих висновків, викладених у наведених постановах Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Унесення державним реєстратором до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Натомість згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

Отже, спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №640/18587/20, у якій касаційний суд також звертає увагу, що передбачене пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України право податкового органу звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців не впливає на визначення предметної юрисдикції цього спору.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, а також роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до підсудності господарського суду.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно пункту п`ятого частини першої стаття 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При цьому суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 7 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи, у зв`язку з чим за відсутності відповідного клопотання позивача суд не має можливості вирішити питання про розподіл судових витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у справі №640/169/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗЕНЕРГОМАШ (код ЄДРПОУ - 38141333) (запис від 17.09.2018 №10701100037070701).

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак