Номер провадження: 11-сс/813/1512/21
Номер справи місцевого суду: 947/24755/21 1-кс/947/11801/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника
Сергіївської селищної ради адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 31 серпня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021160000000336 від 08 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2021 року було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладений арешт на наступні земельні ділянки:
- земельна ділянка площею 150,6279 га у с.Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області, Державний Акт І-ОД №004275 від 12.03.2000;
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0770, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_8 01.08.2019);
- земельна ділянка площею 0,04 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0789, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_9 18.03.2020);
- земельна ділянка площею 0,726 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0790, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_10 22.05.2020);
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0798, (речове право зареєстровано за ОСОБА_11 , дату не встановлено);
- земельна ділянка площею 0,04 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0801, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_12 04.09.2020);
- земельна ділянка площею 0,0513га, кадастровий № 5120885600:04:001:0803, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_13 30.10.2020);
- земельна ділянка площею 0,1215 га, кадастровий № 5120885600:04:001:0811, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_14 21.01.2021);
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0830;
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0831;
- земельна ділянка площею 0,23 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0832;
- земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0833, (речове право зареєстровано за ОСОБА_15 , дату не встановлено);
- земельна ділянка площею 0,22 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0834;
- земельна ділянка площею 0,198 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0835;
- земельна ділянка площею 0,1996 га, кадастровий № 5120885600:04:001:0837;
- земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0839;
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0841,
із забороною їх відчуження, розпорядження вказаними земельними ділянками, а також із забороною їх поділу, розмежування, зміни цільового призначення, проведення на них будь-яких підготовчих та будівельних робіт.
Ухвалою слідчого судді заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок. Заборонено Сергієвській селищній раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05383649) приймати рішення та вчиняти будь-які дії, пов`язані, в тому числі із відчуженням, передачею у користування, наданням в оренду третім особам даних земельних ділянок, а також із забороною поділу даних земельних ділянок шляхом присвоєнням нових кадастрових номерів.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт земельної ділянки площею 150,6279 га у с.Курортне Білгород-Дністровського району Одеської області, Державний Акт І-ОД №004275 від 12.03.2000 року.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так описова та резолютивна частина оскарженої ухвали містить відомості, що не відповідають дійсним обставинам кримінального провадження, а саме відомості про існування в межах с. Курортне Сергіївської селищної ради, Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки загальною площею 150, 6279 га.
Проте згідно відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі України, а саме: індексної кадастрової карти загальна площа с. Курортне, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області складає 141,8490 га, тобто площа с.Курортне є меншою за площу земельної ділянки, на яку накладено арешт в межах цього ж самого населеного пункту.
Вказана обставина унеможливлює накладення арешту на вищевказану земельну ділянку та є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
В оскаржуваній ухвалі відсутні відомості про те, що арештована земельна ділянка може бути використана як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того безпідставним накладенням арешту на земельну ділянку в цілому позбавлено Сергіївську селищну раду можливості виконувати функції органу місцевого самоврядування з розпорядження землями комунальної власності територіальної громади, в тому числі з передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності у межах села Курортне, що є грубим порушенням прав та інтересів необмеженого кола фізичних та юридичних осіб.
Позиції учасників апеляційного провадження
Заслухавши доповідь головуючого судді, адвоката ОСОБА_7 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На теперішній час слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021160000000336 від 08 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
В клопотанні слідчого про арешт майна зазначено, що посадові особи Сергіївської ОТГ, Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ГУ Держгеокадастру в Одеській області, діючи за попередньою змовою з юридичними особами приватного права та фізичними особами, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, вчинили дії щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою, яка перебувала в постійному користуванні Державного закладу "Спеціалізований санаторій "Приморський" Міністерства охорони здоров`я України.
В ході досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки з землі державної власності площею 150,6279 га, яка знаходяться у постійному користуванні ДЗ «Спеціалізований санаторій «Приморський» МОЗ України на підставі Державного Акту на право постійного користування землею І-ОД №004275 від 12 березня 2000 року, переведено у комунальну власність Сергіївської (Приморської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області без дотримання передбаченої законом процедури. В подальшому вказаним земельним ділянкам привласнено кадастрові номери та деякі з них відчужено у приватну власність приватним особами, а саме:
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0770, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_8 01.08.2019);
- земельна ділянка площею 0,04 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0789, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_9 18.03.2020);
- земельна ділянка площею 0,726 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0790, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_10 22.05.2020);
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0798, (речове право зареєстровано за ОСОБА_11 , дату не встановлено);
- земельна ділянка площею 0,04 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0801, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_12 04.09.2020);
- земельна ділянка площею 0,0513га, кадастровий №5120885600:04:001:0803, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_13 30.10.2020);
- земельна ділянка площею 0,1215 га, кадастровий №5120885600:04:001:0811, (право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_14 21.01.2021);
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0830;
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0831;
- земельна ділянка площею 0,23 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0832;
- земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0833, (речове право зареєстровано за ОСОБА_15 , дату не встановлено);
- земельна ділянка площею 0,22 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0834;
- земельна ділянка площею 0,198 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0835;
- земельна ділянка площею 0,1996 га, кадастровий №5120885600:04:001:0837;
- земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0839;
- земельна ділянка площею 0,09 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0841.
Разом з тим, відповідно до п.24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України:
з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 12 серпня 2021 року вищевказані земельні ділянки визнані речовими доказами.
На підставі вищевикладеного, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна, а саме вказаних земельних ділянок, переведених з державної до комунальної та приватної власності без дотримання передбачених законом процедур за можливого сприяння посадових осіб органів місцевого самоврядування та державної влади з метою отримання неправомірної вигоди, а також землі державної власності, право на постійне користування якою визнано за ДЗ "Спеціалізований санаторій "Приморський" МОЗ України.
Слідчий суддя погодився з доводами прокурора, викладеними в його клопотанні про арешт майна та задовольнив його.
Разом з тим дослідивши зміст клопотання прокурора про арешт майна апеляційний суд дійшов висновку про те, що воно не достатньо вмотивоване та не в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В клопотанні прокурора про арешт майна зазначено, що спірна земельна ділянка була передана службовими особами Сергіївської селищної ради у постійне користування Державного закладу «Спеціалізований санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України.
Разом з тим до клопотання прокурора не додано жодних доказів про те, що спірна земельна ділянка взагалі перебувала у державній власності.
Крім того в матеріалах провадження відсутні докази того, що земельна ділянка у незаконний спосіб була передана службовими особами Сергіївської селищної ради з державної власності у комунальну.
На аркуші 13 міститься Державний акт на право постійного користування землею 1-ОД №004275, відповідно до якого 12 березня 2000 року санаторію «Приморський» у с.Курортне Приморською сільською Радою народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області надано у постійне користування 150,6279 гектарів землі.
Вказаний державний акт спростовує доводи прокурора про те, що земельна ділянка взагалі перебувала у державній власності.
Крім того до клопотання про арешт майна не додано протоколу огляду земельної ділянки з визначенням її меж та розмірів, що не спростовує доводи представника ОСОБА_7 про те, що загальна площа с.Курортне, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області є меншою за площу земельної ділянки, на яку накладено арешт в межах цього ж самого населеного пункту, що є неприпустимим.
В клопотанні прокурора вказано про те, що з земельної ділянки загальною площею 150,6279 га в подальшому виділялись земельні ділянки, які незаконно передавались у власність приватним особам.
Разом з тим в своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт як на загальну земельну ділянку площею 150,6279 га так і на земельні ділянки, які виділялись з неї та були передані у володіння приватним особам, що є незрозумілим.
Слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про арешт не надав вищевказаним недолікам належної оцінки та задовольнив клопотання в повному обсязі.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя розглянувши клопотання прокурора про арешт майна не дав належну оцінку його невідповідності вимогам, передбаченим ст.171 КПК України та передчасно вирішив питання про арешт майна.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про арешт майна допустив неповноту судового розгляду, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали апеляційного суду.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Згідно з п.2) ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 1) та 2) ч.1 ст.409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали якою клопотання про арешт майна слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 410, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області адвоката ОСОБА_7 частково задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 31 серпня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021160000000336 від 08 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого прокурора групи прокурорів прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021160000000336 від 08 липня 2021 року повернути прокурору для усунення недоліків викладених в мотивувальній частині ухвали, протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2021 |
Оприлюднено | 02.02.2023 |
Номер документу | 100796049 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Толкаченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні