Ухвала

від 03.11.2021 по справі 328/4479/15-ц

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/4479/15-ц

03.11.2021

4-с/328/2/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

03 листопада 2021 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали справи № 328/4479/15-ц ( номер провадження 4-с/328/2/21) за заявою ОСОБА_1 , третя сторона: Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення спадкового майна з під арешту, -

встановив:

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Токмацького районного суду Запорізької області із заявою до третьої сторони: Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення спадкового майна з під арешту, в якій просила прийняти заяву до провадження та звільнити з під арешту спадкове майно померлого ОСОБА_2 , а саме: будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2325281600:05:002:0046 (пай), що належить померлому ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , вона є спадкоємицею, їх діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 написали заяви про відмову від спадщини на її користь. Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, що складається з частки земельної ділянки (кадастровий номер 2325281600:05:002:0046) у с. Грушівка Токмацького району Запорізької області, що належала померлому та будинок, що розташований у с. Грушівка Токмацького району Запорізької області.

У 2017 році вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала усну відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на спадкове майно був накладений арешт.

Їй відомо, що у 2015 році відносно її чоловіка у Токмацькому районному суді розглядалась позовна заява ОСОБА_6 за справою № 328/4479/15-ц про стягнення боргу за розпискою. Токмацьким судом було винесено рішення про арешт спадкового майна. Вказана справа розглядалась суддею Токмацького суду Гавілей М.М., якою було винесено ухвалу залишити позовну заяву ОСОБА_6 без розгляду, арешт не був скасований.

Зазначає, що будь-які майнові відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , нею та її дітьми припинені.

У зв`язку з сформованою ситуацією, вважає, що даний арешт підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення заборони на майно померлого на даний час не має, а тому просить суд зняти арешт. В даній заяві посилається на положення статей 114, 118, 119 ЦПК України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає що заяву, згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, належить залишити без руху, виходячи з наступного.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді заяв, застосовуються положення ЦПК України, якими врегульовані аналогічні питання.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини неврегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За правилами цивільного процесуального законодавства, подання/заява за формою та змістом повинні відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, відповідно до положень п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заявниця вказує, що Токмацьким судом було винесено рішення про арешт спадкового майна, проте вказаного рішення до своєї заяви заявниця не надає, в порушення вимог п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, ч.5 ст. 177 ЦПК України, ч. 2 ст. 83 ЦПК України.

В даному випадку через некоректний виклад обставин суд позбавлений можливості визначитися з характером правовідносин, оскільки якщо виносилося судом рішення про арешт майна, то воно скасовується в іншому порядку.

В даному випадку з заяви не зрозуміло ким накладено арешт на майно, судове рішення до заяви не додано.

Заявнику необхідно надати рішення Токмацького районного суду, яким як вказує заявниця накладено арешт на спадкове майно.

В заяві заявниця зазначає третю сторону: Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), проте з заяви не зрозуміло які вимоги пред`являються до цієї особи.

Крім того, треті особи є учасниками справ лише при розгляді справ позовного провадження.

В даному випадку заяву ОСОБА_1 про звільнення спадкового майна з під арешту, заведено як скаргу в процесі виконання судових рішень на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

До скарги додається рішення державного виконавця про накладення арешту на майно.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року N 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах судам роз`яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у Законі України Про виконавче провадження .

Розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.

А тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 січня 2021 року у справі N 569/13154/20, провадження N 61-15520св20; від 17 лютого 2021 року у справі N 569/13160/20, провадження N 61-15478св20.

В даному випадку через некоректний виклад обставин суд позбавлений можливості визначитися з характером правовідносин, оскільки з заяви не зрозуміло ким накладено арешт на спадкове майно.

В заяві заявниця вказує, що у 2017 році вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала усну відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на спадкове майно був накладений арешт, вказані обставини жодним чином не підтверджені.

Відповідно до положень п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про нотаріат від 0 2 вересня 1993 року № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8 -1 ) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Статтею 50 Закону України Про нотаріат N 3425-XII передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Закон України Про нотаріат N 3425-XII поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: - нотаріальні дії; - відмова у вчиненні нотаріальних дій; - нотаріальні акти.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону N 3425-XII, де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону N 3425-XII, підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону N 3425-XII, не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону N 3425-XII, на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Так доводи заявниці, що вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала усну відмову у вчиненні нотаріальної дії, не відповідають положенням чинного законодавства, а тому заявниці необхідно надати постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Заявниця в поданій до суду заяві зазначає, що у 2017 році вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала усну відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на спадкове майно був накладений арешт, про те до суду звертається з заявою про звільнення спадкового майна з під арешту лише 01 листопада 2021 року, тобто через чотири роки, хоча скарга подається в у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, жодних поважних причин заявницею не зазначено, що перешкоджало їй звернутися до суду раніше.

Статтею 122 ЦПК України передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно зі статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту а частини першої статті 449 ЦПК України, Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі N 143/950/19 (провадження N 61-21057св19), від 28 грудня 2020 року у справі N 501/3532/18 (провадження N 61-14723св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 2-1441/10 (провадження N 61-17257св20).

В постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі N 466/948/19 (провадження N 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Клопотання про поновлення строку не надходило.

В заяві хаотично викладені обставини.

Заявниці необхідно зазначити та надати докази, в підтвердження поважних причин пропуску строку для подання скарги, коли особа дізналась про порушення своїх прав, яким рішенням, порушуються її права тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В заявці заявницею не зазначені всі учасники справи, зокрема не зазначено хто є стягувачем, не надано примірника документа для цієї особи. Заявниці необхідно правильно зазначити учасників справи.

Закон визначає ефективний та належний спосіб захисту порушеного права та інтересу особи - боржника внаслідок наявності обтяжень, накладених державним виконавцем на його майно в межах виконавчого провадження - оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

В даному випадку через некоректний виклад обставин суд позбавлений можливості визначитися з характером правовідносин, оскільки з заяви не зрозуміло ким накладено арешт на спадкове майно.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених вище обставин, заяву ОСОБА_1 , третя сторона: Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення спадкового майна з під арешту, слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 447-450, 258-261 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , третя сторона: Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення спадкового майна з під арешту, - залишити без руху.

Надати заявнику строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк подання вважати неподаним та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: