Ухвала

від 03.11.2021 по справі 591/6902/21

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6902/21

Провадження № 1-кс/591/3075/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню,

В С Т А Н О В И В :

Захисник в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, яке в письмовій заяві підтримав та мотивував тим, що 04 жовтня 2021 року Зарічним районним судом м. Суми було накладено арешт в тому числі на два мобільних телефони, які раніше були вилучені під час обшуку у наведеної особи. На думку заявника, потреба в арешті відпала, оскільки інформація з телефонів вилучена, а позбавлення права користування наведеним майном обмежує права особи, тому просив скасувати арешт майна.

Слідчий в письмовій заяві заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи це значенням для справи наведеного майна і в цей час, надав письмові матеріали провадження.

Суд, дослідивши надані матеріали, приходить наступних висновків.

Встановлено, що 04 жовтня 2021 року по кримінальному провадженню № 42021202510000002 серед іншого було накладено слідчим суддею арешт в тому числі на два мобільних телефони, які належать ОСОБА_4 та були вилучені під час санкціонованого обшуку 30 вересня 2021 року.

По вказаному провадженню ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку суду, зі змісту ст. 174 КПК України випливає, що скасування арешту майна в контексті цієї норми, можливе за умови наявності певних обставин, які зазначає сторона, що не могли бути відомі суду під час накладення арешту і суттєво впливали б на прийняте судом рішення або якщо вони доведуть, що відпала потреба в такому арешті чи якщо він накладений необґрунтовано.

З досліджених матеріалів вбачається, що вилучення зазначеного майна та накладення арешту на нього вмотивовувалось в першу чергу необхідністю збереження речових доказів, але на думку суду заявником в достатній мірі не обґрунтовано того, що вилучене майно в розумінні ст. 98 КПК України втратило своє доказове значення в справі.

Це вбачаєтьсяз того,що наданісуду матеріалипровадження,а такожхарактеристики арештованогомайна свідчатьпро те,що зазначенізаявниками предметибезпосередньо стосуютьсяобставин справиза підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, досудове розслідування стосовно якого триває, а вилучення інформації з телефонів не зумовлює втрати значення для справи цього майна, оскільки воно є джерелом доказів і в подальшому не виключається можливість повторного їх дослідження, а також необхідність пред`явлення суду (з оглядом вмісту інформації в них), тому в задоволенні клопотання належить відмовити.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що потреби кримінального провадження, зокрема, які зумовлюють необхідність збереження в належному стані речових доказів та можливість їх дослідження в подальшому, переважають над особистими потребами особи, тим більше тієї, яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, докази стосовно якого потребують збереження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна (двох мобільних телефонів) по кримінальному провадженню № 42021202510000002, відмовити.

Ухвала не оскаржується, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1