Постанова

від 02.11.2021 по справі 5019/776/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 5019/776/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: не з`явився

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 27.08.21р. суддею Марачем В.В. у м.Рівному

за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача

у справі № 5019/776/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Приватного підприємства "Лотус"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Скло Декор"

про стягнення в сумі 9 094 762 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до Приватного підприємства "Лотус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Скло Декор", про стягнення в сумі 9 094 762,82грн., відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Замінено учасника справи - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто".

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду постановлену з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, з неповним з`ясуванням обставин справи та порушенням ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.334 ГПК України;

- вказує, що ухвалою суду від 23.07.2021р. запропоновано ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" надати суду постанови Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження №35075079 від 07.11.2012р. року, №57393268 від 10.10.2018р.;

- зауважує, що з огляду на те, що у ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" вказаних доказів немає, останнє заявило клопотання про їх витребування у Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) посилаючись на те, що первісним кредитором (стягувачем) вони не передавалися при відступленні права вимоги;

- додає, що безпосередньо до звернення з вказаним клопотанням до суду, ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" зверталося до Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з проханням надати постанови про відкриття виконавчого провадження №35075079 від 07.11.2012р., №57393268 від 10.10.2018р.;

- зазначає, що розглянувши заявлене клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" про витребування доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення його без задоволення. При цьому суд першої інстанції посилався на положення ст.517 Цивільного кодексу України, відповідно до яких первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Також суд першої інстанції зазначив, що за приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Додає, що крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Ассісто" не є учасником даної справи, а відтак не наділений правом подати клопотання про витребування доказів судом. Однак, скаржник вважає необґрунтованим відхилення судом першої інстанції клопотання про витребування доказів призвело до неповного з`ясування обставин справи, зокрема, суд не встановив чи виконавчі провадження №35075079 та №57393268 відкриті саме на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. та наказів про примусове виконання рішення від 20.08.2012р. у даній справі;

- стверджує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" відсутні в наявності постанови Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження №35075079 від 07.11.2012р., №57393268 від 10.10.2018р., які необхідно було дослідити у суді першої інстанції, оскільки такі документи первісним кредитором (стягувачем) не передавалися при відступленні права вимоги та не надані органом виконавчої служби на відповідний запит;

- констатує, що саме після вирішення судом питання про заміну стягувана у відповідних виконавчих провадженнях, у ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" з`явиться право отримувати документи виконавчого провадження, як це передбачено положеннями ст.19 Закону України "Про виконавче провадження". На переконання ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", невиконання первісним кредитором обов`язку щодо передачі постанов про відкриття виконавчих проваджень новому кредитору не повинно тягнути за собою негативних наслідків для нового кредитора;

- зазначає, що суд першої інстанції не сприяв заявнику у зборі доказів, відхиливши клопотання про витребування доказів;

- також додає, що ухвалою від 27.08.21р. суд замінив учасника справи - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто". Отже, оскільки відбулася заміна учасника справи, висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Ассісто" не наділено правом подати клопотання про витребування доказів, оскільки не являється учасником справи, судом зроблено необґрунтовано та всупереч власному рішенню.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.2018р. у справі №5019/776/12 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також докази відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Скло Декор".

04.10.2021р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" на виконання ухвали суду від 20.09.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками, зокрема, квитанцією від 27.092021р. №88546 про сплату 2270,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також докази відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Скло Декор".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.21р. у справі №5019/776/12 та призначено справу №5019/776/12 до розгляду на 19.10.2021р. об 15:00год., тощо.

18.10.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності його представника.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.11.2021р. об 11:30год.. Також, витребувано у Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Замкова, буд.22 А) документи, які свідчать про хід виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12. Також, ухвалено Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Замкова, буд.22 А) надати відповідні пояснення про хід виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12.

02.11.2021р. на електронну адресу та на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 19.10.2021р. від Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надішли відповідні пояснення від 01.11.2021р. №153262 з додатками про хід виконання виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказів Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданих на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 02.11.2021р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності учасників у справі.

Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення скаржника та представника ТОВ "Рітейл Плас", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний банк" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Лотус" про стягнення 9 094 762,82грн. заборгованості за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р., з яких: заборгованість за кредитом - 4 700 000,00грн., заборгованість за відсотками - 2 998 915,77грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 249 565,59грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 209 038,49грн., заборгованість за комісією - 5700,00грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії - 442,47грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 157 320,48грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків - 128 57,09грн., інфляційні витрати за несвоєчасне погашення кредиту - 355 129,53грн., інфляційні витрати за несвоєчасне погашення відсотків - 287 489,18грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення комісії - 2 586,22грн..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Лотус" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитом в розмірі 4 700 000,00грн., заборгованість за процентами в розмірі 2 174 015,56грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 248 318,16грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 153 503,98грн., заборгованість за комісіями в розмірі 5700,00грн., пеня за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 440,54грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 346 278,18грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 278322,14грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 2 586,22грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 152 448,54грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 112 492,38грн.. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Лотус" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 64 380,00грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. видано накази про примусове виконання рішення від 20.08.2012р..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.01.2017р. заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу №5019/776/12 від 20.08.2012р. та видачу дублікату наказу №5019/776/12 від 20.08.2012р. задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12 на один рік з дати набрання чинності цієї ухвали - 31.01.2017р., тобто до 31.01.2018р.. Видано дублікат наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12.

22.07.2021р. до Господарського суду Рівненської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" надійшла заява, в якій останній просить:

- замінити стягувача у виконавчому провадженні №35075079 від 07.11.2012р., яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), по виконанню Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код: 43426003);

- замінити стягувача у виконавчому провадженні №57393268 від 10.10.2018р., яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), по виконанню Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код: 43426003).

Обґрунтовуючи подану заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" покликається на те, що на підставі протоколу електронного аукціону від 26.02.2020р. №UА-ЕА-2020-02-05-000083-b між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто", як переможцем аукціону, був укладений договір №616802.272 від 25.03.2020р. про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, ПАТ "ВіЕйБі Банк" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", у тому числі, право вимоги за Кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р., укладеним між Банком, та ТОВ "Майстер Скло Декор" та договором поруки від 04.03.2008р., укладеним між Банком та Приватним підприємством "Лотус", згідно з умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед Банком за виконання ТОВ "Майстер Скло Декор" зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021р. заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача призначено до розгляду та запропоновано товариству "Фінансова компанія "Ассісто" надати суду постанови Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження №35075079 від 07.11.2012р., №57393268 від 10.10.2018р..

Однак ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" вказаних доказів суду не надало, натомість заявило клопотання про їх витребування у Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) посилаючись на те, що первісним кредитором (стягувачем) вони не передавалися при відступленні права вимоги.

Вказане клопотання судом першої інстанції залишено без задоволення.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12, зокрема, відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Також, замінено учасника справи - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто".

Колегія суддів апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, положень ч.1 ст.18, ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Також, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Таким чином, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний банк" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Лотус" про стягнення 9 094 762,82грн. заборгованості за Кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р., з яких: заборгованість за кредитом - 4 700 000,00грн., заборгованість за відсотками - 2 998 915,77грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 249565,59грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 209 038,49грн., заборгованість за комісією - 5700,00грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії - 442,47грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 157 320,48грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків - 128 575,09грн., інфляційні витрати за несвоєчасне погашення кредиту - 355 129,53грн., інфляційні витрати за несвоєчасне погашення відсотків - 287 489,18грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення комісії - 2 586,22грн..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Лотус" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитом в розмірі 4 700 000,00грн., заборгованість за процентами в розмірі 2 174 015,56грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 248 318,16грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 153 503,98грн., заборгованість за комісіями в розмірі 5700,00грн., пеня за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 440,54грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 346 278,18грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 278 322,14грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 2 586,22грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 152 448,54грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 112 492,38грн.. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Лотус" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 64 380,00грн. судового збору.

В подальшому, на виконання вказаного рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у даній справі 20.08.2012р. було видано відповідні накази про примусове виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.01.2017р. заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу №5019/776/12 від 20.08.2012р. та видачу дублікату наказу №5019/776/12 від 20.08.2012р. задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12 на один рік з дати набрання чинності цієї ухвали - 31.01.2017р., тобто до 31.01.2018р.. Видано дублікат наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р.у справі №5019/776/12.

Надалі, як встановлено судом, пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також монет, а саме: активи ПАТ "ВІЕЙБІ БАНК", було реалізовано в ході ліквідаційної процедури вказаних банківських установ Фондом гарантування вкладів фізичних осіб шляхом проведення електронного аукціону.

Результати електронного аукціону оформлено протоколом електронного аукціону №UA- ЕА-2020-02-05-000083-b. На підставі вказаного протоколу електронного аукціону між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ассісто" (ТОВ "ФК "Ассісто"), як переможцем аукціону, був укладений договір №616802.272 від 25.03.2020р. про відступлення права вимоги (договір), відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін, ПАТ "ВіЕйБі Банк" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто", у тому числі, право вимоги за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р., укладеним між Банком та ТОВ "Майстер Скло Декор" та договором поруки від 04.03.2008р., укладеним між Банком та Приватним підприємством "Лотус", згідно з умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед Банком за виконання ТОВ "Майстер Скло Декор" зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором № 01/08К від 03.03.2008р..

За змістом ч. ч. 1-3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.517 ЦК України, визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 204 ЦК України, визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене слід врахувати, що у зв`язку з укладенням договору №616802.272 від 05.03.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003) набуло прав кредитора за Кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р., укладеним між Банком, та ТОВ "Майстер Скло Декор" та договором поруки від 04.03.2008р., укладеним між Банком та Приватним підприємством "Лотус", згідно з умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед Банком за виконання ТОВ "Майстер Скло Декор" зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р..

Отже, враховуючи зазначене вище, а також з огляду на те, що ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" стало правонаступником Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (позивача у справі), у зобов`язаннях за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р. та договором поруки від 04.03.2008р., які були предметом позову у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про заміну учасника справи - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003) на підставі ст.52 ГПК України.

Поряд з цим, заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" у своїй заяві просило суд:

- замінити стягувача у виконавчому провадженні №35075079 від 07.11.2012р., яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), по виконанню Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код: 43426003);

- замінити стягувача у виконавчому провадженні №57393268 від 10.10.2018р., яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), по виконанню Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, ідентифікаційний код: 43426003).

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ст.334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст.242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, вирішуючи питання щодо заміни учасника справи та заміни сторони виконавчого провадження Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020р. по справі №916/617/17 було викладено, зокрема, такі висновки: "Стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І Загальні положення глави 4 Учасники судового процесу цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість ст.334 ГПК України розташована в розділі V Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи ст.52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу. З аналізу наведеного у постанові нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст.334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.".

Аналогічну позицію викладено також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.03.2021р. у справі №910/11030/18.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021р. заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача призначено до розгляду та запропоновано товариству "Фінансова компанія "Ассісто" надати суду постанови Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження №35075079 від 07.11.2012р., №57393268 від 10.10.2018р..

ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" вказаних доказів суду не надало, натомість заявило клопотання про їх витребування у Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) посилаючись на те, що первісним кредитором (стягувачем) вони не передавалися при відступленні права вимоги.

Однак, зазначене клопотання судом першої інстанції залишено без задоволення, оскільки заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" не є учасником даної справи, а відтак не наділений правом подати клопотання про витребування доказів судом.

Колегія суддів не погоджується з вказаною позицією суду першої з огляду на те, що останнім було замінено учасника справи - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003) і у суду були підстави перевірити хід виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданих на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12.

Водночас, при розгляді справи судом апеляційної інстанції, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021р. було витребувано у Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Замкова, буд.22 А) процесуальні документи, які свідчать про хід виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12. Також, ухвалено Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Замкова, буд.22 А) надати відповідні пояснення про хід виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12.

В подальшому, на виконання ухвали Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021р. від Рівненського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшли відповідні пояснення від 01.11.2021р. №153262 з додатками про хід виконання виконавчих проваджень №35075079 та №57393268 по виконанню наказів Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. у справі №5019/776/12, виданих на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12.

Зокрема, у вказаних поясненнях Рівненське МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) зазначило, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №35075079 з примусового виконання наказу №5019/776/12 виданого 20.08.2012р. Господарським судом Рівненської області про стягнення з Приватного підприємства фірми "Лотус" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 64380,00грн. судового збору та виконавче провадження №57393268 з примусового виконання наказу №5019/776/12 виданого 20.08.2012р. Господарським судом Рівненської області про стягнення з ПП "Лотус" на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості за кредитом в розмірі 4700000,00грн., заборгованості за процентами в розмірі 2174015,56грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 248318,16грн., пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 153503,98грн., заборгованості за комісіями в розмірі 5700,00грн., пені за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 440,54грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 346278,18грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 278322,14грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісій в розмірі 2586,22грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 152448,54грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків 112492,38грн..

07.11.2012р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження №35075079.

15.11.2012р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №35075079.

15.11.2012р. винесено постанову про арешт коштів боржника №35075079.

10.10.2018р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження №57393268.

03.03.2020р. винесено постанову про арешт майна боржника №57393268.

03.03.2020р. винесено постанову про арешт коштів боржника №57393268, тощо.

Також, до вказаних пояснень Рівненським МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) додані відповідні додатки (копії), які свідчать про хід виконавчих проваджень №35075079 та №57393268.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчі провадження №35075079 та №57393268, які перебувають на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданих на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12 наразі тривають.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" стало правонаступником Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (позивача у справі) у зобов`язаннях за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008р. та договором поруки від 04.03.2008р., які були предметом позову у даній справі, а процесуальне правонаступництво в розумінні ст.ст.52, 334 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача у виконавчих провадженнях №35075079 та №57393268 шляхом заміни позивача/стягувача - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" слід задовольнити частково, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12 слід скасувати в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003) у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в цій частині прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача у виконавчому провадженні та замінити стягувача у виконавчому провадженні №35075079, яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003), а також замінити стягувача у виконавчому провадженні №57393268, яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003). В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12 скасувати в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003) у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

В цій частині прийняти нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" про заміну стягувача у виконавчому провадженні задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №35075079, яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003).

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №57393268, яке перебуває на виконанні у Рівненському МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2012р. №5019/776/12, виданого на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/776/12, з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43426003).

В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.08.2021р. у справі №5019/776/12 залишити без змін.

2. Справу №5019/776/12 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "03" листопада 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.