Постанова

від 27.10.2021 по справі 388/541/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 388/541/19

провадження № 61-7881св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

треті особи: Висильківська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, Долинська районна державна адміністрація Долинського району Кіровоградської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Заболотнім Павлом Леонідовичем, на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2020 року у складі судді Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області), треті особи: Висильківська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, Долинська районна державна адміністрація Долинського району Кіровоградської області, в якому просив визнати протиправною відмову у поновленні договору оренди, укладеного між ним та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, визнати поновленим вказаний договір та визнати укладеною додаткову угоду до нього.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01 грудня 2008 року між ним та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області терміном на 10 років укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 44,3079 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9017, яка розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано 13 березня 2009 року в Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 040937000097.

Відповідно до пункту 8 договору після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата вноситься в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору).

Вказував, що в повному обсязі виконував обов`язки за договором оренди землі та своєчасно сплачував орендну плату.

12 грудня 2017 року він звернувся до відповідача, який на дату його звернення отримав повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є об`єктом договору оренди від 13 березня 2009 року, та запропонував внести зміни до договору оренди землі, в тому числі збільшити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки землі.

У листі від 28 грудня 2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області відмовило в перегляді умов договору та повідомило, що це питання буде вирішуватися при закінченні терміну дії договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України Про оренду землі .

23 січня 2019 року, у передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі термін, він звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, яке зареєстровано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 23 січня 2019 року.

Листом-повідомленням від 27 лютого 2019 року йому відмовлено в поновленні договору оренди землі та укладенні додаткової угоди. При цьому, відповідь надана в термін понад один місяць, тобто з порушенням частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Посилаючись на те, що відмова ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору оренди земельної ділянки порушує його переважне право як добросовісного орендаря, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні з ОСОБА_1 договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Визнано поновленим строком на 1 рік договір оренди землі, укладений між Долинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .

У решті вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на визначені статтею 3 ЦК України фундаментальні засади цивільного законодавств та, враховуючи наявність листа-заперечення щодо поновлення дії договору, який було направлено до спливу одного місяця після закінчення строку дії договору, позивач не вправі розраховувати на автоматичне поновлення договору оренди, проте, оскільки така відповідь була надана після спливу місячного строку з моменту звернення, то вимога про продовження дії договору підлягає задоволенню для узгодження істотних умов договору між сторонами в межах одного року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 5 ЦПК України, на укладення договору оренди землі відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі , припинилося. Саме по собі недотримання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області місячного термін розгляду надісланого орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, але здійсненого в межах строку його дії, не є підставою для поновлення такого договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заболотній П. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та постанову апеляційного суду у повному обсязі, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень статей 3, 21, 627, 777 ЦК України, статті 33 Закону України Про оренду землі та неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні позову.

Він, як орендар, який належно виконував обов`язки за договором оренди, з дотриманням вимог Закону України Про оренду землі скористався своїм правом на поновлення договору та подав Головному управлінню Держгеокадаетру у Кіровоградській області у встановленому чинним законодавством порядку відповідне клопотання. Однак Головним управлінням Держгеокадаетру у Кіровоградській області, всупереч положенням частини восьмої статті ЗЗ Закону України Про оренду землі , відмовлено в поновленні цього договору оренди землі без будь-якого належного обґрунтування.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 388/541/19 та витребувано її Долинського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року справу № 388/541/19 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 388/541/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 903/1030/19.

Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року касаційне провадження у справі № 388/541/19 поновлено.

Обставини справи

Суди встановили, що 01 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 44,3079 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9017, яка розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір зареєстровано 13 березня 2009 року в Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 040937000097.

Термін дії договору відповідно до пункту 8 договору - 10 років. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Загальна сума орендної плати становить 13 089,27 грн на рік.

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, який на дату його звернення отримав повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є об`єктом договору оренди від 13 березня 2009 року, та запропонував внести зміни до договору оренди землі, зокрема збільшити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки землі.

Листом від 28 грудня 2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області відмовило в перегляді умов договору, зазначивши, що про розгляд цього питання при закінченні терміну дії договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України Про оренду землі .

23 січня 2019 року ОСОБА_1 , відповідно до умов договору оренди та частин другої-третьої статті ЗЗ Закону України Про оренду землі , у строк понад один місяць до закінчення дії договору оренди, надіслав Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, додавши проект додаткової угоди з письмовими додатками.

Листом від 27 лютого 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про заперечення в поновленні дії договору оренди землі з огляду на те, що позивачем не вчинено необхідних дій, запропонованих у листі від 19 лютого 2019 року, для укладення додаткової угоди.

29 березня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-997/14-19-СГ про припинення права оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною, площею 44,3079 га, в тому числі: 44,3079 га - рілля, кадастровий номер 3521981900:02:000:9017, розташованої на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, наданого ОСОБА_1 , посвідченого договором оренди землі, зареєстрованим 13 березня 2009 року за № 040937000097. Віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. Направлено орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 13 березня 2009 року за № 040937000097.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що відмова ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору оренди земельної ділянки порушує його переважне право, як добросовісного орендаря, у зв`язку з чим просив визнати таку відмову неправомірною, визнати поновленим договір оренди землі, укладений із Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області й зареєстрований у державному реєстрі земель 13 березня 2019 року, та визнати додаткову угоду до цього договору укладеною у запропонованій ним редакції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Заболотнім П. Л., є посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме положень статей 3, 21, 627, 777 ЦК України, статті 33 Закону України Про оренду землі та неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частини друга-четверта статті 33 Закону).

За змістом частини п`ятої статті 33 Закону орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частині шостій статті 33 Закону встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина восьма-дев`ята статті 33 цього Закону).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку, що для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) зазначено, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 34-38.2 постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) фактично підтримала свої висновки, викладені у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) щодо обов`язку орендаря у строки, визначені законом повідомити про поновлення договору оренди, щодо загального та спеціального правила продовження оренди землі (частини п`ята, шоста статті 33 закону України Про оренду землі ), щодо мовчазної згоди з обов`язковим оформленням договірних відносин шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі відмови орендодавця від цього - у судовому порядку.

У справі, яка є предметом перегляду, встановлено, що ОСОБА_1 належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, надав проект додаткової угоди, в якої визначив інший розмір орендної плати, продовжував користуватись виділеною земельною ділянкою.

Листом від 27 лютого 2019 року (до закінчення строку договору оренди (13 березня 2019 року) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про заперечення в поновленні дії договору оренди землі у зв`язку з недосягненням домовленості щодо істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи наявність заперечень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області проти поновлення договору оренди землі на тих же умовах з урахуванням вимог статті 33 Закону України Про оренду землі , колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що додаткова угода до договору оренди землі укладається сторонами для вирішення питання щодо поновлення дії договору при наявності взаємної згоди для державної реєстрації речових прав сторін, а в спірних правовідносинах переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося у зв`язку з недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору.

Зазначені обставини є підставою для відмови в позові про визнання незаконною відмови відповідача в поновленні договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди до договору на умовах запропонованих орендарем, тому рішення суду апеляційної інстанції є правильним та обґрунтованим.

Водночас, вирішуючи питання про можливість застосування позивачем такого способу захисту своїх прав, як визнання поновленим договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України Про оренду землі оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку в спосіб, передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі , вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

При вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20) і від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

У справі, яка переглядається, позивач звернувся до суду за захистом права на поновлення договору оренди землі з вимогою визнати такий договір поновленим на тих самих умовах, тобто обрав неефективний спосіб захисту права.

За таких обставин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у позові, проте помилився з мотивами в частині позовної вимоги про визнання договору оренди поновленим, а тому мотивувальну частину рішення суду апеляційної інстанції в цій частині слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково постановлена без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, постанову апеляційного суду змінити в мотивувальній її частині з підстав, зазначених у цій постанові, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Заболотнім Павлом Леонідовичем, задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року в частині позовної вимоги про визнання договору оренди поновленим, змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун