Рішення

від 02.11.2021 по справі 160/14160/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 160/14160/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САНПРО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю САНПРО звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №11325 від 30.06.2021 р. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ САНПРО (код за ЄДРПОУ 41940795) критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- визнати протиправними та скасувати рішення №12780 від 29.07.2021 р. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ САНПРО (код за ЄДРПОУ 41940795) критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 44118658) виключити ТОВ САНПРО (код за ЄДРПОУ 41940795) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ТОВ САНПРО не погоджується з рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області №11325 від 30.06.2021 р. та №12780 від 29.07.2021 р. про відповідність критеріям ризиковості платника податку, оскільки, за змістом та формою вони суперечать чинному законодавству України та, зокрема Порядку №1165 від 11.12.2019 р., є необгрунтованими і не містят мотивації підстав та причин віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідно, дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення ТОВ САНПРО до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наслідком прийняття протиправних рішень, є незаконними. Зауважив, що внесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку за результатом прийняття зазначених рішень, мають виключно негативний характер та порушують права та інтереси ТОВ САНПРО . На підставі викладеного, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22.10.2021 року відповідачем надано відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків або прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також зауважив, що включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Отже, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2021 року комісією щодо розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №11325 про відповідність ТОВ САНПРО критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням податкової інформації наступного змісту: встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме ТОВ АГРОСХІДПРО , ТОВ САН АГРО ХОЛДІНГ , ТОВ КАРДРАЙВ , ТОВ ЛІНСЛАЙН , ТОВ АГРОСХІДПРО ЕКСПОРТ , ТОВ АГРОМАКС ЛАЙН .

30.06.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ТОВ САНПРО внесено до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість .

23.07.2021 року ТОВ САНПРО було подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення №1, пояснення та копії документів, що підтверджують невідповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку (ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів стосовно виробництва олії Договори оренди виробничого обладнання, оренди майна (нежитлового приміщення), акт приймання-передачі виробничого обладнання, договір відповідального зберігання готової продукції, договори про переробку давальницької сировини, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по переробці давальницької сировини).

За результатом подання до контролюючого органу зазначеного повідомлення, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №12780 від 29.07.2021 року про відповідність ТОВ САНПРО критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, із зазначенням інформації наступного змісту: надано неповний пакет документів, а саме: відсутні документи по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями. - Копій первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами-покупцями: ТОВ АГРОСХІДПРО , ТОВ ГІЛЛЗ ГРУП , ТОВ АГРОНОМ СОЛЮШН ; - копій первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ТОВ АЛОМ ; - копій Актів приймання-передачі товару на зберігання, переданого Поклажедавцем - ТОВ ЛІНСЛАЙН , які згідно п. 4.1 Договору відповідального зберігання, є його невід`ємною частиною, - копій листів від Поклажедавця на відвантаження даної продукції, які відповідно п.4.3 Договору, є обов`язковою умовою відвантаження товару; - копій товаросупровідних документів на сировину, що постачається (товарно- транспортні накладні, видаткові накладні (у переробку)), які відповідно до п.4.6 Договору про переробку давальницької сировини з ТОВ АГРОСХІДПРО є обов 'язковими супровідними документами на кожну передану Замовником партію сировини, крім того, відсутні звіти про перероблену сировину та Звіти про продукцію, що вироблена з сировини Замовника, передбачені п.6.2 даного Договору, що складається після проведення фактичної переробки сировини за добу; - відсутні ОСВ за рах.903, що не дає змогу встановити фактичну собівартість наданих послуг .

Не погодившись із рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Дніпроптеровській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України , на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України , при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України , реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.

Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняті з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв.

Пунктом 8 критерій ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містять розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку №1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку №1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, до суду не надано. Також у рішеннях ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ САНПРО ризиковості платника податку відсутні посилання на докази, які б підтверджували факти порушень законодавства підприємствами ТОВ АГРОСХІДПРО , ТОВ САН АГРО ХОЛДІНГ , ТОВ КАРДРАЙВ , ТОВ ЛІНСЛАЙН , ТОВ АГРОСХІДПРО ЕКСПОРТ , ТОВ АГРОМАКС ЛАЙН , ТОВ ГІЛЛЗ ГРУП , ТОВ АГРОНОМ СОЛЮШН , ТОВ АЛОМ та ТОВ САНПРО .

У рішенні №11325 від 30.06.2021 зазначено про податкову інформацію , яка визначає ризиковість операцій з ТОВ АГРОСХІДПРО , ТОВ САН АГРО ХОЛДІНГ , ТОВ КАРДРАЙВ , ТОВ ЛІНСЛАЙН , ТОВ АГРОСХІДПРО ЕКСПОРТ , ТОВ АГРОМАКС ЛАЙН , тоді як у рішенні №12780 від 29.07.2021 такі компанії як ТОВ САН АГРО ХОЛДІНГ , ТОВ АГРОСХІДПРО ЕКСПОРТ , ТОВ АГРОМАКС ЛАЙН не звзначені, проте вказані інші компанії: ТОВ ГІЛЛЗ ГРУП , ТОВ АГРОНОМ СОЛЮШН , ТОВ АЛОМ . Крім того, як зазначив позивач, ТОВ КАРДРАЙВ не є контрагентом ТОВ САНПРО та з цією компанією позивач не мав будь-яких фінансово-господарських відносин.

Також суд зазначає, що аргументи контролюючого органу, які містяться у рішенні №12780 від 29.07.2021 щодо надання неповного пакету документів, є безпідставними, оскільки у рішеннях №11325 від 30.06.2021 р. та №12780 від 29.07.2021 р., всупереч п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість , не зазначено обґрунтовану та розшифровану податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих ТОВ САНПРО для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Відсутність у рішеннях ГУ ДПС у Дніпропетровській області чіткого зазначення господарських операцій з датами їх проведення, що визнані контролюючим органом ризиковими, вказують на порушення процедури прийняття рішення, яка передбачає їх прийняття комісією регіонального рівня виключно за наслідком подання для реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідачем не надано суду документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19.

Суд також зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження такої інформації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

За таких підстав, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, рішення не містять конкретних підстав їх прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про їх необґрунтованість та невмотивованість.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 липня 2020 року у справі №240/6806/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 11325 від 30.06.2021 року та №12780 від 29.07.2021 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України №1165 від 11.12.2019 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами пункту 6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім цього, необґрунтоване прийняття вказаного рішення тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, неможливості сформувати податковий кредит контрагентами позивача та, як наслідок, ризик припинення господарських взаємовідносин.

Із наведеного можна дійти до висновку про те, що відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень представника відповідача та правильність обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2020 №39865 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте щодо позивача не відповідає положенням ПК України та Порядку 1165, а тому є необґрунтованим, непропорційним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) у справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю САНПРО з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є забезпечення судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом вчинення дій, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовну заяву задоволено, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САНПРО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №11325 від 30.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ САНПРО критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення №12780 від 29.07.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ САНПРО критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю САНПРО з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНПРО (код ЄДРПОУ 41940795) понесені позивачем судові витрати в сумі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник