Постанова

від 04.11.2021 по справі 120/336/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/336/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Тетяна Михайлівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

04 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2021 року ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ №4124к від 24.11.2020 Головного управління ДПС у Вінницькій області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0040050705 від 23.12.2020; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №0040090705 від 23.12.2020.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0040090705 від 23.12.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач правом подання відзиву не скористався.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засідання.

В судове засідання сторони поважних представників не направили хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.07.2018 між ТОВ РОСТДОРСТРОЙ (далі -Орендар) та ТОВ ЮНИКА ПРОДЖЕКТ 2017 (далі-Орендодавець) укладений договір оренди №ОР-2Р.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування атестований асфальтобетонний завод з екіпажем Benninghoven ECO 4000 (далі-АБЗ).

Згідно з п.3.1 вказаного вище договору АБЗ передається Орендарю не пізніше 2-х календарних днів після підписання дійсного Договору. Місцезнаходження Benninghoven ECO 4000 - Вінницька область, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4.

Також згідно з договором оренди земельної ділянки від 13 червня 2018 року позивачу передано в оренду земельну ділянку на території с.Комарів, Вороновицької селищної ради за межами населеного пункту з кадастровим номером 0520682400:01:004:0124. Разом з тим, у договорі відсутня точна адреса (вулиця та номер будівлі).

Відповідно до наказу №4184к від 24.11.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області була призначена фактична перевірка ТОВ РОСТДОРСТРОЙ за адресою с. Комарів, вул. Господарський двір з 25.11.2020 терміном 10 діб за період з 01.04.2020.

У період з 25.11.2020 по 03.12.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області, на підставі наказу №4184к від 24.11.2020 та направлень №2962 від 24.11.2020 та №2963 від 24.11.2020, які вручено начальнику виробничої дільниці Іванову Віктору Петровичу під підпис 25.11.2020, проведено фактичну перевірку ТОВ РОСТДОРСТРОЙ , за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 03.12.2020.

Відповідно до змісту акту (довідки) фактичної перевірки від 03.12.2020 контролюючим органом встановлено, що згідно Єдиного реєстру акцизних накладних ТОВ РОСТДОРСТРОЙ (код ЄДРПОУ 33658865) у період з 01.04.2020 по 03.12.2020 отримувало пальне (дизельне паливо код УКТ ЗЕД 2710194300) через пересувні акцизні склади від TOB «СК АВТОСТРОЙ» (код СДРПОУ 37477703) в кількості 216 803,88л.

У відповідності наданих до перевірки актів на списання дизельного палива, підприємство використовувало придбане дизельне пальне для власних потреб, здійснення господарської діяльності із виробництва асфальту.

Перевіркою встановлено факт зберігання пального (дизельне пальне) ТОВ РОСТДОРСТРОЙ без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Згідно первинного складського обліку (показників лічильника витрат пального) станом на 11:50год. 25.11.2020 наявний обліковий залишок дизельного пального ТОВ РОСТДОРСТРОЙ становить 1203,00 л.

Для зберігання зазначеного пального ТОВ РОСТДОРСТРОЙ використовує один наземний металевий резервуар. Зазначений резервуар розташований на території виробничої дільниці ТОВ РОСТДОРСТРОЙ за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4.

В ході проведення перевірки здійснена фіксація фактичних залишків дизельного пального (відомість перевірки фактичних залишків від 25.11.2020 в додатку до акта) за результатами якої розбіжностей між обліковими та наявними залишками не встановлено.

25.11.2020 начальнику виробничої дільниці ТОВ РОСТДОРСТРОЙ під розписку вручено письмовий запит про надання до перевірки документів (згідно переліку) щодо операцій по руху пального та технічної документації на ємності для зберігання пального.

Станом на 03.12.2020 зазначені у письмовому запиті документи ТОВ РОСТДОРСТРОЙ до перевірки не надані.

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ РОСТДОРСТРОЙ п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

На підставі висновків акту фактичної перевірки від 03.12.2020 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0040090705 від 23.12.2020, яким застосовано штраф в розмірі 500000 грн. та №0040050705 від 23.12.2020, яким застосовано штраф в розмірі 1020 грн.

Позивач, вважаючи наказ та рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790, за приписами п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №481 зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Таким чином, суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Законом №481 не встановлено вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до акту (довідки) фактичної перевірки від 03.12.2020 при проведенні перевірки встановлено факт зберігання пального (дизельне пальне) ТОВ РОСТДОРСТРОЙ без дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального.

Зокрема, суб`єктом владних повноважень встановлено, що для зберігання пального ТОВ РОСТДОРСТРОЙ використовує один наземний металевий резервуар, і зазначений резервуар розташований на території виробничої дільниці ТОВ РОСТДОРСТРОЙ за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не заперечував використання резервуару для зберігання пального, однак вказав на те, що цей резервуар є невід`ємною частиною мобільної асфальтозмішувальної установки типу ЕСО 4000 . Вказані обставини підтверджуються зібраними у справі доказами.

Зокрема, з технічної документації на мобільну асфальтозмішувальну установку типу ЕСО 4000 обґрунтовано встановлено, що при виготовленні асфальтобетону, в якості палива використовує дизельне пальне. Дизпаливо, як і інші сировини та допоміжні матеріали використовуються виключно для виробництва асфальтобетонних сумішей, тобто у виробничому процесі.

Доводи апеляційної скарги щодо існування другого резервуару не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

В підтвердження факту існування другого резервуару відповідачем надано матеріали фотофіксації з місця проведення перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в ході судового розгляду встановлено, що фотофіксація була здійснена на особистий телефон інспектора.

Крім того, із вказаних вище доказів фіксування проведення перевірки не можливо точно та об`єктивно ідентифікувати наявність двох окремих резервуарів для зберігання пального.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, надані апелянтом матеріали фотофіксації не є належними доказами по справі, адже не відображають повної інформації щодо обставин та подій справи, а також здійснені не на сертифікований пристрій, без зазначення дати та часу подій, які на ньому зображені.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.