Ухвала

від 04.11.2021 по справі 320/7071/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 320/7071/20

адміністративне провадження № К/9901/38798/21

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 320/7071/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Торговий альянс до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Торговий альянс звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року залишено без руху через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримана 05 лютого 2021 року.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року щодо сплати судового збору на двадцять днів від дня отримання копії даної ухвали.

Копію вищевказаної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 17 лютого 2021 року апелянтом отримано 27 лютого 2021 року.

На виконання вимог ухвали суду, Головним управлінням ДПС у Київській області до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку із обмеженим фінансуванням.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Вказану копію ухвали від 26 липня 2021 року було отримано апелянтом 03 серпня 2021 року.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 13 серпня 2021 року.

Водночас, 20 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків відповідно до змісту якого останній просить суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними та поновити строк звернення до суду.

В обгрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду з даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги органу доходів та зборів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений ст. 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Апеляційний суд зауважив, що наведені скаржником доводи щодо неможливості сплати судового збору не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державного органу, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 320/7071/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов