Ухвала

від 15.09.2021 по справі 320/7071/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7071/20

УХВАЛА

15 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Торговий альянс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позов залишити без

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Колегією суддів встановлено, що вказану копію ухвали від 26 липня 2021 року було отримано апелянтом 03 серпня 2021 року, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0102933537568.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 13 серпня 2021 року.

Водночас, 20 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків відповідно до змісту якого останній просить суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними та поновити строк звернення до суду.

В обгрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду з даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги органу доходів та зборів. Разом з цим, апелянт просить суд врахувати, що на дотримання строку на оскарження рішень в апеляційному порядку вплинуло також звільнення працівників податкового органу та проведення інвентарізаціїї справ. На думку скаржника, дана обставина є поважною, а повторна подача апеляційної скарги в межах річного строку, у зв`язку з поверненням первинної та намір вчинення процесуальної дії в строк, є безумовними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши вказане клопотання апелянта суд зазначає про таке.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 04 березня 2021 року по справі № 280/4250/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 440/5106/19, а також у постановах цього суду, зокрема від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/16225/18.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. А тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від від 21.05.2020 року у справі № 620/3949/18.

Також колегія суддів зауважує, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на апеляційне оскарження (з урахуванням того, що датою прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції є 24 грудня 2021 року) не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з апеляційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений статтею 295 КАС України та доказів, скаржником не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан