Ухвала

від 02.11.2021 по справі 522/14332/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14332/20

Провадження № 1-кп/522/20/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 106 у м. Одесі обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160500002380 від 26.06.2020 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, з вищою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 та її представника адвоката ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

27серпня 2020року впровадження Приморськогорайонного судум.Одеси надійшовобвинувальний актз додаткамиу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020160500002380від 26.06.2020рокуза обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2020 року було призначено підготовче судове засідання та в подальшому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2020 року вказаний обвинувальний акт був призначений до судового розгляду.

Від потерпілої ОСОБА_5 до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні №12020160500002380 від 26.06.2020 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Крім того, просила поданий нею цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 не розглядати у зв`язку з її відмовою від позовних вимог.

Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення поданої заяви та закриття кримінального провадження №12020160500002380 від 26.06.2020 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України. Просив долучити до матеріалів кримінального провадження постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.03.2020 року, довідку з КНП «Одеського обласного медичного центра психічного здоров`я» Одеської обласної ради» від 05.05.2020 року та вимогу УІП КП «102» ГУНП в Одеській області від 21.04.2020 року.

В судовомузасіданні потерпіла ОСОБА_5 таїї представник адвокат ОСОБА_6 , підтримали подану заяву, просили її задовольнити. При цьому, потерпіла пояснила суду, що її відмова від обвинувачення у даному кримінальному провадженні є добровільною, з обвинуваченим вони досягли згоди щодо відшкодування завданої шкоди, тому будь-яких претензій вона до обвинуваченого не має.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 , не заперечували проти закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, пояснили, що дійсно обвинуваченим відшкодовано потерпілій шкоду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками та надані документи, дійшов висновку про закриття кримінального провадження з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 06.02.2020 року о 17 годині 00 хвилин, у Приморському районі, м. Одеси, автомобіль «TOYOTA VENZA», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який здійснював рух по вул. Посмітного з боку пров. Аркадійський в напрямку вул. Фонтанська дорога та напроти буд. 20, вул. Посмітного, не маючи технічної можливості уникнути ДТП, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину з права наліво за ходом руху автомобіля, у невстановленому для цього місці. В наслідок ДТП пішохода ОСОБА_5 , з травмами госпіталізувала ШМД в МКЛ № 1 м. Одеса. Діагноз: ЗЧМТ, політравма, перелом основи черепу, перелом правої стопи, забійна рана потилочної ділянки, забій грудної клітини.

У ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом кісток основи черепу, а саме: перелом верхньої стінки (даху) правої орбіти та задньої стінки правої лобної пазухи; черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку середнього ступеня з крововиливами під м`яку мозкову оболонку, забій м`яких тканин вилично-орбітальної області справа, забійна рана потиличної області зліва; закритий перелом 2-ої плеснової кістки правої стопи. Вказані ушкодження спричинені дією твердих тупих предметів, якими могли бути частини кузова легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП. Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 06.02.2020 року. Відкрита черепно-мозкова травма представляє собою єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, до складу якого входять: перелом верхньої стінки (даху) правої орбіти та задньої стінки правої лобної пазухи; черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку середнього ступеня з крововиливами під м`яку мозкову оболонку, забій м`яких тканин вилично-орбітальної області справа, забійна рана потиличної області зліва, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Так, водій ОСОБА_3 , після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_5 , не зупиняючи автомобіль з місця ДТП зник, тобто поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, завідомо залишив її без допомоги, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, оскільки водій сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, таким чином водій ОСОБА_3 не виконав вимоги п. 2.10. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року), згідно з якими водій зобов`язаний:

- п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщоце неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для житті стані, позбавлена вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого і закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством. А абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України передбачено, що, якщо обставини, передбачені п. 7 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною першою статті 135 (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин) КК України. Як вбачається з обвинувального акту, в даному кримінальному провадженні відсутні обтяжуючі обставини.

Тому,беручи доуваги те,що потерпіла ОСОБА_5 під час судового провадження відмовилась від обвинувачення у кримінальному провадженні, яке в силу п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення щодо кримінального правопорушення, не пов`язаного з домашнім насильством, то кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 135 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю.

Крім того, потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути грошові кошти за завдану внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, матеріальну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та моральної шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень з ОСОБА_3 , який потерпіла в судовому засіданні просила залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року №3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги, що обвинувальний вирок не ухвалюється та не постановляється ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру стосовно ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 слід залишити без розгляду, що не перешкоджає потерпілій звернутися з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Стосовно накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 від 17.03.2020 року арешту на автомобіль «Toyota Venza», д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , сторона захисту зазначила, що він був накладений в іншому кримінальному провадженні, тому суд в даному кримінальному провадженні не може вирішувати питання стосовно вказаного арешту.

Застосований ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2021 року запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання закінчився 15.05.2021 року та в подальшому не продовжувався.

В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про розподіл процесуальних витрат, однак доказів на підтвердження таких витрат суду не надав. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Стягнення процесуальних витрат, при закритті кримінального провадження, КПК України не передбачено. Крім того, сторона захисту в судовому засіданні зазначила, що вказані прокурором судові експертизи проводились в іншому кримінальному провадженні. З урахуванням викладеного, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні не підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284, 370-372, 376, 395, 477-479 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву потерпілої ОСОБА_5 про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні № 12020160500002380 від 26.06.2020 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160500002380 від 26.06.2020 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_5 від підтримання приватного обвинувачення в суді по кримінальному провадженню у формі приватного обвинувачення.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за завдану внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, матеріальну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень та моральної шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень з ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Речові докази, а саме:

- DVD диск із відеозаписом з відео реєстратора автомобіля «TOYOTA VENZA», д/н НОМЕР_1 , на якому зафіксовано обставини події ДТП від 06.02.2020 року на перехресті вул. Посмітного вул. Педагогічна в м. Одесі зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1