Ухвала

від 29.10.2021 по справі 369/10560/17

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/10560/17

Провадження № 1-кп/991/156/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

з боку захисту: захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

у кримінальному провадженні №42016110000000057 від 01 лютого 2016 року щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Житомир, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.369-2 КК України,

та у кримінальному провадженні №52016000000000210 від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Житомир, громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності та клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінальної справи у зв`язку з закінченням строків давності,

установив:

08 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, та щодо ОСОБА_11 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року у цьому кримінальному провадженні було призначено судовий розгляд.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_5 змінила обвинувачення, подала до матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт, складений 07 вересня 2021 року та погоджений цього ж дня першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 .

За змістом обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_10 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.369-2 КК України, а ОСОБА_11 пред`явлено обвинувачення за ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України.

26 жовтня 2021 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України та звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, оскільки особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років (у разі вчинення нетяжкого злочину). Відтак, враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України (березень 2016 року) минуло п`ять років, сама обвинувачена не заперечує проти закриття відносно неї кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, наслідки такого звільнення їй роз`яснено, захисник просив суд задовольнити клопотання, кримінальне провадження в цій частині закрити та звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності.

Також, 26 жовтня 2021 року на адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 в частині обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України на підставі ст.49 КК України, із подальшим звільненням його від покарання. Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років. Так, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, який відповідно до п.4 ст.12 цього Кодексу, є нетяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, від слідства та суду не переховувався, з часу інкримінованого злочину - 03 березня 2016 року до теперішнього часу минуло понад 5 років, на підставі чого захисник просить кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України закрити у зв`язку з закінченням строків давності.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 підтримала клопотання захисника, підтвердила надання згоди на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження через сплив строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав клопотання захисника, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження через сплив строків давності.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що існують визначені законом підстави для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а обвинувачені інших злочинів не вчиняли.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Так, відповідно змісту обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, у період з 25 січня 2016 року по 03 березня 2016 року ОСОБА_10 , працюючи на посаді головного спеціаліста відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації Київської області та виконуючи обов`язки начальника вказаного відділу, маючи можливість вплинути, а саме переконати службових осіб державних та органів місцевого самоврядування у необхідності прийняття тих чи інших рішень в інтересах ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за пособництва ОСОБА_11 , запропонував ОСОБА_15 здійснити вплив на прийняття рішення головою Васильківської районної державної адміністрації, депутатів та голову Глевахівської селищної ради Київської області в інтересах ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , за надання неправомірної вигоди для себе в розмірі 51000 доларів США або 1264800 грн. згідно курсу НБУ станом на 25 січня 2016 року та отримав частину із вказаної суми, щонайменше 7000 доларів США, що станом на 03 березня 2016 року згідно офіційного курсу НБУ становило 187600 грн.

ОСОБА_10 обвинувачується у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди для себе та в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_11 обвинувачується в пособництві у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди для себе та в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України.

За змістом статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом; звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом; порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також, частиною першою статті 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст.288 КПК України).

Згідно із чинною на березень 2016 року редакцією частини другої статті 369-2 КК України «Зловживання впливом» було передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди, та визначено покарання у виді штрафу від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

На теперішній час редакція частини другої статті 369-2 КК України «Зловживання впливом» встановлює покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Станом на березень 2016 року відповідно до ч.3 ст.12 КК України злочином середньої тяжкості визнавався злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Чинною на теперішній час редакцією частини 4 статті 12 КК України визначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 369-2 КК станом на березень 2016 року належало до злочинів середньої тяжкості, а на теперішній час належить до нетяжких злочинів.

Частиною першою статті 49 КК України, яка чинна на теперішній час, встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину (п.3). Також, станом на березень 2016 року частиною першою ст.49 КК України встановлювалось, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості (п.3).

За змістом ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

За змістом частини другої статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Частиною 3 статті 49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. При цьому за частиною 8 статті 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі №493/1843/16-к зазначено наступне: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надали свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності; раніше вони не судимі; відсутні відомості щодо переховування обвинувачених від суду та досудового слідства й вчинення нових злочинів, які б могли перервати перебіг давності; кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються, мало місце у березні 2016 року (що підтвердили сторони кримінального провадження під час розгляду клопотання) та належало до злочинів середньої тяжкості, а відтак строк давності у п`ять років закінчився у березні 2021 року.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016110000000057 від 01 лютого 2016 року та №52016000000000210 від 24 червня 2016 року, мають бути закритими в частині обвинувачення ОСОБА_10 за ч.2 ст.369-2 КК України, та в частині обвинувачення ОСОБА_11 за ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України.

Керуючись статтями 12,49 КК України, статтями 284-288, 369, 372, 376, 532 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження №42016110000000057 від 01 лютого 2016 року в частині обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження №52016000000000210 від 24 червня 2016 року в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.369-2 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3