Постанова

від 03.11.2021 по справі 653/3953/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 653/3953/16-ц

Номер провадження: 22-ц/819/1874/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.

секретар: Плохотніченко А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Берлімової Ю.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2016 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,29 га, яка надана у користування рішенням Плавської сільської ради № 34 від 18 березня 1997 року. Через постійні конфлікти з суміжним землекористувачем, земельна ділянка якого знаходиться по АДРЕСА_2 в цьому ж населеному пункті, комісією Плавської сільської ради були встановлені межові знаки між цими земельними ділянками, що є чинними. На підставі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 у власність для вказаних цілей, нею було розроблено проект землеустрою, проте сільська рада, розглянувши на сесії її заяву про затвердження проекту землеустрою, своїм рішенням № 43 від 10 березня 2016 року у його затвердженні відмовила, пославшись на те, що конфігурація та місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою, не відповідає викопіюванню до рішення Плавської сільської ради № 357 від 18 вересня 2015 року. Вказує, що рішенням апеляційного суду Херсонської області рішення Плавської сільської ради № 43 від 10 березня 2016 року було визнано недійсним та зобов`язано відповідача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

При цьому позивач вказує, що під час розгляду вищевказаної справи, представник Плавської сільської ради надав суду рішення цієї ради № 358 від 18 вересня 2015 року, яким змінено межові знаки між присадибною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 0, 004 га, яке в подальшому й скасував.

В подальшому, позивач знову звернулась до Плавської сільської ради для вирішення питання про повторний розгляд питання, щодо затвердження виготовленої технічної документації, але їй було повідомлено, що 12 вересня 2016 року Плавська сільська рада прийняла рішення № 88, яким затвердила ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0.2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 та про передачу безоплатно у власність ОСОБА_4 цю земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вважає таке рішення незаконним, оскільки, як їй стало відомо, сільська рада своїм рішенням № 72 від 27 червня 2016 року, затвердила встановлення факту відсутності можливості погодження акту меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 17 червня 2016 року, що не відповідає дійсності, тому що з таким питанням до позивача ніхто не звертався, так як Плавська сільська рада не повідомляла її про розгляд питання про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4 . Більш того, радою не визначено цільове призначення вилученої у позивача земельної ділянки, а також орган місцевого самоврядування самовільно змінив координати розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , які визначені самою радою та затверджені нею в генеральному плані цього населеного пункту, де чітко визначені координати місця розташування належної позивачу земельної ділянки.

Посилаючись на наведене, з уточненнями, остаточно просила визнати недійсним та скасувати рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яким затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , та про передачу безоплатно у власність ОСОБА_4 цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог .

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення її прав оспорюваним рішенням сільської ради .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про необгрунтованість позовних вимог. Зокрема зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок експерта в якому чітко зазначено про те, що має місце накладення суміжних земельних ділянок і межа, яка визначена в проекті землеустрою ОСОБА_4 проходить по належній ОСОБА_1 господарській будівлі, разом з тим у викопіюваннях с. Плавське , так і в технічних документаціях сторін зазначена межа проходить на відстані від господарської будівлі. Також зазначає про те, що при винесенні рішення про затвердження проектної документації ОСОБА_4 , сільська рада безпідставно зазначила про те, що ОСОБА_1 відмовилась погодити межі, оскільки із зазначеним питанням до неї ніхто не звертався.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, представник Генічеської міської ради просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обгрунтоване, без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 лютого 2009 року є власником житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_1 , право власності про що зареєстровано в Генічеському БТІ 05 лютого 2009 року.

Згідно довідки від 06 січня 2016 року, наданої Плавською сільською радою Генічеського району, за даними ради за будівлею АДРЕСА_1 числиться 0,29 умовних га землі згідно рішенню № 34 Плавської сільської ради від 18 березня 1997 року.

Відповідач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 1999 року є власником житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_2 , право власності про що зареєстровано в Генічеському БТІ 09 квітня 1999 року. Жилий будинок розташований на земельній ділянці площею 2800 кв м.

Відповідно до акту встановлення меж на присадибних ділянках від 08 червня 2012 року, складеному комісією, створеною згідно розпорядженню сільського голови від 07 червня 2012 року № 31, у присутності, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були встановлені межі на присадибних ділянках між сусідами по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 .

В акті зазначено, що присадибна ділянка ОСОБА_4 складає 0,505 умовних га, присадибна ділянка ОСОБА_1 складає 0,29 умовних га, а також що межові знаки між вказаними присадибними ділянками встановлено, викопіювання додається. Вказаний акт ОСОБА_4 не підписаний.

Рішенням Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 357 від 18 вересня 2015 року на підставі заяви ОСОБА_1 . сільрада вирішила надати дозвіл останній на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 .

Рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 368 від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, розташованої в межах населеного пункту АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 в місячний термін замовити в землевпорядній організації, що має відповідну ліцензію, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Рішенням Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 43 від 10 березня 2016 року сільрада відмовила ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, за вказаною вище адресою у зв`язку з тим, що конфігурація та місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою не відповідає викопіюванню до рішення Плавської сільської ради № 357 від 18 вересня 2015 року та рекомендовано ОСОБА_1 розробити проект землеустрою, що відповідає наданому викопіюванню до вищезазначеного рішення.

Розпорядженням сільського голови Плавської сільської ради № 32 від 16 червня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_4 щодо встановлення факту відсутності можливості погодження меж земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 між її присадибною ділянкою та присадибною ділянкою її сусідки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було затверджено склад комісії щодо встановлення даного факту.

Актом членів комісії від 17 червня 2016 року за участю заявника ОСОБА_4 в присутності суміжного землекористувача ОСОБА_1 встановлено, що суміжній землекористувач за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 безпідставно відмовилась погодити суміжну межу земельної ділянки. На підставі цього комісія вирішила винести на розгляд Плавської сільської ради питання стосовно відсутності можливості у ОСОБА_4 погодити межі своєї земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 ; у випадку затвердження даного акта на сесії Плавської сільської ради вважати рівноцінними погодженню меж земельної ділянки з боку суміжного землекористувача ОСОБА_1 .

Рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 72 від 27 червня 2016 року про вирішення земельних спорів з приводу не погодження зовнішніх меж земельних ділянок та додержання правил добросусідства вирішено: акт встановлення факту відсутності можливості погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 від 17 червня 2016 року затвердити; визнати факт відсутності можливості погодити акт визначення зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з боку суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 .

27 червня 2016 року був складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, підпис суміжного землекористувача ОСОБА_1 у вказаному акті відсутній на підставі рішення сесії № 72 від 27 червня 2016 року.

Рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 ; передано безоплатно у власність ОСОБА_4 цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року; дата державної реєстрації 22 вересня 2016 року.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2016 року визнано недійсним рішення десятої сесії сьомого скликання Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 43 від 10 березня 2016 року в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою; зобов`язано Плавську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Стаття 41 Конституції України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною третьою статті 13 Конституції України власність зобов`язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до частин першої, другої, восьмої та дев`ятої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У відповідності до статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно статті 22 Закону України Про землеустрій землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, щодо проведення робіт із землеустрою.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частини першої статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Пунктом 1 частини першої статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи №27/20 від 24.07.2020 року фактичне розташування земельних ділянок не відповідає наявним проектам відведення земельних ділянок розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які маються у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що могла виникнути внаслідок того, що межі, визначені землевпорядною документацією, не відповідають межам, що фактично визначені існуючими межовими парканами.

Поведеним дослідженням встановлено, що відповідно до викопіювання с.Плавське, що міститься в матеріалах справи (а.с.7), проекті землеустрою, виконаного ТзОВ Санта відносно ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 га, кадастровий номер не присвоєно та проекті землеустрою, виконаного ПП Південний Азимут відносно ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2500 га, кадастровий номер6522180400:01:001:0063 (а.с.152) південні (фасадні) межі вказаних вище земельних ділянок мають утворювати собою суцільну непереривну пряму лінію, що співпадає з лінією забудови АДРЕСА_2 . В натурі, відповідно до існуючих межових парканів, фасадні межі цих ділянок дійсно утворюють пряму лінію, що співпадає з лінією забудови вулиці. Натомість межі, визначені землевпорядною документацією, утворюють ламану лінію, при цьому фасадна межа ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2500 га, кадастровий номер6522180400:01:001:0063 зміщена на північ на відстань 2,62 м відносно фасадної межі ділянки № НОМЕР_1 . Межі, визначені землевпорядною документацією, а саме: проекті землеустрою, виконаного ТзОВ Санта відносно ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 га, кадастровий номер не присвоєно та проекті землеустрою виконаного ПП Південний Азимут відносно ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2500 га, кадастровий номер 6522180400:01:001:0063 містять накладання по суміжній межі, площа накладання становить 103 кв.м.

Відповідно до пункту 4 розділу VІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки), такі помилки, за згодою власника земельної ділянки, можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не надав належної правової оцінки висновку судової інженерно-технічної експертизи про те, що межі земельних ділянок, визначені землевпорядною документацією, містять накладання по суміжній межі.

Згідно зі статтею 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18), дійшов висновку, що оскільки погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок, Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів, чи землевласників .

Суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам позивачки та дійшов неправильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином встановлено, що фактичні межі наданої відповідачці земельної ділянки порушують межі суміжної земельної ділянки, утворюючи накладення земельних ділянок, що підтверджується висновком експерта та не спростовується доводами відповідачів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яким затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) порушує права позивача, як суміжного користувача земельної ділянки, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, на користь позивачки з Генічеської міської ради підлягають стягненню понесені нею судові витрати, а саме: 552 грн судового збору за подання позовної заяви та 827,70 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 7354,80 грн витрат по оплаті висновку експерта, а всього 8734,50 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2021 року скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яким затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , та про передачу безоплатно у власність ОСОБА_4 цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з Генічеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1379,70 грн по сплаті судового збору, 7354,80 грн витрат по оплаті експертного висновку, а всього стягнути 8734,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2021 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Вейтас

Г.В. Семиженко