Рішення

від 06.08.2021 по справі 653/3953/16-ц

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/3953/16-ц

Провадження № 2/653/395/21

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Шкарупіло О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Генічеської міської ради Херсонської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,29 га, яка надана у користування рішенням Плавської сільської ради № 34 від 18 березня 1997 року.

Вказує, що через постійні конфлікти з суміжним землекористувачем, земельна ділянка якого знаходиться по АДРЕСА_2 в цьому ж населеному пункті, з урахуванням наслідків судових процесів пов`язаних з суміжним землекористуванням, комісією Плавської сільської ради були встановлені межові знаки між цими земельними ділянками, що є чинними.

Наголошує, що на підставі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 у власність для вказаних цілей, нею було надано розроблено проект землеустрою, проте сільська рада, розглянувши на сесії її заяву про затвердження проекту землеустрою, своїм рішенням № 43 від 10 березня 2016 року у його затвердженні відмовила, пославшись на те, що конфігурація та місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою, не відповідає викопіюванню до рішення Плавської сільської ради № 357 від 18 вересня 2015 року. Вказує, що рішенням апеляційного суду Херсонської області рішення Плавської сільської ради № 43 від 10 березня 2016 року було визнано недійсним та зобов`язано відповідача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 .

При цьому позивач вказує, що під час розгляду вищевказаної справи, представник Плавської сільської ради надав суду рішення цієї ради № 358 від 18 вересня 2015 року, яким змінено межові знаки між присадибною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 0, 004 га, яке в подальшому й скасував.

В подальшому, позивач знову звернулась до Плавської сільської ради для вирішення питання про повторний розгляд питання, щодо затвердження виготовленої технічної документації, але їй було повідомлено, що 12 вересня 2016 року Плавська сільська рада прийняла рішення № 88, яким затвердила ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0.2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 та про передачу безоплатно у власність ОСОБА_6 цю земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вважає таке рішення незаконним, оскільки як їй стало відомо сільська рада своїм рішенням № 72 від 27 червня 2016 року, затвердила встановлення факту відсутності можливості погодження акту меж земельної ділянки ОСОБА_6 від 17 червня 2016 року, що не відповідає дійсності, оскільки з таким питанням до позивача ніхто не звертався, так як Плавська сільська рада не повідомляла її про розгляд питання про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_6 .

Більш того, радою не визначено цільове призначення вилученої у позивача земельної ділянки, а також орган місцевого самоврядування самовільно змінив координати розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , які визначені самою радою та затверджені нею в генеральному плані цього населеного пункту, де чітко визначені координати місця розташування належної позивачу земельної ділянки.

Враховуючи викладені обставини, позивач була вимушена звернутися до суду, в якому з уточненими позовними вимогами просить визнати недійсним та скасувати рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яким затверджено ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , та про передачу безоплатно у власність ОСОБА_6 цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 була відсутня. Її представник за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Наголосив, що фактично оскаржуваним рішенням у позивача з користування вилучено частину земельної ділянки і мотивовано це наявністю суперечок між землекористувачами. Вважає вказане підставою для визнання рішення про затвердження відповідачу ОСОБА_6 проекту землеустрою недійсним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача Генічеської міської ради Херсонської області за довіреністю Волошин В.С. в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки рішення про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою було прийнято в належний спосіб із дотриманням законодавства.

Представники відповідача ОСОБА_6 за довіреностями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні просили в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що відповідач реалізувала своє право на приватизацію земельної ділянки, а сільська рада прийняла законне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказали, що між сусідами тривалий час існують конфліктні відносини.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положеннями Земельного кодексу України.

Частинами 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, за яким громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону .

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі та в межах компетенції.

Статтею 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 лютого 2009 року є власником житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_1 , право власності про що зареєстровано в Генічеському БТІ 05 лютого 2009 року.

Згідно довідки від 06 січня 2016 року, наданої Плавською сільською радою Генічеського району, за даними ради за будівлею АДРЕСА_1 числиться 0,29 умовних га землі згідно рішенню № 34 Плавської сільської ради від 18 березня 1997 року.

Відповідач ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 1999 року є власником житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_2 , право власності про що зареєстровано в Генічеському БТІ 09 квітня 1999 року. Жилий будинок розташований на земельній ділянці площею 2800 кв м.

Відповідно до акту встановлення меж на присадибних ділянках від 08 червня 2012 року, складеному комісією, створеною згідно розпорядженню сільського голови від 07 червня 2012 року № 31, у присутності, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були встановлені межі на присадибних ділянках між сусідами по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 .

В акті зазначено, що присадибна ділянка ОСОБА_6 складає 0,505 умовних га, присадибна ділянка ОСОБА_5 складає 0,29 умовних га, а також що межові знаки між вказаними присадибними ділянками встановлено, викопіювання додається. Вказаний акт ОСОБА_6 не підписаний.

Рішенням Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 357 від 18 вересня 2015 року на підставі заяви ОСОБА_5 . сільрада вирішила надати дозвіл останній на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 в місячний термін замовити в землевпорядній організації, що має відповідну ліцензію, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що проект відведення земельної ділянки було виготовлено, про що повідомлено орган місцевого самоврядування та подано заяву про його затвердження.

Рішенням Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 43 від 10 березня 2016 року сільрада відмовила ОСОБА_5 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, за вказаною вище адресою у зв`язку з тим, що конфігурація та місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено проект землеустрою не відповідає викопіюванню до рішення Плавської сільської ради № 357 від 18 вересня 2015 року та рекомендовано ОСОБА_5 розробити проект землеустрою, що відповідає наданому викопіюванню до вищезазначеного рішення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням сільської ради, ОСОБА_5 звернулась до суду, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Плавської сільської ради Генічеського району № 43 від 10 березня 2016 року в частині відмови їй в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 на території Плавської сільської ради; зобов`язати Плавську сільську раду Генічеського району затвердити вказаний проект землеустрою.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2016 року позов ОСОБА_5 було задоволено частково: визнано недійсним рішення десятої сесії сьомого скликання Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 43 від 10 березня 2016 року (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) в частині відмови ОСОБА_5 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 на території Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області; зобов`язано Плавську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Під час розгляду справи апеляційний суд прийшов до висновку, що Плавською сільською радою було безпідставно відмовлено в затвердженні проекту землеустрою з зазначеної у письмовій відмові підстави, оскільки оспорюване рішення не містить посилань на те, в чому саме не відповідає розроблений проект землеустрою викопіюванню до рішення Плавської сільської ради № 357 від 18 вересня 2015 року та в чому саме полягає невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Підставою для звернення ОСОБА_5 до суду наразі стало те, що після постановлення апеляційною інстанцією рішення, вона звернулась до органу місцевого самоврядування для вирішення питання про повторний розгляд питання щодо затвердження виготовленої технічної документації, але їй було повідомлено, що 12 вересня 2016 року Плавська сільська рада приняла рішення про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .

Вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки фактично оскаржуваним рішенням було вилучено з користування позивача частину земельної ділянки та порушені її права.

Так судом встановлено, що рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 368 від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, розташованої в межах населеного пункту АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 в місячний термін замовити в землевпорядній організації, що має відповідну ліцензію, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Згідно наявних матеріалів справи, проект розроблений відповідачем містить висновок про погодження документації із землеустрою з відділом Держгеокадастру у Генічеському районі Херсонської області, висновок сектору містобудування та архітектури Генічеської районної державної адміністрації про погодження проекту.

Матеріали проекту також містять погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

Розпорядженням сільського голови Плавської сільської ради № 32 від 16 червня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_6 щодо встановлення факту відсутності можливості погодження меж земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 між її присадибною ділянкою та присадибною ділянкою її сусідки ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 було затверджено склад комісії щодо встановлення даного факту.

Актом членів комісії від 17 червня 2016 року за участю заявника ОСОБА_6 в присутності суміжного землекористувача ОСОБА_5 встановлено, що суміжній землекористувач за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_5 безпідставно відмовилась погодити суміжну межу земельної ділянки. На підставі цього комісія вирішила винести на розгляд Плавської сільської ради питання стосовно відсутності можливості у ОСОБА_6 погодити межі своєї земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 ; у випадку затвердження даного акта на сесії Плавської сільської ради вважати рівноцінними погодженню меж земельної ділянки з боку суміжного землекористувача ОСОБА_5 .

Рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 72 від 27 червня 2016 року про вирішення земельних спорів з приводу не погодження зовнішніх меж земельних ділянок та додержання правил добросусідства вирішено: акт встановлення факту відсутності можливості погодження меж земельної ділянки ОСОБА_6 від 17 червня 2016 року затвердити; визнати факт відсутності можливості погодити акт визначення зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з боку суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 .

27 червня 2016 року був складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, підпис суміжного землекористувача ОСОБА_5 у вказаному акті відсутній на підставі рішення сесії № 72 від 27 червня 2016 року.

Рішенням сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_2 ; передано безоплатно у власність ОСОБА_6 цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6522180400:01:001:0063 належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 88 від 12 вересня 2016 року; дата державної реєстрації 22 вересня 2016 року.

Вказана земельна ділянка сформована, визначено її площу, межі.

Звертаючись до суду ОСОБА_5 наголошує на тому, що рішення сільської ради, яким її сусідці було затверджено проект землеустрою є недійсним та підлягає скасуванню.

В якості підстави для скасування рішення позивач наголошує на тому, що оспорюване рішення було прийнято в період розгляду справи за її позовом про скасування рішення сільської ради про відмову ОСОБА_5 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Більш того, позивач наголошує, що не надавала згоду на погодження меж сусідньої земельної ділянки, а рішення сільської ради щодо встановлення факту відсутності можливості погодження акту меж ділянки ОСОБА_6 не відповідає дійсності, оскільки до ОСОБА_5 не звертались з даним питанням.

Враховуючи те, що погодження меж земельної ділянки відбулось поза її волі, вважає, що фактично оспорюваним рішенням з її користування вилучено частину земельної ділянки, що мотивовано наявністю суперечок між суміжними користувачами, хоча до цього межі земельних ділянок були виділені належним чином.

З приводу цього слід вказати, що відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у статтях 186, 186-1 ЗК України.

Так, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 ЗК України).

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року N 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), пунктом 3.12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною.

При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами .

Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають.

У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Як було встановлено судом вище, комісією сільської ради був встановлений факт безпідставної відмови ОСОБА_5 погодити суміжну межу земельної ділянки ОСОБА_6 , що зафіксовано у відповідному акті за фактом звернення ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_5 , який в подальшому був затверджений рішенням Плавської сільської ради про вирішення земельних спорів з приводу не погодження зовнішніх меж земельних ділянок та додержання правил добросусідства, яким визнаний факт відсутності можливості погодження акта визначення зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 з боку суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 й здійснено прийом-передачу межових знаків з урахуванням вказаних обставин.

Вказане узгоджується зі змістом ч. 3, ч. 5 ст. 158 ЗК України (в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), згідно до яких органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

При цьому, суд вважає позицію позивача з приводу того, що вона не відмовлялась від погодження зовнішніх меж неспроможною, оскільки це спростовується змістом самого акта комісії, де встановлений факт того, що їй було запропоновано підписати відповідний акт та безпідставність її відмови в погодженні межі земельної ділянки, а наявність неприязних стосунків й суперечок між сусідами щодо земельних ділянок в цілому не заперечується сторонами.

Докази протилежного позивачем суду не надані.

Більш того, не заслуговує уваги й позиція позивача щодо того, що вказані межі були визначенні всупереч визначених координат місця розташування належної їй земельної ділянки при встановленні меж між користувачами 08 червня 2012 року.

Так, механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція № 376).

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (пункт 4.1 Інструкції).

Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції № 376 встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, суд не приймає позицію позивача та не погоджується із тим, що всупереч її волі з її фактичного користування була вилучена частина земельної ділянки, що є підставою для визнання рішення сільської ради про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки недійсним.

Сам факт наявності спору або непогодження наразі позивачем із встановленням меж земельної ділянки ОСОБА_6 не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність, оскільки акт погодження меж не має самостійного значення та не призводить, зокрема, до виникнення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Не підтверджує та не свідчить про наявність підстав для визнання недійсним рішення сільської ради й наданий позивачем доказ у вигляді висновку судової земельно-технічної експертизи від 24 липня 2020 року № 27/20.

Експерт в своєму висновку вказав, що фактичне розташування земельних ділянок не відповідає наявним проектам відведення земельних ділянок розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які маються у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що могла виникнути внаслідок того, що межі, визначені землевпорядною документацією не відповідають межам, що фактично визначені існуючими межовими парканами.

Також експерт зазначив, що межі, визначені землевпорядною документацією сторін містять накладання по суміжній межі.

При цьому, як зазначив сам експерт, за основу цього висновку взяті межі, визначені землевпорядною документацією, а саме: проектом землеустрою, виконаного ТзОВ Санта відносно ділянки за адресою, АДРЕСА_1 площею 0,2500 га, кадастровий номер не присвоєно та проектом землеустрою, виконаного ПП Південний Азимут відносно ділянки за адресою, АДРЕСА_2 площею 0,2500 га, кадастровий номер 6522180400:01:001:0063.

Разом з тим, суд враховує, що проект землеустрою, виконаного ТзОВ Санта не є погодженим в порядку, встановленому Земельним кодексом України, Законом України Про землеустрій відсутні висновки щодо нього.

При цьому, сільська рада на підставі виготовленої ПП Південний Азимут на замовлення відповідача ОСОБА_6 технічної документації прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідачу.

До того, експерт в своєму висновку не врахував, що матеріали проекту також містять погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами.

Слід наголосити, що при розгляді вказаної справи доведенню та встановленню підлягають наявність обставин для визнання рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою недійсним, зокрема наявність підстав, що свідчать про невідповідність проекту положенням вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Всупереч наявного обов`язку щодо доказування своєї позиції, позивач не довів наявність підстав для визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши правовий характер спірних правовідносин, розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення сесії Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області слід відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Генічеської міської ради Херсонської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 серпня 2021 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова