Рішення

від 06.09.2021 по справі 538/14/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/14/21

Провадження № 2/538/266/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря Дробот О.П., прокурора - Фурси В.І., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Рішко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В :

До суду в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області звернувся Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (а.с. 97-111).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що громадянину США ОСОБА_2 на праві приватної власності належить цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5322610600:51:007:0047, площею 3,8157 га за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за цією ж адресою. Суб`єктом права (комунальної) власності на землю є Заводська міська рада Лохвицького району Полтавської області. У зв`язку з тим, що відповідачем ОСОБА_2 та Заводською міською радою Лохвицького району Полтавської області у порушення вимог ЗУ Про оренду землі не укладалися договори оренди вищезазначеної земельної ділянки, орендна плата за її використання відповідачем не сплачувалася, відповідач має сплатити відповідно до вимог ст. ст. 22, 1212-1214 ЦК України орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності за регульованою ціною, встановленою органами державної влади та органами місцевого самоврядування у розмірі 680710,02 грн як за безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на користь Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області, а також судові витрати на користь прокуратури Полтавської області за сплату судового збору у розмірі 10210,65 грн. При цьому в позові зазначає, що підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави є бездіяльність Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області, що полягає в наступному. В 2019 р. ним вже подавався аналогічний позов, проте ухвалою Лохвицького районного суду від 27.01.2020 р. позовну заяву було повернуто у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором; 27.08.2020р. Лубенська місцева прокуратура повторно звернулася до Заводської міської ради з проханням повідомити про вжиті заходи щодо стягнення з ОСОБА_2 вищевказаних коштів, на що остання повідомила, що кошти до місцевого бюджету не надходили, а міська рада з позовом про їх стягнення не зверталася. Вважає, що таким чином міською радою упродовж 2 років жодних заходів щодо стягнення коштів за використання земельної ділянки ОСОБА_2 не було вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку Заводської міської ради, яка полягає в усвідомленні порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Така бездіяльність оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту держави, що відповідно до т. 23 ЗУ Про прокуратуру та ст. 56 ЦПК України є достатньому підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом правлення позову. Крім того зазначено, що необхідність втручання органів прокуратури полягає і у недопущенні пропуску строків позовної давності щодо стягнення вказаних коштів до місцевого бюджету.

Ухвалою судді від 21.05.2021 р. відкрито провадження у зазначеній справі за вказаним позовом та постановлено проводити розгляд у загальному позовному провадженні.

21.07.2021 р. представник відповідача адвокат Рішко Н.І. подала до суду відзив на вищевказану позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову (а.с. 162-169) . При цьому зазначила, що відповідачу дійсно на підставі Договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 23.06.2018 р. належав на праві приватної власності цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 . Станом на 19.07.2021 р. відповідачу вказаний цілісний майновий комплекс на праві приватної власності вже не належить. Заперечення проти позову представник відповідача мотивувала, по-перше, відсутністю повноважень у прокурора представляти інтереси Заводської міської ради Лохвицького району, оскільки Заводська міська рада є органом місцевого самоврядування, а відтак ототожнення держави і органу місцевого самоврядування є неправомірним. Зазначала, що виключними випадками, за яких прокуро може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим є поняття інтерес держави . Прокурором не було доведено належними і допустимими доказами нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів Заводською міською радою самостійно, а неможливість сплати останньою судового збору не є підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, визначеною ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Отже представництво держави в особі Заводської міської ради є безпідставним; по-друге, заперечуючи проти позову представник відповідача посилалася на відсутність в матеріалах справи підтвердження здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відсутність вказаних доказів виключає можливість об`єктивного обчислення розміру коштів, які нібито були безпідставно збережені, що може свідчити про те, що розрахунки, які були здійснені Заводською міською радою без врахування вимог ЗУ Про оцінку земель , тобто без застосування даних Держгеокадастру щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витягу з технічної документації. Відсутність таких відомостей свідчить про неправомірність здійснення міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за період з 23.06.2018 р. по 01.08.2019 р.; по-третє, грошова оцінка земельної ділянки в розрахунках міської ради є завищеною, оскільки відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах справи, а саме у Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 23.06.2018, а також Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки, грошова оцінка яких проведена станом на 01.01.2019, нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 6969727,09 грн, тоді як згідно із показниками, що визначені у Довіднику показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 01.01.2019, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 53226100600:51:007:0047, загальною площею 3,8157 га, що дорівнює 38157 кв.м. може становити не більше ніж 2580176,34 грн.; по-четверте , звертала увагу, що у позовній заяві зазначається про використання земельної ділянки загальною площею 3,8157 га (38157 кв.м.), тоді як загальна площа нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, становить лише 6956,4 кв.м. Таким чином позивачем не надано і у справі відсутні докази, які підтверджують фактичну площу використання відповідачем земельної ділянки, що вказує також на необ`єктивний результат розрахунків суми коштів, які ніби-то зберіг у себе відповідач, які були здійснені Заводською міською радою; і по п`яте , посилалася на неможливість здійснення правильних розрахунків неотриманої орендної плати у зв`язку із відсутністю договірних орендних відносин між Заводською міською радою та ОСОБА_2 . При цьому зазначала, що відповідно до ст.. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки , яким за положеннями ч. 1 ст. 21 ЗУ Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Отже підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Отже відсоток строку оренди - це показник, який визначається залежно від строку оренди земельної ділянки, що фіксується лише в договорі оренди. Проте не маючи договору оренди земельної ділянки правильно визначити його розмір неможливо. Така правова позиція наведена в постанові ВС від 05.08.2020 у справі 922/1610/18. Як висновок представник відповідача зазначала, що розрахунок суми орендної плати, здійснений Заводською міською радою Лохвицького району, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним обставинам, а тому не є належними і допустимими доказами у справі. Наведене свідчить про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не ґрунтуються на підставі належних, достатніх та допустимих доказів у справі, а тому не підлягають задоволенню.

Під час підготовчого провадження ухвалою суду від 09.08.2021 р. було постановлено замінити у вказаній цивільній справі Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області її правонаступником - Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області (а.с. 214).

Ухвалою суду від 09.08.2021 р. підготовче провадження у вказаній справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 215).

18.08.2021 р. від Миргородської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій: 1) На спростування заперечень представника відповідача про відсутність повноважень у позивача представляти інтереси Заводської міської ради, посилався на обставини та правові норми, викладені (майже ідентично) в позовній заяві (а.с. 106-109); 2) На спростування відсутності підтвердження здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначив, що такий розрахунок було здійснено Заводською міською радою враховуючи рішення від 05.06.2015р. № 5 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Заводське Розмір доходу у період з 23.06.2018 по 01.08.2019 р. було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) Аналогічне попередньому обґрунтування зазначено прокурором на спростування заперечень представника відповідача щодо завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розрахунках. 4) При спростуванні заперечень представника відповідача щодо використання земельної ділянки в межах нерухомості прокурор посилався на укладений відповідачем договір від 23.06.2018, в п. 3 якого зазначено про те, що нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) знаходиться на земельній ділянці площею 3,8157 га з кадастровим номером 53226100600:51:007:0047. 5) на спростування заперечення представника відповідача щодо неможливості здійснення правильних розрахунків неотриманої орендної плати у зв`язку із відсутність договірних орендних відносин посилався на правові норми такі ж як і представник відповідача, а також на ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, на ст. 1214 ЦК України, відповідно до якої відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з вищевказаним кадастровим номером, а саме з 23.06.2018 р. та на ст.ст. 1212-1214 ЦПК України, зазначаючи, що наявні три ознаки кондиційного зобов`язання : по перше, відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, що мала б бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою, збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті неправомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на майновий комплекс; по друге правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, як і відсутні правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно, як і відсутні правові підстави для не нарахування і несплати орендної плати за землю; по третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача: збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

В судовому засіданні прокурор та представник Заводської міської ради підтримали позовні вимоги, просили їх задовільнити; представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, підтримала обґрунтування заперечень викладених у відзиві на позов.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши подані ними докази, перевіривши обставини справи, дійшов до таких висновкків висновків.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 23 червня 2018 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, за яким остання передала у приватну власність ОСОБА_2 , а представник останнього, прийняв у його власність цілісний майновий комплекс (який складається з : склад А-1 загальною площею 4435,8 кв.м. ; прохідна Б-1 загальною площею 62,4 кв. м; гараж Е-1 загальною площею 86,1 кв.м; підстанція Ж-1 загальною площею 33,2кв.м. ; склад Д-1 загальною площею 2338,9 кв.м.. вбиральня 3, огорожа 1-3, пожежна водойма № 4, пожежна водойма № 6 , водонапірна башня № 5; залізна дорога, І), що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . В п. 2 цього договору зазначено, що майно, що відчужується, належить ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу від 07.02.2018. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 24717582 та реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна: 378118053226. В п. 3 вказаного договору зазначено, що продавець стверджує, що нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 3,8157 га … з кадастровим номером 53226100600:51:007:0047 (а.с. 115-116).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 168910361 від 03.06.2019 (а.с. 117-120) у вказаному реєстрі значиться така інформація:

- щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 53226100600:51:007:0047, площа 3,8157 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості , адреса АДРЕСА_1 , актуальна інформація про право власності - власник ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА В ОСОБІ ЗАВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ , щодо актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 22656828 підстава виникнення іншого речового права договір оренди землі…. виданий 01.08.2017 вид іншого речового права право оренди земельної ділянки , строк дії 31.12.2017 відомості про суб`єкта іншого речового права Орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАЇНСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ЕКСОЛ ;

- щодо об`єкту нерухомого майна - цілісного майнового комплексу що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , актуальна інформація про право власності номер запису 26775994 дата 23.06.2018, - власник ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності договір купівлі продажу від 23.06.2018 р.

Відповідно до листа Заводської міської ради № 02-23/672 від 03.07.2019 р. останній договір оренди щодо офіційного землекористування земельною ділянкою площею 3,8157 га за адресою АДРЕСА_1 був підписаний з ТОВ УКРАЇНСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ЕСКОЛ на період з 01.08.2017 по 31.12.2017 з наступною державною реєстрацією договірних відносин . Але 06.10.2017 вищевказана компанія продала нерухоме майно ТОВ Сула Агро … Фактичного переходу права користування земельною ділянкою між цими компаніями не відбулося, зв`язку з цим в державному реєстрі й до цього часу зберігаються відомості про цього землекористувача…. 07.02.2018 власником майна за цією адресою за договором купівлі-продажу стає ОСОБА_7 , а з 23.06.2018 р. - ОСОБА_2 . За весь цей час ніхто з нових власників до міської ради з приводу впорядкування земельних відносин не звертався. Зазачено, що ТзОВ Компанія Ексол має заборгованість по орендній платі згідно договору станом на 06.10.2017 р.50203,50 грн, Договір оренди по 31.12.2017, в Державному реєстрі достроково не припинений, ТзОВ Сула -Агро заборгованість з 06.10.2017 по 31.12.2017 65825,05грн, з 01.01.2018 по 07.02.2018 -35864,64 грн, ОСОБА_7 - заборгованість з 07.02.2018 по 23.06.2018 - 314965,28 грн, ОСОБА_2 - заборгованість з 23.06.2018 по 31.12.2018 - 436769,57 грн, за період 01.01.2019 по 30.06.2019 - 209091,78 грн (а.с. 113-114).

Листом № 02-23/818 від 21.08.2019 р. Заводська міська рада повідомила органи прокуратури про те, що ОСОБА_2 має заборгованість перед міською радою за користування земельною ділянкою площа 3,8157 га з кадастровим номером 53226100600:51:007:0047, з 23.06.2018 по 31.12.2018 (ставка орендної плати 12% згідно рішення № 10 від 14.06.2017) - 436769,57 грн, за період 01.01.2019 по 01.08.2019 (ставка орендної плати 6% згідно рішення № 14 від 12.06.2018) - 243940,45 грн (а.с. 121)

Стороною позивача як доказ подано копії рішень Заводської міської ради №10 від 14.06.2017 р. та № 14 від 12.06.2018 Про затвердження ставок земельного податку та ставок орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки земель м. Заводське та с. Вишневе (а.с. 122-123,125-126).

Як вбачається з наданих стороною позивача розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 23.06.2018 за період 23.06.2018-31.12.2018 проведений він виходячи з таких даних : категорія земель - землі промисл. , площа - 38157 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 6969727,09 грн , прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки 12 , розмір орендної плати 436769,57 грн (а.с. 124), а з розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2019 за період 01.01.2019-01.08.2019 проведений він виходячи з таких даних : категорія земель - землі промисл. , площа - 38157 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 6969727,09 грн , прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки 12 , розмір орендної плати 243940,45 грн (а.с. 127).

Вищевказані розрахунки були затверджені рішенням Заводської міської ради № 9 від 16.10.2019 (а.с. 138)

Як вбачається з Інформації Державного земельного кадастру про права власності та речові права на земельну ділянку від 19.07.2021 щодо земельної ділянки площею 3,8157 га з кадастровим номером 53226100600:51:007:0047, яка розташована АДРЕСА_1 , відомості щодо нормативної грошової оцінки (значення та дати оцінки) цієї земельної ділянки, відсутні (а.с. 179)

Суд дослідивши надані сторонами докази дійшов висновку, що в даній справі підлягають застосуванню такі норми права.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином суд погоджується з аргументами сторони позивача щодо наявності між сторонами кондиційного зобов`язання.

Проте, відповідно до абзацу 3 частини першої ст. 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 цього ж Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земель вноситься до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки

Частиною другою ст. 20 та частиною 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації по нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З огляду на вказані приписи суд вважає слушним аргумент представника відповідача, що належним і допустимим доказом для визначення розміру орендної плати за користування земельної ділянки може бути лише нормативна грошова оцінка. Вказаних доказів стороною позивача не надано. Натомість стороною відповідача підтверджений факт не проведення такої оцінки взагалі (а.с. 179)

За таких обставин суд не може вважати належними, допустимими і достатніми доказами на підтвердження розміру неотриманої орендної плати надані стороною позивача розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (а.с.124,127 ).

Що стосується аргументів сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у прокурора представляти інтереси Заводської міської ради, суд їх правову оцінку не здійснює, оскільки це питання вирішувалося при відкритті провадження у вказаній справі. Крім цього, висновку про недоцільність здійснення оцінки цих аргументів сторін суд дійшов і виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього; тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

З аналогічних причин суд не здійснює оцінку аргументів сторін щодо правильності чи завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розрахунках через висновок суд про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження розміру неотриманої орендної плати, а саме нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Аргумент представника відповідача щодо використання земельної ділянки в межах об`єкта нерухомості суд вважає таким, що очевидно не відноситься до предмета спору і є явно необгрунтованим.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором та Заводською міською радою не доведено належними, допустимими і достатніми доказами розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючого документу.

Такого висновку суд прийшов, врахувавши, зокрема, і висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та постанові від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17. про те, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Тому суд не вважає можливим задовольнити позовні вимоги прокурора за їх недоведеністю.

Крім того приймаючи таке рішення, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Заводською міською радою, як орендодавцем, вживалися заходи щодо врегулювання договірних відносин щодо оренди вищевказаної земельної ділянки не тільки з відповідачем, а й з попередніми власниками нерухомого майна (цілісного майного комплексу): ОСОБА_9 та ТзОВ "Сула-Агро", а також, доказів, що нею вчинялися дії щодо внесення змін до Реєстру речових прав щодо зареєстрованого ще в 2017 р. договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Агропромислова компанія "Ексол".

Ваховуючи викладене в задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16 вересня 2021 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота