Ухвала

від 25.10.2021 по справі 621/2528/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/2528/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1781/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляціями представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 та прокурора на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна.

Накладено арешт, на майно, що було тимчасово вилучене під час обшуку 21.08.2021, перелік якого наведений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Місцем зберігання тимчасово вилученого майна у вигляді двох паперових зошитів з рукописними записами (чорна бухгалтерія) визначено відділ поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Інше тимчасово вилучене майно передано на зберігання власнику - ОСОБА_8 , а в разі його відмови прийняти майно на зберігання - залишено тимчасово вилучене майно на зберігання у відділі поліції №2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Залишено без задоволення клопотання в частині вимоги щодо визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна на розсуд дізнавача.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 25.08.2021 дізнавач СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , звернувся до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження №12021226310000137 від 11.08.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №12021226310000137 від 11.08.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204 КК України.

Задовольняючи частково клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що в матеріалах кримінального провадження є достатньо відомостей вважати тимчасово вилучене майно знаряддям кримінального правопорушення.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 та прокурор подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2021 та постановити нову, якою представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить відмовити в задоволенні клопотання, а прокурор просить задовольнити клопотання та зберігання зазначеного майна визначити на розсуд дізнавача СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України, як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника, який просив задовольнити апеляційну скаргу та відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника та задовольнити його апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №12021226310000137 від 11.08.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204 КК України. (а. с. 14 - 23).

Згідно до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, діючої редакції цієї норми права, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

В клопотанні про арешт майна (а. с. 14 - 23) дізнавач СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_9 вказав, що виникла необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.

Між тим, клопотання містить суттєві протиріччя.

Як вбачається з матеріалів справи, не встановлено власника цигарок та алкогольних напоїв у пляшках та картонних упаковках, на які накладено арешт.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Чинним КПК визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора.

Проте, клопотання про арешт майна третьої особи звернувся дізнавач СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_9 хоча згідно ст.171 КПК України він не наділений такими повноваженнями.

Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуальногокодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Крім того, ч. 5 ст. 132 КПК України вказує, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Згідно зі ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Доводи апеляційної скарги представника є обґрунтованими, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України та ч. 1 ст. 412 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду судова колегія має повноваження скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу по справі відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2021 та постановити нову, якою відмовити в задоволені клопотання про арешт майна.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 30.08.2021 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12021226310000137 скасувати та постановити нову.

В задоволенні клопотання дізнавача СД відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді