Рішення

від 02.11.2021 по справі 906/159/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/159/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарях судового засідання: Пеньківській О.В. та Жарському В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мініч Г.Г. - керівник;

від відповідача: Сачок А.В., ордер серії ЖТ №089283 від 08.02.2021;

від третьої особи: Бондаренко С.П., довіреність від 07.07.2021;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізар-сільськогосподарське підприємство" (м.Житомир)

до Оліївської сільської ради (с.Оліївка Житомирського району Житомирської області) за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (с.Вишпіль, Черняхівський район, Житомирська область)

про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

з перервою в судовому засіданні з 21.09.2021 до 02.11.2021 згідно із ст.216 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізар-сільськогосподарське підприємство" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про:

- визнання незаконним з моменту його прийняття та скасування рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.20 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 ;

- визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2258555818256;

- визнання припиненим та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001.

В обґрунтування позовної заяви ТОВ "Мізар-сільськогосподарське підприємство" посилається на те, що на земельній ділянці, переданій у власність гр. ОСОБА_1 , знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу, а тому відповідно до ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України право оренди належить товариству. Передача вказаної земельної ділянки будь-яким іншим особам у власність або в користування буде грубим порушенням прав позивача на орендовану земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.03.2021.

15.03.2021 на адресу суду від ТОВ "Мізар-сільськогосподарське підприємство" надійшов лист з обґрунтуваннями правових підстав зазначення Оліївської сільської ради відповідачем, а також підстави залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору згідно ст.50 ГПК ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів, яке саме належне ТОВ "Мізар-сільськогосподарське товариство" нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,2500га, кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , що передана у власність громадянці ОСОБА_1 (т.1, а.с.58-59).

Ухвалою господарського суду від 17.03.2021 залучено до участі у справі третю особу - ОСОБА_1 з підстав, зазначених в ухвалі; відкладено підготовче засідання на 13.04.2021 (т.1, а.с.67-68).

У відповіді на відзив позивач, серед іншого, зазначив, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі власних повноважень, що є порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України та підставою для визнання рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.2020 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" незаконним (т.1, а.с.74-76).

12.04.2021 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі №906/159/21 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1022/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізар-сільськогосподарське підприємство" до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області та Відкритого акціонерного товариства "Вишпільське" про визнання договору оренди землі недійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 13.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 20.05.2021 (включно); відкладено підготовче засідання на 11.05.2021, відкладено розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/159/21 від 12.04.2021.

Протокольною ухвалою 11.05.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/159/21 від 12.04.2021 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1022/20 за позовом ТОВ "Мізар-сільськогосподарське підприємство" до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області та ВАТ "Вишпільське" про визнання договору оренди землі недійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

У підготовчому засіданні 11.05.2021 судом оголошено перерву до 25.05.2021, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України, для надання можливості відповідачу і третій особі подати відповіді на питання позивача, викладені у позовній заяві.

11.05.2021 надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

24.05.2021 до суду надійшло клопотання позивача про вжиття заходів процесуального примусу за вих.№24/05-21, згідно з яким позивач просить стягнути з представника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області - адвоката Сачка Андрія Вікторовича в дохід державного бюджету штраф у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вимог ст.90 ГПК України, а також стягнути з третьої особи - ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вимог ст.90 ГПК України (т.1, а.с.143-144).

Ухвалою суду від 25.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 15.06.2021; відкладено до наступного засідання розгляд клопотання позивача про вжиття заходів процесуального примусу за вих.№24/05-21 від 24.05.2021.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2021 у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів процесуального примусу від 24.05.2021 відмовлено повністю; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2021.

Ухвалою від 02.08.2021 відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.09.2021.

У судовому засіданні 21.09.2021 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 02.11.2021, згідно ч.2 ст.216 ГПК України, для надання можливості учасникам належним чином підготуватися до дослідження доказів та судових дебатів.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 41-ї сесії 7-го скликання Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.2020 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку площею 0,25000га, кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ; передано у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку площею 0,25000га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 (т.1, а.с.7).

У подальшому, на підставі вказаного рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.2020 №747, проведено державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1, а.с.47).

За твердженнями позивача, які викладені у позові, земельна ділянка площею 0,2500га, кадастровий номер 1825684402:16:002:0001, яка передана у приватну власність громадянці ОСОБА_1 , знаходиться на іншій земельній ділянці з кадастровим номером 1825684400:14:000:0067 загальною площею 11,8100га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, яка наразі перебуває в оренді у ОСОБА_2 відповідно до договору оренди землі від 23.07.2009, укладеного між Черняхівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , зареєстрованого у Черняхівському районному реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 24.02.2010 за №041022300001. Станом на момент звернення з даним позовом право на орендовану ОСОБА_2 земельну ділянку належить ТОВ "Мізар-Сільськогосподарське підприємство" (позивач), який набув у власність розміщені на земельній ділянці загальною площею 11,8100га з кадастровим номером 1825684400:14:000:0067 об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, сільською радою було передано у власність громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,2500га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з перевищенням повноважень, оскільки виділення земельної ділянки з кадастровим номером 1825684402:16:002:0001 ОСОБА_1 без її вилучення з оренди є протиправним, з огляду на що, позивач з метою недопущення прав ТОВ "Мізар-Сільськогосподарське підприємство" на орендовану земельну ділянку, звернувся з даним позовом про визнання незаконним рішення сільської ради від 25.11.20 №747 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001, визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 41-ї сесії 7-го скликання Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.2020 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У ст.124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. А ст. 125 Конституції України визначає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За приписами ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статтей 2, 5 Земельного кодексу України, суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Для віднесення справи до своєї юрисдикції господарському суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 2 ст.13 Конституції України унормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.

Згідно із ч. 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено статтями 116, 118, 122 Земельного кодексу України.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку, вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

Аналізуючи викладене, вбачається, що справи у спорах, що виникають з земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019р. у справі №911/2034/16 (провадження №12-303гс18) викладено правовий висновок відповідно до якого: "вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах №488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі №485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах №522/7636/14-ц та №469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі №911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, відступати від яких немає правових підстав."

З огляду на те, що вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.20 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 стосуються прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами цивільного процесуального кодексу, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи.

За змістом п.1 ч.1 ст.175 ГПК України та п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Беручи до уваги вищезазначені приписи законодавства, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.20 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відносно позовних вимог про визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2258555818256 та визнання припиненим та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.20 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" , яке станом на момент розгляду є чинним, а тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом враховано, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява №24465/04), згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Здійснення правосуддя судом, встановленим законом, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. (Рішенняя Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судом обставин справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.20 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки вказана вимога не підвідомча господарським судам, а в частині позовних вимог про визнання припиненим та скасування державної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 та визнання припиненим та скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити повністю.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається за позивачем.

Керуючись ст.123, 129, ч.1 п.1 ст.231, ст.ст.233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №906/159/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізар-сільськогосподарське підприємство" до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 25.11.2020 №747 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,2500га кадастровий номер 1825684402:16:002:0001 за адресою: АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 , закрити.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 05.11.21

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек)