Ухвала

від 01.11.2021 по справі 520/10414/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

01 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/10414/18

провадження № 61-16646ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк , ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у справі за позовом публічного акціонерного товариства Фольксбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс (далі - ТОВ ФК Траст Фінанс ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони щодо виконання судового рішення

у справі № 2-5815/09, а саме стягувача з публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк (далі - ПАТ ВіЕс Банк ) на його правонаступника ТОВ ФК Траст Фінанс .

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2009 року вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2008 року

№ KF 53257 у розмірі 1 089 134,60 грн.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 29 грудня

2017 року ТОВ ФК Траст Фінанс набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 , який був боржником ПАТ Фольксбанк , а потім його правонаступником - ПАТ ВіЕс Банк .

Ураховуючи викладене, оскільки ТОВ ФК Траст Фінанс , як новий кредитор, набуло право грошової вимоги за кредитним договором

від 23 жовтня 2008 року № KF 53257, просило заяву задовольнити та замінити стягувача у цивільній справі № 2-5815/09 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 28 вересня 2021 року, заяву ТОВ ФК Траст Фінанс задоволено. Замінено сторону у справі № 2-5815/09 з ПАТ ВіЕс Банк на його правонаступника ТОВ ФК Траст Фінанс .

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня

2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 вересня

2021 року, вякій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ ФК Траст Фінанс не надано належних та допустимих доказів правонаступництва ПАТ ВіЕс Банк . Додані до суду копії договору про відступлення прав вимоги від 29 грудня 2017 року № б/н та витягу з Додатка №1 до цього договору є неналежними та недопустимими доказами в частині відступлення права вимоги між

ПАТ ВіЕс Банк та ТОВ ФК Траст Фінанс за кредитним договором

від 23 жовтня 2008 року № KF 53257, укладеним між ним та

ПАТ Фольксбанк , оскільки вони не містять жодної інформації та підписів уповноважених представників ПАТ ВіЕс Банк щодо відступлення права вимоги саме в частині відступлення прав вимоги щодо цього договору. Судом апеляційної інстанції розглянуто справу за його відсутності та без належного повідомлення про дату та час судового засідання.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси

від 03 грудня 2009 року у справі № 2-5815/09 позов ПАТ Фольксбанк задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ Фольксбанк заборгованість за кредитним договором № KF 53257 від 23 жовтня

2008 року у розмірі 1 089 134,60 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року залучено ПАТ ВіЕс Банк до участі у справі у якості правонаступника позивача - ПАТ Фольксбанк .

29 грудня 2017 року між ПАТ ВіЕс Банк та ТОВ ФК Траст Фінанс було укладено договір від 29 грудня 2017 року № б/н про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. Відповідно до вказаного договору ПАТ ВіЕс Банк відступає новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор - ТОВ ФК Траст Фінанс набуває права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором

№ KF 53257 від 23 жовтня 2008 року та договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ Фольксбанк , правонаступником якого є ПАТ ВіЕс Банк .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року

у справі № 520/21615/18, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ Таскмбанк , ТОВ ФК Траст Фінанс про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року № б/н відмовлено.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені

в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні

в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги)

є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу. Правонаступництво у матеріальних правовідносинах є підставою для процесуального правонаступництва на підставі статті 442 ЦПК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Порядок застосування судами статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

Задовольняючи заяву ТОВ ФК Траст Фінанс про заміну сторони (стягувача) у справі щодо виконання судового рішення , суд першої інстанції,

з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ ФК Траст Фінанс набуло всіх прав первісного кредитора за вказаними договорами кредиту та іпотеки , тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача у справі № 2-5815/09 відповідає вимогам статей 512,

514 ЦК України, статті 442 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих

в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що ТОВ ФК Траст Фінанс не надано належних, допустимих та достовірних доказів фактичного відступлення ПАТ ВіЕс Банк права грошової вимоги до ОСОБА_1

ТОВ ФК Траст Фінанс , є безпідставними, оскільки у справі

№ 520/21615/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ Таскмбанк , ТОВ ФК Траст Фінанс вирішувалося питання про визнання недійсним зазначеного договору про відступлення права вимоги від 29 грудня 2017 року № б/н, за результатами розгляду якої у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Наведені у касаційній скарзі доводи щодо розгляду апеляційним судом справи за відсутності ОСОБА_1 та без належного повідомлення про дату та час судового засідання є необґрунтованими. Апеляційним судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та вирішено проводити її розгляд за відсутності учасників справи, оскільки встановлено, що справа неодноразово відкладалася за заявою ОСОБА_1 та його представника (а. с. 34, 55, 76, 80, 103, 104,

122-123, 129-130, 244, 246), апеляційна скарга перебувала у провадженні апеляційного суду з 02 листопада 2018 року, а тому зазначене порушує принцип розумності строків розгляду справи судом та принцип обов`язковості виконання судових рішень.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси

від 19 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 28 вересня 2021 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Траст Фінанс , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк , ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у справі за позовом публічного акціонерного товариства Фольксбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б.І. Гулько

Г. В. Коломієць