Ухвала

від 05.11.2021 по справі 200/3054/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

05 листопада 2021 р. Справа №200/3054/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про постановлення додаткового рішення про вирішення питання розподілу судових витрат, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

08 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області (далі - відповідач, Миколаївська міськрада), в якому позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міськради щодо не розгляду відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365;

- зобов`язати Миколаївську міськраду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17 лютого 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 і прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

27 серпня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд встановив, що 26 травня 2020 року Миколаївська міськрада прийняла рішення № 20-XLII-8 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади біля с. Никонорівка Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365, Миколаївська міськрада, покликаючись на п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (зі змінами), п. г ст. 25, абз. 1 ст. 26, ст. 50 Закону України Про землеустрій (зі змінами), п. а , б ст. 12, п. б ч. 1 ст. 81, п. п. 1, 2, 3 ст. 116, п. п. 6, 7 ст. 118, п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (зі змінами), вирішила не надавати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади біля с. Никонорівка Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, оскільки земельна ділянка кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 зарезервована рішенням Миколаївської міськради від 26 травня 2020 року 15-XLII-8 Про резервування земельної ділянки для громадських пасовищ на території Малинівського старостинського округу для громадських пасовищ на території Малинівського старостинського округу Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, після відкриття провадження у справі відповідач усунув порушення прав позивача, розглянувши її заяву та прийнявши за наслідками її розгляду рішення від 26 травня 2020 року № 20-XLII-8 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи, що порушення вимог ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України виправлені Миколаївською міськрадою шляхом прийняття рішення від 26 травня 2020 року № 20-XLII-8 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною після такого виправлення, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

З огляду на викладене 27 серпня 2021 року суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС.

Ухвалою від 27 серпня 2021 року суд не вирішував питання розподілу судових витрат.

Позивач звернулася до суду з заявою про постановлення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката в сумі 3 000,00 грн.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися, у зв`язку з цим питання розподілу судових витрат розглянуто в письмовому провадженні.

Розглядаючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Ч. 3 ст. 252 КАС установлено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 5 ст. 252 КАС додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ч. 2 ст. 238 КАС визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З аналізу положень ч. 1 ст. 238 КАС слідує висновок, що суд може закрити провадження у справі з двох різних підстав, а саме: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС), або якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС).

Своєю чергою розподіл судових витрат у разі відмови позивача від позову процесуальним законом регламентовано (ч. 1 ст. 140 КАС). За приписами означеної норми якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Натомість алгоритму дій суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС, - останнім не визначено.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24 червня 2021 року у справі № 810/3180/18.

За цих обставин, а також враховуючи, що провадження у справі закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки понесені нею витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 140, 143, 241, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

3. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 05 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко