Постанова

від 07.10.2021 по справі 340/3040/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2021 року справа № 340/3040/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТЛО-ХІМСЕРВІС та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 340/3040/19 (суддя Черниш О.А., справа розглянута в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТЛО-ХІМСЕРВІС до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВІТЛО-ХІМСЕРВІС (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) (правонаступником є Головне управління ДПС у Кіровоградській області код ЄДРПОУ ВП 43995486) (далі відповідач) від 17.10.2019 року № 00000130511 та №00000140511.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовні вимоги позивача було задоволено частково. Так, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 812 724 грн. та накладення штрафу на суму 453 181 грн.. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Крім того, суд стягнув на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 19 109, 21 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З рішенням суду першої інстанції не погодились як позивач, так і відповідач, ними були подані апеляційні скарги.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в оскарженій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи позивача зводяться до того, що, суд дійшов помилкового висновку про не підтвердження фактичного надання послуг контрагентом позивача ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС . Проте, такі послуги були реальними, зокрема, проведені маркетингові дослідження ринку хімічної продукції були використані у господарській діяльності позивачем. Крім того, цим же підприємством позивачу надавалися консультації з юридичних питань стосовно основної діяльності підприємства. Факти надання таких послуг підтверджені первинними документами, що надавалися суду, проте не були ним проаналізовані та враховані.

В свою чергу, відповідач також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволених позовних вимог.

Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування рішення в оскарженій частині. Звертає увагу, що перевіркою було встановлено, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення реалізації товарно-матеріальних цінностей, встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ контрагентом - постачальником по послугах, походження, рух якого по ланцюгу постачання відслідкувати неможливо. Надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів. У контрагентів позивача відсутній достатній трудовий ресурс, має місце обрив ланцюга постачання.

Стосовно розподілу судом витрат на правничу допомогу, відповідач вважає недоведеними та не підтвердженими належними доказами факти надання адвокатом конкретних послуг, на думку відповідача заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є необґрунтованими.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що суд повно встановив обставини справи в частині, що оскаржує відповідач, дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. Просить відмовити у задоволенні скарги відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні прохав суд задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати в оскарженій частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Представник відповідача просив задовольнити скаргу відповідача, а скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Світло-Хімсервіс" з 02.06.2010 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами (а.с. 147, т. 1).

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області у серпні 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Світло-Хімсервіс" з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства щодо його взаємовідносин з ПП "Світлохім" за грудень 2016 року, ТОВ "Фінейро", ТОВ "Вега Сервайс" за серпень 2017 року, ТОВ "Інтрейд Нік" за жовтень 2017 року, ТОВ "Оптима Груп Південь" за листопад 2017 року, ТОВ "Буд Сервіс" за лютий, березень 2018 року, ТОВ "Монеда Трейд" за квітень 2018 року, ТОВ "Міра Люкс" за серпень 2018 року, ТОВ "Екстаєр" за жовтень 2018 року, ТОВ "НВП "Аврора" за жовтень - грудень 2018 року, ТОВ "Дамаскс" за грудень 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість за 2016, 2017, 2018 рік та показників фінансової звітності за 2016, 2017, 2018 роки, з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складено акт №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року (а.с. 68 - 145, т. 1).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 1 979 344 грн., у т.ч.: за 2016 рік - на суму 370 680 грн., за 2017 рік - на суму 146 327 грн., за 2018 рік - на суму 1 462 337 грн. (за 1 квартал 2018 року - на суму 324 001 грн., за 1 півріччя 2018 року - на суму 530 119 грн., за 3 квартали 2018 року - на суму 689 458 грн.);

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 832 724 грн., у т.ч.: за грудень 2016 року на суму 343222 грн.; за серпень 2017 року на суму 35836 грн., за жовтень 2017 року на суму 49826 грн., за листопад 2017 року на суму 49826 грн., за лютий 2018 року на суму 100000 грн., за березень 2018 року на суму 200000 грн., за квітень 2018 року на суму 190850 грн., за серпень 2018 року на суму 147536 грн., за жовтень 2018 року на суму 263361 грн., за листопад 2018 року на суму 169467 грн., за грудень 2018 року на суму 282800 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року, яким позивачу згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України та відповідно до абз. 2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 474 180 грн., із яких 1 979 344 грн. - за податковим зобов`язанням та 494 836 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13, т.1);

- форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року, яким позивачу згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України та відповідно до абз. 2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 290 905 грн., із яких 1 832 724 грн. - за податковим зобов`язанням та 458 181 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 14, т.1).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги. Скасовуючи оскаржені позивачем рішення відповідача, суд вказав на безпідставність їх прийняття відповідачем. Суд відхилив посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Оскільки відповідачем не доведено фактів порушення ТОВ "Світло-Хімсервіс" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за цими господарськими операціями з постачання товарів, суд дійшов висновку, що збільшення грошових зобов`язань на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд зазначив, що з договору про надання юридичних та маркетингових послуг ТОВ "Вега Сервайс" не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній. Позивачем не доведено розумну економічну причину (ділову мету), яка, з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди, спонукала його замовити упродовж липня-серпня 2017 року маркетингові та юридичні послуги загальною вартістю 120 000 грн., яка до того ж не є співмірною отриманим результатам.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, за висновками контролюючого органу, позивачем безпідставно відображені у податковому обліку взаємовідносини з ПП "Світлохім" за грудень 2016 року, ТОВ "Фінейро" та ТОВ "Вега Сервайс" за серпень 2017 року, ТОВ "Інтрейд Нік" за жовтень 2017 року, ТОВ "Оптима Груп Південь" за листопад 2017 року, ТОВ "Буд Сервіс" за лютий, березень 2018 року, ТОВ "Монеда Трейд" за квітень 2018 року, ТОВ "Міра Люкс" за серпень 2018 року, ТОВ "Екстаєр" за жовтень 2018 року, ТОВ "НВП "Аврора" за жовтень - грудень 2018 року та ТОВ "Дамаскс" за грудень 2018 року. Виявлені порушення податкового законодавств кваліфіковані контролюючим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і, за висновками відповідача, полягали в тому, що позивач занизив об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств та сформував податковий кредит на підставі документів, виписаних контрагентами, господарські операціями з якими фактично не здійснювалися.

За розрахунками відповідача позивачем занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку та фінансовий результат до оподаткування за рахунок не включення до складу інших доходів вартості товарно-матеріальних цінностей по взаємовідносинах з вказаними контрагентами на загальну суму 10 996 354 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств на 1 979 344 грн., а саме заниження податку склало: по взаємовідносинах з ТОВ "Світлохім" за 2016 рік - 370 679, 80 грн., ТОВ "Вега Сервайс" за 2016 рік - 21 600 грн., ТОВ "Фінейро" за 2016 рік - 17 102, 88 грн., ТОВ "Інтрейд Нік" за 2017 рік - 53812, 08 грн., ТОВ "Оптима Груп Південь" за 2017 рік - 53 812, 08 грн., ТОВ "Буд Сервіс" за І квартал 2018 року - 324001, 10 грн., ТОВ "Монеда Трейд" за ІІ квартал 2018 року - 206 118 грн., ТОВ "Міра Люкс" за ІІІ квартал 2018 року - 159338, 90 грн., ТОВ "Екстаєр" за ІУ квартал 2018 року - 118830, 20 грн., ТОВ "НВП "Аврора" за ІУ квартал 2018 року - 478 224 грн., ТОВ "Дамаскс" за ІУ квартал 2018 року - 175 824 грн. (а.с. 143, т.4)

Також позивачем завищено податковий кредит у відповідних податкових періодах, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 1 832 724 грн., зокрема заниження податку склало: по взаємовідносинах з ПП "Світлохім" (за грудень 2016 року - 342 222 грн.), ТОВ "Вега Сервайс" (за серпень 2017 року - 20000 грн.), ТОВ "Фінейро" (за серпень 2017 року - 15836 грн.), ТОВ "Інтрейд Нік" (за жовтень 2017 року - 49826 грн.), ТОВ "Оптима Груп Південь" (за листопад 2017 року - 49826 грн.), ТОВ "Буд Сервіс" (за лютий 2018 року - 100 000 грн., за березень 2018 року - 200 000 грн.), ТОВ "Монеда Трейд" (за квітень 2018 року - 190 850 грн.), ТОВ "Міра Люкс" (за серпень 2018 року - 147536 грн.), ТОВ "Екстаєр" (за жовтень 2018 року - 110 028 грн.), ТОВ "НВП "Аврора" (за жовтень 2018 року - 153 333 грн., за листопад 2018 року - 162 800 грн., за грудень 2018 року - 120 000 грн.), ТОВ "Дамаскс" (за грудень 2018 року - 162 800 грн.). (а.с. 143, т.4)

Правочини, укладені з вказаними суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, позивач був суб`єктом підприємницької діяльності і мав статус платника податку на додану вартість.

У первіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Світлохім" , з яким уклав договір поставки №4 від 02.01.2015 року. На виконання умов цього договору ПП "Світлохім" у грудні 2016 року передало позивачу товар (хімічну продукцію) на загальну суму 2065407,27 грн., в т.ч. ПДВ - 343222,40 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Передача товару відбулася на складі за адресою: м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63-Б. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 1 611 000 грн. (а.с. 78 - 139, т.2).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "Світлохім" про поставку товарів, у розмірі 343 222, 40 грн. включені позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року. (а.с. 233 - 242, т.4).

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Фінейро", оформлені договором поставки №23/08-1 від 23.08.2017 року. За цим договором ТОВ "Фінейро" у серпні 2017 року відвантажено позивачу товар (ємності у кількості 70 шт.) на загальну суму 95016 грн., в т.ч. ПДВ - 15836 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною зі складанням податкової накладної №661 від 23.08.2017 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною №08-2 від 23.08.2017 року. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі на суму 95016 грн. (а.с. 160 - 164, т.1) .

Сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Фінейро" про поставку товарів, у розмірі 15 836 грн. включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року. (а.с. 245 - 246, т.4)

Із ТОВ "Інтрейд Нік" позивач уклав договір поставки №34 від 18.10.2017 року, за яким у жовтні 2017 року ТОВ "Інтрейд Нік" відвантажено позивачу товар (коробки пакувальні, пакети-паперові, пакувальні для подарунків, папір пакувальний кольоровий, покритий шаром полімерного матеріалу) на загальну суму 298 956,88 грн., в т.ч. ПДВ - 49 826,15 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №54 від 18.10.2017 року зі складанням податкової накладної №11 від 18.10.2017 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №54 від 18.10.2017 року. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі. (а.с. 175 - 179, т.1).

Відповідач стверджував, що сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Інтрейд Нік" про поставку товарів у розмірі 49826, 15 грн., безпідставно включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Позивач заперечив такі обставини та надав суду податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року, у якій операції з придбання з податком на додану вартість від постачальника ТОВ "Інтрейд Нік" не задекларовані. (а.с. 1 - 7, т.5)

Господарські відносини позивача з ТОВ "Оптима Груп Південь" виникли на підставі договору поставки №1/13/01 від 13.01.2016 року. На виконання умов договору ТОВ "Оптима Груп Південь" у листопаді 2017 року відвантажено позивачу товар (плівку ПВХ) на загальну суму 298955,15 грн., в т.ч. ПДВ - 49825,86 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №22 від 16.11.2017 року. (а.с. 180 - 184, т.1, а.с. 72 - 76, т.2).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Оптима Груп Південь" про поставку товарів, у розмірі 49825,85 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року. (а.с. 9 - 15, т.5).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Буд Сервіс", судом встановлено, що між ними укладено договір поставки №100 від 01.02.2018 року. На виконання умов договору ТОВ "Буд Сервіс" у лютому - березні 2018 року відвантажено позивачу товар (мішки пакувальні прямокутної форми із синтетичних текстильних матеріалів та мішки, виготовлені з пропіленових стрічок методом переплетення, призначені для пакування товарів) на загальну суму 1800004,51 грн., в т.ч. ПДВ - 300000,75 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а.с. 185 - 196, т.1)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Буд Сервіс" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, за лютий 2018 року - 100 000, 16 грн., за березень 2018 року - 200 000, 59 грн. (а.с. 17 - 22, 24 - 30, т.5).

Із ТОВ "Монеда Трейд" позивач уклав договір поставки №15.04-18 від 19.04.2018 року. На виконання умов договору ТОВ "Монеда Трейд" у квітні 2018 року відвантажено позивачу товар (плетені мішки із поліпропілену) на загальну суму 1145102,18 грн., в т.ч. ПДВ - 190850,36грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_2 що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а.с. 203 - 219, т.1). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Монеда Трейд" про поставку товарів на суму 190850,36 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року. (а.с. 32 - 38, т.5)

Позивач за договором поставки №272 від 20.07.2018 року, укладеним з ТОВ "Міра Люкс" , придбав товар (рукавиці бавовняні). ТОВ "Міра Люкс" серпні 2018 року відвантажено позивачу товар на загальну суму 885 213,62 грн., в т.ч. ПДВ - 147 535,60 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних Перевезення товару здійснювалося власними силами - автомобілем, який позивач орендував у ОСОБА_3 (а.с. 220 - 224, т.1).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Міра Люкс" про поставку товарів, у розмірі 147 535,60 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року (а.с. 64 - 70, т.5).

За договором поставки №275 від 24.10.2018 року та додатковою угодою №1 від 30.10.2018 року до нього, укладеними позивачем з ТОВ "Екстаєр" , останній відвантажив товар (мішки) на загальну суму 660168 грн., в т.ч. ПДВ - 110028 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №198 від 24.10.2018 року зі складанням податкової накладної №181 від 24.10.2018 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №198 від 24.10.2018 року (а.с. 225 - 230, т.1). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Екстаєр" про поставку товарів, у розмірі 110028 грн. включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року. (а.с. 72 - 78, т.5).

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "НВП "Аврора" виникли на підставі договору поставки №60 від 24.10.2018 року, за яким ТОВ "НВП "Аврора" у жовтні - грудні 2018 року поставило позивачу дизельне паливо на загальну суму 2656803,32 грн., в т.ч. ПДВ - 442800,55 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося власними силами - транспортними засобами (цистерна), які позивач орендував у ОСОБА_3 . Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 1 111 111, 32 грн. (а.с. 231- 249, т. 1; а.с. 1 - 15, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "НВП "Аврора" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, за жовтень 2018 року - 153 333 грн., за листопад 2018 року - 169 467 грн., за грудень 2018 року - 120 000 грн. (а.с. 72 - 94, т.5).

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Дамаскс" оформлені договором поставки №48 від 10.12.2018 року, за яким ТОВ "Дамаскс" у грудні 2018 року відвантажило позивачу хімічну продукцію (натр їдкий технічний марки РД) на загальну суму 976800 грн., в т.ч. ПДВ - 162800 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося власними силами - транспортними засобами (цистерна), які позивач орендував у ОСОБА_3 . Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 602 564 грн. (а.с. 16 - 36, т.2).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Дамаскс" про поставку товарів, у розмірі 162800 грн. включені позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року. (а.с. 88 - 94, т.5).

Судом першої інстанції було встановлено, що придбані позивачем у зазначених контрагентів товари у подальшому були використані у власній господарській діяльності, а також реалізовані іншим покупцям, з якими ним укладено відповідні договори поставки.

На час виконання спірних господарських операції позивач мав у користуванні виробничі потужності та транспортні засоби, призначені для оптової торгівлі хімічними продуктами, а також мав достатній персонал для провадження такої господарської діяльності.

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами, зокрема податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях.

Досліджені судом документи не містять недоліків оформлення, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податкові обов`язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.

Таким чином, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд вірно дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.2, ст. 198 ПК України - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Первинними документами, дослідженими під час розгляду справи, підтверджується реальність господарських операцій позивача з: ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс".

Контролюючий орган досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків вимог цивільного законодавства, проте у матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Водночас, зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, а підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна.

Стосовно доводів відповідача та висновків, викладених в акті перевірки про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів/послуг, слід зазначити наступне.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим і за договорами цивільно-правового характеру.

Посилання відповідача щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання з третіми особами базуються на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних. Однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками

На думку колегії суддів, висновки контролюючого органу у акті перевірки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях. Якщо ж у контролюючого органу є сумніви щодо реальності правочинів, він повинен, керуючись наданими законодавством повноваженнями здійснити всі заходи контролю з метою отримання доказів на підтвердження таких висновків.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ "Вега Сервайс".

Суд встановив, що позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року суму ПДВ у розмірі 20 000 грн. за податковою накладною ТОВ "Вега Сервайс" №1466 від 30.08.2017 року, виписаною за фактом надання правової допомоги на суму 120 000 грн., у т.ч. ПДВ - 20 000 грн. (а.с. 155, т.1, а.с 245 - 246, т.4). Витрати на придбання цих послуг у розмірі 100 000 грн. позивач включив до складу адміністративних витрат (Дт 92).

На підтвердження отримання цих послуг позивач посилався на договір про надання юридичних та маркетингових послуг №148 від 26.07.2017 року, укладений між ним та ТОВ "Вега Сервайс", за умовами якого ТОВ "Вега Сервайс" (виконавець) зобов`язався надати ТОВ "Світло-Хімсервіс" (замовнику) такі види послуг: консультації з юридичних питань підприємства, допомога і консультування при укладенні нових контрактів та договорів на 2017 - 2018 роки, допомога у пошуку контрагентів по закупівлі та реалізації хімічної продукції, маркетингове дослідження ринку хімічної продукції в Україні, а замовник - прийняти та оплатити їх (а.с. 151, т.1).

Такий договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити отриману послугу.

За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктами 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.

Позивач факт отримання послуг від ТОВ "Вега Сервайс" доводить наданням акту прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) №48 від 30.08.2017 року, податкової накладної №1466 від 30.08.2017 року на суму 120000 грн., у т.ч. ПДВ - 20000 грн., рахунку-фактури №1466 від 30.08.2017 року, платіжного доручення ТОВ "Світло-Хімсервіс" №1631 від 14.09.2017 року про перерахування 13200 грн. на користь ТОВ "Вега Сервайс" (а.с. 153, 154, 155, 159, т.1).

Проте, у зазначених документах не розкрито зміст наданих послуг, відсутня деталізована інформація про їх обсяг та характер, періодичність, місце та кількість часу, витраченого на їх надання, що свідчить про їх невідповідність вимогам до первинних документів, визначеним частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині змісту та обсягу господарських операцій.

Виходячи з предмету договору №148 від 26.07.2017 року про надання юридичних та маркетингових послуг, укладеного з ТОВ "Вега Сервайс", результати проведених маркетингових досліджень мали б бути втілені у певній формі (звіт, висновок тощо) та мали містити детальний опис усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень (зокрема вивчення потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів і послуг, у т.ч. статистичний аналіз результатів), а також методику, висновки проведених досліджень та рекомендації замовнику.

Позивач надав суду Звіт про результати маркетингового дослідження ринку хімічної продукції в Україні за період з 2010-2017 рік, підготовлений ТОВ "Вега Сервайс" на замовлення ТОВ "Світло -Хімсервіс" 20.08.2017 року. (а.с. 206 - 232, т.4)

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що наданий позивачем Звіт не є належним доказом у справі, оскільки був відсутній на час перевірки контролюючим органом, крім того, Звіт не відображає реальний зміст та характер наданих послуг, які б могли бути використані у господарській діяльності позивача.

Надання виконавцем (отримання замовником) юридичних послуг, відображених в акті №48 від 30.08.2017 року (консультації з юридичних питань підприємства, допомога і консультування при укладенні нових контрактів та договорів на 2017-2018 роки) документально не зафіксовано, що унеможливлює визначення їх вартості та з`ясування, чи відповідає цілям ділового обороту сплата позивачем за такі послуги коштів, з огляду на можливий практичний результат їх використання товариством та очікуваний економічний ефект від такого використання. У ході розгляду справи позивачем не надано суду жодного завдання/запиту, адресованого ТОВ "Вега Сервайс" щодо необхідності отримання консультацій, та доказів, які свідчать, що позивач потребував таких консультацій та використав їх у своїй господарській діяльності.

З договору про надання юридичних та маркетингових послуг №148 від 26.07.2017 року не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній.

Таким чином, позивачем не доведено розумну економічну причину (ділову мету), яка з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди, спонукала його замовити упродовж липня-серпня 2017 року маркетингові та юридичні послуги загальною вартістю 120 000 грн.. Доказів щодо економічного ефекту від використання результатів наданих послуг у власній господарській діяльності з метою отримання доходу позивачем суду не надано.

Враховуючи непідтвердження фактичного надання ТОВ "Вега Сервайс" позивачеві послуг, є вірними висновки суду про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, виписаної цим контрагентом.

Таке порушення призвело до завищення податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20000 грн. та до заниження суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на цю ж суму.

В ході перевірки судом встановлено, що позивач включив до складу адміністративних витрат (Дт 92) витрати у сумі 100 000 грн., понесені на придбання у серпні 2017 року послуг від ТОВ "Вега Сервайс", які фактично не виконувалися. Однак суду не надано доказів того, що ці витрати були списані на зменшення доходів звітного періоду, визначених за правилами бухгалтерського обліку, що б мало вплив на визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, та не доведено, що це порушення призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкових зобов`язань з податку на прибуток у періодах, що перевірялися.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків акту перевірки про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України при декларуванні взаємовідносин щодо придбання послуг у ТОВ "Вега Сервайс". Вказане порушення тягне нарахування штрафу на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 ПК України в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання. Відтак, суд обгрунтовано визнав правомірним податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 20 000 грн. та накладення штрафу у сумі 5000 грн. (20000 грн. х 25 %) та відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог.

У решті спірні податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року та форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року про є протиправними та обгрунтовано скасовані судом.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивача його представник надав суду копії таких документів: договір про надання правової допомоги №1809/01 від 18.09.2019 року, укладений між адвокатським бюро "Бейгул та партнери" та ТОВ "Світло-Хімсервіс", рахунок на оплату по замовленню №1 від 18.09.2019 року, платіжне доручення №5026 від 24.09.2019 року про перерахування позивачем 25000 грн. на користь АБ "Бейгул та партнери". (а.с. 107 - 110, т.5)

У рахунку на оплату по замовленню №1 від 18.09.2019 року до договору про надання правової допомоги №1809/01 від 18.09.2019 року наведений опис робіт (наданих послуг) та їх вартість: аналіз акту перевірки №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року та первинної документації (4 год.) - 4000 грн., консультування клієнта (1 год.) - 1000 грн., аналіз судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірок податкового органу (3 год.) - 3000 грн., підготовка позовної заяви до суду (8 год.) - 8000 грн., аналіз відзиву податкового органу та підготовка відповіді на відзив (5 год.) - 4000 грн., послуга (4 год.) - 4000 грн. (а.с. 109, т.5).

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, є витрати позивача на правничу допомогу адвоката на загальну суму 10000 грн., та відхиляє доводи відповідача стосовно їх непідтвердження доказами.

Доводи апеляційних скарг позивача та відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.316, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТЛО-ХІМСЕРВІС та Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 340/3040/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 07.10.2021.

Повний текст постанови виготовлено 03.11.2021р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак