Рішення

від 05.04.2021 по справі 340/3040/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3040/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами

загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Світло-Хімсервіс" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 5, кв. 40, код ЄДРПОУ 37130210)

представники: Бейгул А.Г., Войтенко К.В.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

представник: Андрущенко О.М.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світло-Хімсервіс" (надалі - ТОВ "Світло -Хімсервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000130511, №00000140511 від 17.10.2019 року.

Позов ТОВ "Світло-Хімсервіс" мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року, якою встановлено заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість через визнання безтоварними (нереальними) господарських операцій з контрагентами ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Вега Сервайс", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс". Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цими контрагентами щодо придбання товарів та послуг, які підтверджені належними первинними документами. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 27.12.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Світло-Хімсервіс" щодо його взаємовідносин з ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Вега Сервайс", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора", ТОВ "Дамаскс" встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з цими контрагентами, зважаючи на відсутність руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій. Ці обставини, а також негативна інформація по контрагентах-постачальниках стали підставою для висновків про те, що задекларовані господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей не відбулися у дійсності, що і зумовило донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вона доводила, що господарські операції з придбання товарів та послуг, поставлені під сумнів відповідачем, відбувалися в дійсності, пов`язані з господарською діяльністю позивача та підтверджені належними первинними документами. На час здійснення цих операцій ТОВ "Світло-Хімсервіс" та його контрагенти були зареєстровані платниками податку додану вартість, їхні установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Наголошує, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Ухвалою від 17.06.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ "Світло-Хімсервіс" з 02.06.2010 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами. (а.с. 147, т. 1)

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області у серпні 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Світло-Хімсервіс" з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства щодо його взаємовідносин з ПП "Світлохім" за грудень 2016 року, ТОВ "Фінейро", ТОВ "Вега Сервайс" за серпень 2017 року, ТОВ "Інтрейд Нік" за жовтень 2017 року, ТОВ "Оптима Груп Південь" за листопад 2017 року, ТОВ "Буд Сервіс" за лютий, березень 2018 року, ТОВ "Монеда Трейд" за квітень 2018 року, ТОВ "Міра Люкс" за серпень 2018 року, ТОВ "Екстаєр" за жовтень 2018 року, ТОВ "НВП "Аврора" за жовтень - грудень 2018 року, ТОВ "Дамаскс" за грудень 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість за 2016, 2017, 2018 рік та показників фінансової звітності за 2016, 2017, 2018 роки з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, про що складено акт №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року. (а.с. 68 - 145, т. 1)

Висновками акту перевірки встановлено такі порушення:

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 1 979 344 грн., у т.ч.: за 2016 рік - на суму 370 680 грн., за 2017 рік - на суму 146 327 грн., за 2018 рік - на суму 1 462 337 грн. (за 1 квартал 2018 року - на суму 324 001 грн., за 1 півріччя 2018 року - на суму 530 119 грн., за 3 квартали 2018 року - на суму 689 458 грн.);

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 832 724 грн., у т.ч.: за грудень 2016 року на суму 343222 грн.; за серпень 2017 року на суму 35836 грн., за жовтень 2017 року на суму 49826 грн., за листопад 2017 року на суму 49826 грн., за лютий 2018 року на суму 100000 грн., за березень 2018 року на суму 200000 грн., за квітень 2018 року на суму 190850 грн., за серпень 2018 року на суму 147536 грн., за жовтень 2018 року на суму 263361 грн., за листопад 2018 року на суму 169467 грн., за грудень 2018 року на суму 282800 грн.

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року, яким позивачу згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України та відповідно до абз. 2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 474 180 грн., із яких 1 979 344 грн. - за податковим зобов`язанням, 494 836 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13, т.1);

- форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року, яким позивачу згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України та відповідно до абз. 2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 290 905 грн., із яких 1 832 724 грн. - за податковим зобов`язанням, 458 181 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 14, т.1)

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є висновки контролюючого органу про неправомірність відображення позивачем у податковому обліку взаємовідносин з ПП "Світлохім" за грудень 2016 року, ТОВ "Фінейро" та ТОВ "Вега Сервайс" за серпень 2017 року, ТОВ "Інтрейд Нік" за жовтень 2017 року, ТОВ "Оптима Груп Південь" за листопад 2017 року, ТОВ "Буд Сервіс" за лютий, березень 2018 року, ТОВ "Монеда Трейд" за квітень 2018 року, ТОВ "Міра Люкс" за серпень 2018 року, ТОВ "Екстаєр" за жовтень 2018 року, ТОВ "НВП "Аврора" за жовтень - грудень 2018 року та ТОВ "Дамаскс" за грудень 2018 року. Виявлені порушення податкового законодавств кваліфіковані контролюючим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і, за висновками відповідача, полягали в тому, що позивач занизив об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств та сформував податковий кредит на підставі документів, виписаних цими контрагентами, господарські операціями з якими фактично не здійснювалися.

За розрахунками відповідача позивачем занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку та фінансовий результат до оподаткування за рахунок не включення до складу інших доходів вартості товарно-матеріальних цінностей по взаємовідносинах з вказаними контрагентами на загальну суму 10 996 354 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств на 1 979 344 грн., а саме заниження податку склало: по взаємовідносинах з ТОВ "Світлохім" за 2016 рік - 370 679, 80 грн., ТОВ "Вега Сервайс" за 2016 рік - 21 600 грн., ТОВ "Фінейро" за 2016 рік - 17 102, 88 грн., ТОВ "Інтрейд Нік" за 2017 рік - 53812, 08 грн., ТОВ "Оптима Груп Південь" за 2017 рік - 53 812, 08 грн., ТОВ "Буд Сервіс" за І квартал 2018 року - 324001, 10 грн., ТОВ "Монеда Трейд" за ІІ квартал 2018 року - 206 118 грн., ТОВ "Міра Люкс" за ІІІ квартал 2018 року - 159338, 90 грн., ТОВ "Екстаєр" за ІУ квартал 2018 року - 118830, 20 грн., ТОВ "НВП "Аврора" за ІУ квартал 2018 року - 478 224 грн., ТОВ "Дамаскс" за ІУ квартал 2018 року - 175 824 грн. (а.с. 143, т.4)

Також позивачем завищено податковий кредит у відповідних податкових періодах, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 1 832 724 грн., зокрема заниження податку склало: по взаємовідносинах з ПП "Світлохім" (за грудень 2016 року - 342 222 грн.), ТОВ "Вега Сервайс" (за серпень 2017 року - 20000 грн.), ТОВ "Фінейро" (за серпень 2017 року - 15836 грн.), ТОВ "Інтрейд Нік" (за жовтень 2017 року - 49826 грн.), ТОВ "Оптима Груп Південь" (за листопад 2017 року - 49826 грн.), ТОВ "Буд Сервіс" (за лютий 2018 року - 100 000 грн., за березень 2018 року - 200 000 грн.), ТОВ "Монеда Трейд" (за квітень 2018 року - 190 850 грн.), ТОВ "Міра Люкс" (за серпень 2018 року - 147536 грн.), ТОВ "Екстаєр" (за жовтень 2018 року - 110 028 грн.), ТОВ "НВП "Аврора" (за жовтень 2018 року - 153 333 грн., за листопад 2018 року - 162 800 грн., за грудень 2018 року - 120 000 грн.), ТОВ "Дамаскс" (за грудень 2018 року - 162 800 грн.). (а.с. 143, т.4)

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "Світло-Хімсервіс", у яких відображені взаємовідносини з його контрагентами, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Перевіряючи доводи сторін, суд установив, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Світлохім" , з яким уклав договір поставки №4 від 02.01.2015 року. На виконання умов цього договору ПП "Світлохім" у грудні 2016 року передало позивачу товар (хімічну продукцію) на загальну суму 2065407,27 грн., в т.ч. ПДВ - 343222,40 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Передача товару, як стверджує позивач, відбулася на складі за адресою: м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63-Б. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 1 611 000 грн. (а.с. 78 - 139, т.2).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "Світлохім" про поставку товарів, у розмірі 343 222, 40 грн. включені позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року. (а.с. 233 - 242, т.4)

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Фінейро", оформлені договором поставки №23/08-1 від 23.08.2017 року. За цим договором ТОВ "Фінейро" у серпні 2017 року відвантажено позивачу товар (ємності у кількості 70 шт.) на загальну суму 95016 грн., в т.ч. ПДВ - 15836 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною зі складанням податкової накладної №661 від 23.08.2017 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною №08-2 від 23.08.2017 року. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі на суму 95016 грн. (а.с. 160 - 164, т.1)

Сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Фінейро" про поставку товарів, у розмірі 15 836 грн. включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року. (а.с. 245 - 246, т.4)

Щодо господарської операції позивача з ТОВ "Інтрейд Нік" , то вона випливає із договору поставки №34 від 18.10.2017 року, за яким у жовтні 2017 року ТОВ "Інтрейд Нік" відвантажено позивачу товар (коробки пакувальні, пакети-паперові, пакувальні для подарунків, папір пакувальний кольоровий, покритий шаром полімерного матеріалу) на загальну суму 298 956,88 грн., в т.ч. ПДВ - 49 826,15 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №54 від 18.10.2017 року зі складанням податкової накладної №11 від 18.10.2017 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №54 від 18.10.2017 року. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі. (а.с. 175 - 179, т.1)

Відповідач стверджував, що сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Інтрейд Нік" про поставку товарів, у розмірі 49826, 15 грн. безпідставно включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Позивач заперечив такі обставини та надав суду податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року, у якій операції з придбання з податком на додану вартість від постачальника ТОВ "Інтрейд Нік" не задекларовані. (а.с. 1 - 7, т.5)

Господарські операції позивача з ТОВ "Оптима Груп Південь" випливають із договору поставки №1/13/01 від 13.01.2016 року, на виконання якого ТОВ "Оптима Груп Південь" у листопаді 2017 року відвантажено позивачу товар (плівку ПВХ) на загальну суму 298955,15 грн., в т.ч. ПДВ - 49825,86 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №22 від 16.11.2017 року. (а.с. 180 - 184, т.1, а.с. 72 - 76, т.2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Оптима Груп Південь" про поставку товарів, у розмірі 49825,85 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року. (а.с. 9 - 15, т.5)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Буд Сервіс", судом установлено, що між ними укладено договір поставки №100 від 01.02.2018 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ "Буд Сервіс" у лютому - березні 2018 року відвантажено позивачу товар (мішки пакувальні прямокутної форми із синтетичних текстильних матеріалів та мішки, виготовлені з пропіленових стрічок методом переплетення, призначені для пакування товарів) на загальну суму 1800004,51 грн., в т.ч. ПДВ - 300000,75 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а.с. 185 - 196, т.1) Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Буд Сервіс" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, за лютий 2018 року - 100 000, 16 грн., за березень 2018 року - 200 000, 59 грн. (а.с. 17 - 22, 24 - 30, т.5)

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Монеда Трейд" , суд установив, що вони випливають із укладеного договору поставки №15.04-18 від 19.04.2018 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ "Монеда Трейд" у квітні 2018 року відвантажено позивачу товар (плетені мішки із поліпропілену) на загальну суму 1145102,18 грн., в т.ч. ПДВ - 190850,36 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_2 що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а.с. 203 - 219, т.1). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Монеда Трейд" про поставку товарів, у розмірі 190850,36 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року. (а.с. 32 - 38, т.5)

Позивач за договором поставки №272 від 20.07.2018 року, укладеним з ТОВ "Міра Люкс" , придбав у нього товар (рукавички бавовняні). ТОВ "Міра Люкс" серпні 2018 року відвантажено позивачу товар на загальну суму 885 213,62 грн., в т.ч. ПДВ - 147 535,60 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних Перевезення товару здійснювалося власними силами - автомобілем, який позивач орендував у ОСОБА_3 (а.с. 220 - 224, т.1). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Міра Люкс" про поставку товарів, у розмірі 147 535,60 грн. включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року. (а.с. 64 - 70, т.5)

За договором поставки №275 від 24.10.2018 року та додатковою угодою №1 від 30.10.2018 року до нього, укладеними між позивачем та ТОВ "Екстаєр" , останній відвантажив товар (мішки) на загальну суму 660168 грн., в т.ч. ПДВ - 110028 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №198 від 24.10.2018 року зі складанням податкової накладної №181 від 24.10.2018 року. Перевезення товару здійснювалося залученим перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортної накладної №198 від 24.10.2018 року (а.с. 225 - 230, т.1). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Сума ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Екстаєр" про поставку товарів, у розмірі 110028 грн. включена позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року. (а.с. 72 - 78, т.5)

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "НВП "Аврора" випливають із укладеного договору поставки №60 від 24.10.2018 року, за яким ТОВ "НВП "Аврора" у жовтні - грудні 2018 року поставило позивачу дизельне паливо на загальну суму 2656803,32 грн., в т.ч. ПДВ - 442800,55 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося власними силами - транспортними засобами (цистерна), які позивач орендував у ОСОБА_3 . Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 1 111 111, 32 грн. (а.с. 231- 249, т. 1; а.с. 1 - 15, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "НВП "Аврора" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, за жовтень 2018 року - 153 333 грн., за листопад 2018 року - 169 467 грн., за грудень 2018 року - 120 000 грн. (а.с. 72 - 94, т.5)

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Дамаскс" оформлені договором поставки №48 від 10.12.2018 року, за яким ТОВ "Дамаскс" у грудні 2018 року відвантажено позивачу хімічну продукцію (натр їдкий технічний марки РД) на загальну суму 976800 грн., в т.ч. ПДВ - 162800 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Перевезення товару здійснювалося власними силами - транспортними засобами (цистерна), які позивач орендував у ОСОБА_3 . Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі частково на суму 602 564 грн. (а.с. 16 - 36, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Дамаскс" про поставку товарів, у розмірі 162800 грн. включені позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року. (а.с. 88 - 94, т.5)

Судом установлено, що придбані позивачем у вказаних контрагентів товари у подальшому були використані ним у власній господарській діяльності, а також реалізовані іншим покупцям, з якими ним укладено відповідні договори поставки.

На час виконання спірних господарських операції позивач мав у користуванні виробничі потужності та транспортні засоби, призначені для оптової торгівлі хімічними продуктами, а також мав достатній персонал для провадження такої господарської діяльності.

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами, зокрема податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях. Первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що до перевірки не були надані сертифікати якості на товар (хімічну продукцію) та відомості щодо товаровиробника продукції, що не дає можливості визначити походження товару, а в наданих товарно-транспортних накладних про перевезення товарів відсутня інформація щодо супровідних документів на вантаж, що, на думку контролюючого органу, ставить під сумнів реальність операцій з поставки товарів позивачеві.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16.

Зміст акту перевірки свідчить, що фактичною підставою для висновків контролюючого органу про нереальність (безтоварність) операцій з постачання товарів позивачеві, стали листи про податкову інформацію щодо контрагентів позивача, які надійшли від інших податкових інспекцій, якими виявлено факт формування сумнівного податкового кредиту та непідтвердження реальності здійснення господарських відносин з покупцями та постачальниками товарів (робіт, послуг). (а.с. 127 - 158, т.4)

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Як вбачається з акту №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року, у ході перевірки позивача зустрічні звірки з ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс" з питань підтвердження отриманих від ТОВ "Світло-Хімсервіс" відомостей щодо господарських відносин між ними, контролюючим органом не проводилася.

Натомість відповідач використав податкову інформацію щодо цих контрагентів, наявну в базах даних інформаційних систем ДФС та надану іншими контролюючими органами, на підставі якої зробив висновки про відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.

Суд вважає, що оскільки зустрічні звірки жодного із безпосередніх контрагентів позивача фактично не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо проведення безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16, від 19.03.2021 року у справі № 460/143/19.

Посилання відповідача щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання з третіми особами базуються на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних. Однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. Такий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №818/1504/17, від 17.12.2018 року у справі №810/1753/17.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не можуть свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано достатніх достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачу товарів його контрагентами ПП "Світлохім", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Інтрейд Нік", ТОВ "Оптима Груп Південь", ТОВ "Буд Сервіс", ТОВ "Монеда Трейд", ТОВ "Міра Люкс", ТОВ "Екстаєр", ТОВ "НВП "Аврора" та ТОВ "Дамаскс", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Світло-Хімсервіс" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за цими господарськими операціями з постачання товарів, тому збільшення грошових зобов`язань на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Вега Сервайс", що не визнаються відповідачем, суд установив, що позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року суму ПДВ у розмірі 20 000 грн. за податковою накладною ТОВ "Вега Сервайс" №1466 від 30.08.2017 року, виписаною про надання правової допомоги на суму 120 000 грн., у т.ч. ПДВ - 20 000 грн. (а.с. 155, т.1, а.с 245 - 246, т.4). Витрати на придбання цих послуг у розмірі 100 000 грн. позивач включив до складу адміністративних витрат (Дт 92).

На підтвердження отримання цих послуг позивач посилався на договір про надання юридичних та маркетингових послуг №148 від 26.07.2017 року, укладений між ним та ТОВ "Вега Сервайс", за умовами якого ТОВ "Вега Сервайс" (виконавець) зобов`язався надати ТОВ "Світло-Хімсервіс" (замовнику) такі види послуг: консультації з юридичних питань підприємства, допомога і консультування при укладенні нових контрактів та договорів на 2017 - 2018 роки, допомога у пошуку контрагентів по закупівлі та реалізації хімічної продукції, маркетингове дослідження ринку хімічної продукції в Україні, а замовник - прийняти та оплатити їх. (а.с. 151, т.1)

Аналізуючи зміст цього договору та характер відносин сторін, передбачених цим договором, суд дійшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити отриману послугу.

За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктами 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.

Позивач факт отримання послуг від ТОВ "Вега Сервайс" доводить наданням акту прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) №48 від 30.08.2017 року, податкової накладної №1466 від 30.08.2017 року на суму 120000 грн., у т.ч. ПДВ - 20000 грн., рахунку-фактури №1466 від 30.08.2017 року, платіжного доручення ТОВ "Світло-Хімсервіс" №1631 від 14.09.2017 року про перерахування 13200 грн. на користь ТОВ "Вега Сервайс" (а.с. 153, 154, 155, 159, т.1)

У цих документах не розкрито зміст наданих послуг, відсутня деталізована інформація про їх обсяг та характер, періодичність, місце та кількість часу, витраченого на їх надання, що свідчить про їх невідповідність вимогам до первинних документів, визначеним частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині змісту та обсягу господарських операцій.

Виходячи з предмету договору №148 від 26.07.2017 року про надання юридичних та маркетингових послуг, укладеного з ТОВ "Вега Сервайс", результати проведених маркетингових досліджень мали б бути втілені у певній формі, як-от звіт, висновок тощо, який містив би детальний та повний опис усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень (зокрема вивчення потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів і послуг, у т.ч. статистичний аналіз результатів), а також методику, висновки проведених досліджень та рекомендації замовнику.

Суд запропонував позивачу надати документи, які складалися ТОВ "Вега Сервайс" на виконання цього договору (маркетингові дослідження, звіти, письмові консультації тощо), та докази, які підтверджують використання наданих послуг у власній господарській діяльності та їхню економічну доцільність.

Позивач направив до суду Звіт про результати маркетингового дослідження ринку хімічної продукції в Україні за період з 2010-2017 рік, підготовлений ТОВ "Вега Сервайс" на замовлення ТОВ "Світло -Хімсервіс" 20.08.2017 року. (а.с. 206 - 232, т.4)

Дослідженням змісту цього звіту встановлено, що він не є оригінальним документом, створеним ТОВ "Вега Сервайс", а скопійований з двох інтернет-джерел ( https://www.credit-rating.ua/ua/analytics/analytical-rticles/12893/ , http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/14.html ) і ТОВ "Вега Сервайс" не є автором цих статей.

З огляду на те, що такий документ був відсутній на момент перевірки, суд вважає, що він є штучно створеним, не відображає реальний зміст та характер наданих послуг, які б могли бути використані у господарській діяльності позивача, а тому не може бути належним доказом у справі.

Суд також зазначає, що надання виконавцем (отримання замовником) юридичних послуг, відображених в акті №48 від 30.08.2017 року (як-то консультації з юридичних питань підприємства, допомога і консультування при укладенні нових контрактів та договорів на 2017-2018 роки) документально не зафіксовано, що унеможливлює визначення їх вартості та з`ясування, чи відповідає цілям ділового обороту сплата позивачем за такі послуги коштів з огляду на можливий практичний результат їх використання товариством та очікуваний економічний ефект від такого використання. У ході розгляду справи позивачем не надано суду жодного його завдання/запиту, адресованого ТОВ "Вега Сервайс" щодо необхідності отримання консультацій, та доказів, які свідчать, що позивач потребував таких консультацій та використав їх у своїй господарській діяльності.

З договору про надання юридичних та маркетингових послуг №148 від 26.07.2017 року не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведено розумну економічну причину (ділову мету), яка з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди, спонукала його замовити упродовж липня-серпня 2017 року маркетингові та юридичні послуги загальною вартістю 120 000 грн., яка не є співмірною отриманим результатам. Доказів щодо економічного ефекту від використання результатів наданих послуг у власній господарській діяльності з метою отримання доходу позивачем суду не надано.

У ході судового розгляду не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ "Вега Сервайс", а надані первинні документи складені всупереч положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не відображають реального змісту господарських операцій.

Враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Вега Сервайс" позивачеві послуг, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, виписаної цим контрагентом.

Це порушення призвело до завищення податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20000 грн. та до заниження суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на цю ж суму.

Зі змісту акту перевірки №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року та наданого відповідачем розрахунку вбачається, що порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Вега Сервайс", за висновками відповідача, полягало в тому, що під час перевірки встановлений факт реалізації товару, ідентичного задекларованому, що у свою чергу є свідченням набуття його у власність позивачем (безоплатного отримання товару) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Тож, за висновками відповідача, позивач занизив дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, та фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік, оскільки не включив до складу доходів цього періоду вартість товарів у сумі 120 000 грн., безоплатно отриманих від ТОВ "Вега Сервайс" у серпні 2017 року. Це, за розрахунками відповідача, призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 120000 грн. за 2017 рік та до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на 21600 грн. (120 000 грн. х 18%), і зумовило визначення позивачу грошового зобов`язання на цю ж суму у податковому повідомленні-рішенні №00000130511 від 17.10.2019 року. (а.с. 143, т.4)

Суд визнає такі висновки та розрахунки безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів отримання позивачем від ТОВ "Вега Сервайс" будь-яких товарів. Натомість в ході перевірки встановлено, що позивач включив до складу адміністративних витрат (Дт 92) витрати у сумі 100 000 грн., понесені на придбання у серпні 2017 року послуг від ТОВ "Вега Сервайс", які, як установив суд, фактично не виконувалися. Однак суду не надано доказів того, що ці витрати були списані на зменшення доходів звітного періоду, визначених за правилами бухгалтерського обліку, що б мало вплив на визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, та не доведено, що це порушення призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкових зобов`язань з податку на прибуток у періодах, що перевірялися.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків акту перевірки про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України при декларуванні взаємовідносин щодо придбання послуг у ТОВ "Вега Сервайс". Вказане порушення тягне нарахування штрафу на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 ПК України в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання. Відтак, суд визнає правомірним податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов`язання за цим платежем на суму 20 000 грн. та накладення штрафу у сумі 5000 грн. (20000 грн. х 25 %).

У решті спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, а саме в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 812 724 грн. (1 832 724 грн. - 20000 грн.) та накладення штрафу на суму 453 181 грн. (458 181 грн. - 5 000 грн.), усього на суму 2 265 905 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у даній справі заявив позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 4765085 грн. (2 474 180 грн. + 2 290 905 грн.) та при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 19210 грн. (а.с. 3, т.1)

Судом задоволено позовних вимог позивача на загальну суму 4 740 085 грн. (2 474 180 грн. + 2 265 905 грн.). Тож з огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 19 109, 21 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також у ході розгляду справи представник позивача подала заяву, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25000 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивача його представник надала суду копії таких документів: договір про надання правової допомоги №1809/01 від 18.09.2019 року, укладений між адвокатським бюро "Бейгул та партнери" та ТОВ "Світло-Хімсервіс", рахунок на оплату по замовленню №1 від 18.09.2019 року, платіжне доручення №5026 від 24.09.2019 року про перерахування позивачем 25000 грн. на користь АБ "Бейгул та партнери". (а.с. 107 - 110, т.5)

У рахунку на оплату по замовленню №1 від 18.09.2019 року до договору про надання правової допомоги №1809/01 від 18.09.2019 року наведений такий опис робіт (наданих послуг) та їх вартість: аналіз акту перевірки №23/11-28-14-12/437130210 від 29.08.2019 року та первинної документації (4 год.) - 4000 грн., консультування клієнта (1 год.) - 1000 грн., аналіз судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірок податкового органу (3 год.) - 3000 грн., підготовка позовної заяви до суду (8 год.) - 8000 грн., аналіз відзиву податкового органу та підготовка відповіді на відзив (5 год.) - 4000 грн., послуга (4 год.) - 4000 грн. (а.с. 109, т.5)

Суд вважає, що такі послуги адвоката як аналіз акту перевірки та первинної документації, консультування клієнта та аналіз судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень охоплюються послугою щодо підготовки та подання позовної заяви, яка оцінена у 8000 грн. З огляду на складність та обсяг наданих адвокатом послуг щодо підготовки відповіді на відзив, розумний та справедливий розмір винагороди за цю послугу для цілей включення її до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 2000 грн. Щодо іншої послуги вартістю 4000 грн., вказаної у рахунку, то її опису суду не надано.

Відтак, суд визнає підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 10 000 грн., які, зважаючи на часткове задоволення позову, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Хімсервіс" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 5, кв. 40, код ЄДРПОУ 37130210) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00000130511 від 17.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №00000140511 від 17.10.2019 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 812 724 грн. та накладення штрафу на суму 453 181 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Хімсервіс" витрати на сплату судового збору у розмірі 19 109, 21 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш