Постанова

від 02.11.2021 по справі 815/2227/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 815/2227/16

адміністративне провадження № К/9901/31998/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №815/2227/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату недоїмки, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 (суддя Глуханчук О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Жук С.І., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.),

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 20.10.2015 №0020441701, №0020451701, №0020431701, №0020401701, №0020321701, рішення від 20.10.2015 №0020271701 про застосування штрафних санкцій, рішення у формі вимоги №Ф-0020281701, №Ф-0020301701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на обов`язкове загальнодержавне соціальне страхування, рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 23.11.2015.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №815/2227/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №815/2227/16 за правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2021 касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 02.11.2021.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Втім, норм права, які на думку податкового органу судами порушено, у касаційній скарзі заявник не вказує. Доводи відповідача відтворюють обставини, встановлені перевіркою та висновки, викладені в акті перевірки. У касаційній скарзі представник ОДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони у справі її правонаступником.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, у якій останній вказує, що в порушення положень КАС України відповідач не обґрунтував свої вимоги у касаційній скарзі, не вказав у чому полягає порушення судами норм матеріального і процесуального права, а обмежився формальним викладенням обставин, якими обґрунтовано акт перевірки, що вже були предметом дослідження під час судового розгляду. Таким чином, позивач вважає, що у цій справі відсутні підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником, з урахуванням приписів частини першої статті 52 КАС України, якими встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, Суд дійшов висновку клопотання задовольнити. Замінити відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Переглянувши касаційну скаргу, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставини неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні даної справи, з урахуванням наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 10.09.2015 по 23.09.2015 відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2015 року, посадовими особами Арцизької ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2015 №324/15-07-17-01-2280101585 (а.с. 14-25, том 1), відповідно до якого, перевіркою встановлені порушення:

пункту 177.2 статті 177 ПК України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на суму 27309,09грн.;

підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168, абзацу а пункту 171.2 статті 171 ПК України - в частині неутримання та неперерахування до бюджету пoдaтку на доходи, виплачені на користь найманого працівника ОСОБА_2 , у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.04.2013 по 31.12.2014 на суму 3780,00грн.;

пункту 1 статті 4 розділу ІІ, пункту 1 статті 7 розділу ІІІ, пункту 5 статті 8 розділу ІІІ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - в частині неутримання та неперерахування до бюджету єдиного соціального внеску із сум виплат доходу найманій особі ОСОБА_2 , у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску на суму 9273,60грн.;

пункту 119.2 статті 119 ПК України - в частині неподання податкової звітності за формою 1 ДФ за 2, 3, 4 квартали 2013 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку-найманої особи ОСОБА_2 , сум утриманого з них податку;

пункту 2 статті 7 розділу 3 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - в частині нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску не у повному обсязі на суму чистого доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з єдиного внеску всього на суму 68996,28грн.;

пункту 177.10 статті 177 ПУ України в частині відображення в Книзі обліку доходів і витрат завищеної суми документально підтверджених витрат;

підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України - в частині неутримання та неперерахування до бюджету військового збору за серпень-грудень 2014 року на суму 91,35грн.

На підставі висновків акту перевірки 20.10.2015 Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0020431701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 27309,09грн. за основним платежем та 6827,27грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 32, том 1);

№0020451701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3780,00грн. - за основним платежем та 945,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31, том 1);

№0020441701 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 91,35грн. за основним платежем та 22,84грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 30, том 1);

№0020401701 про стягнення штрафних санкцій у сумі 510,00грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Також, на підставі висновків акту перевірки про порушення вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 20.10.2015 Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято:

вимогу №Ф-0020301701 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на обов`язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 68998,28грн. (а.с. 35, том 1);

вимогу №Ф-0020281701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на обов`язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 10180,80грн. (а.с. 34, том 1);

рішення №0020321701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5066,16грн. (а.с. 38, том 1);

рішення №0020271701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 6610,71грн. (а.с. 39, том 1);

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області, позивачем подано первинну скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області.

За результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_1 , Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення від 23.11.2015 №1134/ж/1537-10-07-08, яким оскаржені рішення Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 40-44, том 1).

Однак, позивач з вказаним рішенням Головного управління ДФС в Одеській області не погодилась та звернулась до суду з даним адміністративним позовом про його скасування разом із прийнятими Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, вимогами про сплату недоїмки та рішеннями про застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Судом скасовано податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги закрито.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для скасування судових рішень, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У справі, що розглядається, податковим органом за результатами перевірки позивачу донараховано податкових зобов`язань всього на суму 135791,35грн., в тому числі:

податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів

платника податку у вигляді заробітної плати - 5850,14грн.;

податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 38973,07грн.;

військовий збір - 114,19грн.;

єдиний соціальний внесок із сум виплат найманим особам - 15246,96грн.;

єдиний соціальний внесок на суму чистого доходу отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб - 75606,99грн.

На підставі матеріалів справи судами встановлено, що за результатами перевірки правильності визначення вартості дoкумeнтaльно підтверджених витрат, податковим органом виявлено їх завищення всього за період, що перевірявся на суму 198946,56грн., у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів на придбання товарів. Завищення документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю призвело до невірного визначення об`єкта оподаткування - чистого оподаткованого доходу.

Як з`ясовано судами, у періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснювало діяльність згідно з КВЕД 47.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Роздрібну торгівлю ФОП ОСОБА_1 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 , закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2".

У розділі 1 частини ІІ акту перевірки наведено перелік основних суб`єктів - контрагентів з якими ФОП ОСОБА_1 мала господарські відносини у періоді, що перевірявся, це контрагенти-поставники товару: ТОВ "Рошен Світ" код ЄДРПОУ 37784340; ТОВ "Корона-плюс" код ЄДРПОУ 33113047; ТОВ "ТТ" код ЄДРПОУ 30566803; ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" код ЄДРПОУ 37171990; ТОВ "Рошен де люкс" код ЄДРПОУ 37984380.

Вказані контрагенти поставляли на адресу позивача - торгова точка: магазин-закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2" АДРЕСА_1, продукти харчування, напої, тощо.

Суди вказали, що на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Рошен Світ" позивач надала видаткові накладні та видаткові касові ордери про видачу готівки на оплату за поставлений товар, а також податкові накладні (за відсутності свідоцтва платника ПДВ).

По взаємовідносинам з ТОВ "Рошен де люкс" щодо поставки товару позивач надала видаткові накладні та видаткові касові ордери про видачу готівки на оплату за вказаний товар.

На підтвердження поставки товару від ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" позивач надала товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери.

Також у періоді, що перевірявся позивачу поставлявся товар ТОВ "Корона-плюс" на підтвердження чого позивачем надано копії видаткових накладних з фіскальними чеками про оплату за товар.

На підтвердження поставки товару від ТОВ "ТТ" позивачем надано копії видаткової накладної на відпуск товару та квитанції про здійснення оплати за товар по даній накладній.

Суди констатували, що як вбачається з акту перевірки, відповідачем до вказаних операцій з поставки на користь ФОП ОСОБА_1 товарів та складених у зв`язку із цим первинних документів не зазначено жодних зауважень або недоліків в роботі контрагентів.

Поряд із цим, позивач зазначила, що податковим органом не враховано господарські взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з іншими її контрагентами-постачальниками, а саме: ФОП ОСОБА_3 , ПП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "Довбуш Трейд Сервіс", "Багіра і Ко ППКФ Сарата", ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА", ФОП ОСОБА_6 .

Як вказав суд першої інстанції, на підтвердження взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) позивачем надано до суду копію накладних про поставку товару та товарні чеки про сплату за зазначений товар.

У періоді, що перевірявся поставку товарів на користь ФОП ОСОБА_1 здійснював також постачальник ФОП ОСОБА_5 , на підтвердження чого позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові касові ордери та товарно-транспортні накладні.

На підтвердження взаємовідносин з ПП ОСОБА_4 (Постачальник) позивачем надано накладні про відпуск товару та розрахункові квитанції.

Крім того, у періоді, що перевірявся позивачу поставлявся товар від "Багіра і Ко ППКФ Сарата" на підтвердження чого позивачем надано до суду копії податкових накладних, видаткових касових ордерів, накладних.

На підтвердження операцій по придбанню товарів у ТОВ "Довбуш Трейд Сервис" позивачем надано копії накладних та видаткових касових ордерів.

Також, позивачем здійснювалось придбання товарів у ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА"/ТЦ №12 філія ТОВ "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" у м.Одесі, про що продавцем складено податкову накладну, а ФОП ОСОБА_1 видатковий касовий ордер про видачу готівки на оплату за вказаний товар.

Розглядаючи спір, судами встановлено, що у періоді, який перевірявся ФОП ОСОБА_1 було укладено Договори на технічне обслуговування та ремонт РРО з ФОП ОСОБА_7 на виконання робіт по введенню в експлуатацію, сервісному технічному обслуговуванню та поточному ремонту РРО, встановленому в с.Виноградівка, закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Для здійснення оплати послуг за вказаними договорами позивачем видані ФОП ОСОБА_7 видаткові касові ордери на видачу готівки з каси на оплату послуг.

Вартість придбаних у вищевказаних контрагентів-постачальників товарів та послуг позивачем віднесено до витрат, пов`язаних з господарською діяльністю.

Однак, встановлено, що в акті перевірки відповідачем не досліджувались взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з даними контрагентами та не наведено підстав їх неврахування, тоді як позивач вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей відносила до витрат, пов`язаних з господарською діяльністю.

Враховуючи, що вказані операції по поставці товарів на користь ФОП ОСОБА_1 не визнані безтоварними та/або нереальними, суди вважали, що вони підтверджують вартість задекларованих позивачем витрат, що пов`язані з господарською діяльністю.

Статтею 177 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (пункт 164.1 статті 164 ПК України).

У відповідності з пунктом 177.2 статті 177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

ФОП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності з 01.01.2012 по 31.12.2014 здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником плати за провадження деяких видів підприємницької діяльності, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, орендної плати за землю та збору за розвиток виноградарства та хмелярства.

На підставі висновків акту перевірки про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу відповідачем зроблено висновок про заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який нараховується на суму чистого оподатковуваного доходу.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Однак, враховуючи, що як встановили суди, висновки відповідача про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не підтверджені матеріалами справи, то вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 68998,28грн. є безпідставною та підлягає скасуванню.

З наведених підстав скасуванню підлягає рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 6610,71грн., оскільки його прийнято за наслідками донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 68998,28грн.

У цій справі, на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3780,00грн. - за основним платежем та 945,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди вказали, що як зазначено у акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 не утримувала та не перераховувала в бюджет військовий збір із сум виплат (доходу) найманій особі за період з 01.08.2014 по 21.12.2014 на суму 91,35грн., що є порушенням підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України. На підставі зазначеного, прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 91,35грн. за основним платежем та 22,84грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, згідно акту перевірки ФОП ОСОБА_1 не подавала контролюючому органу за місцем свого обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також сум нарахованого та утриманого з ним податку (форма 1ДФ) за 2, 3 та 4 квартали 2013 року та 4 квартал 2014 року, що є порушення пункту 51.1 статті 51 ПК України.

Крім того, перевіркою відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок роботодавцем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звітність про суми, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок за період використання праці найманого працівника з 01.04.2013 по 31.12.2014 не надавала та, відповідно не утримувала єдиний внесок із сум винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги).

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 171.1, 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПК України податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з актом перевірки, 06.05.2015 податковим органом здійснено територіальне обстеження за місцем провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , (закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2").

За результатами обстеження встановлено, що ФОП ОСОБА_1 залучила для здійснення підприємницької діяльності громадянку ОСОБА_2 . Від гр. ОСОБА_2 отримані пояснення, згідно яких вона підтвердила факт здійснення послуг продавця товару, який належить ФОП ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2013, заробітну плату від здійснення таких послуг отримувала у розмірі 1200грн. на місяць.

На підставі викладеного, в акті перевірки перевірки зроблено висновок про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих працівників. У свою чергу, ФОП ОСОБА_1 працю найманих працівників у періоді, що перевірявся не оформлювала, облік витрат на оплату праці найманих осіб не здійснювала.

З оскаржуваних судових рішень слідує, що під час судового розгляду справи позивач стверджувала, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_1 працю найманих працівників не використовує, гр. ОСОБА_2 є соціальним працівником та доглядає за хворою матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_8 .

На підтвердження вказаного позивачем надано довідку Управління соціального захисту населення Тарутинської районної державної адміністрації від 26.10.2015 про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні, як отримувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка здійснює соціальні послуги ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 03.05.2012 по 12.06.2016.

Також позивач пояснила, що у день (06.05.2015), коли посадові особи контролюючого органу прибули до місця, де позивач здійснює підприємницьку діяльність - закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2", там дійсно перебувала ОСОБА_2 , оскільки сама ОСОБА_1 від`їжджала до районного центру у справах, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Позивач попросила ОСОБА_2 побути деякий час в магазині, у зв`язку із тим, що могли привезти товар.

Тобто, позивач наполягає на тому, що ОСОБА_2 не працює у ФОП ОСОБА_1 та не отримує заробітну плату.

На підтвердження наведеного, позивач надала письмові пояснення гр. ОСОБА_2 , у яких вона спростовує все, що вказано в поясненнях записаних посадовими особами податкового органу, та зазначає, що не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Розглядаючи справу, судами встановлено, що висновок про використання ФОП ОСОБА_1 праці гр. ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин, відповідачем зроблено на підставі інформації, отриманої під час територіального обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

На підставі матеріалів справи судами констатовано, що вказане обстеження відбулось 06.05.2015, у свою чергу, перевірка відповідно до плану-графіка проводилась з 10.09.2015 по 23.09.2015.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральні, документальні (позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки проводяться на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Судами попередніх інстанцій вказано, що матеріали справи не підтверджують видання керівником контролюючого органу відповідного наказу на проведення заходу 06.05.2015.

При цьому, суди врахували, що відповідно до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Однак, щодо проведення 06.05.2015 будь-яких контрольно-розрахункових операцій у закладі закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1, посадовими особами Арцизької ОДПІ документів не складено.

З акту перевірки від 29.09.2015 слідує, що 06.05.2015 здійснено територіальне обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ). За наслідками проведення такого обстеження, посадовими особами Арцизької ОДПІ оформлено бланк з поясненнями від громадянки ОСОБА_2 .

Як з`ясовано судами, вказаний документ не містить відомостей щодо типу заходу (перевірка, звірка, контрольно-розрахункова операція); опис виявленого порушення здійснений без посилання на відповідну вимогу законодавства, яка порушена.

Відповідно до положень статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судами відзначено, що відповідно до частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на непідтвердженість під час судового розгляду справи висновків відповідача про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника, суди вважали, що прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про стягнення штрафних санкцій підлягають скасуванню.

Верховний Суд враховує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього статтею 9 КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 77 КАС України у чинній редакції).

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні даної справи. Крім того, обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

У частині закриття провадження у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 52, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником задовольнити. Замінити Арцизьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області замінити - Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП44069166).

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №815/2227/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду