Постанова

від 28.10.2021 по справі 498/546/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7682/21

Номер справи місцевого суду: 498/546/20

Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 498/546/20

Номер провадження: 22-ц/813/7682/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

-суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.

учасники справи:

-позивач - ОСОБА_1 ,

-відповідач - ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Чернецької Н. С. об 11 годині 23 хвилині 24 лютого 2021 року, повний текст рішення складений 05 березня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великомихайлівського районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що його мати - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді всього належного померлій майна. До складу спадкового майна входить: - житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , у якому вона була зареєстрована та проживала; - земельна ділянка, кадастровий номер: 5121655100:02:004:0453, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,09336 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, площею - 6,4372 га., яка розташована за адресою - Одеська область Великомихайлівський район, Соше-Острівська сільська рада, кадастровий номер: 5121685200:01:001:0111, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцями цієї спадщини є він та його сестра ( донька померлої) відповідач - ОСОБА_2 .

Зазначає, що після конфлікту з відповідачкою ОСОБА_2 він у березні 2019 року переїхав до м. Одеси, проте продовжував підтримувати матір. Про смерть матері дізнався від знайомих, сестра йому не повідомляла. 28 липня 2020 року він звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 , але нотаріус винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій від 28 липня 2020 року № 611/01-16. Відповідно до вказаної постанови нотаріус вказала, що 03 червня 2020 року за заявою дочки спадкодавця - відповідачки ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в установлений законом шестимісячний строк, видані свідоцтва про право на спадщину: - за реєстром № 2-589 на житловий будинок; - за реєстром № 2-592 на земельну ділянку, площею - 0,0936 га.; - за реєстром № 2- 595 на земельну ділянку, площею - 6,4372 га.

Крім того, позивач зазначає, що він у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини не подав з поважних причин пропуску встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України строку для прийняття спадщини. Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої короновірусом Sars-CoV-19 від 11.03.2020 року за № 211 ( з наступними змінами доповненнями) в Україні було установлено карантин та заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському , приміському , міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні. Він як спадкоємець за законом першої черги, має право на зазначену вище спадщину, однак не може оформити свої права, так як у передбачений законом строк своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини оскільки вважав, що зможе оформити спадкові права у будь-який час, у т. ч. після послаблення карантинних обмежень встановлених Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої короно вірусом Sars-CoV-19 від 11.03.2020 року за № 211 ( з наступними змінами і доповненнями) в Україні було установлено карантин та заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському , приміському , міжміському, внутрішньо-обласному та міжобласному сполученні.

Крім того, звернення до нотаріуса було ускладнено необхідністю відновлення для підтвердження родинних зв`язків свідоцтва про народження, яке він отримав повторно лише від 28.07.2020 року.

Загальновідомими фактами є дія карантину на території України та відповідні обмеження щодо роботи державних органів, засобів транспортного сполучення та інших карантинних заборон.

Крім того, зазначає, що оскільки він проживає у м. Одеса у нього була відсутня можливість приїхати до смт. Велика Михайлівка та своєчасно відновити документи і звернутись до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Оскільки він пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 відмовилась надати йому письмову згоду на подання ним заяви про прийняття спадщини, ч. 3 ст. 1272 ЦК України надає йому право на звернення до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки причини не подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини є поважними (Т. 1, а. с. 2 - 8).

2.2 Позиція відповідачки в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву адвокат Печериця Наталія Сергіївна, діюча від імені ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволення позовних вимог.

Адвокат ОСОБА_4 вказує на те, що відповідачка набула право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна шляхом спадкування після смерті матері. Натомість, позивач протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті матері не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто не прийняв її. Відповідачка вважає, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, описані в позовній заяві, не є поважними.

Позивач зазначає, що він у березні 2020 року переїхав до м. Одеси, проте продовжував підтримувати матір, про смерть матері дізнався від знайомих. Однак, відповідачка вважає, що наведене твердження позивача не відповідає дійсності. Так, заочним рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року по справі № 498/145/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 останнього визнано таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 . Даним рішенням також встановлено, що позивач взагалі не підтримував жодних стосунків з спадкодавцем, вартість комунальних послуг не сплачував, витрат по утриманню будинку не ніс, у зв`язку з чим власне, померла мати і звернулась до суду з позовом про визнання позивача (сина) таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Більше того, даним рішенням також встановлено, що спадкодавцю взагалі не була відома адреса фактичного проживання позивача, відповідно, про дати розгляду справи позивача повідомляли шляхом оголошення в засобах масової інформації. Наведене в сукупності свідчить, що у спадкодавця та позивача були погані стосунки, тому відповідно, позивач вводить суд в оману, посилаючись в позові на те, що підтримував матір, адже у такому разі позивач знав би про її смерть.

Крім того, позивач зазначає, що своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини оскільки вважав, що зможе оформити спадкові права у будь-який час, у т. ч. після послаблення карантинних обмежень. Так, у пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 міститься роз`яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; незнання про існування заповіту; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини ( наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови. Таким чином, юридична необізнаність позивача щодо строку прийняття спадщини не є поважною причиною пропуску строку для оформлення спадщини.

Позивач посилається на встановлення карантинних обмежень, які завадили йому вчасно звернутись до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини . Однак, спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивач не навів жодних доказів того, що в межах строку (тобто і до карантину - протягом майже трьох місяців з часу відкриття спадщини й після відновлення руху громадського транспорту) він вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, відповідачка вважає, що дії позивача свідчать про фактичне неприйняття спадщини за законом. Причини, на які посилається позивач, не є поважними та такими, що перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Також варто звернути увагу на те, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованими в МЮ України 22.02.2012 року за № 282/20595, передбачено, що заяву про прийняття спадщини нотаріуси приймають також і поштою. Отже, позивач міг у встановлений шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини як поштою, так і особисто до, чи після обмежень руху транспорту.

Щодо посилання позивача на те, що звернення позивача до нотаріуса було ускладнено необхідністю відновлення для підтвердження родинних зв`язків свідоцтва про народження, яке він повторно отримав лише 28.07.2020 року у зв`язку з карантином, то варто зазначити наступне. Доказів того, що позивач намагався повторно отримати свідоцтво про народження і до карантину для суду не надано. Крім того, лише на місяць заборонявся рух транспорту, жодних доказів на підтвердження того, що позивач дійсно знаходився на той час у м. Одесі не надано. Після 22 червня 2020 року карантинні обмеження, на які посилається позивач, не діяли в тому обсязі, в якому б вони перешкоджали позивачу вчиняти дії, пов`язані з прийняттям спадщини, оскільки у вищезазначений період Одеська область знаходилась у так званій Зеленій зоні , де не передбачалось обмеження руху транспорту. Про це свідчать статистичні дані у вигляді карт із розподілом карантинних зон, які зазначені на офіційному сайті Центру громадянського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, а також з офіційного сайту МОЗ України .

Крім того, відповідно до п. 10 розділу ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженого наказом МЮ України 18.10.2000 року № 52/5, особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред`явленні ними паспорта або паспортного документа. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділом ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації актів цивільного стану та місця проживання заявника. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що ситуацію з всеукраїнською епідемією позивач використовує безпідставно, адже реальних негативних наслідків, які б об`єктивно перешкоджали йому у встановлений законом строк реалізувати своє право на отримання спадщини, в позові не наведено (Т. 1, а. с. 62 - 69).

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року у задоволені вищевказаних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач міг у встановлений шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини як поштою, так і особисто до чи після обмежень руху транспорту. Тобто, відсутні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини (Т. 1, а. с. 142 - 149).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що: 1) суд першої інстанції залишив поза увагою, що для надсилання заяви про прийняття спадщини поштою, на такій заяві справжність підпису спадкоємця має бути засвідчена нотаріально. Робота нотаріальних контор була обмежена у звьязку із короновірусною пандемією; 2) твердження суду про те, що пандемія не була перешкодою для звернення із заявою про прийняття спадщини є помилковими; 3) суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що позивачем не доведено поважності причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (Т. 1, а. с. 177 - 180).

2.6 Узагальнені доводи відповідачки в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Печериця Наталія Сергіївна, діюча від імені ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокат Печериця Наталія Сергіївна зазначає, що: 1) відповідач набув право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна шляхом спадкування після смерті матері; 2) причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, описані в позовній заяві, не є поважними; 3) у спадкодавця та позивача були погані стосунки, тому відповідно, позивач вводить суд в оману, посилаючись в позові на те, що підтримував матір, адже у такому разі позивач знав би про її смерть; 4) юридична необізнаність позивача щодо строку прийняття спадщини не є поважною причиною пропуску строку для оформлення спадщини; 5) заяву про прийняття спадщини нотаріуси приймають також і поштою; 6) доказів того, що позивач намагався повторно отримати свідоцтво про народження і до карантину для суду не надано (Т. 2, а. с. 6 - 14).

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року залишено без руху (Т. 1, а. с. 184).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року (Т. 1, а. с. 193).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.06.2021 року цивільну справу було призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (т. 1 а. с. 194).

24 червня 2021 року на електрону адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Печериці Наталії Сергіївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Заявник просить доручити проведення відеоконференції в одному з наступних судів: Печерському районному суді міста Києва, Київському апеляційному суді, Солом`янському районному суді міста Києва, Шевченківському районному суді міста Києва, Оболонському районному суді міста Києва, Дніпровському районному суді міста Києва, Дарницькому районному суді міста Києва, Святошинському районному суді міста Києва, Голосіївському районному суді міста Києва, Деснянському районному суді міста Києва, Подільському районному суді міста Києва.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2021 року задоволено клопотання адвоката Печериці Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Київському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції з Одеським апеляційним судом 28.10.2021 року о 14 годин 15 хвилин (Т. 1, а. с. 214).

26.08.2021 року від адвоката Печериці Наталії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 6 - 14).

Для участі у судовому засіданні у приміщення Київського апеляційного суду з`явилась адвокат Печериця Н.С., діюча від імені ОСОБА_2 ..

Згідно Акту, складеного 28.10.2021 року провідним інженером-програмістом Косюком С.А., начальником відділу забезпечення проведення судових засідань Карпенко С.В. та секретарем судового засідання Рибачук О.І., 28.10.2021 року в залі судового засідання №5 під час розгляду цивільної справи №22-ц/813/7682/21 за допомогою сервісу EasyCon не вдалось встановити надійний зв`язок, що вірогідно було викликано перевантаженням серверів EasyCon , внаслідок чого вказане судове засідання не відбулось.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали. Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, без проведення відеоконференції.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначенні відповідно до встановлених обставин правовідносини

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19 листопада 2019 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку розташованого за адресою - АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки, кадастровий номер: 5121655100:02:004:0453, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа - 0,0936 га., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки, кадастровий номер: 5121685200:01:001:0111, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа - 6,4372 га., яка розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Соше-Острівська сільська рада.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , виданого повторно 28 липня 2020 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), з якого вбачається, що в графі батьки вказано - батько ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 .

У спадковій справі № 150/2020 Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори щодо майна ОСОБА_3 наявні наступні документи: - заява ОСОБА_2 , яка надійшла до нотаріальної контори 27.04.2020 року, про прийняття спадщини її матері ОСОБА_3 ; - свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ; - довідка № 1226/02-16 від 04.05.2020 року, видана виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області; - інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60096425 від 04.05.2020 року; - інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60096398 від 04.05.2020 року; - витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60096472 від 04.05.2020 року; копія паспорту ОСОБА_2 ; - копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; - копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ; - копія договору купівлі-продажу домоволодіння; - копія Державного акту на право власності на земельну ділянку; - копія Державного акту на право приватної власності на землю; - заява ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом; - копії свідоцтв про право на спадщину за законом.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2020 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина, на яке їй видане свідоцтво, складається з житлового будинку житловою, площею - 33,2 кв. м., загальною площею - 63,9 кв. м., позначений на плані літерою А , веранда - а , прибудова а1 , будівель та споруд: гараж Б , сарай - В , вбиральня Д , огорожа - №1, ворота - АДРЕСА_2 . Спадкове майно належить спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області - Трофімовою С.О. 05 грудня 2003 року за реєстром № 3558. Право власності спадкодавці зареєстровано Великомихайлівським бюро технічної інвентаризації 12 квітня 2005 року. Реєстраційний номер:3024235.Номер запису:10 в низі:1

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2020 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина, на яке їй видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею - 0,0936 га., в тому числі рілля - 0,0349 га., під житловою забудовою - 0,0587 га., кадастровий номер:5121655100:02:004:0453, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 та належить спадкодавці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 192012, що виданий Великомихайлівською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області 03 грудня 2012 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 512160001002289. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка). Право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2020 року вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина, на яке їй видане свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею - 6,4372 га., кадастровий номер: 5121685200:01:001:0111, яка розташована на території Соше-Острівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області та належить спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 492466, що виданий Соше-Острівською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області 11 листопада 2002 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 364. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 217574226 від 23.07.2020 року, вбачається, що житловий будинок, загальною площею - 63,9 кв. м., житлова площа - 33,2 кв. м., опис: житловий будинок - А , веранда - а , прибудова - а1 , гараж - Б , сарай - В , вбиральня Д , огорожа - №1,ворота - №2, розташований за адресою - АДРЕСА_1 , та земельна ділянка кадастровий номер 5121655100:02:004:0453, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площа - 0,0936 га., на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 2-589, виданого 03.06.2020 року державним нотаріусом Шавша Г.М.; відомості з ДЗК, серія та номер: 20364103 виданий 03.06.2020 року, видавник: Державний земельний кадастр. Реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024235, 12.04.200500:00:00, реєстратор Великомихайлівське бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 232097710 від 11.11.2020 року, з якої вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5121685200:01:001:0111, площею - 6,4372 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на праві власності належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 2-595, виданий 03.06.2020 року державним нотаріусом Шавша Г.М.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 липня 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у зв`язку з тим, що 03 червня 2020 року за заявою дочки спадкодавці- ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, видані свідоцтва про право на спадщину: за реєстром № 2-589 на житловий будинок за реєстром № 2-592 на земельну ділянку, площею - 0,0936 га., за реєстром № 2-595 на земельну ділянку, площею - 6,4372 га..

Між сторонами виникли спадкові правовідносини щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі, застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч. ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19 листопада 2019 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Отже, 16 травня 2020 року був останній день для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого.

Позивач 28 липня 2020 року звернувся до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

28 липня 2020 року останній отримав відмову нотаріуса з посиланням на те, що він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та йому рекомендовано звернутись до суду за визначенням додаткового строку.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що: 1) про смерть матері дізнався від знайомих, сестра йому не повідомляла; 2) в Україні було установлено карантин та заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні; 3) звернення до нотаріуса було ускладнено необхідністю відновлення для підтвердження родинних зв`язків, свідоцтва про народження, яке він отримав повторно лише від 28.07.2020 року; 4) оскільки апелянт проживає у м. Одеса у нього була відсутня можливість приїхати до смт. Велика Михайлівка та своєчасно відновити документи і звернутись до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Колегія суддів критично відноситься до таких доводів позовної заяви, оскільки позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини та не надано належних да допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 зазначає карантинні заходи, направлені на запобігання поширенню на території України коронавірусної інфекції (COVID-19).

Так дійсно, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з наступними змінами, якою на всій території України було установлено карантин з 12 березня до 22 травня 2020 року, а постановою цього ж органу від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з наступними змінами карантин продовжено.

Отже, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на період дії карантину не було зупинено прийом громадян у нотаріальних конторах.

Крім того, порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованими в МЮУ 22.02.2012 року за № 282/20595 передбачено, що заяву про прийняття спадщини нотаріуси приймають також і поштою.

Відповідно до п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутись до іншого нотаріуса в межах місця свого проживання для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини, у встановлений шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини як поштою, так і особисто до чи після обмежень руху транспорту, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Також варто зауважити, що з дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день встановлення Кабінетом Міністрів України карантину на всій території України, тобто по 11 березня 2020 року, минуло майже чотири місяці, а посилання апелянта на те, що про смерть матері дізнався від знайомих, сестра йому не повідомляла, колегія суддів відхиляє оскільки вказане не підтверджується жодним доказом.

Посилання апелянта на те, що звернення до нотаріуса було ускладнено необхідністю відновлення для підтвердження родинних зв`язків, свідоцтва про народження, які необхідно було відновити кільки в смт. Велика Михайлівка, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.п.2,10 розділу ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженого наказом МЮУ 18.10.2000 року № 52/5, особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня при пред`явленні особами паспорта або паспортного документа. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділом ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації актів цивільного стану та місця проживання заявника.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 не довів існування об`єктивних та неподоланних перешкод для прийняття ним спадщини, а отже, ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 05 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді О. В. Князюк

С. О. Погорєлова