Постанова

від 05.11.2021 по справі 520/13348/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3781/21

Номер справи місцевого суду: 520/13348/16-ц

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Комлевої О.С.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 12 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовною заявою Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення аліментів,

встановив:

27.10.2016 року Одеська загальноосвітня школа-інтернат №5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення аліментів (т.1, а.с. 1-3), та просила суд:

стягнути з ОСОБА_1 , 1972 року народження, на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів, заробітку щомісячно, починаючи з 27.10.2016 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2020 року у задоволенні позову Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , 1972 року народження, на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів, заробітку щомісячно, починаючи з 27.10.2016 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відмовлено (т.1, а.с.157-163).

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року стягнуто з Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 65038, м. Одеса, вул. Ковалевського, 85; код ЄДРПОУ 20991292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4800 грн. (т.1, а.с.173-175).

В апеляційній скарзі Одеський ліцей Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області ставить питання про скасування додаткового рішення Київського районного суду м.Одеси від 12 жовтня 2020 року , та постановлення нового, яким у стягненні з Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т.1, а.с.178-183).

Крім того, представник Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області надав суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн. (т.1, а.с.185-186).

Також слід зазначити, що постановою Одеського апеляційного суду від 20.10.2021 року, повний текст якої виготовлений 05.11.2021 року, апеляційну скаргу Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області було залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2020 року - залишено без змін.

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, призначеного на 20.10.2021 року, на 13.00 год., як то передбачено ст. 130 ЦПК України (т.2, а.с.24 - 30).

Таким чином, враховуючи те, що дана справа в суді апеляційної інстанції перебуває майже рік (т.1, а.с. 224-225), а також те, що всі учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання, проте не надали суду заяви про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ЕаsуСоn , колегія суддів вирішила слухати справу у відсутність її учасників, на підставі наявних у справі доказів.

При цьому, Одеський апеляційний суд виходить із того, що за змістом ст.368 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 05.11.2021 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї (т.1, а.с.233-234), колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року , виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення судових дебатів в судовому засіданні 22.09.2020 року представником відповідача було заявлено заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з урахуванням того, що останнім заявлялась відповідна заява про відшкодування судових витрат, однак у зв`язку з тривалим розглядом справи, представник має намір перерахувати суму витрат понесених відповідачем на надання правничої допомоги та надати додаткові акти виконаних робіт.

Ухвалюючи додаткове рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд також виходив із того, що ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням викладеного, для надання доступу сторонам по справі до суду, можливості повною мірою користуватись своїми процесуальними правами та обов`язками, судом під час ухвалення вищевказаного судового рішення одночасно було призначено судове засідання на 12.10.2020 року о 09 год. 30 хв. для вирішення питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні призначеному на 12.10.2020 року представник позивача заперечував проти задоволення заяви.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір №01/09 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п.2.1.1-2.1.9 цього договору, встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, з урахуванням виду та кількості наданих послуг закріплених додатком №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах наданих послуг (виконаних робіт), які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Відповідно до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2019 року, підписаного ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , адвокатом були надані клієнту послуги з надання правової допомоги на підставі договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року в рамках цивільної справи №520/13348/16-ц, на загальну суму 3000 гривень, які складаються з наданих послуг з:

складення заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вартістю 300,00 грн.;

складення заяви про перегляд заочного рішення, вартістю 450,00 грн.;

збирання доказів/направлення адвокатського запиту, вартістю 450,00 грн.;

участь в судовому засіданні 20.11.2019 року, вартістю 600,00 грн.;

ознайомлення з матеріалами справи 03.12.2019 року, вартістю 300,00 грн.;

складення відзиву на позовну заяву, вартістю 900,00 грн.

Грошові кошти в сумі 3000 грн. за надані послуги у відповідності до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2019 року були сплачені відповідачем ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується дублікатом чека TS201025 та квитанцією від 17.12.2019 року (т.1, а.с.115, 116).

Крім того, у зв`язку з тривалим розглядом справи, відповідачем було відкореговано заявлені вимоги про понесені витрати на правову допомогу, та 24.09.2020 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було складено додатковий акт надання послуг (виконаних робіт), відповідно до якого адвокатом були надані клієнту послуги з надання правової допомоги на підставі договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року в рамках цивільної справи №520/13348/16-ц, на загальну суму 1800 грн., які складаються з наданих послуг з:

участі в судовому засіданні 24.12.2019 року, вартістю 600,00 грн.;

участі в судовому засіданні 27.08.2020 року, вартістю 600,00 грн.;

участі в судовому засіданні 22.09.2020 року, вартістю 600,00 грн.

Грошові кошти в сумі 1800 грн. за надані послуги у відповідності до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 24.09.2020 року були сплачені відповідачем ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується дублікатом чека TS211612 та квитанцією від 24.09.2020 року (ть.1, а.см.168, 169).

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 під час розгляду справи №520/13348/16-ц були понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 4800 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката, запровадженого ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Крім того, частинами 5-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн., як про те ставить питання заявник апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області залишено без задоволення, відповідачем понесені витрати на отримання професійної правничої допомоги в сумі 4800 грн., які були заявлені до відшкодування, однак така вимога не була розглянута судом під час ухвалення рішення суду від 22.09.2020 року, суд дійшов правильного висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення суду та стягнення з позивача на користь відповідача понесені останнім витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 4800 грн.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного додаткового рішення суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, додаткове рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначною, то дана постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

О.С. Комлева