Рішення

від 12.10.2020 по справі 520/13348/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13348/16-ц

Провадження № 2/947/1072/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, по цивільній справі за позовною заявою Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області до ОСОБА_3 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 року Одеська загальноосвітня школа-інтернат №5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення аліментів, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 , 1972 року народження, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходів, заробітку щомісячно, починаючи з 27.10.2016 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

За наслідком розгляду вказаної справи , 17 січня 2017 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов Одеської загальноосвітньої школи-інтернат №5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області - задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь двох малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їх утримання аліменти у розмірі 1/2 частки від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 27.10.2016 року та до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надалі стягувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 вересня 2020 року та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 17 вересня 2019 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з заявою перегляд вказаного заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2017 року по цивільній справі №520/13348/16-ц.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 20.11.2019 року скасовано заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2017 року по цивільній справі №520/13348/16-ц. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

24.12.2019 року у підготовчому судовому засідання судом було встановлено, що Одеська загальноосвітня школа-інтернат №5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області у зв`язку з реорганізацією змінило назву на Одеський ліцей Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, у зв`язку з чим судом було ухвалено замінити позивача на Одеський ліцей Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області.

За наслідком розгляду вказаної справи, 22.09.2020 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області до ОСОБА_3 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення аліментів - відмовлено.

Суд зазначає, що під час проведення судових дебатів в судовому засіданні 22.09.2020 року представником відповідача було заявлено заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з урахуванням того, що останнім заявлялась відповідна заява про відшкодування судових витрат, однак у зв`язку з тривалим розглядом справи, представник має намір перерахувати суму витрат понесених відповідачем на надання правничої допомоги та надати додаткові акти виконаних робіт.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ст. 246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням викладеного, для надання доступу сторонам по справі до суду, можливості повною мірою користуватись своїми процесуальними правами та обов`язками, судом під час ухвалення вищевказаного судового рішення одночасно було призначено судове засідання на 12.10.2020 року о 09 годині 30 хвилин для вирішення питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні призначеному на 12.10.2020 року представник позивача заперечував проти задоволення заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву про відшкодування судових витрат, надав до суду додаткові докази на підтвердження понесених витрат відповідачем на правову допомогу, які в загальній сумі дорівнюють 4800 гривень 00 копійок.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши надані до суду документи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, відповідачем заявлено до стягнення з позивача у відшкодування судових витрат: понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4800 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем по зазначеній цивільній справі є ОСОБА_3 , представництво якого здійснював адвокат Мельниченко Руслан Васильович.

02 вересня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір №01/09 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п.2.1.1-2.1.9 цього договору, встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, з урахуванням виду та кількості наданих послуг закріплених додатком №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах наданих послуг (виконаних робіт), які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Відповідно до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2019 року, підписаного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , адвокатом були надані клієнту послуги з надання правової допомоги на підставі договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року в рамках цивільної справи №520/13348/16-ц, на загальну суму 3000 гривень, які складаються з наданих послуг з: складення заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вартістю 300,00 грн.; складання заяви про перегляд заочного рішення, вартістю 450,00 грн.; збирання доказів/направлення адвокатського запиту, вартістю 450,00 грн.; участь в судовому засіданні 20.11.2019 року, вартістю 600,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи 03.12.2019 року, вартістю 300,00 грн.; складення відзиву на позовну заяву, вартістю 900,00 грн.

Під час дослідження зазначеного акту, судом встановлено, що вартість кожної з зазначених послуг відповідає тарифам встановленим сторонами у додатку №1 до договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року.

Відповідачем зазначена сума грошових коштів в сумі 3000 гривень, за надані послуги у відповідності до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 17.12.2019 року була сплачена на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією TS201025 від 17.12.2019 року.

Згідно з наданим до суду відповідачем орієнтовним розрахунком судових витрат у відзиві на позовну заяву вбачається, що відповідачем було зазначено, що його витрати на правову допомогу складають в сумі 3000 грн.

Також, як вбачається, у зв`язку з тривалим розглядом справи, відповідачем було відкореговано заявлені вимоги про понесені витрати на правову допомогу, та 24.09.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено додатковий акт надання послуг (виконаних робіт), відповідно до якого адвокатом були надані клієнту послуги з надання правової допомоги на підставі договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року в рамках цивільної справи №520/13348/16-ц, на загальну суму 1800 гривень, які складаються з наданих послуг з: участі в судовому засіданні 24.12.2019 року, вартістю 600,00 грн.; участі в судовому засіданні 27.08.2020 року, вартістю 600,00 грн.; участі в судовому засіданні 22.09.2020 року, вартістю 600,00 грн.

Під час дослідження зазначеного акту, судом встановлено, що вартість кожної з зазначених послуг відповідає тарифам встановленим сторонами у додатку №1 до договору №01/09 про надання правової допомоги від 02.09.2019 року.

Відповідачем зазначена сума грошових коштів в сумі 1800 гривень, за надані послуги у відповідності до акту наданих послуг (виконаних робіт) від 24.09.2020 року була сплачена на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією TS211612 від 24.09.2020 року.

На підставі викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_3 під час розгляду справи №520/13348/16-ц були понесені витрати на правову допомогу в загальній сумі 4800 гривень 00 копійок.

Суд зазначає, що компенсація витрат з надання правничої допомоги адвоката здійснюється у порядку, передбаченому статтею 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 4 ст.137 ЦПК України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій учасника процесу, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані до суду документи, судом встановлено, що між відповідачем та адвокатом Мельниченко Р.В. було укладено договір про надання правової допомоги, на виконання якого адвокатом було надано відповідну правничу допомогу, а відповідачем сплачено визначену суму гонорару за витрачений час і проведенні дії, що склало 4800 гривень 00 копійок.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач в судовому засіданні заперечуючи щодо розміру наданих відповідачем послуг з правової допомоги, не навів жодного обґрунтованого доводи щодо зменшення розмір витрат понесених відповідачем на правничу допомогу.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд приймає вказані в рахунку розміри фактичних витрат за надання правничої допомоги.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позов Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області, залишено без задоволення, відповідачем понесені витрати на отримання правничої допомоги в сумі 4800 гривень, які були заявлені до відшкодування, однак така вимога не була розглянута судом під час ухвалення рішення суду від 22.09.2020 року, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення суду та стягнути з позивача на користь відповідача понесені останнім витрати з надання правничої допомоги у розмірі - 4800,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 133, 134, 137, 141, 264, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №520/13348/16-ц за позовною заявою Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 65038, м. Одеса, вул. Ковалевського, 85) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134), про стягнення аліментів, зазначивши додатково у резолютивній частині рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 вересня 2020 року:

Стягнути з Одеського ліцею Олімпієць спортивного напрямку Одеської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 65038, м. Одеса, вул. Ковалевського, 85; код ЄДРПОУ 20991292) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення суду складено - 12 жовтня 2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.