Ухвала

від 04.11.2021 по справі 454/3937/21

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/3937/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л.Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс Чижмар Юрія Івановича про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права оренди земельних ділянок, визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки.

В заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити фермерському господарству Хмари Тараса Володимировича вчиняти будь-які дії із земельними ділянками з кадастровими номерами 4624887400:01:000:0272 та 4624887400:01:000:0218 протягом розгляду справи до моменту прийняття судом рішення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ТзОВ Патронат-Плюс фактично просить суд заборонити фермерському господарству Хмари Т.В. користуватися вищевказаними земельними ділянками, зокрема, здійснювати їх обробіток та збирати врожай.

Разом з тим, суд зауважує, що забезпечення позову у такий спосіб не узгоджується з метою вжиття заходів забезпечення позову, яка закріплена у ч. 2 ст. 149 ЦПК України запобігти ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, слід відмітити, що ТзОВ Патронат-Плюс у заяві не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборону користуватися земельними ділянками може зашкодити виконанню рішення суду у справі, предметом якої є розірвання договору оренди.

Порушуючи питання про заборону фермерському господарству Хмари Т.В. вчиняти будь-які дії, пов`язані з обробкою, сіянням і збиранням врожаю, іншим видом користування, заявник не наводить жодних обставин, які б могли слугувати підставою для висновку про можливість вчинення фермерським господарством Хмари Т.В. таких дій.

Отже, твердження позивача про істотне ускладнення або неможливість в майбутньому виконати судове рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову, зводяться до припущень заявника.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом вжиття заходів забезпечення позову фактично намагається позбавити фермерське господарство Хмари Т.В. можливості здійснити обробіток та засівання спірної земельної ділянки, та має намір здійснити такий обробіток та засівання земельної ділянки самостійно з метою отримання прибутку.

При цьому, сам заявник зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка наразі перебуває у зареєстрованому користуванні ф/г ОСОБА_1 , а договір оренди земельної ділянки станом на дату подання не розірвано.

Таким чином, наслідки вжиття тих заходів, про які просить заявник - позбавлення ф/г ОСОБА_1 можливості використовувати земельну ділянку у господарській діяльності - будуть ідентичними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника.

З огляду на викладене, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст.150 ЦПК України є неприпустимим.

Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову, слід дійти висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а вжиття заходів, про які просить заявник, фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс Чижмар Юрія Івановича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: Л. Ю. Фарина