Ухвала

від 08.11.2021 по справі 462/7929/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/7929/21

УХВАЛА

08 листопада 2021 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства Інтер-Галич-Фасад про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ПП Інтрер-Галич-Фасад на його користь невиплачену заробітну плату за період з 01.05.2019 року по 01.01.2021 року, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день винесення судом рішення у даній справі, моральну шкоду розмірі 10 000,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає зазначеним вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви позивач звернувся до суду також із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Окрім того, як роз`яснив Верховний Суд у постанові по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із двома самостійними вимогами майнового характеру.

У пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах надано роз`яснення, що якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК ). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відтак, позивач має сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку та за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Частина 1 статті 176 ЦПК України передбачає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

При цьому, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач вказує, що звільнений згідно запису у трудовій книжці, 31.12.2020 року, однак відповідачем надано йому довідку про заборгованість по заробітній платі лише за період з 01.05.2019 року по 01.05.2020 року, натомість інформації про наявну заборгованість по заробітній платі також і за період з 01.05.2020 року і по день звільнення відповідачем не надано, у зв`язку із чим разом з позовною заявою подано запит про витребування доказів, а саме інформації щодо розміру заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 та щодо розміру середньої заробітної плати для встановлення загального розміру заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, однак в матеріалах справи квитанція про сплату судового збору чи документи на підтвердження факту звільнення від сплати такого відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо на момент пред`явлення позову точну його ціну встановити неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Частиною 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви складає відповідно мінімальну суму судового - 908,00 грн. та максимальну - 11 350,00 грн.

Відтак, із врахуванням наведених вище положень, суддя приходить до висновку, що позивачу слід сплатити 908,00 грн. судового збору за майновою вимогою щодо стягнення середнього заробітку, розмір якого підлягатиме встановленню в ході судового розгляду справи та 908,00 грн. судового збору за вимогою про стягнення моральної шкоди.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем не надано копії наказу про звільнення від 31.12.2020 року, на який покликається у тексті позовної заяви.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Інтер-Галич-Фасад про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди - залишити без руху.

Позивач має право протягом п`яти днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз