Рішення

від 04.11.2021 по справі 932/8863/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/14152/20

Провадження №2/932/4846/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря - Скопа Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

18.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стяґнення аліментів, визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що з 20.09.2019 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після одруження виявилось, що у них зовсім різні характери, погляди на життя та на сімейні стосунки. Починаючи з 24.08.2020 року між ними остаточно припинені подружні та сімейні відносини, з того часу спільне господарство не ведеться, спільно вони не проживають, донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків. Їх подальше та спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки всі спроби для примирення вичерпані задовго до подання цього позову, реєстрація шлюбу існує тільки юридично, а не фактично, що суперечить її інтересам та інтересам їх малолітньої доньки, примирення виключається. Відповідач не з`являється для проведення місця реєстрації проживання їх дитини і вона не може самостійно зареєструвати дитину за своїх місцем проживання без письмової згоди на це батька дитини.

Посилаючись на зазначене, позивач просила розірвати шлюб з відповідачем, стяґнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, доньку залишити проживати з нею.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 18.12.2020 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

09.02.2021 року позивачем в порядку виконання вищевказаної ухвали надано суду документ про сплату судового збору та позовна заява в новій редакції, в якій позивач просила розірвати шлюб з відповідачем, визначити місце проживання доньки з нею.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2021 року було відкрито загальне провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021 року залучено Адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021 року за клопотанням позивача залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2021 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2021 року надано сторонам строк для примирення три місяці, провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення.

Ухвалою судді від 01.10.2021 року поновлено провадження у даній цивільній справі, призначено проведення судового засідання.

04.10.2021 року в судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 04.10.2021 року до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи з посиланням на своє погане самопочуття, в зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 04.11.2021 року.

04.11.2021 року в судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, наполягала на розгляді справи, посилаючись на тривалість розгляду справи. Зазначила, що шлюбні відносини та ведення спільного господарства між нею та відповідачем були припинені 24.08.2020 року, вона забрала речі та пішла з дитиною проживати до своїх батьків. З цього час у вони ніяким чином не спілкувалися, примирятися не намагалися, відповідач не приїздить до дитини та не домагає матеріально, кожний з них живе своїм життям. Під час наданого судом строку для примирення, вони з відповідачем не примирилися, він не здійснював ніяких дій, направлених на примирення з нею, він їй не телефонував, до неї не приїздив, з дитиною не спілкувався, хоча вона не заперечувала проти цього, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, лише на день народження дитини, яке було ІНФОРМАЦІЯ_2 , він 26.10.2021 року приїхав до них, годину поспілкувався з дитиною, подарував подарунковий сертифікат на здійснення покупок в магазині ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому дитина плакала, бо не впізнала батька, називала його дядею. Пояснила, що вона не любить відповідача, не відчуває до нього ніяких почуттів, не бажає миритися та спілкуватися з ним, спір про майно між ними відсутній.

04.11.2021 року в судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 02.11.2021 року до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що його адвокат перебуває у відпустці і не може бути присутнім на судовому засіданні 04.11.2021 року, а для нього та його дитини ця справа має велике значення і дуже важливо, щоб на судовому засіданні йому надавалася кваліфікована юридична допомога.

Також, 02.11.2021 року до суду від представника відповідача - адвоката Чеснокова К.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що він бажає приймати участь у кримінальній справі, але з 28.10.2021 року по 20.11.2021 року буде перебувати в черговій відпустці.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У відповідності до п. 1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: п.1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, проте він в судове засідання повторно не з`явився та не надав доказів неможливості як своєї явки в судове засідання 04.10.2021 та 04.11.2021 року з поважних причин, як-то - в зв`язку з хворобою чи з інших підстав, та не надав доказів неможливості явки в судове засідання його представника 04.11.2021 року з поважних причин, а позивач в судовому засіданні наполягала на розгляді справи, посилаючись на тривалий не розгляд справи, суд вважає можливим з урахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та у відповідності до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Вислухавши позивача, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

В судовому засіданні встановлено, що 20.09.2019 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований у Чечелівському районному у міслі Дніпрі відлділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що в книзі реєстрації актів про шлюб 20.09.2019 року зроблено відповідний актовий запис за № 1298 та видане свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 . Від спільного подружнього життя сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 . Посилаючись на те, що її сім`я з відповідачем розпалася, позивач звернулася до суду із вказаним позовом про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що причиною розпаду сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є те, що після одруження виявилось, що у них різні характери, погляди на життя та на сімейні стосунки.

Починаючи з 24.08.2020 року між позивачем та відповідачем остаточно припинені подружні та сімейні відносини, позивач з дитиною переїхала проживати до своїх батьків, з того часу спільне господарство між ними не ведеться, спільно вони не проживають, донька проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

В судовому засіданні відповідач з представником, не заперечуючи проти вказаних позивачем обставин припинення шлюбних відносин, проте заперечували проти задоволення позову, просили надати строк для примирення, посилаючись на те, що відповідач любить позивача та хоче зберегти сім`ю.

У зв`язку з зазначеним, в зв"язку з відсутністю згоди відповідача на розірвання шлюбу з позивачем та заявлення клопотання про надання строку для примирення, з урахуванням фактичних взаємин сторін та зазначених позивачем причин розлучення, а також вимог чинного законодавства України, ухвалою суду від 25.06.2021 року судом були вжиті заходи щодо примирення подружжя та зберігання їх сім`ї та надано сторонам строк для примирення три місяці.

Разом з цим, судом встановлено, що в період наданого судом строку для примирення в три місяці, позивач з відповідачем не примирилися, відповідач не здійснював ніяких дій, направлених на примирення з позивачем, він їй не телефонував, до неї додому не приїздив, з дитиною не спілкувався, хоча вона не заперечувала проти цього, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає і доказів зворотного відповідачем суду не надано. Лише на день народження дитини, який був ІНФОРМАЦІЯ_2 , він 26.10.2021 року приїхав до них додому, годину поспілкувався з дитиною, подарував подарунковий сертифікат на здійснення покупок в магазині Антошка . В судовому засіданні позивач наполягала на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що вона не любить відповідача, не відчуває до нього ніяких почуттів, не бажає миритися та спілкуватися з ним.

Відповідач будь-яких доказів в спростування позовних вимог та доводів позивача суду не надав і у передбачені ЦПК України порядку та строки не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням у ньому своїх заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, тому, зважаючи на приписи ч.8 ст. 178 ЦПК України, судом вирішується справа за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у суді не висловив бажання щодо примирення, а натомість, позивач наполягає на розірванні шлюбу, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їх дитини, тому шлюб сторін підлягає розірванню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд також бере до уваги те, що позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем 18.12.2020 року і про наявність в провадженні суду даної справи відповідачу було відомо станом на 25.01.2021 року, що підтверджується наданою суду заявою його представника про ознайомлення з матеріалами справи та отримання ним 02.02.2021 року копії ухвали про залишення без руху позову ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, копію позовної заяви з доданими до неї копіями документів відповідач отримав поштою 21.05.2021 року, з матеріалами справи його представник ознайомився 04.06.2021 року. Таким чином, з дня звернення позивача до суду з даним позовом до дня розгляду даної справи судом минуло понад 10 місяців, що перевищує передбачений ч.7 ст. 240 ЦПК України можливий шестимісячний строк для примирення, на який суд відповідно до вимог чинного законодавства міг зупинити розгляд справи для примирення подружжя, При цьому суд враховує, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, що є правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі - сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141,229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 20.09.2019 року у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за № 1298, від якого є одна малолітня дитина, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , понесені нею витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О.Кудрявцева