Рішення
від 03.11.2021 по справі 173/1562/21
ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1562/21

Провадження №2/173/795/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Демяненко С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Галина Вікторівна про зняття заборони відчуження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 року до суду звернулися позивачі ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , з позовом про зняття обтяження відчуження нерухомого майна до відповідача Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2021 року позовну заву залишено без руху в зв`язку з виявленими судом недоліками.

01.09.2021 року позивачем усунені виявлені судом недоліки.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2021 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом учасників розгляду справи на 03.11.2021 року.

02.11.2021 року позивачами подані заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно заявлених позовних вимог позивачі просять скасувати обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 263389772 від 29 червня 2021 року, яким було встановлено, що на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладено заборону № 59/98 на підставі договору довічного утримання, посвідченого Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 08 липня 1998 за реєстром № 996.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був чоловіком ОСОБА_4 , факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про шлюб від 28 вересня 2010 року.

На день його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки кадастровий номер 1221082200-01-013-0496 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем майна була його дружина, ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Яка не встигла прийняти спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 залишив на ім`я ОСОБА_4 ,, заповіт, посвідчений 29.11.2006 року Питомцем В.А.. приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу за реєстровим № 2276.

23.12.2020 року позивачі, як спадкоємці ОСОБА_4 ,. звернулись до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу, Малашової Г.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм було відмовлено. 29.06.2021 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що: Документом, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний вище житловий будинок спадкоємцями подано дублікат договору купівлі-продажу, виданий 09.02.2004 року за реєстровим номером №1-29. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2907224, виданого 24 лютого 2004 року КП Верхньодніпровське БТІ , за в казаним вище дублікатом договору купівлі-продажу зареєстроване право власності за спадкодавцем ОСОБА_3 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 263389772 від 29 червня 2021 року встановлено, що на будинок за адресою; АДРЕСА_1 накладено заборону № 59/98 на підставі договору довічного утримання, посвідченого Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 08 липня 1998 року за реєстровим № 996 та вказано власником будинку ОСОБА_5 .

Однак, 08.07.1998 року ОСОБА_3 , склав договір довічного утримання з ОСОБА_5 , а 20 грудня 2003 року на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було розірвано договір довічного утримання, проте не знята заборона з нерухомого майна. Наявність обтяження на нерухоме майно залишалось протягом тривалого часу формальним і перешкоджає вільному розпорядженню власністю, що й стало підставою звернення до суду.

Позивачі в судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно яких позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач, представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином..

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Г.В., в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був чоловіком ОСОБА_4 , факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про шлюб від 28 вересня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про шлюб.

На день його смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки кадастровий номер 1221082200-01-013-0496 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем майна була його дружина ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Яка не встигла прийняти спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. ОСОБА_3 залишив на ім`я ОСОБА_4 , заповіт, посвідчений 29.11.2006 року ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу за реєстровим № 2276.

23.12.2020 року позивачі, як спадкоємці ОСОБА_4 , звернулись до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашової Г.В,, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачам було відмовлено. 29.06.2021 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що Документом, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний вище житловий будинок, спадкоємцями подано дублікат договору купівлі-продажу, виданий 09.02.2004 року за реєстровим номером №1-29. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2907224, виданого 24 лютого 2004 року КП Верхньодніпровське БТІ , за в казаним вище дублікатом договору купівлі-продажу зареєстроване право власності за спадкодавцем ОСОБА_3 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 263389772 від 29 червня 2021 року на будинок за адресою; АДРЕСА_1 накладено заборону № 59/98 на підставі договору довічного утримання, посвідченого Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 08 липня 1998 року за реєстровим № 996 та вказано власником будинку ОСОБА_5 .

Тому заборона відчуження будинку продовжує значитись, що перешкоджає позивачці в повній мірі здійснювати право власності відносно належного їй будинку.

Судом також встановлено, що 08.07.1998 року ОСОБА_3 ,. склав договір довічного утримання з ОСОБА_5 , а 20 грудня 2003 року на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було розірвано зазначений договір довічного утримання, проте не знята заборона з нерухомого майна, що підтверджується копією рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України - право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своє власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

З наданих суду доказів встановлено, що вищевказана заборона на належний спадкодавцеві житловий будинок втратила своє значення. Оскільки договір довічного утримання, на підставі якого вона була накладена, розірваний ще в 2003 році. Проте при розірванні договору довічного утримання безпідставно не було знято заборону на відчуження вказаного вище будинку.

Відповідно підстав для подальшого існування заборони на відчуження спадкового будинку суд не вбачає та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 908.00 грн. кожним, суд вважає за можливе покласти на позивачів пропорційно сплачених сум. Судового збору

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашова Галина Вікторівна про зняття заборони відчуження нерухомого майна - задовольнити .

Скасувати обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 263389772 від 29 червня 2021 року, з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: заборону відчуження № 59/98, накладену на підставі договору довічного утримання, посвідченого Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 08 липня 1998 за реєстром № 996.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 пропоційно сплачених сум.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.11.2021 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 08.11.2021 року

Дана набрання законної сили: 04.12.2021 року

Дата ухвалення рішення03.11.2021
Оприлюднено09.11.2021
Номер документу100888016
СудочинствоЦивільне
Сутьзняття заборони відчуження нерухомого майна

Судовий реєстр по справі —173/1562/21

Ухвала від 18.01.2022

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 12.01.2022

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Рішення від 03.11.2021

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 02.09.2021

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 17.08.2021

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні