Справа № 638/16855/21
Провадження № 2-з/638/497/21
УХВАЛА
Іменем України
05 листопада 2021 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Подус Г.С., розглянувши матеріали заяви адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат адвокатського об`єднання АРХОНТ Бєлокриницький Артем Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович про визнання договору міни недійсним
встановив:
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат адвокатського об`єднання АРХОНТ Бєлокриницький Артем Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович про визнання договору міни від 03.07.2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №2323, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., недійсним.
Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти заборону відчуження на квартиру загальною площею (кв.м):341 житловою площею (кв.м):18.8, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1846577663101.
В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_4 (відповідач) умисно, знаючи, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , немає будь-яких будівель та обманювала ОСОБА_1 щодо їх наявності, зокрема житлового будинку, з метою заволодіння квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказано, що ОСОБА_4 має на меті відчужити зазначену квартиру третім особам з метою отримання грошових коштів,а відтак невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити захист позивачем своїх прав у випадку переоформлення права власності на вказане нерухоме майно на третю особу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).
При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.
Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту заяви вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання договору міни від 03.07.2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №2323, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. недійсним.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, а також є необхідними і для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів та безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України. Так, в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду належних підтверджуючих відомостей на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, а лише висловлене припущення про подальшу неможливість виконання рішення суду. При цьому, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
У задоволенні заяви адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат адвокатського об`єднання АРХОНТ Бєлокриницький Артем Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович про визнання договору міни недійсним-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя -
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2021 |
Оприлюднено | 09.11.2021 |
Номер документу | 100891108 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Подус Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні